18 травня 2026 року Справа №160/28753/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) №0406048463 від 22.09.2025 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992, з 07.08.2025, виходячи з вислуги років 30 років 04 місяці 20 днів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №160/28753/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.09.2025 №0406048463 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з 07.08.2025, виходячи з вислуги років 30 років 04 місяці 20 днів.
Постановою Третього апеляційного адміністративний суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 160/28753/25 - без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №160/28753/25 набрало законної сили 09.03.2026.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій останній просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 08.12.2025 у справі № 160/28753/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) подати до суду у 15-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 160/28753/25;
- у разі ненадання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року у справі № 160/28753/25, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) штраф двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування заяви зазначено, що 10.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та вимагав виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №160/28753/25. Листом №40698-25243/Г-01/8-0400/26 від 08.04.2026 відповідачем було повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №160/28753/25 позивачу з 07.08.2025 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим же листом повідомлено, що з 01.04.2026 розмір пенсії складає 16848,33 грн. Фактично, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №160/28753/25 виконано, тобто пенсія позивачу призначена, що підтверджується даними особистого кабінету на порталі Пенсійного фонду України та розрахунком пенсії. В особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України на початку квітня 2026 року було зазначено, що пенсія за квітень 2026 року буде виплачена 06.04.2026. Позивач зазначає, що пенсію за квітень 2026 року він не отримав. В особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України на початку травня 2026 року було зазначено, що пенсія за травень 2026 року буде виплачена 05.05.2026. Проте, пенсію за травень 2026 року позивач я не отримав. В сервісному центрі при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу повідомили, що невиплата пенсії пов'язана з постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи представника позивача, прийшов до наступних висновків.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання учасниками справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд не надає правову оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання рішення суду, а встановлює лише факт невиконання такого рішення.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, позивач зазначає, що пенсійним органом не виплачено пенсію позивачу за квітень та травень 2026 року.
При цьому, суд зазначає, що предметом спору у цій справі було питання призначення пенсії позивачу. Питання виплати пенсії на момент розгляду справи судом не досліджувалось, оскільки пенсія ще не була призначена на момент ухвалення рішення суду.
Крім того, суд наголошує, що на виконання рішення суду пенсію позивачу призначено, питання виплати пенсії не є предметом оскарження у межах справи №160/28753/25.
На підставі означеного вище, зважаючи на незгоду позивача з відповідними діями (бездіяльністю) пенсійного органу, суд вважає за необхідне роз'яснити, що він реалізував своє право звернутись до суду з позовною заявою про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.09.2025 №0406048463 про відмову у призначенні пенсії.
Разом із тим, судом не встановлено достатніх і переконливих доказів на обґрунтування необхідності встановлення судового контрою в порядку ст. 382 КАС України у цій справі.
Суд роз'яснює позивачу, що питання виплати пенсії позивачу є окремими спірними правовідносинами, вирішення яких можливо шляхом досудового врегулювання спору або подання до суду позовної заяви.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновків, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 КАС України.
Суддя І.О. Лозицька