Справа № 362/3748/26
Провадження № 1-кс/362/326/26
11 травня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача від 31.10.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025116140000098 від 08.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
04.05.2026 року через систему «Електронний суд» до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 31.10.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025116140000098 від 08.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в який вона просить скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Обухівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 31 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 125 КК України. Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повернути до відділу поліції № 1 Обухівського РУ ГУНП в Київській області для продовження досудового розслідування.
Вказуючи на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 07 травня 2025 року до Відділу поліції №1 (м. Васильків) Обухівського районного управління поліції ГНУП в Київській області із заявою про вчинення кримінального проступку щодо нього, на підставі даної заяви було відкрито кримінальне провадження № 12025116140000098, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення та іншу подію. В даній заяві заявник зазначив, що 20 квітня 2025 року близько 16 год. 40 хв. за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, по вул. Сагайдачного, батько ОСОБА_6 заподіяв тілесне ушкодження, своєму сину, ОСОБА_4 , тобто заявнику, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 125 КК України. Тобто, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, яке карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Обухівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 від 31 жовтня 2025 року було закрито кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 125 КК України. Причина закриття кримінального провадження в тому, що під час проведення досудового розслідування не вдалося встановити свідків, які б могли вказати, що саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наніс потерпілому своєму сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тілесні ушкодження. ОСОБА_4 не погоджується з даною постановою та вважає її такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного. В матеріалах справи кримінального провадження міститься Протокол допиту свідка, а також додаткові пояснення дружини заявника ОСОБА_8 , Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 , Протокол допиту свідка ОСОБА_9 , дані свідки підтверджують факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 його батьком ОСОБА_6 , а тому вказана постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, незаконною, передчасною, винесена з грубим порушенням положень кримінального процесуального законодавства. Орган досудового розслідування не вжив заходів щодо встановлення події самого кримінального правопорушення, розслідування велося поверхнево, без детального вивчення процесу, а тому постанова про закриття кримінального провадження є такою, яка підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про розгляд скарги судом повідомлялися належним чином, направила до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, скаргу просила задовольнити.
Дізнавач СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 в судове засідання, не з'явилась, направила до суду матеріали кримінального провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року та просила проводити розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності
Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 21.08.2025 року кримінальне провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона мотивована тим, що під час досудового розслідування та згідно постанови прокурора про відмову в погодженні повідомлення про підозру від 13.08.2025 року, підозра не містить належного викладу обставин вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. п. 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження показань, речей і документів.
В силу ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Положенням ч. 2 ст. 91 КПК України встановлено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим (прокурором) всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова дізнавача, слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
В постанові дізнавача СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України взагалі необґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій вона прийшла до висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Зміст зазначеної оскаржуваної постанови полягає в тому, що в ній слідчий обмежився посиланням тільки на постанову прокурора про відмову в погодженні повідомлення про підозру, але з матеріалів кримінального провадження не вбачається, яким чином він проводив слідчі розшукові дії та встановив, що відсутній складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, дізнавач, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року, дізнавач СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 не забезпечила ефективного розслідування за кримінальним провадженням, у порушення вимог ст.ст. 9, 91-94 КПК України, дізнавачем не були проведені жодні слідчі дії для повного і всебічного висвітлення обставин кримінального правопорушення.
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, допит свідків, речові докази, документи, висновки експертів, проведення слідчих експериментів.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Проте, обставини, викладені у заяві ОСОБА_4 , не були предметом контролю дізнавачемпри проведенні досудового розслідування, оскільки постанова дізнавача про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, в ній відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто суб'єктом оскарження не надано обґрунтовані відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Крім того, оскаржувана постанова за своєю формою містить порушення норм, встановлених ст. 110 КПК України, оскільки мотивувальна частина постанови не містить відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя проаналізувавши доводи скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та дослідивши її матеріали, матеріали кримінального провадження № 12025116140000098 від 08 травня 2025 року за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова дізнавача скасуванню для відновлення досудового розслідування.
При проведенні досудового розслідування уповноваженому органу слід вжити заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні саме слідчі дії згідно КПК України (допитати свідків, тощо) щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини вчинення кримінального правопорушення за результатом чого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 9, 22, 91, 93, 110, 284, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
п о с та н о в и в:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача від 31.10.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025116140000098 від 08.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - задовольнити.
Постанову дізнавача СД Васильківського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025116140000098 від 08.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12025116140000098 від 08.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повернути до СД відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10