18 травня 2026 року м. Рівне№460/8098/26
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - позиваічі до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій позивачі просять суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у формі витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 421/975 матері, сину та двом дочкам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 23.08.2024 призначено допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2024) в сумі 1514000,00 грн. у рівних частках кожному;
зобов'язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу як членам сім'ї померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000,00 грн. та здійснити доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 13 486 000 гривень.
Згідно з пунктів 3 та 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так позивачі зазначають в позовній заяві, що додають до неї 57 додатків. Однак, такі додатки до позовної заяви не додані, що підтверджується актом ВОДЗ (канцелярії) Рівненського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Разом з тим, всупереч вимогам статті 161 КАС України позивачами не додано до позовної заяви її копії та копії додатків доданих до неї для відповідача.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн. на одну особу.
Вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, вважається, що за поданий позивачам кожному належало сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (3328,00 грн. х 0,4). Тобто, ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн., ОСОБА_4 1331,20 грн. та ОСОБА_5 - 1331,20 грн.
Однак, позивачами не додано до адміністративного позову документів про сплату судового збору.
Від сплати судового збору звільнена ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 у відповідності до статті 8 Закону України №3674-VI.
Крім того, за правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчать матеріали справи, позивачі просять скасування рішення відповідача від 15.08.2025 №421/975.
Натомість, з даним позовом до суду позивачі звернулися лише 07.05.2026, тобто із пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Із заявою про поновлення пропущеного строку позивачі до суду не зверталися.
В позовній заяві позивачі зазначають, що із змістом спірного рішення ознайомилися 10.11.2025 після отримання його в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, позивачами не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли їм звернутися до суду у визначений законодавством строк.
Позивачі не надали жодних доказів в підтвердження того, що вони були позбавлені можливості раніше отримати інформацію про обставини нарахування їм допомоги на виконання рішення відповідача оформленого протоколом від 15.08.2025 № 421/975. Доказів, що відповідач чинив їм перешкоди у отриманні відповідної інформації, позивачами також не надано.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладені обставини, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачам строку для подання до суду:
документів, які зазначені в позовній заяві як додатки;
копії позовної заяви та копій доданих до неї документів для відповідача;
доказів сплати суми судового збору у розмірі 1331,20 грн. (оригінал платіжного документа), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища) кожним позивачем окремо;
заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Олег ГРЕСЬКО