18 травня 2026 року Справа № 280/4634/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницькою складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022. з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. з урахуванням фактично виплачених сум;
- стягнути з відповідача па користь позивача понесені судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00грн;
- розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 01.05.2022 по 31.12.2022 відповідачем протиправно не нараховувалась і не виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000,00грн (щомісячно) за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, виплата якої передбачена для військовослужбовців постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Представником позивача до позовної заяви долучено клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду із даною позовною заявою, в обґрунтування якого, зокрема, вказано, що будучи військовослужбовцем, несучи військову службу та виконуючи бойові завдання позивач тривалий час був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою, подавати запити, клопотання заяви тощо. Таким чином, вид діяльності позивача, який є надважливим для збереження цілісності та суверенності держави України позбавив його можливості у встановлені строки звернутися до суду за захистом своїх прав. Крім того, позивач під час виконання бойових завдань отримав травму внаслідок якої проходив лікування та отримав групу інвалідності, що також додатково свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку таким аргументам, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, в якій зазначено, що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Також слід врахувати висновки про те, що на підставі пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22.07.2020 № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), з 12.03.2020 по 30.06.2023 на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Застосовуючи наведений підхід Верховного Суду до обставин даної справи, слід зазначити, що у спірних правовідносинах за період з 01.05.2022 до 18.07.2022 право на звернення до суду з позовом не обмежується будь-яким строком, а тому відсутні підстави для вирішення питання про його поновлення.
Водночас, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.12.2022 включно строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущений.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду є поважними, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану в Україні, а причини несвоєчасного звернення до суду з даним позовом безпосередньо зумовлені фактичними обставинами, що виникли у зв'язку з перебуванням позивача на військовій службі та щоденним виконанням завдань по відбиттю збройної агресій Російської Федерації, отже, пропущений строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Таким чином, підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 КАС України).
Частиною 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст. 257 КАС України, отже може бути вирішена за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч.2, ч. 3 ст. 257 КАС України.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залучення до участі у справі Основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Отже, єдиною підставою для залучення до участі у справі третьої особи є те, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Разом з тим, суд зазначає, що представником позивача не зазначено, а судом не встановлено, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки Основного командного пункту оперативно - тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Водночас, суд зазначає, що нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу здійснює саме військова частина НОМЕР_2 .
Крім того, неспроможними є посилання представника позивача, як на підставу для залучення третьої особи щодо перебування у Основного командного пункту оперативно - тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " доказів, що можуть мати значення при розгляді даної справи, оскільки такі обставини не є підставою для залучення вказаного угруповання до участі у справі, в якості третьої особи.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі Основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 19, 49, 122, 171, 243, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд -
1. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою задовольнити. Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі №280/4634/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
4. Справа буде розглянута одноособово суддею Садовим І.В. протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
5. Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 інформацію щодо нарахованих та виплачених ОСОБА_1 за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року сум грошового забезпечення, в тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування, а також заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
9. Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Садовий