18 травня 2026 року Справа № 480/6507/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6507/25
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 12.11.2020 року - по 19.05.2023 року та 18.06.2025 - по 17.08.2025 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ , статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ у 2023 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види грошового забезпечення за період з 12.11.2020 року - по 19.05.2023 року та 18.06.2025 - по 17.08.2025 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ , статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ у 2023 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти з урахування раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання оподаткування військовим збором за період безпосередньої участі у бойових діях, а саме: за вересень 2024 року - 1188,49 гривень, за жовтень 2024 - 815,91 гривень, за листопад 2024 року - 2819,13 гривень, за грудень 2024 року - 2817,77 гривень, за січень 2025 року - 1946,21 гривень, за квітень 2025 року - 697,53 гривні та за травень 2025 року - 4064,79 гривень з ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого оподаткування військовим збором за період участі у бойових діях у сумі, що складає - 14349,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). Проте, у спірних періодах відповідач нараховував грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що, на думку позивача, є протиправним, адже призвело до не нарахування та невиплати в повному розмірі грошового забезпечення, а тому порушує його законні права та інтереси. Позивач вважає, що при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 12.11.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 17.08.2025 відповідачем мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2025.
Крім цього, позивач наголошує, що сплачував військовий збір безпосередньо приймаючи участь у бойових діях після 17.03.2023 у сумі: за вересень 2024 року - 1188,49 гривень, за жовтень 2024 - 815,91 гривень, за листопад 2024 року - 2819,13 гривень, за грудень 2024 року - 2817,77 гривень, за січень 2025 року - 1946,21 гривень, за квітень 2025 року - 697,53 гривні та за травень 2025 року - 4064,79 гривень, що у загальній сумі складає 14349,83 гривень, які були стягнуті без застосування пільги з оподаткування військовим збором для осіб, які беруть безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, що є неправомірними діями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Воловику С.В.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунку розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Посилання позивача на те, що відповідач начебто мав застосувати зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 є безпідставним, оскільки примітка застосовується безпосередньо для супроводу та зв'язку з нормою. При цьому, пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З 20.05.2023 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розраховувався виходячи з розміру 1762 гривні та визначався шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (опублікована 20.05.2023) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
З 20.05.2023 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням Позивача, розраховувался виходячи з розміру 1762 гривні та визначався шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.
Внесені Постановою № 481 зміни до пункту 4 Постанови № 704 не дозволяють застосовувати попередню редакцію пункту 4 Постанови № 704, як на тому наполягає позивач.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати суму утриманого військового збору з грошового забезпечення відповідач зазначив, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
Тобто до запровадження воєнного стану, чинним законодавством був передбачений порядок реалізації пільги з оподаткування військовим збором.
Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023 року, згідно з якою до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)», з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором внесені зміни.
У періоді з квітня 2022 року до 09 липня 2023 року була відсутня пільга з оподаткування військового збору для військовослужбовців, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації поза межами Донецької та Луганської областей.
В той же час, чинним законодавством України на даний час не визначений механізм компенсації утриманого військового збору за попередні місяці.
За таких умов та враховуючи вимоги податкового законодавства, зокрема чітко визначений порядок застосування пільги з оподаткування військовим збором, відповідач діяв відповідно та в межах визначених повноважень.
Крім цього, оскільки предметом спору у даній справі є правомірність утримання військового збору із грошових сум, виплачених позивачу, відповідач просив залучити Головне управління Державної податкової служби України у Сумській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 37-45).
Ухвалою суду від 23.09.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 за № 11-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.
Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято справу до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копію ухвали направлено учасникам справи.
Ухвалою суду від 18.05.2026 заяву представника ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 18.05.2026 у задоволенні клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залучення до участі у справі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відмовлено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), починаючи з 12.11.2020 і по теперішній час, що підтверджується довідкою НОМЕР_1 прикордонного загону № 08/2478-25 вих від 06.08.2025 (а.с. 13).
05.08.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 РНОКПП усіх видів грошового забезпечення за період з 12.11.2020 року - по 19.05.2023 та 18.06.2025 - по 01.08.2025 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу завійськовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме:встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX у 2020 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX у 2021 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX у 2022 році, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX у 2023 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX відповідно (а.с.10).
Листом № 09/14727-25вих від 07.08.2025 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ від 30.08.2017 № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових оішадів військовослужбовців та установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 4 цієї постанови (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова КМУ від 30.08.2017 № 704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
У лютому 2018 року відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" до зазначеної норми були внесені зміни, а саме п. 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 викладено в новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Враховуючи вищевикладене, підстави для здійснення перерахунку відсутні (а.с. 12).
Вважаючи, що відповідачем у спірному періоді протиправно визначено розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, а також стягнення військового збору, тоді як він безпосередньо приймав участь у бойових діях після 17.03.2023 та який було стягнуто без застосування пільги з оподаткування військовим збором для осіб, які беруть безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1 762,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2 481,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2 684,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 встановлено в сумі 3 028,00 грн.
Водночас, суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини, зокрема: пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, та викладено абзац перший в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
Водночас, рішенням Київського окружним адміністративним судом від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, серед іншого визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 2 Постанови № 481, з 18.06.2025 не підлягають застосуванню, що свідчить про відновлення дії первинної редакції п.4 ПКМУ 704 (від 30.08.2017).
На підставі зазначеного, після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 виникли правові підстави для перерахунку окладів військовослужбовців з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (без використання обмеження у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З огляду на наведене, у період з 12.11.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 17.08.2025 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2025 згідно із Законами України про Держбюджет України на 2020-2023, 2025 роки.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, в цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо стягнення з нього військового збору, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем було утримано із грошового забезпечення ОСОБА_1 військовий збір в період: за вересень 2024 року - 1188,49 грн., за жовтень 2024 - 815,91 грн., за листопад 2024 року - 2819,13 грн., за грудень 2024 року - 2817,77 грн., за січень 2025 року - 1946,21 грн., за квітень 2025 року - 697,53 грн. та за травень 2025 року - 4064,79 грн.
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт, що у спірний період позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану" від 19 червня 2022 року № 2308-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підпункт 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено абзацом: "У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
Таким чином, суд вважає, що позивач у спірний період мав пільгу з оподаткування військовим збором розумінні Закону №2308-ІХ.
Суд визнає доводи відповідача про те, що не визначений механізм компенсації утриманого військового збору за попередні місяці, тому враховуючи вимоги податкового законодавства, зокрема чітко визначений порядок застосування пільги з оподаткування військовим збором, відповідач діяв відповідно та в межах визначених повноважень, такими, що суперечать законодавству, оскільки відсутність встановленого механізму ніяким чином не може позбавляти права позивача на ці пільги.
А тому позовні вимоги в наведеній частині підлягають задоволенню.
Зазначена позиція також висловлена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/6165/25.
Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 12.11.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 17.08.2025, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошового забезпечення за період з 12.11.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, з 18.06.2025 по 17.08.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року - на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 оподаткування військовим збором за період безпосередньої участі у бойових діях, а саме: за вересень 2024 року - 1188,49 грн, за жовтень 2024 - 815,91 грн, за листопад 2024 року - 2819,13 грн, за грудень 2024 року - 2817,77 грн, за січень 2025 року - 1946,21 грн, за квітень 2025 року - 697,53 грн та за травень 2025 року - 4064,79 грн.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) суму утриманого оподаткування військовим збором за період участі у бойових діях у розмірі 14349,83 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук