Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
18 травня 2026 р. справа № 520/10373/26
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП" (вул. Набережна, буд. 52, с. Бірки, Чугуївський район, Харківська область, 63421, код ЄДРПОУ 44499800) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12826786/44499800 від 06.05.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2025, складеної ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.03.2025, складену ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП», датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі №520/10373/26 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надати суду копію оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12826786/44499800 від 06.05.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2025, складеної ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП»; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку з наданням до суду відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача надано копію оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у Харківській області №12826786/44499800 від 06.05.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2025 та заяву про поновлення строку на звернення до суду.
Заява про поновлення строку на звернення до суду обґрунтована тим, що про існування оскаржуваного рішення №12826786/44499800 від 06.05.2025 та його зміст позивачу стало відомо після отримання відповіді контролюючого органу та копії відповідного рішення 21.04.2026. Додатково позивач зазначив, що 26.06.2025 у ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП» відбулася зміна керівника, що зумовило необхідність відновлення електронного документообігу, оформлення електронних довірчих послуг, поновлення доступів до електронного кабінету та відновлення можливості повноцінного перегляду й аналізу податкової кореспонденції. Позивач також відзначив, що він не був байдужим та пасивним у захисті своїх прав, послідовно вчиняв дії, спрямовані на усунення першопричини блокування податкової накладної та подальший судовий захист своїх прав. Така поведінка, на думку позивача, свідчить про послідовний та добросовісний захист своїх прав, а не про бездіяльність чи свідоме зволікання. Крім того, позивач наголосив на значущості спору та необхідності забезпечення ефективного доступу до суду
Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв'язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позовних вимог в даній справі є оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2025 №12826786/44499800.
Вказане рішення не було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.
Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Визначаючи цей момент, суд виходить з наступного.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 42.1. статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно з п. 42.4. ст. 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
Підпунктом 42-1.2. статті 42-1 Податкового кодексу України визначено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, у позивача наявний електронний кабінет платника податків і про винесене рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12826786/44499800 від 06.05.2025 він повинен був дізнатися з електронного кабінету платника податків.
Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 21.04.2026 №21161/6/20-40-18-03-09 Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі прийнято рішення №12826786/44499800 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2026, яке надіслано в електронний кабінет ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП», про що свідчить Квитанція №2 від 06.05.2025.
Отже, відповідно до положень статті 42 ПК України оскаржуване рішення вважаються врученим позивачу із дати, зазначеної на квитанції.
Таким чином, датою, з якої починається шестимісячний відлік строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення №12826786/44499800 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2026 починається з 06.05.2025, а не з дати отримання відповіді на адвокатський запит представника позивача у квітні 2026 року.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2023 у справі №160/5278/19 дійшов висновку, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції. У разі невиконання цього обов'язку платник податків не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
З даним позовом позивач звернувся до суду 27.04.2026, тобто із пропуском встановленого строку.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачається можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23.
Представник позивача обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду зміною керівника та припинення електронного документообігу.
Суд зазначає, що організація роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП" є суб'єктивним чинником та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення електронних довірчих послуг, поновлення доступів до електронного кабінету та відновлення можливості повноцінного перегляду й аналізу податкової кореспонденції безпосередньо залежить від ефективної роботи керівництва та працівників підприємства і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
Твердження представника позивача про те, що позивач першочергово оскаржив причину блокування податкової накладної - рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відповідність ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку (оскаржується у справі №520/13889/25), що, на його думку, свідчить про активну поведінку позивача, суд зазначає, що звернення до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративними позовом про оскарження рішення податкового органу про відповідність ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку у справі №520/13889/25 навпаки свідчить про вибіркове ставлення до позовного оскарження рішень податкового органу та підтверджує обізнаність позивача щодо зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП» від 31.03.2025 №1 ще з травня 2025 року, що нівелює твердження позивача щодо неможливості підготовки позовної заяви про оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 12826786/44499800 від 06.05.2025.
Суд зауважує, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з відповідним позовом.
Очікування рішень суду в рамках інших справ не відноситься до поважних обставин.
Посилання ж представника позивача на значущість спору ґрунтується на суб'єктивному ставленні позивача до спірних правовідносин та не може розцінюватись судом як поважна причина для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду, в заяві про поновлення строку звернення до суду представником позивача таких обставин не наведено та не підтверджено відповідними та належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені представником позивача підстави пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені у заяві підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ТРЕЙДІНГ ГРУП" (вул. Набережна, буд. 52, с. Бірки, Чугуївський район, Харківська область, 63421, код ЄДРПОУ 44499800) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.