Справа № 485/910/26
Провадження № 1-кс/485/233/26
іменем України
про арешт майна
18 травня 2026 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), представника власника майна ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД» ОСОБА_4 , представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області клопотання начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026152310000112 від 09 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
встановив:
15 травня 2026 року начальник Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Начальник Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 згідно поданої заяви просив про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Представник власника майна ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД» ОСОБА_4 та представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечень проти накладення арешту не мали, вказали про наявність підстав для накладення арешту.
Заслухавши прокурора, представника ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД», представника ОСОБА_5 , дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
08 травня 2026 року до чергової частини ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , який просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 08 травня 2026 року шахрайським шляхом, під приводом продажу дизельного палива, використовуючи мобільний телефон із мобільним номером НОМЕР_1 , заволоділа його грошовими коштами в загальній сумі 195 000 грн, які він самостійно перерахував за допомогою грошових переказів на банківські картки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . В діях невстановленої особи вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.
Відомості про даний факт 09 травня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026152310000112 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
09 травня 2026 року в період часу з 00:10 по 00:35 год. проведено огляд місця події, а саме території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним оглядом встановлено, що територія являє собою господарський двір, який потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 використовує для власних цілей. Під час огляду за спорудою з правого боку виявлено дві ємності. Ємність №1 полімерна, білого кольору, кубічної форми, по корпусу якої наявна металева конструкція. В нижній частині вказаної ємності наявний кран, у верхній частині по середині наявна полімерна кришка чорного кольору. На ємності наявні позначки, які позначають об'єм рідини всередині, верхня позначка «1000». Вміст вказаної ємності становить рідина з специфічним запахом дизельного палива, яке наповнено до зазначеної верхньої позначки. Розмірами вказана ємність разом із металевою конструкцією 103*98*118 см. На вказану ємність прикріплено пояснювальну записку «Бирка №1». Ємність №2 - металева, сірого кольору, циліндричної форми. Зі слів присутнього ОСОБА_5 , об'єм вказаної ємності 3000 л. В нижній частині ємності наявний металевий кран та у верхній частині наявний отвір (кришка), яка закрита плівкою чорного кольору. Вміст цієї ємності становить рідина зі специфічним запахом дизельного палива. Об'єм заповнено до верхньої позначки. Розмірами вказана ємність разом із металевою конструкцією 140*139*208 см. На вказану ємність прикріплено пояснювальну записку «Бирка №2».
В ході досудового розслідування допитаний ОСОБА_5 повідомив про те, що він на сайті оголошень «ОЛХ» знайшов оголошення з приводу продажу дизельного пального, та зателефонувавши на вказаний у оголошенні мобільний номер НОМЕР_5 домовився про придбання дизельного пального в кількості 4 м.куб. Про придбання дизельного пального він домовлявся з чоловіком, який відрекомендувався ОСОБА_7 . Так 07 травня 2026 року ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що автомобіль з дизельним пальним може прибути 08 травня 2026 року. При цьому ОСОБА_7 наполягав, що кошти за пальне необхідно перерахувати йому на картку, як тільки приїде автомобіль. Близько 14 години 08 травня 2026 року вантажний автомобіль привіз дизельне пальне в кількості 8 м.куб, з яких 4 він мав намір вивантажити ОСОБА_5 . В цей час останньому постійно телефонував ОСОБА_7 і наполягав на терміновому перерахуванні кошті за пальне на надані ним рахунки на що ОСОБА_5 відповів, що кошти за пальне будуть перераховані тільки після перевірки якості пального. Перевіривши якість пального ОСОБА_5 передав кошти в сумі 185 тис.грн своїй дружині ОСОБА_8 , яка поїхала в смт. Березнегувате, та перерахувала кошти переказами через Нову Пошту та грошовими переказами на наступні картки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Крім цього 10 тис.грн, на прохання ОСОБА_5 , перерахував його знайомий ОСОБА_9 . Номера карток на які необхідно здійснювати перекази надсилав ОСОБА_7 на месенджер «Viber» зареєстрований на номер ОСОБА_10 . Відвантаживши 4 тони дизельного пального водій вантажного автомобіля поїхав далі, оскільки йому необхідно було доставити решту пального іншому покупцю. В цей час ОСОБА_5 продовжував телефонувати ОСОБА_7 , наполягаючи на терміновому перерахуванні решти коштів за пальне на надані ним рахунки. В цей же день близько 20 години 30 хвилин до будинку ОСОБА_5 повернувся вантажний автомобіль (бензовоз) а також керівник підприємства, який разом з водієм бензовоза почали наполягати щоб ОСОБА_5 провів розрахунок за поставлене пальне. Після пояснення ОСОБА_5 , що оплату проведено на рахунки, які вказано ОСОБА_7 , керівник підприємства повідомив, що оплату не здійснено та вимагав повернути дизельне паливо. Враховуючи вказані обстави ОСОБА_5 стало відомо про те, що грошові кошти він перерахував шахраю, а фірма, яка йому фактично доставила дизельне пальне грошові кошти не отримала.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що він працює близько 4-х років водієм у ФОП « ОСОБА_12 », власником якого є ОСОБА_4 . 08 травня 2025 року з 10 по 11 годину за вказівкою директора, свідок завантажив бензовоз з д/н № НОМЕР_6 , об'ємом 8 кубів. Завантаження здійснювалось на АЗС, що належить фірмі за адресою: АДРЕСА_2 . Завантажене дизпаливо останній повіз у с. Калуга Березнегуватської ОТГ, Баштанського району Миколаївської області у фермерське господарство «Вікторія». При цьому директор дав номер телефону НОМЕР_7 та сказав, що це телефон замовника на ім'я ОСОБА_13 . Під'їжджаючи до с. Калуги, ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_13 , який надав номер НОМЕР_8 та сказав, що номер належить ОСОБА_14 та він прийме та вкаже на місце куди вивантажити паливо. Процес розрахунку за паливо контролював директор ОСОБА_4 . В подальшому після зустрічі з ОСОБА_14 , останній вказав на місце, де буде злито 4-ри куба дизпалива, а саме в дві ємності (металеву бочку ємністю 3 куба та полімерний бак ємністю 1 куб). Вивантаживши вказаний об'єм ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_13 , який сказав їхати до центра села Калуги та чекати на нього. В подальшому ОСОБА_13 неодноразово, в телефонних розмовах повідомляв, що скоро приїде на місце, але так і не прибув. Не дочекавшись ОСОБА_11 разом з директором повернувся до ОСОБА_14 , де було розвантажено 4-ри куба дизпалива. ОСОБА_15 почав звинувачувати ОСОБА_14 та ОСОБА_13 щодо шахрайських дій в отриманні дизпалива, оскілки вони не розрахувались за нього. У відповідь ОСОБА_14 звинувачував останніх в шахрайстві та повідомляв, що не знає ніякого ОСОБА_13 , а спілкувався з приводу купівлі палива з чоловіком на ім'я ОСОБА_7 та розраховувався з ним.
12 травня 2026 року від засновника ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить визнати потерпілим ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД», оскільки даним кримінальним правопорушенням йому завдано шкоди.
12 травня 2026 року постановою слідчого СВ ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області визнано потерпілим ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД» та залучено ОСОБА_4 в якості представника потерпілої юридичної особи у кримінальному проваджені №12026152310000112 від 09 травня 2026 року.
Допитаний представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 повідомив, що протягом тривалого часу займається вантажними перевезеннями та продажем нафтопродуктів а також є засновником ТОВ «Декарс Трейд», розташованого у м. Миколаїв. Діяльність товариства направлена на продаж нафтопродуктів як у роздріб, так і оптом, зокрема роздрібний продаж здійснюється через АЗС у Варварівці. Закупівля пального на даний час здійснюється у м. Ізмаїл Одеської області. 07 травня 2026 року на мобільний номер телефону НОМЕР_9 зателефонувала невідома йому особа на ім'я ОСОБА_13 , який представився фермером ФГ «Вікторія», що розташоване у Миколаївській області, Березнегуватському районі, с. Калуга. У ході розмови ОСОБА_13 повідомив, що має намір замовити 7-8 кубів дизельного пального у фірми «Декарс Трейд» за ціною 84 грн/л. Щодо оплати ОСОБА_13 повідомив, що розрахунок буде здійснено на місці після прибуття та отримання пального. Також він наголосив, що пальне йому необхідне у найкоротші строки, на що останньому було повідомлено, що на той момент закупівля пального здійснюється у м. Ізмаїл, тому доставка можлива не раніше наступного дня. На цьому сторони домовились. 08 травня 2026 року у ранковий час фірмовий автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_6 , завантажив 8 кубів дизельного пального у м. Миколаїв, оскільки така кількість була в наявності, та приблизно о 12:00 вирушив до с. Калуга, Миколаївської області. Приблизно о 14:00 автомобіль прибув за адресою: АДРЕСА_1 . По прибуттю водій зателефонував замовнику, оскільки йому попередньо було надано номер мобільного телефону для повідомлення про доставку дизельного пального за вказаною адресою. У подальшому, як стало відомо, водій автомобіля розвантажив 4 куби дизельного пального особі на ім'я ОСОБА_14 , який, як вважалося, і був замовником даного пального. Під час цього ОСОБА_13 телефоном повідомив, що на місці перебуває чоловік на ім'я ОСОБА_14 , який перевірятиме якість пального. Надалі ОСОБА_13 повідомив, що у нього немає ємності для розвантаження решти 4 кубів пального та необхідно її підготувати, а тому потрібно переїхати до с-ще. Березнегувате Миколаївської області. На це йому було повідомлено, що спочатку необхідно здійснити оплату за вже розвантажені 4 куби пального, однак ОСОБА_13 відповів, що розрахунок буде проведено після завершення всіх робіт. Після цього водій направився до с-ща Березнегувате, однак конкретної адреси йому повідомлено не було. Він зупинився на околиці населеного пункту в очікуванні, що ОСОБА_13 приїде та проведе його до іншого місця розвантаження пального. Очікування тривало тривалий час, однак ніхто до водія не прибув. Вже ближче до вечора стало зрозуміло, що ситуація є підозрілою. Під час руху до с-ща Березнегувате неодноразово здійснювалися спроби зв'язатися з ОСОБА_13 , однак він перестав виходити на зв'язок як із ним, так і з водієм. Після прибуття до місця очікування водія було встановлено, що у місці розвантаження пального у с. Калуга особи на ім'я ОСОБА_13 фактично не було. У подальшому заявник разом із водієм повернулися до місця першого розвантаження 4 кубів дизельного пального за адресою: АДРЕСА_1 . На місці знаходився ОСОБА_14 , з яким розпочалась розмова щодо причин несплати коштів за пальне. ОСОБА_14 повідомив, що він домовлявся про придбання дизельного пального з особою на ім'я ОСОБА_7 та вже здійснив оплату за більшу частину пального, оскільки не мав усієї суми для повного розрахунку. При цьому ОСОБА_14 повідомив, що особу на ім'я ОСОБА_13 не знає та жодних домовленостей із ним не мав. У відповідь ОСОБА_14 було повідомлено, що дизельне пальне буде забрано назад, оскільки грошові кошти на рахунок фірми не надходили. Однак ОСОБА_14 відмовився повертати пальне, пояснивши це тим, що вже сплатив за нього кошти. У зв'язку з цим було викликано працівників поліції. Також йому не відомо, з якого саме мобільного номера телефону з ОСОБА_14 зв'язувалася особа на ім'я ОСОБА_7 , а також чи дійсно ОСОБА_14 здійснював перерахунок грошових коштів. Додатково повідомляється, що при здійсненні продажу пального фірмам або особам зазвичай укладаються письмові договори. Однак у даному випадку ОСОБА_13 повідомив, що спочатку бажає перевірити якість та інші характеристики пального, після чого надасть необхідні дані для укладення офіційного письмового договору. У зв'язку з цим було погоджено здійснити поставку без попереднього оформлення договору.
Правовою підставою для арешту майна прокурор називає те, що дизельне пальне в кількості 4 м.куб, яке знаходиться у двох ємностях, з закріпленими на них бирками «Бирка №1» та «Бирка №2», та зберігається ОСОБА_5 на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є тимчасово вилученим майном та має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об"єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 від 10 травня 2026 року дизельне пальне в кількості 4 кубів, яке знаходиться у двох ємностях, до нихприкріплено бирку «Бирка №1» та «Бирка №2», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026152310000112.
В ході досудового розслідування встановлено, що власником майна, а саме дизельного пального в кількості 4 м.куб, яке знаходиться у двох ємностях, до яких прикріплено бирку «Бирка №1» та «Бирка №2», що зберігається на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД», юридична адреса: вул. Троїцька, 238, каб. 30, м. Миколаїв, - в особі ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ: 45389000. Фактичним володільцем дизельного пального є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець: АДРЕСА_1 .
Матеріали клопотання містять достатньо даних, що вилучене на підставі протоколу огляду місця події від 09 травня 2026 року майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України та п. 3 ч. 2 ст. 167 КК України, а саме є предметом кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку, що є підстави для арешту вилучених речей, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) майна, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вище зазначене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя здійснює функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Разом з тим, питання щодо визначення конкретного місця зберігання майна, на яке накладено арешт або яке визнано речовим доказом, належить до виключної компетенції слідчого та прокурора.
Процесуальний порядок зберігання речових доказів чітко регламентований ст. 100 КПК України, згідно з якою обов'язок щодо забезпечення схоронності речових доказів та вибір способу їх зберігання покладено на сторону обвинувачення. Слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна або розглядаючи клопотання в порядку ст. 174 КПК України, не наділений повноваженнями втручатися в операційну діяльність органу досудового розслідування та визначати конкретну адресу, складське приміщення чи установу, де має перебувати майно, оскільки це виходить за межі дискреції суду та може призвести до порушення принципу безсторонності.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі протоколу огляду місця події від 09 травня 2026 року, а саме на дизельне пальне в кількості 4 метри кубічних, яке знаходиться у двох ємностях, на яких закріплено бирку «Бирка №1» та «Бирка №2», належного на праві власності ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 4538900), що зберігається на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке має значення речових доказів у кримінальному проваджені № 12026152310000112 від 09 травня 2026 року, шляхом заборони фактичному володільцю ОСОБА_5 користуванням та розпорядженням вказаним майном, до його скасування.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України, із зобов"язанням надання арештованого майна на першу вимогу слідчого, прокурора та суду для проведення слідчих та процесуальних дій з цим майном.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити ТОВ «ДЕКАРС ТРЕЙД», ОСОБА_5 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутній під час розгляду.
Повний текст ухвали проголошено 18 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1