18 травня 2026 року Справа 160/12620/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Індюкової Тетяни Володимирівни до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.05.2026 року (11.05.2026 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 в особі представника Ладошко Олени Євгенівни до квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро, третя особа - Черкаська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про відмову у наданні висновку щодо доцільності усиновлення трьох дітей громадянином України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Центральну службу у справах дітей Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2026 року з урахуванням правової оцінки суду.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 19.06.2025 року, серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 має трьох неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів, а саме: 1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 виявив бажання усиновити трьох дітей своєї дружини, оскільки вони з дружиною у відносинах більше трьох років, він добре знає дітей, він їх полюбив як рідних та хоче про них піклуватися та хоче бути не тільки фактично їх батьком, але і юридично. 02.03.2026 року позивач особисто із відповідною заявою про надання висновку про доцільність усиновлення трьох дітей та пакетом документів звернувся до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради. Проте, 01.05.2026 року на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації про складення висновку про доцільність/недоцільність усиновлення трьох дітей громадянином України ОСОБА_1 , Центральною службою у справах дітей було надано відповідь №15/15-178. У зазначеній відповіді №15/15-178 зазначено, що: під час здійснення комісійного виходу працівників служби у справах дітей за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання дружини та дітей. ОСОБА_3 та діти зазначили, що ОСОБА_1 перебував за даною адресою лише двічі, під час відпустки, у зв'язку з проходженням служби. Документів, які підтверджують постійне проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та її дітей за даною адресою, не надано, умови проживання родини потребують покращення. Враховуючи з'ясовані обставини, спілкування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та її дітьми, служба у справах дітей приходить до висновку, що штучно формуються підстави для усиновлення трьох дітей, виникають обґрунтовані сумніви щодо добросовісності усиновлення. На даний час неможна вважати доцільним усиновлення трьох дітей ОСОБА_1 . Проте, позивач категорично не згоден з вказаним висновком служби у справах дітей, та вважає, що висновок складений формально без оцінки інтересів трьох дітей, а отже є необґрунтованим, в рішенні службою у справах дітей не наведено конкретних факторів та доказів, в чому ОСОБА_1 штучно формуються підстави для усиновлення трьох дітей, та в чому полягає недобросовісність усиновлення дітей позивачем. Органи державної влади зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Отже, оскаржуваним рішенням порушено право позивача на реалізацію сімейних прав, участі в процедурі усиновлення дітей та результаті отримання об'єктивного та законного рішення органу влади. Позивач вважає, що рішення служби у справах дітей повинно бути вмотивованим, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, тому формальний підхід або необґрунтована відмова суперечить завданням цієї процедури.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 року зазначена вище справа розподілена та 13.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про відмову у наданні висновку щодо доцільності усиновлення трьох дітей громадянином України ОСОБА_1
Натомість, яке саме рішення (дата, місяць, число та рік), представник позивача не вказує.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Індюкової Тетяни Володимирівни до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- позовної заяви із доказами направлення відповідачу, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник