Рішення від 18.05.2026 по справі 280/944/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Справа № 280/944/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач, ПрАТ «Укрграфіт») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.01.2026 № 25/32-00-07-13 в частині нарахованої пені за порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам: №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 з CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, сума пені 15 184,84 грн; №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 з Graphite Trading Limited, Мальта, сума пені 4451,29 грн; № 804/23-16/1821712/01 від 13.09.2018 з Riedhammer GmbH, Німеччина, сума пені 400 410,16 грн.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 5578,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в оскаржуваній частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Унеможливлення виконання обов'язків ПрАТ «Укрграфіт» щодо забезпечення поставки товару на суму здійсненої передоплати в іноземній валюті не пізніше встановленого Мінекономіки строку, має прямий причинно-наслідковий зв'язок із унеможливленням виконання зобов'язань Riedhammer GmbH за укладеним із ПрАТ «Укрграфіт» контрактом. Позивачем вчинено дії на підтвердження факту виникнення форс-мажорних обставин. Вплив дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), підтверджених висновком (довідкою) Торгово-промислової палати Нюрнберга у середній Франконії від 26.05.2020 та сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-2657 від 15.12.2025, зумовив неможливість виконання Riedhammer GmbH зобов'язань за контрактом та призвів до порушення ПрАТ «Укрграфіт» термінів розрахунків в іноземній валюті, що перевіряючими безпідставно не взято до уваги. ПрАТ «Укрграфіт» не було допущено порушень частини 1, частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, з урахуванням пункту 142 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним контрактам: від 10.01.2022 №804/23-16/2210028/15, укладеному з нерезидентом Graphite Trading Limited (Мальта), на суму 40 574,76 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (з 07.03.2023); від 23.12.2021 №804/23-16/2210006/15, укладеному з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED (Великобританія), на суму 138 414,16 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.01.2023). Перераховані Graphite Trading Limited грошові кошти в іноземній валюті за поставлений ПрАТ «Укрграфіт» 08.09.2022 товар 40 574,76 доларів США по контракту №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 зараховані на розподільчий рахунок АТ «Райффайзен Банк», м. Київ 06.03.2023 (останній день граничного строку). Перераховані CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED грошові кошти в іноземній валюті за поставлений ПрАТ «Укрграфіт» 27.01.2022 товар по контракту №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 зараховані на розподільчий рахунок АТ «Райффайзен Банк», м. Київ 26.01.2023 (останній день граничного строку). Датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата їх надходження на відповідний розподільчий рахунок клієнта. Висновок відповідача стосовно порушення граничного строку розрахунків не відповідає приписам законодавства та суперечить фактичним обставинам. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24 лютого 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з твердженнями і вимогами викладеними у позовній заяві з наступного. Перевіркою встановлено порушення в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків імпортного контракту від 13.09.2018 № 804/23-16/1821712/01 з нерезидентом Riedhammer GmbH, Німеччина на суму 978 332,62 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.04.2020), на суму 873 918,68 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (28.04.2020), на суму 783 116,30 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (29.04.2020), на суму 624 779,26 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (30.04.2020), на суму 451 056,75 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 01.05.2020 по 02.05.2020), на суму 24 008,99 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 03.05.2020 по 04.05.2020). В період проведення перевірки ПрАТ «Укрграфіт» не надано сертифікату Торгово-промислової палати України (ТПП України) або регіональної торгово-промислової палати згідно з чинним законодавством та Регламентом, а надано лише лист попередження від 26.05.2020 № б/н від нерезидента Riedhammer GmbH, Німеччина, за підписом та печаткою керівника митної служби Торгово-промислової палати Нюрнберга про можливі тимчасові адміністративні вимоги, які можливо можуть вплинули на низку видів підприємницької діяльності Riedhammer GmbH та внаслідок яких підприємство може зазнати збитків, але без зазначення початку та закінчення дії форс-мажорних обставин. На момент поставки товару, у ПрАТ «Укрграфіт» не виникало потреб для зверненням до ТПП України або регіональної торгово промислової палати, до моменту фіксації порушень відповідно до акта перевірки від 05.12.2025. За відвантажену продукцію у період з 05.08.2022 по 26.04.2023(Контракт від 10.01.2022 № 804/23-16/2210028/15 укладений з фірмою «Graphite Trading limited»), ПрАТ «Укрграфіт» отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 023 039,14 дол. США (еквівалент 33 439 526,19 грн), на підставі довідки Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк», від 23.05.2023 №81-22/16167, підтвердження надходження коштів на поточний рахунок ПрАТ «Укрграфіт» у сумі 1 023 039,14 євро, з порушенням граничних строків розрахунків. За відвантажену продукцію у період з 06.04.2022 по 28.03.2023 (контракт від 23.12.2021 № 804/23-16/2210006/15 укладений з CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED) ПрАТ «Укрграфіт» отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 5 422 778,49 дол. США (еквівалент 196 840 677,49 грн), на підставі довідки Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк», від 04.04.2023 № 81 22/15824, підтвердження надходження коштів на поточний рахунок ПрАТ «Укрграфіт» у сумі 5 422 778,49 дол. США з порушенням граничних строків зарахування валютної виручки. ПрАТ «Укрграфіт» листом від 31.01.2024 №10/265 (вх. 819/6 від 06.02.2024) надано виписку банку АТ «Райффазен Банк» по рахунку НОМЕР_1 за 27.01.2023 щодо зарахування валютної виручки на суму 138 414,16 дол. США. Станом на 31.03.2023 по контракту від 23.12.2021 №804/23-16/2210006/15 існує дебіторська заборгованість у загальній сумі 2 169 166,66 дол. США, з граничним строком погашення у періоді з 17.04.2023 по 28.07.2023. За відвантажену продукцію по контракту від 23.12.2021 № 804/23-16/2210006/15 у період з 06.04.2022 по 28.03.2023 ПрАТ «Укрграфіт» отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 5 422 778,49 дол. США (еквівалент 196 840 677,49 грн), на підставі довідки Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк», від 04.04.2023 №81-22/15824, підтвердження надходження коштів на поточний рахунок ПрАТ «Укрграфіт» у сумі 5 422 778,49 дол. США з порушенням граничних строків зарахування валютної виручки. За відвантажену продукцію у період з 05.08.2022 по 26.04.2023, ПрАТ «Укрграфіт» отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 023 039,14 дол. США (еквівалент 33 439 526,19 грн), на підставі довідки Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк», від 23.05.2023 №81-22/16167, підтвердження надходження коштів на поточний рахунок ПрАТ «Укрграфіт» у сумі 1 023 039,14 євро, з порушенням граничних строків розрахунків. Датою повернення сплачених коштів є дата зарахування коштів на поточний рахунок резидента, а тому дата надходження коштів на транзитний рахунок банку не впливає на розгляд справи. Висновок контролюючого органу щодо встановлених актом перевірки порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по експортним контрактам укладеними з компаніями-нерезидентами, у зв'язку з якими ПрАТ «Укрграфіт» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та нараховано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 464 860,08 грн, є законним та обґрунтованим. Відповідач просить суд у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

24 лютого 2026 року відповідач подав до суду заяву про вихід зі спрощеного провадження, у якій просить суд здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження; у разі відмови в задоволенні заяви про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - розглядати з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідач вважає, що необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору є кошти, що підлягають бюджетному відшкодуванню, з огляду на що справа також має значний суспільний інтерес.

02 березня 2026 року до суду позивачем надано відповідь на відзив з такими доводами. Період дії зазначених у висновку Торгово-промислової палати Нюрнберга у середній Франконії обставин форс-мажору для Riedhammer GmbH пов'язаний із пандемією коронавірусу, яка була оголошена ВОЗ 11.03.2020, є загальновідомим фактом і не потребує доказування, та введенням в зв'язку із цим в Німеччині адміністративних вимог (обмежень). Зауваження відповідача, що у висновку Торгово-промислової палати Нюрнберга у середній Франконії від 26.05.2020 не зазначено початку та закінчення дії форс-мажорних обставин не відповідає дійсності. Законодавство України не визначає вимог щодо такого документу, який видається уповноваженим органом іноземної країни відповідно до встановленого в цій країні порядку. Платник податку має право подати документи на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин після проведення перевірки на стадії надання заперечень на акт перевірки або на стадії оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. висновок відповідача, що датою повернення сплачених коштів є дата зарахування коштів виключно на поточний рахунок резидента не узгоджується із приписами діючого законодавства.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження.

16 березня 2026 року позивачем подане до суду клопотання про стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з правничою допомогою.

З 22.04.2026 по 10.05.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у відрядженні та з 11.05.2026 по 17.05.2026 у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

На підставі повідомлення від 21.10.2025 № 143/32-00-07-13 та наказу від 21.10.2025 №238-п, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Український графіт» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, виконанні зовнішньоекономічних контрактів:

від 10.12.2019 №804/23-16/2010005/15 з нерезидентом ПАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА», російська федерація, за період з 10.12.2019 по 30.11.2023;

від 30.07.2021 №804/23-16/2110064/15/21013701 з нерезидентом ОАО «Белорусский металлургический завод - управляющая компания холдинга «Белорусская металлургическая компания», Білорусь, за період з 30.07.2021 по 28.02.2023;

від 23.12.2021 №804/23-16/2210006/15 з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, за період з 23.12.2021 по 31.03.2023;

від 23.12.2021 №804/23-16/2210007/15 з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, за період з 23.12.2021 по 31.12.2023;

від 24.12.2021 №21016112/804/23-16/2210012/15 з нерезидентом ОАО «Белорусский металлургический завод - управляющая компания холдинга «Белорусская металлургическая компания», Білорусь, за період з 24.12.2021 по 31.03.2023;

від 29.07.2021 №804/23-16/2110060/15/21013668 з ОАО «Белорусский металлургический завод - управляющая компания холдинга «Белорусская металлургическая компания», Білорусь, за період з 29.07.2021 по 31.03.2023;

від 10.01.2022 №804/23-16/2210028/15 з нерезидентом Graphite Trading Limited, Мальта, за період з 10.01.2022 по 30.04.2023;

від 10.12.2021 №804/23-16/2110073/15 з нерезидентом Graphite Trading Limited, Мальта, за період з 10.12.2021 по 31.07.2023;

від 02.01.2023 №804/23-16/2310017/15 з нерезидентом Graphite Trading Limited, Мальта, за період з 02.01.2023 по 30.04.2024;

від 02.01.2023 №804/23-16/2310018/15 з нерезидентом Graphite Trading Limited, Мальта, за період з 02.01.2023 по 30.11.2023;

від 13.09.2018 № 804/23-16/1821712/01 з нерезидентом Riedhammer GmbH, Німеччина, за період з 13.09.2018 по 30.11.2023;

від 30.10.2018 №804/23-16/1822185/36 з нерезидентом R&D Carbon Ltd, Швейцарія, за період з 30.10.2018 по 30.11.2023.

За результатами перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складений акт № 946/32-00-07-13/00196204 від 05.12.2025 про результати документальної позапланової перевірки ПрАТ «Укрграфіт» з питань дотримання вимог валютного законодавства, в якому встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме:

частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, з урахуванням пункту 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним контрактам:

від 23.12.2021 №804/23-16/2210006/15, укладеному з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED (Великобританія), на суму 138 414,16 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.01.2023);

від 10.01.2022 №804/23-16/2210028/15, укладеному з нерезидентом Graphite Trading Limited (Мальта), на суму 19,58 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 91 день (з 07.12.2022 по 07.03.2023) та на суму 40 574,76 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (з 07.03.2023);

від 23.12.2021 №804/23-16/2210007/15, укладеному з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED (Великобританія), на суму 61 062,0 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (02.02.2023), на суму 131 254,60 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (03.02.2023) та на суму 79 238,80 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 05.02.2023 по 06.02.2023); від 10.12.2021 № 804/23-16/2110073/15 з нерезидентом Graphite Trading Limited (Мальта), на суму 80 597,40 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (11.04.2023).

Перевіркою встановлено порушення частини 1, частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5 та з урахуванням Висновку Міністерства економіки (Мінекономіки) України щодо продовження строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 30.09.2019 № 4102-09/39955-07 (Наказ від 30.09.2019 №122) в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків імпортного контракту від 13.09.2018 № 804/23-16/1821712/01 з нерезидентом Riedhammer GmbH, Німеччина на суму 978 332,62 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.04.2020), на суму 873 918,68 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (28.04.2020), на суму 783 116,30 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (29.04.2020), на суму 624 779,26 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (30.04.2020), на суму 451 056,75 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 01.05.2020 по 02.05.2020), на суму 24 008,99 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 03.05.2020 по 04.05.2020).

З висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, ПрАТ «Укрграфіт» не погодилося в частині висновків про порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам:

- від 23.12.2021 №804/23-16/2210006/15, укладеному з нерезидентом CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED (Великобританія), на суму 138 414,16 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.01.2023);

- від 10.01.2022 №804/23-16/2210028/15, укладеному з нерезидентом Graphite Trading Limited (Мальта), на суму 19,58 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 91 день (з 07.12.2022 по 07.03.2023) та на суму 40 574,76 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (з 07.03.2023);

- від 13.09.2018 № 804/23-16/1821712/01 з нерезидентом Riedhammer GmbH, Німеччина на суму 978 332,62 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (27.04.2020), на суму 873 918,68 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (28.04.2020), на суму 783 116,30 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (29.04.2020), на суму 624 779,26 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (30.04.2020), на суму 451 056,75 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 01.05.2020 по 02.05.2020), на суму 24 008,99 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 2 дні (з 03.05.2020 по 04.05.2020).

На підставі акта перевірки № 946/32-00-07-13/00196204 від 05.12.2025 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 № 25/32-00-07-13 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальній сумі 464 860,08 грн.

Вважаючи, що прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення від 19.01.2026 № 25/32-00-07-13 в частині нарахованої пені за порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам: №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 з CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, сума пені 15 184,84 грн; №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 з Graphite Trading Limited, Мальта, сума пені 4 451,29 грн; № 804/23-16/1821712/01 від 13.09.2018 з Riedhammer GmbH, Німеччина, сума пені 400 410,16 грн, є протиправним та підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом не встановлено порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки, таких обставин не викладено і позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено: відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами шляхом проведення виїзних перевірок (планових та позапланових) та безвиїзного нагляду.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства..

Згідно з частинами 9, 10 статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю.

Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв'язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв'язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з статтею 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

Заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначено Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5).

Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Щодо правомірності висновків перевірки про порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контракту від 13.09.2018 № 804/23-16/1821712/01 з нерезидентом Riedhammer GmbH, Німеччина (сума пені 400 410,16 грн), суд зазначає таке.

Аналіз наведених норм права Закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Тобто, законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

Положеннями ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Також, з урахуванням обставин цієї справи та доводів відповідача щодо надання позивачем сертифікату виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 15.12.2025, після проведення перевірки з запереченнями до акта перевірки, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі №580/4079/23 міститься такий висновок:

«Колегія суддів звертає увагу, що на момент прийняття постанови Верховного Суду від 15 серпня 2024 року був відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості врахування сертифікатів про форс-мажорні обставини, і в межах цієї справи такий висновок під час первинного касаційного розгляду так і не був сформований через неповне з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції.

Проте у подальшому Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №520/21174/23, яка була вже оприлюднена станом на момент повторного апеляційного розгляду, сформував висновок щодо правозастосування норм пункту 44.6 статті 44 ПК України у валютних правовідносинах.

У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що відповідач (як і у справі, що наразі розглядається) покликається у касаційній скарзі на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У постанові від 04 липня 2024 року у справі №380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.

Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.

Ураховуючи наявний висновок Верховного Суду, висловлений у вищезазначеній постанові щодо ключового питання у цій справі, суд дійшов висновку, що у цьому випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об'єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами.».

Отже, такі обставини та доводи відповідача не є підставою для неприйняття в цілому наданого позивачем сертифікату про форс-мажорні обставини виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 15.12.2025.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом встановлено, що контракт № 804/23-16/1821712/01 від 13.09.2018 укладено між Riedhammer GmbH, Німеччина (Продавець, в особі директора відділу вуглеграфітових продуктів Томаса Яноша та директору по маркетингу Хармута Вебера, діючих на підставі довіреностей) та ПрАТ «Укрграфіт» (Покупець, в особі Генерального директора Сергія Володимировича Кутузова, діючого на підставі Статуту).

На виконання умов контракту ПрАТ «Укрграфіт» перераховано нерезиденту Riedhammer GmbH валютні кошти на загальну суму 4 278 000,0 євро (еквівалент 134 761 530,40 грн) згідно платіжних доручень, а саме: на суму 3 422 400,0 євро, згідно платіжного доручення від 27.11.2018 №3, граничний строк отримання товару 26.11.2019; на суму 671 700,0 євро згідно платіжного доручення від 12.06.2020 №38, граничний строк отримання товару 11.06.2021 та на суму 213 900,0 євро згідно платіжного доручення від 22.06.2021 №80, граничний строк отримання товару 21.06.2022.

Пунктами 5.1, 5.2 специфікації № 1 (додаток № 1 від 19.08.2019) встановлені терміни поставки складових частин товару (дата відмітка митного органу м. Запоріжжя на CMR): по 1-му етапу - до 26.04.2020, по 2-му етапу - до 25.06.2020. Дані строки були погоджені Мінекономіки (висновок № 4102-09/399545-07 від 30.09.2019).

За період з 28.04.2020 по 30.06.2020 ПрАТ «Укрграфіт» отримано товари на загальну суму 4 278 000,0 євро (еквівалент 126 246 116,82 грн) у повному обсязі, але з порушенням граничних строків надходження товару.

Доводи позивача стосуються правозастосування норм законодавства, які передбачають підстави для призупинення граничних строків, а саме виникнення форс-мажорних обставин пов'язаних з тим, що фактично терміни відвантаження та поставки товару припали на період спалаху пандемії коронавірусу COVID-19.

Згідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Ч. 2 ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

За визначенням наведеним у пункті 3.1 Регламенту, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями п. 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Регламенту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо ТПП України.

Здійснюючи правовий аналіз зазначених вище норм права у сукупності Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24) при перегляді судових рішень у подібному спорі дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від попередньо сформованих висновків касаційного суду, а саме таких:

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови від 12 грудня 2024 року у справі №380/839/24, від 14 січня 2025 року у справі №440/17191/23, з урахуванням постанов Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22);

- підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо);

- має бути встановлено (доведено) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку (постанови від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі ст. ст. 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

За висновками акту перевірки відповідачем установлено, зокрема, порушення ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII, яка встановлює, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Суд звертає увагу, що Положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Підпунктом 4 пункту 3 цієї Інструкції встановлено, що день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі №160/6138/24 колегія суддів дійшла таких висновків:

«Колегія суддів зазначає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов'язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.

Отже, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов'язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин.

Таким чином, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення авансового платежу.».

У постанові Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі №320/44802/23 колегія суддів зазначила:

«Доведення неможливості виконати умови контрактів в частині його оплати з підстав наявності таких форс - мажорних обставин (непереборної сили) більше полягало на належних підтверджуючих документах цих осіб, відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII, а саме відповідних довідках уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, обов'язок підтвердження неможливості здійснити виконання того чи іншого зобов'язання, як то поставка товару або проведення оплати за його поставку полягає саме на конкретній особи, яка таке зобов'язання повинно виконати, але не змогла виконати за обставин, якими є форс-мажорними (непереборними)».

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №460/28139/23 щодо підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з випадком надзвичайних та невідворотних обставин (форс-мажору) зазначено таке:

«Частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.».

Оцінюючи всі викладені сторонами доводи та надані докази в цій частині позову, суд вважає за необхідне встановити, насамперед, чи дійсно надані сертифікати містять всі необхідні та достовірні відомості для підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин з метою зупинення дії відповідного зовнішньоекономічного контракту, а також чи простежується такий причинно-наслідковий зв'язок між обставинами невиконання нерезидентом обов'язків своєчасного виконання умов контракту та тими чи іншими обставинами та чи можна вважати наведені у цих сертифікатах інформацію, що вказує на існування таких обставин, що свідчать про абсолютну та безумовну неможливість (а не абстракту) реально виконати свої зобов'язання.

При розгляді справи суд виходить з того, що факт настання та дії форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах підтверджується сукупністю взаємопов'язаних доказів, а саме:

- листом Riedhammer GmbH від 27.03.2020 (з нотаріально засвідченим перекладом), яким компанія Riedhammer GmbH повідомила, що товари будуть відправлені вчасно, тим не менш, продавець не може впливати на певні фактори, такі як можливе закриття кордонів і пов'язаний з цим час транзиту вантажівок;

- лист ПрАТ «Укрграфіт» від 20.05.2020 №16/1736, про повідомлення позивача щодо звернення продавцем до ТПП для отримання підтвердження настання форс-мажорних обставин;

- лист Riedhammer GmbH від 28.05.2020;

- лист Торгово-промислової палати Нюрнберга у середній Франконії від 26.05.2020 «Для подання до компетентних органів України» (з нотаріально засвідченим перекладом), у якому повідомлено: «Пандемія коронавірусу та пов'язані з нею тимчасові адміністративні вимоги вилинули на низку видів підприємницької діяльності. Торгово-промислова палата Нюрнберга підтверджує, що її член ТОВ Рідхаммер, (Riedhammer GmbH - в оригіналі), Клінгенхофштрассе буд. 72, 90411 Нюрнберг, може зазнати збитків через наступні проблеми:

- Влада може розпорядитися про тимчасове закриття приміщень компанії

- Ярмарки та виставки заборонені

- Виробничі процеси можуть бути перервані

- Ланцюги поставок можуть бути порушені через затримку або відсутність поставок чи відвантажень

- Внутрішні процеси можуть бути порушені внаслідок однієї або декількох наступних причин: інфікування або захворювання працівників, працівники можуть перебувати на самоізоляції або на карантині, влада може заборонити компанії здійснювати свою діяльність, працівники, які змушені доглядати за своїми дітьми через закриття шкіл та дитячих садків, можуть не мати можливості працювати, міжнародні ділові поїздки ускладнені через закриття кордонів.

Всі вищезгадані обставини суттєво впливають на звичайні бізнес-процеси або навіть унеможливлюють їх.»

- сертифікат № 2300-25-2657 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 15.12.2025. Зазначеним сертифікатом № 2300-25-2657 Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили): карантинні запобіжні заходи, адміністративні вимоги, пов'язані із пандемією корона вірусу, що виникли у Riedhammer GmbH щодо обов'язку останнього поставити товар за контрактом № 804/23-16/1821712/01 від 13.09.2018, оплату якого здійснено згідно платіжної інструкції № 3 від 27.11.2018 в розмірі 3 422 400,00 євро, які унеможливили його виконання у термін до 26.04.2020. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 27 березня 2020 року, дата закінчення: 30 червня 2020 року.

Причинно-наслідковий зв'язок обставин непереборної сили у спірних відносинах полягає у тому, що надзвичайні та невідворотні обставини пандемії коронавірусу та встановлені у зв'язку з цим обмеження призвели до проблем у звичайних бізнес-процесах компанії Riedhammer GmbH, що в свою чергу виплинуло порушення строків поставки товарів на суму здійсненої передоплати в іноземній валюті.

Суд звертає увагу, що при укладанні зовнішньоекономічних контрактів позивач повинен дотримуватися принципу «належної обачності», однак перед укладанням зазначеного контракту у 2018 році позивач об'єктивно не міг передбачити, зокрема таку обставину, як пандемія COVID-19 та можливі її наслідки.

Таким чином, на переконання суду, між форс-мажорними обставинами та невиконанням зобов'язань існує прямий, реальний та доведений причинно-наслідковий зв'язок, що відповідає вимогам ст. 617 ЦК України, та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

В ході розгляду справи, відповідач не довів, що позивач діяв недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, суд не застосовує до цих правовідносин положення ст. 112 або пп. 69.9 ПК України, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах наявні всі передбачені законом ознаки форс-мажорних обставин, та дія форс-мажору унеможливила виконання зобов'язань саме контрагентом-нерезидентом, а отже відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII перебіг строків валютних розрахунків та нарахування пені підлягали зупиненню на весь період дії таких обставин, що безпідставно не враховано контролюючим органом та призвело до винесення оскаржуваного в цій частині податкового повідомлення-рішення (сума пені 400 410,16 грн).

Стосовно правомірності висновків перевірки про порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам: №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 з CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, сума пені 15 184,84 грн; №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 з Graphite Trading Limited, Мальта, сума пені 4 451,29 грн, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Між ПрАТ «Укрграфіт» та компанією «Graphite Trading limited» (Мальта) укладений експортний Контракт №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 на поставку товару (продукції ПрАТ «Укрграфіт»), номенклатура, кількість якого вказуються у специфікаціях до контракту. Ціна Товару встановлена в доларах США за 1 (одну) метричну тонну та вказана в специфікаціях до даного контракту. Згідно додаткової угоди №2 від 30.12.2022 термін дії контракту продовжений до 31.01.2023, в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Згідно п. 5.1 контракту оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в валюті контракту за ціною, вказаною в специфікаціях та додаткових угодах до контракту на рахунок продавця протягом 100 календарних днів від дати митного оформлення продавцем митної декларації та товар згідно рахунку фактури (invoice), пред'явленому продавцем. За взаємною домовленістю сторін допускається передплата за поставлений товар. Валюта контракту - долари США. Згідно додаткової угоди №1 від 07.04.2022 до контракту оплата за поставлений товар повинна бути здійсненна покупцем в валюті контракту за ціною, вказаній в специфікації та додаткових угодах до контракту на рахунок продавця протягом 80 календарних днів від дати митного оформлення продавцем митної декларації на товар згідно рахунку фактури (invoice), наданого продавцем. Згідно додаткової угоди №2 від 01.08.2022 до контракту допускається оплата в євро по курсу НБУ на дату зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

На виконання умов контракту ПрАТ «Укрграфіт» за період з 21.01.2022 по 17.01.2023 здійснено поставку (експорт) товару на адресу Graphite Trading Limited на загальну суму 1 075 337,47 доларів США, що підтверджується зазначеними в акті перевірки, оформленими експортними митними деклараціями та довідкою Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк» № 81-22/16166 від 23.05.2023.

Оплата поставлених партій товару здійснена покупцем 06.03.2023 платіжним дорученням (SWIFT № ASW24516/060323 на суму 60 718,94 євро (64 685,44 доларів США) з призначенням платежу: оплата по інвойсам № 2209505 (на суму 20 243,46 доларів США), №2209506 (на суму 20 331,30 доларів США), № 2209507 (на суму 20 214,18 доларів США), контракт №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022.

Грошові кошти зараховані на розподільчий рахунок ПрАТ «Укрграфіт» в АТ «Раффайзен Банк» 06.03.2023, що підтверджується SWIFT № ASW24516/060323 по платежу від 06.03.2023, треком платежу від 06.03.2023 та довідкою АТ «Райффайзен Банк» №В6/19-9338 від 04.12.2025.

Між ПрАТ «Укрграфіт» та компанією «СARBON CONSTRUCTION & TRAIDING LIMITED», (Великобританія) укладений експортний контракт №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 на поставку товару (продукція ПрАТ «Укрграфіт»), номенклатура, кількість якого вказуються у специфікаціях до контракту. Ціна товару встановлена в доларах США за 1 (одну) метричну тонну та вказана в специфікаціях до даного контракту. Згідно п. 5.1 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 07.04.2022 до контракту оплата за поставлений товар повинна бути виконана покупцем у вказаній валюті контракту по ціні, вказаній в специфікаціях та додаткових угодах до контракту на рахунок продавця протягом 80 календарних днів від дати митного оформлення продавцем митної декларації на товар згідно рахунку фактурі, представленому продавцем. По взаємній домовленості сторони допускають попередню плата за поставлений товар. Валюта контракту долари США. Згідно додаткової угоди №3 від 23.12.2022 термін дії Контракту продовжений до 31.01.2023, в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Згідно додаткової угоди №4 від 31.01.2023 термін дії контракту продовжений до 31.07.2023, контракт доповнено пунктом 5.5, згідно якого допускається оплата за товар в євро по курсу НБУ на дату зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

На виконання умов контракту ПрАТ «Укрграфіт» за період з 05.01.2022 по 30.01.2023 здійснено поставку (експорт) товару на адресу CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED на загальну суму 7 591 945,15 дол. США (еквівалент 241 239 165,19 грн), що підтверджується зазначеними в акті перевірки, оформленими експортними митними деклараціями та довідкою Лівобережного відділення АТ «Райффазен Банк» від 04.04.2023 №81-22/15823.

Оплата поставлених партій товару здійснена покупцем 26.01.2023 платіжним дорученням SWIFT №ASW53617/260123 платежу від 26.01.2023 на суму 138 414,16 доларів США з призначенням платежу: оплата по інвойсам від 27.01.2022 № 2201559 (на суму 40 089,55 доларів США), № 2201564 (на суму 46 281,13 доларів США), № 2201565 (на суму 46 043,48 доларів США), контракт №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021.

Грошові кошти зараховані на розподільчий рахунок ПрАТ «Укрграфіт» в АТ «Раффайзен Банк» 26.01.2023 , що підтверджується SWIFT №ASW53617/260123 платежу від 26.01.2023, треком платежу від 26.01.2023 та довідкою АТ «Райффайзен Банк» № В6/19-9338 від 04.12.2025.

За доводами позивача, ним не допущено порушень частини 1, частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, з урахуванням пункту 142 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контрактам:

- від 10.01.2022 №804/23-16/2210028/15, укладеному з нерезидентом Graphite Trading Limited (Мальта), на суму 40 574,76 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (07.03.2023);

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач зазначає, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата їх надходження на відповідний розподільчий рахунок клієнта, подальший рух зарахованих валютних коштів з розподільчого на поточний рахунок юридичної особи свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням коштів в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом .

Відповідач заперечуючи позовні вимоги у цій частині посилається на те, що датою повернення сплачених коштів є дата зарахування коштів на поточний рахунок резидента, а тому дата надходження коштів на транзитний рахунок банку не впливає на розгляд справи.

Надаючи оцінку доводам сторін та наданим ними доказам щодо спірного питання, суд враховує наступне.

Вже зазначено судом вище, що згідно з п. 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

За положеннями пп. 2 п.9 цієї Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією, або в порядку, визначеному в пункті 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Порядок зарахування коштів встановлено Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 28.07.2009 №216 (далі - Постанова №216).

Пунктом 34 постанови № 216 визначено, що надавач платіжних послуг отримувача в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на відповідний рахунок отримувача (у разі його відсутності на власний транзитний рахунок). Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється надавачем платіжних послуг отримувача відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання банком/небанківським надавачем платіжних послуг отримувача виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента/виписки з розрахункового рахунку з урахуванням у ній цього переказу на користь отримувача.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок резидента. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів (зокрема, але не виключно, постанови від 14.08.2018 у справі №808/502/17, від 18.10.2019 у справі №810/3506/16, від 02.04.2019 у справі №815/342/16, від 15.05.2023 у справі №820/2419/17).

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 в справі № П/811/72/16, відповідно до яких моментом вчинення експортної операції є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.

Відповідно до наданої до суду інформації грошові кошти зараховані на розподільчий рахунок ПрАТ «Укрграфіт» в АТ «Раффайзен Банк» 06.03.2023, що підтверджується SWIFT № ASW24516/060323 по платежу від 06.03.2023, треком платежу від 06.03.2023 та довідкою АТ «Райффайзен Банк» №В6/19-9338 від 04.12.2025 (експортний Контракт №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022).

Відтак, суд приходить до висновку про те, що у межах спірних правовідносин позивачем не допущено порушень частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, оскільки надходження валютної виручки на відповідний валютний рахунок позивача відбулось до спливу граничного строку надходження валютної виручки.

За такого правового регулювання, враховуючи висновки Верховного Суду у означеній категорії справ, що є обов'язковими для застосування, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення в частині нарахованої пені за порушення граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам: №804/23-16/2210006/15 від 23.12.2021 з CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED, Великобританія, сума пені 15 184,84 грн; №804/23-16/2210028/15 від 10.01.2022 з Graphite Trading Limited, Мальта, сума пені 4451,29 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 5578,32 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копії:

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1291574 від 23.01.2026,

- договору №804/2080373/16 про надання адвокатської допомоги від 17.07.2020,

- додаткової угоди №22 від 20.01.2026 до договору №804/2080373/16 про надання адвокатської допомоги від 17.07.2020,

- акта прийняття виконаних робіт договору №804/2080373/16 про надання адвокатської допомоги від 17.07.2020, від 02.03.2026.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5578,32 грн (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень тридцять дві коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Український графіт» (Північне шосе, 20, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00196204),

Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031; код ЄДРПОУ 43968079).

Повне судове рішення складено 18.05.2026.

Суддя Б.В. Богатинський

Попередній документ

136596578

Наступний документ

136596580

Інформація про рішення:

№ рішення:	136596579
№ справи:	280/944/26
Дата рішення:	18.05.2026
Дата публікації:	20.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (09.02.2026)
Дата надходження:	04.02.2026
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2026

Учасники справи:

суддя-доповідач:

БОГАТИНСЬКИЙ БОГДАН ВІКТОРОВИЧ

відповідач (боржник):

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

позивач (заявник):

Приватне акціонерне товариство "Український графіт"

представник позивача:

адвокат Кофанова Наталія Василівна