Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2026 р. № 520/30894/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" (61054, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 43622380) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) скасувати податкове повідомлення-рішення №0666090902 від 25.11.2024 р., прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
2) скасувати податкове повідомлення-рішення №0369830902 від 02.07.2024р., прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
3) скасувати податкове повідомлення-рішення №0665910902 від 25.11.2024р , прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
4) скасувати податкове повідомлення-рішення №0631670902 від 07.11.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
5) скасувати податкове повідомлення-рішення №0666150902 від 25.11.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
6) скасувати податкове повідомлення-рішення №0666050902 від 25.11.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
7) скасувати податкове повідомлення-рішення №0666030902 від 25.11.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
8) скасувати податкове повідомлення-рішення №210630905 від 19.04.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
9) скасувати податкове повідомлення-рішення №00676040707 від 29.11.2024р.. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
10) скасувати податкове повідомлення-рішення №00686250707 від 06.12.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області;
11) скасувати податкове повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2025, головуючим у справі було визначено суддю Чудних С.О.
29.08.2025 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024р, прийнятого ГУ ДПС у Харківській області суд розглядає в межах провадження адміністративної справи № 520/30894/25.
Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 адміністративну справу передано на розгляд судді Полях Н.А. відповідно до ч.9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження в справі № 520/30894/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024р, прийнятого ГУ ДПС у Харківській області.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ ОЙЛ-98» (код ЄДРПОУ 43622380) за 1 півріччя 2024 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 25.11.2024 №53817/20-40-04-15-02/43622380.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» у порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2024 року, визначені у податковій декларації від 07.08.2024 №9224598986.
Згідно акту перевірки, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання становив 19.08.2024, проте фактична сплата податкового боргу у загальному розмірі 100850,00 грн здійснювалась позивачем частинами у період з 30.10.2024 по 07.11.2024 із простроченням від 72 до 80 календарних днів, а саме:
30.10.2024 сплачено 20000,00 грн із простроченням 72 календарних днів;
31.10.2024 сплачено 20000,00 грн із простроченням 73 календарних днів;
01.11.2024 сплачено 20000,00 грн із простроченням 74 календарних днів;
04.11.2024 сплачено 20000,00 грн із простроченням 77 календарних днів;
05.11.2024 сплачено 10850,00 грн із простроченням 78 календарних днів;
07.11.2024 сплачено 10000,00 грн із простроченням 80 календарних днів.
У висновках акта перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2024 року, чим порушило вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а відповідальність за таке порушення передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Податковий кодексу України (далі за текстом - ПК України) регулює правовідносини зі справляння податків.
Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПКУ) Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу викладених положень виходить, що факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 591-IX від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.
Абзацом 18 пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.
Законом № 2260-ІХ підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладено в такій редакції: платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
При цьому, суд наголошує, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом № 2260-ІХ імперативно визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.
Таким чином, з 27.05.2022, у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції відносно платників податків, незважаючи на дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Також, суд зазначає, що 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225, платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 1 Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Вказані норми Порядку № 225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов'язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 положень п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов'язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.
У той же час, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що після набрання чинності Порядком № 225 позивач скористався правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов'язків, з огляду на що, станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства позивач вважався таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов'язки в терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Суд зазначає, що, зокрема, п.п. 6,7 абз. 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225, серед обставин, які можуть бути покладені в основу заяви платника податків про неможливість виконання податкових обов'язків зазначені такі: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Такі обставини могли бути предметом оцінки саме в процедурі розгляду заяви про неможливість виконання податкових обов'язків згідно з Порядком № 225, яка позивачем подана не була. Саме вказана процедура є спеціальною для платників податків відповідно до норм ПК України, в межах якої має бути підтверджено наявність форс-мажорних обставин щодо конкретної особи.
Форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов'язок.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акта камеральної перевірки від 25.11.2024 №53817/20-40-04-15-02/43622380 щодо порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Як встановлено судом, актом камеральної перевірки від 25.11.2024 №53817/20-40-04-15-02/43622380 зафіксовано, що ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2024 року, визначені у податковій декларації від 07.08.2024 №9224598986.
Зазначене грошове зобов'язання є самостійно визначеним платником податків у податковій декларації, а тому відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України є узгодженим.
Відтак у позивача виник обов'язок сплатити таке зобов'язання у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що граничний строк сплати такого зобов'язання настав 19.08.2024, однак фактична сплата податкового боргу в загальному розмірі 100850,00 грн здійснювалась позивачем частинами лише у період з 30.10.2024 по 07.11.2024, тобто із затримкою від 72 до 80 календарних днів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені контролюючим органом обставини щодо дати виникнення обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання, граничного строку його сплати, фактичних дат сплати або кількості днів прострочення.
Також позивачем не доведено наявності обставин, які відповідно до норм Податкового кодексу України звільняють його від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання.
Суд враховує, що згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
При затримці більше 30 календарних днів штраф становить 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток із затримкою понад 30 календарних днів, контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не спростовано факту подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2024 року від 07.08.2024 №9224598986. Позивач не заперечував самостійного визначення податкового зобов'язання.
Крім того, товариством не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасності сплати вказаних зобов'язань та не надано іншого розрахунку строків або сум погашення податкового боргу.
Суд враховує, що камеральна перевірка відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу або направлення на її проведення, а згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов'язковими.
За своєю правовою природою камеральна перевірка у даному випадку проводилась на підставі даних податкової звітності та інформаційних систем контролюючого органу, зокрема даних ІКС «Податковий блок», про що зазначено в акті перевірки від 25.11.2024 №53817/20-40-04-15-02/43622380.
Отже, у межах спірних правовідносин предметом перевірки була своєчасність або несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самим платником у податковій декларації.
Суд також зазначає, що позивачем не надано доказів сплати податкового зобов'язання у строк до 19.08.2024, доказів помилковості визначення кількості днів прострочення або доказів наявності обставин, які відповідно до норм ПК України звільняють його від фінансової відповідальності.
Наведені позивачем доводи про ненаправлення акта перевірки не є самостійною та достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024, оскільки позивач не довів, яким чином такі обставини вплинули на правильність встановленого контролюючим органом факту несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання та на правомірність застосування штрафних санкцій.
З огляду на те, що затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання становила понад 30 календарних днів, відповідач правомірно застосував до позивача штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Отже, суд дійшов висновку, що доводи, викладені позивачем в адміністративному позові, не спростовують факту вчинення податкового правопорушення та не доводять протиправності податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024.
Отже, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, а доводи позивача не спростовують правомірності його прийняття.
За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ ОЙЛ-98» про скасування податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024 задоволенню не підлягають.
Приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" (61054, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 43622380) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення №0706780415 від 20.12.2024, прийнятого ГУ ДПС у Харківській області - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях