про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі
Справа № 500/7185/25
18 травня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 грудня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням вислуги років (більше 20 років);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням вислуги років (більше 20 років);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити середній заробіток з 13.01.2025 по 29.01.2025 за весь час затримки виплати грошової компенсації при звільненні;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до наказу про звільнення № 13 від 13.01.2025 нарахувати та виплатити грошову допомогу згідно з пунктом 1 Постанови КМ України від 17.09.2014 № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплат деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби".
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивача 50000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень) завданої моральної шкоди.
Ухвалою суду від 24.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Ухвалою суду від 03.03.2026 постановлено залучити до участі у справі № 500/7185/25 другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на зазначене, судом вирішується питання щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, із урахуванням наступного.
Строки звернення до адміністративного суду регламентовано приписами статті 122 КАС України.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
У контексті обставин цієї справи суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні обмежено строками.
Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.01.2025 № 13 позивача виключено із списків особового складу з 13.01.2025 у зв'язку із звільненням з військової служби, втім фактично остаточний розрахунок з ним відбувся 29.01.2025 (зарахування коштів на картковий рахунок в установі банку).
Разом із тим, із цим позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся до адміністративного суду лише 16.12.2025 (дата штемпеля поштового відправлення), тобто більше як через один місяць, відколи отримав належні йому при звільненні кошти в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд зауважує, позивач у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду із цією позовною заявою у зв'язку із тривалим перебуванням на лікуванні, втім, як вказує та підтверджує матеріалами справи, саме 05.04.2025 був скерований на стаціонарне лікування, тобто більше як через один місяць, відколи отримав належні йому при звільненні кошти.
Аналізуючи наведені обставини справи у зіставленні із правовим регулюванням спірних відносин, суд дійшов висновку, що оскільки спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби і повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, то строк звернення до суду з таким позовом згідно із приписами частини п'ятої статті 122 КАС становить один місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17, від 11.03.2021 у справі № 560/3338/19.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду із заявленими позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні упродовж одного місяців з дня отримання фактично остаточного розрахунку.
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України
Зміст заявлених позовних вимог та обґрунтування у позовній заяві дають підстави вважати, що спір у цій справі виник також щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, а тому в контексті спірних у цій справі правовідносин слід враховувати правові висновки Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Судова палата виснувала, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України. Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
Відтак, спірні правовідносини щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас суд враховує, що Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього судова палата погодилась, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104), начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
Згідно з підпунктом 11.1 пункту 11 Правил грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, з-поміж іншого, звільнення зі служби.
Отже, у день звільнення з військової служби з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, й відтоді бере початок відлік строку звернення до суду у такій категорії спорів із вимогами за період з 19.07.2022.
Оскільки, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.01.2025 № 13 позивача виключено із списків особового складу з 13.01.2025 у зв'язку із звільненням з військової служби, позивач мав право звернутись до суду із позовними вимогами про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні упродовж трьох місяців з дня звільнення зі служби, втім до суду звернувся лише 16.12.2025 (дата штемпеля поштового відправлення).
Суд зауважує, що наведені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду обставини не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів, тому, суд визнає їх неповажними.
За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху після відкриття провадження у справі.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Юзьків М.І.