18 травня 2026 рокуСправа № 160/7515/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів по скасування арешту майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця від 14 червня 2016 року в рамках виконавчого провадження № 51420066;
- зобов'язати Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений постановою державного виконавця від 21 січня 2014 року в рамках виконавчого провадження № 51420066 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в рамках виконавчого провадження №51420066, на все нерухоме майно позивача накладено обтяження у вигляді арешту на все майно позивача. Вказане виконавче провадження №51420066 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) завершено, матеріали виконавчого провадження знищено. У відповідь на запит адвоката щодо зняття арешту зі всього нерухомого майна позивача, відповідачем відмовлено, з тих підстав, що приписи статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) не передбачають зняття арешту з майна боржника, якщо виконавчий лист повернутий без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Постановив розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначив на 16.04.2026. Витребував у ОСОБА_1 у термін 10 днів з дня отримання цієї ухвали засвідчену належним чином копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також витребував у Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів виконавчого провадження №51420066.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач зазначив, що підстави визнання неправомірною бездіяльність Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів по скасування арешту майна боржника ОСОБА_1 та підстави для зняття арешту з майна боржника за виконавчим провадженням 51420066 відсутні.
Також відповідач у відзиві повідомив, що виконати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дніпропетровської області в частині надання копій документів є неможливим, оскільки, відповідно до п. 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки, а тому виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання підлягають знищенню.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.04.2026 продовжив розгляд справи №160/7515/26 на двадцять днів та відклав розгляд справи на 30.04.2026 о 11:00 год, повторно витребував у ОСОБА_1 засвідчену належним чином копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивачем надані витребувані судом докази.
В судове засідання 30.04.2026 учасники процесу не з'явились, у позові представник позивача просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою від 30 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд витребував від Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у термін до 08.05.2026 (включно) засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчих проваджень №75195586, відкритого 07.06.2024 та №75737100, відкритого 13.08.2024, у тому числі докази наявності/відсутності арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , що міг бути накладений в рамках цих виконавчих проваджень.
Зобов'язав відповідача надати такі докази до суду не пізніше ніж за 5 днів до наступного судового засідання.
Відклав розгляд справи на 11.05.2026 о 16:00 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
11.05.2026 від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі провадження №75195586 та №75737100 щодо ОСОБА_1 перебувають на виконанні в Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Виконати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року по справі № 160/7515/26 в частині надання копій документів виконавчих проваджень №75195586 та №75737100 є неможливим.
У судове засідання 11.05.2026 сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 11.05.2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд витребував від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали виконавчих проваджень №75195586, відкритого 07.06.2024 та №75737100, відкритого 13.08.2024, у тому числі докази наявності/відсутності арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , що міг бути накладений в рамках цих виконавчих проваджень або ідентифікатор виконавчих проваджень №75737100, №75195586.
Зобов'язав Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати такі докази до суду у строк до 14.05.2026 (включно).
Відклав розгляд справи на 18.05.2026 о 16:15 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
18.05.2026 від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли витребувані судом матеріали ВП №75737100, №75195586.
У судове засідання 18.05.2026 сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
18.05.2026 судом ухвалено рішення у порядку письмового провадження.
Згідно положень статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за № 472982617 від 16.04.2026 року, позивач є власником земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1223282000:02:083:0011, що знаходиться у Дніпропетровській області, Новомосковський район, с/рада Голубівська.
Також згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №51420066, виданої 14.06.2016 року Магдалинівським районним відділом державної виконавчої служби Головного управління виконавчої служби, індексний номер обтяження 30047376, зареєстровано 14.06.2016 за № 14965405.
21 листопада 2025 року позивач звернувся до Головного державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Федориненка О.В. із заявою про зняття арешту з майна.
Листом від 05.03.2026 №28705 Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника, оскільки 28.07.2016 року виконавче провадження № 51420066 завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999), у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, що згідно ч. 1. ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає зняття арешту з майна боржника.
Зазначаючи про те, що обтяження у вигляді арешту майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арештів на нерухоме майно позивача (обтяження вчинене 14.06.2016 році) регламентувалось Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV.
Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 11 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (частина перша, пункт 5 частини третьої).
Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 57 Закону №606-XIV. Частинами першою та другою вказаної статті було передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Частинами першою, другою статті 50 Закону №606-XIV було обумовлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.
Судом встановлено, що виконавче провадження №51420066, у межах якого накладено арешт на нерухоме майно позивача, було повернуто стягувачу 09.03.2016 на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону №606-XIV), яким установлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною п'ятою статті 47 Закону №606-XIV передбачалося, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
За приписами частини першої стаття 22, частини третьої статті 23 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Не є спірною та обставина, що повторно виконавчі листи про стягнення для примусового виконання не пред'являлися та у зв'язку із закінченням строку пред'явлений вже не може бути. Тож відсутність виконавчих проваджень свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон №1404-VIII.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну Укроборонпром, акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну Укроборонпром, державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну Укроборонпром або на момент припинення Державного концерну Укроборонпром було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 59 Закону №1404-VIII).
Позивач не оскаржує протиправність постанови про накладення арешту на майно боржника. У той же час матеріали справи не містять доказів існування на час звернення позивача у 2026 році підстав для самостійного зняття виконавцем арешту нерухомого майна боржника, перелік яких наведено у частині четвертій статті 59 Закону №1404-VIII.
Разом з тим, з Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) відкриті незавершені виконавчі провадження з виконання постанов про порушення Правил дорожнього руху, зокрема, ВП №75737100, №75195586.
Згідно наданих органом ВДВС матеріалів ВП №75737100, №75195586, постановами від 07.06.2024 у ВП № 75195586 та від 13.08.2024 у ВП № 75737100 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Проте, доказів накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріали ВП №75737100, №75195586 не містять.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 у справі №817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.
Таким чином, з огляду на те, що починаючи з 2016 року виконавчий документ (виконавчий напис №2653 від 05.04.2016) на виконання повторно до органів державної виконавчої служби не пред'являвся та на виконанні не перебувають, а матеріали справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на нерухоме майно позивача, то арешт на майно позивача, накладений у межах виконавчого провадження №51420066, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчих документів у ВП №51420066.
Іншого відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність скасування обтяження №14965405 від 14.06.2016, накладеного в рамках виконавчого провадження №51420066 вигляді арешту на все нерухоме майно позивача.
Разом з тим, відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки, як уже було зазначено судом, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону №606-XIV у відповідача не було правових підстав, визначених статтею 50 цього Закону, для зняття арешту з майна боржника; відсутні такі підстави для самостійного зняття арешту державним виконавцем за заявою позивача згідно з частиною четвертою статті 59 Закону №1404.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Здійснити розподіл судового збору у відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 287, 295 КАС України суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДОПОУ 34893684) скасувати обтяження №14965405 від 14.06.2016 року у вигляді арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстроване на підставі постанови про арешт майна боржника, прийнятої у виконавчому провадженні № 51420066.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДОПОУ 34893684) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 18.05.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна