18 травня 2026 рокуСправа №160/33957/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0134702408 від 13.03.2025 р., № 0134752408 від 13.03.2025 р., № 0134762408 від 13.03.2025 р. та № 0134772408 від 13.03.2025 р., які прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі висновків Акта перевірки №354/04-36-24-08/3564008180 від 29.01.2025 р. (далі - Акт перевірки) ГУ ДПС в Дніпропетровській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Будь-яких запитів від ДПС чи її територіальних органів ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації не отримувала, оскільки фактично з лютого 2022 р. проживає в м.Києві, отже будь-яку інформацію вона не могла подати виключно через те, що не отримувала поштової кореспонденції від ДПС. При цьому, висновок в Акті перевірки про те, що позивачка створювала контент на платформі OnlyFans у 2022 році, внаслідок чого отримувала доходи, які підлягають оподаткуванню - не ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах, оскільки в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом ДПС України від 25.02.2021 №244, при проведенні документальної перевірки не було використане жодного відповідного первинного документа, в тому числі інформація про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 , виписки з банку за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. тощо, а висновки перевірки ґрунтуються на листі ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, який не є первинним документом в розумінні норм ПКУ, а є засобом листування між ДПСУ та Головним управлінням ДПС. Окрім того, відповідачем не вживалося жодних заходів щодо встановлення факту отримання позивачкою доходів, інших ніж наведені в п.179.2 ПКУ, у тому числі від британського суб'єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans. З урахуванням викладеного позивачка вважає, що у відповідача відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачкою доходів, отримання яких призводить до необхідності подання декларацій про майновий стан та доходи. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті відповідачем без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 15 січня 2026 року о 13:30.
Через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, тому у задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до податкової інформації, надісланої до ГУ ДПС листом ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07, яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 213 395,00 дол. США. У зв'язку з отриманою податковою інформацією на податкову адресу позивача направлено запит ГУ ДПС від 04.10.2024 № 69525/6/04-36-24-17-15 про надання документів щодо підтвердження отриманого доходу, який було повернуто відправнику із зазначенням у довідці поштового відділення Укрпошти від 28.10.2024 про причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а тому відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України він вважається належним чином врученим. З урахуванням відсутності надання ОСОБА_1 інформації та документів на запит контролюючого органу, ГУ ДПС під час перевірки зроблено висновки з використанням наявної податкової інформації відповідно до норм ПК України, у тому числі з урахуванням вимог пункту 83.1 статті 83 ПК України. Зауважив, що відповідачем під час призначення документальної позапланової невиїзної перевірки та проведення такої перевірки дотримано усі вимоги чинного законодавства щодо своєчасного направлення запиту на адресу позивачки про надання інформації та документів, наказу та повідомлення про проведення перевірки, а тому були наявні законні підстави для проведення податкової перевірки. При цьому позивачка не зазначає про належне повідомлення про внесення змін щодо податкової адреси згідно з пунктом 70.7 статті 70 Кодексу. Зауважив, що Методичні рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок мають рекомендаційний характер, не містять нових правових норм, не встановлюють новий порядок оформлення документальних перевірок, оскільки зазначені норми вже встановлені ПК України та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Кодексу. Наголошує на усталеній судовій практиці, згідно з якою у разі коли позивач не надає документи для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачкою сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально. Щодо використання інформації, отриманої від Державної податкової служби України листом від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07, зауважив, що за переконанням відповідача, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації, у т.ч. щодо нарахування доходу громадянам України, є підставою для проведення перевірки та нарахування податкових зобов'язань. Окрім того, самостійне та спонтанне надання інформації компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії є належним засобом отримання податкової інформації органами ДПС України, така інформація є податковою інформацією в розумінні п. 72.1.4. ст.72 ПК України, а тому може бути використана як самостійна підстава для формування висновків перевірки відповідно до ст.83 ПК України. Наголошував на тому, що формування висновків на підставі податкової інформації, в тому числі наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, було обумовлено неправомірним ігноруванням позивачкою обов'язку щодо забезпечення отримання кореспонденції від контролюючого органу, ненадання інформації та документів, що об'єктивно унеможливило її дослідження в ході перевірки. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, винесені за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення, обґрунтовані нормами чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Також до суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у Державної податкової служби України доказів у справі.
02.01.2026 року до суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій він просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а при розгляді справи врахувати доводи викладені у відповіді на відзив. Наголошував на тому, що Акт перевірки не містить посилань на будь-які первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, податкову або іншу фінансову звітність. Надані відповідачем документи не містять додаток до листа ДПС від 02.04.2024 р. в частині, що стосується ОСОБА_1 . Відтак, контролюючим органом не надано доказів на спростування доводів позивачки, які наведені у позовній заяві щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Посилався на правову позицію викладену у постановах Верховного суду про те, що податкова інформація не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може лише бути використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.
06.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому ГУ ДПС з викладеними у відповіді на відзив доводами не погоджується, вважає, що ППР є правомірними та не підлягають скасуванню, з огляду на підстави зазначені в акті перевірки, у відзиві на позов та з урахуванням доводів викладених у запереченні. Заперечення на відповідь на відзив обґрунтоване доводами, аналогічними тим, що були викладені у відзиві на позов. Відповідач наголошував на тому, що з урахуванням відсутності надання ОСОБА_1 інформації та документів на запит контролюючого органу, ГУ ДПС під час перевірки зроблено висновки з використанням наявної податкової інформації відповідно до норм Кодексу, у тому числі з урахуванням вимог пункту 83.1 статті 83 Кодексу. Оскільки відповідачем виконано усі умови передбачені Кодексом щодо належного повідомлення про початок проведення перевірки, у нього були наявні законні підстави для проведення податкової перевірки. Водночас інформація отримана на підставі міжнародного запиту від компетентного органу іноземної держави і яка містить конкретні дані про платника (персональні дані позивачки, суму нарахованого їй доходу) є податковою інформацією та згідно з пунктом 83.1 статті 83 Кодексу є підставами для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок. Окремо відповідач зауважив, що за результатами відпрацювання наданої ДПС України листом від 02 жовтня 2024 року №27331/7/99 00-24-04-03-07 інформації, органами ДПС було ідентифіковано 5 435 фізичних осіб, які зареєстрували та використовували 7 036 аккаунтів на платформі OnlyFans. Загальна сума виплаченого доходу таким платникам складає 110 963,1 тис .доларів США. Задекларували одержані іноземні доходи 620 платників податків на загальну суму 366,8 млн. грн. та сплатили до бюджету понад 71 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, керуючись нормами чинного законодавства територіальними органами ДПС проведено документальні перевірки 2 056 платників, за результатами яких донараховано 498,8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Разом з тим, на сьогодні в судах різних інстанцій на розгляді перебуває 133 справи на загальну суму 101,7 млн. грн., предметом розгляду яких є одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Крім того, правомірність позиції органів ДПС, викладеної в актах документальних перевірок з аналогічних порушень, також підтримано судами першої інстанції та апеляційної інстанції у ряді справ. Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
07.01.2026 року до суду від представника позивачки також надійшло клопотання про витребування у Державної податкової служби України доказів у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року клопотання представника позивачки та представника відповідача було задоволено, витребувано від Державної податкової служби України додаткові докази у справі. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
04.02.2026 року на адресу суду від Державної податкової служби України надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2026 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/33957/23. Підготовче засідання було призначено на 26 лютого 2026 року о 14 год. 00 хв.
24.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки надійшла заява, в якій зазначено, що докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку. Надані в якості додатку «Витяг з інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 » (№ 1 та № 2) незрозуміло звідки отриманий та до чого є додатком; не містить перекладу та засвідчення відповідно до вимог чинного законодавства, а також не є невід'ємною частиною листа HM Revenue and Customs (HMRC - UK's tax, payments and customs authority), датований 02 вересня 2024 р. за вих. № S003703. За вказаного можна дійти висновку, що контролюючий орган при наданні витребуваних доказів на вимогу суду (ухвала від 15.01.2026 р. у справі № 160/33957/25) не надав для залучення до матеріалів справи № 160/33957/25 належних та допустимих доказів, які містили б підтвердження фактів та обставин, які були покладені в основу Акта перевірки від 29.01.2025 р. № 354/04-36-24-08/3564008180, на підставі якого Відповідачем у справі були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
26.02.2026 року термін підготовчого судового засідання було продовжено на 30 днів, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2026 року на 13:30.
27.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в якій додатково відповідач просив врахувати наступне. Між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії здійснюється обмін податковою інформацією відповідно до Конвенції та Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Саме на реалізацію вказаних положень ДПС України скерувала до компетентного органу запит про надання інформації стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2023. До листа-відповіді на запит ДПС України додані відомості про одержання доходів платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року - грошові перекази на загальну суму 213 395,00 дол. США. Зауважив, що відповідно до умов обслуговування, які оприлюднені на сайті OnlyFans, користувачі, які налаштували свій обліковий запис для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв'язку з використанням OnlyFans, відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію за допомогою офіційного документа: закордонного паспорту, ID картки, водійських прав. Після завершення процедури верифікації додаються реквізити банківського рахунку для нарахування доходу, з платформи кошти автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську карту. Враховуючи, що інформація, одержана в порядку обміну податковою інформацією містить персональні дані позивачки, суму нарахованого доходу від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» та підтверджує факт участі в платформі OnlyFans, як отримувача відповідних виплат, використання такої інформації відповідач вважає законним і виправданим, а отримані відомості достовірними. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що лист ДПС України є належною податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства, а порушення податкового законодавства - відсутність декларування та несплата податків з отриманого доходу, підтверджено актом перевірки. У зв'язку з викладеним просив долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та врахувати їх при ухваленні судового рішення, долучити нотаріально завірений переклад листа відповіді компетентного органу Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (вх.ДПС №1185/ІКО/5 від 03.09.2024) та у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
30.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки надійшла заява з приводу наданих ДПС України доказів, в якій зазначає про їх невідповідність приписам ст.ст.72-77, ст.79 КАС України. Зауважив, що Додаток 1 до листа HM Revenue and Customs від 02.09.2024 року та наданий відповідачем витяг щодо позивачки не співпадають (за формою надання інформації) та не містить відомостей, що ця інформація надається саме по відношенню до ОСОБА_1 . Крім того, інформація у листі HM Revenue and Customs від 02.09.2024 року фактично надана для IT-спеціалістів та може бути не повною. Крім того, надані в якості додатку Витяг з інформації незрозуміло звідки отриманий та до чого є додатком, не містить перекладу та засвідчення відповідно до вимог чинного законодавства, а також не є невід'ємною частиною листа HM Revenue and Customs від 02.09.2024 року. На підставі вищевикладеного представник позивачки вважає, що контролюючий орган при наданні витребуваних доказів на вимог суду не надав для залучення до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які містили б підтвердження фактів та обставин, які були покладені в основу Акта перевірки від 29.01.2025 р., на підставі якого відповідачем у справі були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
30.03.2026 року підготовче засідання у справі №160/33957/25 було знято з розгляду, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги по Дніпропетровській області. Наступне підготовче засідання у справі було призначено на 16.04.2026 року о 13:30.
16.04.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 04.05.2026 року о 13:30.
04.05.2026 року представник позивачки у судовому засіданні та в судових дебатах позовну заяву підтримав, позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні та в судових дебатах проти позовної заяви заперечували, у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, у зв'язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Усною ухвалою, відображеною в протоколі судового засідання в режимі конференції №6364997 від 04.05.2026 р., суд ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
05.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки надійшло клопотання про виступ у дебатах представника, в якому зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить задовольнити їх. Клопотання обґрунтоване доводами, які були раніше викладені у відповіді на відзив та заяві з приводу наданих ДПС України доказів. Окрім того, представник позивачки наголошував на тому, що відповідач вибірково та на власний розсуд, ігноруючи вимоги щодо обов'язку доводити правомірність свого рішення, надав суду документи, матеріали та інформацію, які, на думку позивачки, не містять достатніх доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 у 2020-2022 роках доходів від британського суб'єкта HM Revenue and Customs в загальній сумі 213 395 доларів США. Окрім того, відповідачем також не надано доказів створення позивачкою контенту на платформі OnlyFans, як обставини, яка зумовлює можливість отримання останнім доходу від власника такої платформи, а факт створення такого контенту позивачка заперечує. Зауважив, що до суду також не надано доказів того, що саме позивачка була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує власний контент з метою отримання доходу, адже відповідно до Умов обслуговування на цій платформі, для створення акаунту автора на цій платформі обов'язкова верифікація особи. Зауважив, що визначивши суму доходу позивачки за 2020-2022 роки, відповідач неправомірно застосував офіційний курс НБУ на останній календарний день звітного року, що суперечить п.164.4 ст.164 ПК України, згідно з яким доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Представник позивачки стверджує, що за результатами здійсненого альтернативного перекладу в англомовному листі взагалі відсутня інформація про отримання позивачкою доходу або про порушення нею податкового законодавства. Відтак спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним процесуальним законом, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Щодо судової практики, яка була наведена відповідачем, представник позивачки зазначив, що принцип єдності судової практики не може бути абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало можливість динамічного розвитку права, можливість розвитку незалежності суддівського висновку. Зауважив, що він міг би навести у якості прикладу судову практику щодо задоволення аналогічних за змістом позовних вимог у інших справах, але в такому випадку це призвело б до порушення принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи в судовому процесі.
Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом та є платником податків.
Відповідно до податкової інформації, надісланої до ГУ ДПС листом ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 (вхідний ГУ ДПС № 5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 213 395,00 дол. США.
У зв'язку з отриманою податковою інформацією від ДПС України на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено запит ГУ ДПС від 04.10.2024 року № 69525/6/04-36-24-17-15 про надання документів щодо підтвердження отриманого доходу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, штрих-код 0600971450042).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих-код 060097145 0042) вказаний запит ГУ ДПС повернуто відправнику із зазначенням у довідці поштового відділення Укрпошти 22.10.2024 року про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
У період з 23.01.2025 по 24.01.2025, на підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс), відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.12.2024 р. №6771-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності плати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 29.01.2025 року №354/04-36-24-08/ НОМЕР_2 , згідно з висновками якого документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (далі - ФОПП ОСОБА_1 ):
- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Кодексу № 2755, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;
- пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Кодексу № 2755, занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 1 404 640,16 грн.;
- пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу № 2755 занижено суму військового збору за 2022 рік на суму 117 053,35 грн.;
- пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланої відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу №2755.
Наведені висновки були зроблені контролюючим органом, з огляду те, що в ході перевірки встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 у 2022 році отримано дохід з джерел за межами України на суму 213 395,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2022 становить 7 803 556, 40 грн. Результатами перевірки правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу встановлено, що податкова декларація до органу ДПС за 2022 рік не надана. Фактично сплачена платником податків сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2022 рік дорівнює нулю.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що позивачкою в порушення пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Кодексу № 2755, занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 1 404 640,16 грн. та військовий збір на суму 117 053,35 грн.
Окрім того, станом на початок перевірки ФОПП ОСОБА_1 , не надані пояснення та документи на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 року, що є порушенням пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України.
На підставі Акта перевірки №354/04-36-24-08/ НОМЕР_1 від 29.01.2025 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено наступні податкові повідомлення-рішення:
-№0134702408 від 13.03.2025 р., яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 1 755 800,20 грн., з яких: 1 404 640,16 грн. - за податковими зобов'язаннями, 351160,04 грн. - за штрафними санкціями;
- № 0134752408 від 13.03.2025 р., яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на загальну суму 146316,69 грн., з яких: 117053,35 грн. - за податковими зобов'язаннями, 29263,34 грн. - за штрафними санкціями;
- №0134762408 від 13.03.2025 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 340, 00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб (за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік);
- № 0134772408 від 13.03.2025 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 6500, 00 грн. (за ненадання документів на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 №69525/04-36-24-17-15).
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №0134702408 від 13.03.2025 р. № 0134752408 від 13.03.2025 р., №0134762408 від 13.03.2025 р. та № 0134772408 від 13.03.2025 р., позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Судом досліджено зміст наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.12.2024 р. №6771-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та встановлено, що в ньому чітко визначено правову (юридичну) підставу проведення такої перевірки та існує відповідна фактична підстава, яка є передумовою для її проведення.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відтак, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.
З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України слідує, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.
З матеріалів справи встановлено та позивачкою не спростовано, що відповідачем було належним чином дотримано всіх етапів щодо проведення перевірки, отже податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого контролюючий орган зробив висновок про наявність податкових правопорушень з боку ОСОБА_1 .
Щодо доводів позивачки про те, що будь-яких запитів від ДПС чи її територіальних органів ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації не отримувала, оскільки фактично з лютого 2022 р. проживає в м.Києві, отже будь-яку інформацію вона не могла подати виключно через те, що не отримувала поштової кореспонденції від ДПС, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.
Відповідно до пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 1, 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 24 вересня 2019 у справі №826/1109/15 та підтримано у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.
Окрім того, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків документів кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.
Враховуючи наведені вище норми права, а також усталену практику Верховного суду з цього питання, суд виснує, що у разі невиконання платником податків обов'язку щодо отримання кореспонденції за місцем реєстрації (податковою адресою), необізнаність платника податків з направленими контролюючим органом на його адресу документами, через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин, не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Позивачка не заперечує правильність адреси реєстрації (податкової адреси) на яку їй надсилався запит від 04.10.2024 року № 69525/6/04-36-24-17-15 про надання інформації та інші документи контролюючого органу. Відповідна адреса також зазначена у позовній заяві, як адреса реєстрації.
Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання позивачкою поштової кореспонденції, яку відповідач, з додержанням вимог податкового законодавства надсилав ОСОБА_1 та яка повернулася до ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв'язку з її неотриманням адресатом, не є тією обставиною, що звільняє її від настання у зв'язку з цим негативних наслідків, як для платника податків.
Як встановлено з матеріалів справи, у зв'язку з отриманою податковою інформацією від ДПС України на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено запит ГУ ДПС від 04.10.2024 року № 69525/6/04-36-24-17-15 про надання документів щодо підтвердження отриманого доходу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, штрих-код 0600971450042).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих-код 060097145 0042) вказаний запит ГУ ДПС повернуто відправнику із зазначенням у довідці поштового відділення Укрпошти 22.10.2024 року про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Отже, в силу приписів п. 42.5. ст. 42 ПК України запит ГУ ДПС від 04.10.2024 року №69525/6/04-36-24-17-15 вважається врученим ОСОБА_1 22.10.2024 року.
Тоді як, жодних документів чи пояснень з приводу запитуваних контролюючим органом документів позивачка не надала, що не заперечується нею у позовній заяві.
Оскільки ОСОБА_1 , як платник податків, мала можливість дотримуватися правил та норм Податкового кодексу України, зокрема щодо отримання поштової кореспонденції за податковою адресою або подання заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, та відповідно до пп.17.1.16. п.17.1. ст.17 Кодексу надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність її вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжила достатніх заходів для цього через те, що діяла без належної обачності, це призвело до податкового правопорушення.
З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про порушення ФОПП ОСОБА_1 приписів пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Кодексу, в частині ненадання відповіді на запит надісланий відповідно до підстав передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу №2755, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.
Щодо інших виявлених в ході перевірки порушень податкового законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Крім того, згідно з пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 ст.163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Пунктом 164.3 ст.164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Пунктом 164.4 ст.164 ПК України передбачено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст.168 ПК України.
Згідно з пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Водночас доходи, визначені ст.163 ПК України, на момент виникнення спірних правовідносин, були об'єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становила 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Положення підпунктів 83.1.1, 83.1.2, 83.1.6 п.83.1 ст.83 ПК України передбачають, що матеріалами, які є підставою для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені Кодексом, податкова інформація та інші матеріали, отримані у порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи ДПС.
Відповідно до ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу ДПС використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за наслідками податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, зокрема відомості декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або добровільно чи за запитом надана органу ДПС в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи ДПС завдань та функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наявної у відповідача податкової інформації, фізична особа платник податків ОСОБА_1 у 2022 році отримала доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік.
Так, відповідно до інформації, яка надійшла до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від Державної податкової служби України листом від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 (вхідний ГУ ДПС № 5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 213 395,00 дол. США.
У розумінні положень статей 72-73 ПК України інформація, отримана від компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, є податковою інформацією, а тому використовується контролюючими органами як підстава для проведення документальних перевірок та є підставою для висновків під час проведення перевірок.
Отже, враховуючи отриману відповідачем податкову інформацію, фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом 2022 року фактично отримала доходи з джерел за межами України, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 213 395,00 дол. США.
Відповідно до положень ПК України платник податку, що отримує іноземні доходи, тобто доходи, отримані з джерел за межами України, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками відповідного податкового року, а також сплатити податки з таких доходів.
За п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Нормою 170.11.1. ПК України передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім:
а) доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 цієї статті;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 цієї статті;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11-1 цієї статті.
За вимогами п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Підпунктом 49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДПС податкових декларацій було встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 за період, що перевірявся - 2022 рік, податкову декларацію до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не подавала. Наведені обставини позивачкою не заперечуються, доказів протилежного до суду не надано.
З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про те, що позивачкою було порушено приписи пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України щодо неподання за 2022 рік податкової декларації до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.
Оскільки платником податків дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні сум доходу, отриманих ФОПП ОСОБА_1 за 2022 рік застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня 2022 року.
Отже, в ході перевірки було встановлено, що у 2022 році ФО ОСОБА_1 отримано дохід з джерел за межами України на суму 213 395,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2022 (36,5686 грн./дол. США) становить 7 803 556,40 грн. (213 395,00 х 36,5686 = 7 803 556,40 грн.), проте декларацію за 2022 рік позивачка не подала, а податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплатила.
При цьому, відповідно до вимог п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Отже, з огляду на встановлені в ході перевірки порушення позивачкою норм податкового законодавства, на виконання вимог п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідачем було донараховано ОСОБА_1 податкове зобов'язання: з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 404 640,16 грн. (7 803 556,40 грн. х18% = 1 404 640,16 грн.) та військовий збір у розмірі 117 053,35 грн. (7 803 556,40 грн. х 1,5% = 117 053,35 грн.).
Щодо посилання позивачки на те, що інформація, яка була використана податковим органом, є неналежним доказом в розумінні положень Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, листом від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 Державною податковою службою України на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві було направлено інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.
Разом із наведеним листом ДПС України було направлено додатки в електронному вигляді, про що також зазначено у самому листі.
Відповідно до витягу з додатку до листа ДПС від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, який було надано ДПС України на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2026 року, однією з фізичних осіб резидентів України щодо яких було надано інформацію про отримані доходи від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік є ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: «Україна Дніпропетровська Криворізький Криворізька тер.гр. Кривий Ріг АДРЕСА_2 ». Також у наведеному Витязі міститься інформація про два облікових запису позивачки з назвою YELYZAVETA KANDYBA та визначено, що за довідкою з облікового запису 190588842 у 2022 році було проведено 75 транзакцій загальною вартістю 111125 дол. США, а за довідкою з облікового запису 190949446 у 2022 році було проведено 70 транзакцій загальною вартістю 102270 дол. США.
Зазначені відомості використано відповідачем при проведенні позапланової невиїзної перевірки щодо позивачки, результати якої оформлені актом Акт перевірки від 29.01.2025 року №354/04-36-24-08/3564009190.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області використано інформацію, що надана ДПС України листом від 02.10.2024 та інформацію від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, розпорядником якої є ДПС України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року (далі - Закон №2657-XII), за змістом інформація поділяється на види, серед яких, зокрема, визначена податкова інформація.
За приписами ч.1 ст.16 Закону №2657-XII податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №2657-XII правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Підпунктом 72.1.4 п.72.1 ст.72 ПК України визначено, що до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.
Згідно з п. 74.1. ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
За правилами п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010 (далі - Багатостороння конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 №677-VI та від 11.01.2013 №21-VII та є чинною з 01.07.2009 (зі змінами з 01.09.2013), визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується у статті 4 Багатосторонньої конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій.
Водночас згідно з п.a) статті 7 Багатосторонньої конвенції будь-яка Сторона без попереднього прохання надає відому їй інформацію іншій Стороні в таких випадках перша Сторона має підстави припускати, що на території іншої Сторони може мати місце втрата податку.
Статтею 22 Багатосторонньої конвенції визначено, що з будь-якою інформацією, яку Сторона отримала згідно із цією Конвенцією, поводяться як з таємною так само, як з інформацією, отриманою відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони або за умов таємності, які застосовуються на території Сторони, що надає інформацію, якщо такі умови є більш суворими. Така інформація в будь-якому випадку розголошується лише
особам або органам (зокрема судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору чи стягнення, до здійснення виконавчих заходів чи кримінального переслідування стосовно податків, належних до сплати цій Стороні, або причетні до прийняття рішень за апеляціями стосовно таких податків. Ця інформація може використовуватися лише особами чи органами, згаданими вище, і тільки для зазначених цілей. Незважаючи на положення пункту 1, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, що стосуються таких податків, за наявності попереднього дозволу вповноваженого органу Сторони, що надає інформацію.
Відповідно до частини 1 статті 27 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії) компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 №118 було затверджено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.06.2022 за №606/37942 (далі - Порядок №118).
Пункт 1 розділу І Порядку №118, в редакцій чинній на момент надання компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформації щодо позивачки, було визначено, що цей Порядок спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації, а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією.
При цьому, пунктом 2 розділу І Порядку №118 було визначено, що міжнародний обмін податковою інформацією є зобов'язанням України відповідно до міжнародних договорів.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №118 у разі отримання головним виконавцем спеціальних запитів у ДПС інформації від компетентного органу іноземної країни в порядку спонтанного обміну, він направляє її для належного опрацювання до структурного підрозділу або територіального органу ДПС.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням зазначених вище положень Багатосторонньої конвенції, Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Порядку №118, ДПС України отримано інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.
Враховуючи те, що самостійне та спонтанне надання інформації компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії є належним засобом отримання податкової інформації органами ДПС України, отже інформація викладена у листі Державної податкової служби України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-03-07 та надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки є належною податковою інформацією в розумінні п.72.1.4. п.72.1 ст.72 ПК України, яка може бути використана для формування висновків перевірки відповідно до ст.83 ПК України.
Таким чином, висновки податкового органу ґрунтуються на офіційній інформації компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо виплат позивачці доходів від Fenix International Ltd (OnlyFans), яка включає в себе персональні дані позивачки, суму нарахованого їй доходу, період нарахування та підтверджує факт її участі в платформі OnlyFans, як отримувача виплат.
Водночас, жодних вимог щодо отримання первинних документів від іноземної компанії ПК України не висуває, достатнім є сам факт отримання офіційних даних від компетентного органу іншої держави.
Окрім того, Верховний Суд вже вирішував питання щодо того, чи може інформація, надана податковому органу небанківською фінансовою установою про обсяги отриманих платником податків грошових переказів, бути підставою для висновку про порушення таким платником вимог податкового законодавства в частині декларування отриманого у періоді, що перевірявся, загального оподатковуваного доходу. За наслідками аналізу підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14, пункту 71.1 статті 71, підпункту 72.1.3 пункту 72.1 статті 72, пункту 73.1 статті 73, підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України, статті 1 Закону України «Про інформацію» у постанові від 25 серпня 2022 року справа №140/403/19.
Верховний Суд дійшов висновку, що положення статей 72, 73, 83 ПК України у взаємозв'язку з нормами статей 72-74 КАС України не дають підстав вважати, що отримана податковим органом у порядку, встановленому ПК України, інформація від небанківської фінансової установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру.
В той же час, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов'язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб'єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.
Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Крім того, за правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов'язання не відповідають дійсності або він не виконав обов'язок щодо подання декларації за наявності об'єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Наведені вище висновки були також підтримані Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2023 року по справі №560/2210/19 та суд не вбачає підстав для відступу від наведеної правової позиції.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що використання міжнародної податкової інформації відповідачем під час проведення перевірки було законним і виправданим, а отримані відомості - достовірними.
Тоді як, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у тому числі в частині заниження суми доходів отриманих з джерел за межами України за 2022 рік ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про те, що ФОПП ОСОБА_1 , в порушення вимог пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп. 170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 ПК України, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, занижено суму доходів отриманих з джерел за межами України за 2022 рік на 7 803 556,40 грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є обґрунтованим та правомірним.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п.121.2 ст.121 ПК України неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Пунктом 123.1 ст.123 ПК України визначено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням встановлених перевіркою порушень, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, обґрунтованими та правомірними є також дії відповідача щодо застосування до ФОПП ОСОБА_1 штрафних санкцій: відповідно до пункту 121.2 статті 121 ПК України у розмірі 6 500,0 грн. (за ненадання платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу); згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України у розмірі 340,0 грн. (за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік); відповідно до 123.2 статті 123 ПК України у розмірі 351 160,04 грн. (25%) - за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та у розмірі 29 263,34 грн. (25%) - за заниження податкового зобов'язання з військового збору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0134702408 від 13.03.2025 р. № 0134752408 від 13.03.2025 р., № 0134762408 від 13.03.2025 р. та № 0134772408 від 13.03.2025 р. були прийняті на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень, з урахуваннях усіх обставин справи, а тому вони є правомірними та підстави для їх скасування відсутні.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належним чином довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність правових підстав для їх скасування.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судового збору відсутні, отже розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, , м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2026 року.
Суддя О.М. Неклеса