Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2026 року справа № 520/11044/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування витягу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить :
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки із кадастровим номером 6310137200:02:033:0011 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 20.05.2020 року за № 4078;
- скасувати витяг від 20.05.2020 року за № 4078 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310137200:02:033:0011 по АДРЕСА_1 площею 0,4194 га.
Текст ухвали складено з урахуванням наявності безпечних умов учасників процесу, суддів та працівників суду, зокрема систематичними повітряними тривогами, що впливало на організацію роботи суду та можливість своєчасного здійснення процесуальних дій.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Зі змісту позову в цій справі встановлено, що при зверненні до суду позивач не згоден з витягом від 20.05.2020 року за № 4078 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310137200:02:033:0011 по вул. Великій Панасівській,183 у м. Харкові площею 0,4194 га. та просить його скасувати. До суду позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом 04.05.2026р., внаслідок чого строк звернення до суду ним пропущений.
Представник позивача в позовній заяві указував на те, що позивачу не було відомо про оскаржуваний витяг, а сам позивач перебуває за межами України з 2021 року, дізнався про своє порушене право 23.03.2026р. після отримання відповіді на адвокатський запит № 23, в якому адвокат просив повідомити відповідача чи видавався на протязі 2010-2022 років Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області або його територіальним органами (у тому числі кадастровими реєстраторами) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Великій Панасівській,183 у м. Харкові площею 0,4194 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0011. Крім того адвокат просив повідомити про те, що якщо такий витяг Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області або його територіальним органами (у тому числі кадастровими реєстраторами) видавався, надати його завірену копію.
В зв'язку із цим суд зауважує, що доводи представника позивача про необізнаність позивача про порушення свого права до березня 2026 року, суд вважає непереконливими з огляду на те, що позивач, як землекористувач, повинен був виявляти достатньо обачність та проявляти належну зацікавленість щодо стану своїх справ.
Крім того, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.08.2024р. у справі № 642/1165/24 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 495 840 грн. 38 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,4194 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0011 за період з 17.03.2019 по 31.12.2021.
За змістом цього рішення суду вбачається, що воно, крім іншого, обгрунтовано і даними з витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.05.2020 № 4078, що оскаржується в цій справі, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0011 площею 0,4194 га по АДРЕСА_1 становила 18749830,00 грн.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до тексту цього рішення судом забезпечено 19.08.2024р.
Також слід наголосити на тому, що, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач в даній справі ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бєлову Олександру Євгенівну звернувся з апеляційною скаргою та Постановою Харківського апеляційного суду від 02.12.2025р. апеляційну скаргу Бєлової Олександри Євгенівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 р. - залишено без змін.
Таким чином, посилання позовної заяви не те, що про наявність Ленінського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року по справі № 642/1165/24, позивач дізнався з мережі Інтернет, а саме з сайту судових рішень можна прийняти як належні, проте з урахуванням того, що дані про це рішення, як вказувалося вище, наявні у ЄДРСР з серпня 2024 року і позивач точно був обізнаний про нього, оскільки оскаржував його в апеляційному порядку.
Так само сумнівними з огляду на наведені вище обставини, є і посилання на те, що про існування оскаржуваного в цій справі витягу позивач не знав до березня 2026 року, коли листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.03.2026 р. вих. № 29-20-10-1775/0/19-26, останнє надало копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Великій Панасівській,183 у м. Харкові площею 0,4194 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0011, які відповідач надавав у 2019,2020 та 2021 роках.
З урахуванням наведеного, суд повторно зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено.
Строк звернення до суду для такої категорії спорів - 6 місяців, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Відтак, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги наведені вище висновки про те, що позовні вимоги заявлено з порушенням строку звернення до суду, встановленого п.2 ст.122 КАС України, а також з огляду на те, що до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, керуючись ч.6 ст.161 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування витягу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров