ЄУН: 336/4731/26
Провадження №: 1-кс/336/371/2026
15 травня 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, українцю, громадянину України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштований, пенсіонер, інвалід 1 групи, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні №12026082080000682 від 14.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
15 травня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 345 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий вказав, що
Слідчим відділенням Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082080000682 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до пункту «г» частини 2 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» захисту підлягають, у тому числі співробітники Служби судової охорони, які беруть безпосередню участь відповідно у охороні громадського порядку і громадської безпеки.
Стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) передбачає підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Так, ОСОБА_7 займаючи посаду командира 3 взводу підрозділу охорони Служби судової охорони територіального управління у Запорізькій області, будучи працівником правоохоронного органу, здійснюючи свої повноваження по охороні громадського порядку і громадської безпеки, 14.05.2026 відповідно до графіку несення служби та покладених на них службових обов'язків, заступили на службу до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117А, з метою охорони приміщення суду, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення пропускного режиму та безпеки працівників суду й учасників судового процесу.
Того ж дня приблизно о 07 годині 36 хвилин до приміщення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя прибув ОСОБА_6 , який, перебуваючи у приміщенні суду, почав грубо порушувати громадський порядок, а саме голосно увімкнув музику на мобільному телефоні, висловлювався нецензурною лайкою на адресу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 , поводив себе агресивно та намагався пройти до службової частини суду всупереч встановленому порядку доступу.
З метою припинення порушення громадського порядку у приміщенні Шевченківського районного суду міста Запоріжжя потерпілий ОСОБА_7 попередньо представившись та повідомивши свою посаду, зробив зауваження ОСОБА_6 , на що останній вимогу проігнорував та продовжуючи свою агресивну поведінку діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу у форменому одязі який виконує службові обов'язки, діючи на ґрунті невдоволення законними діями співробітника Служби судової охорони щодо припинення його протиправних дій, схопив потерпілого ОСОБА_7 лівою рукою за задню частину шиї та повалив останнього на підлогу, та почав послідовно наносити удари кулаком правої руки в область голови, тулуба та кінцівок, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забою та саден лобної ділянки голови, забою м'яких тканин лівого передпліччя.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
15.05.2026 у зв'язку із наявністю достатніх доказів, слідчим СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , за погодженням із Шевченківською окружною прокуратурою м. Запоріжжя, ОСОБА_6 письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, а саме: умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 наступні:
-повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2026;
-протокол огляду місця події від 14.05.2026 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117А та вилучений речовий доказ - змив РБК з поверхні підлоги приміщення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя;
-протокол огляду відеозаписів з камер відеоспостереження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117А;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.05.2026;
-протокол затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України від 14.05.2026;
та інші матеріали досудового розслідування у сукупності.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зібрані в ході досудового розслідування докази, в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому злочину, а вручене йому письмове повідомлення про підозру є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне пов'язане з насильством.
Так, згідно ч. 3 ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії нетяжких злочинів, відповідальність за яке згідно санкції статті передбачена у вигляді позбавленням волі на строк до п'яти років.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі до п'яти років, у зв'язку з чим існує ризик того, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки зважаючи на те що він є людиною з інвалідністю, останній може за допомогою третіх осіб (у тому числі родичів) виїхати за кордон, що може сприяти нез'явленню останнього за викликом слідчого, прокурора та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтована тим, що ОСОБА_6 може вплинути на свідків шляхом вмовлянь, підкупу або погроз, що може призвести до зміни показів у суді. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України зумовлена характером, зухвалістю та суспільною небезпечністю вчиненого злочину ОСОБА_6 , а саме те, що останній чинив активний фізичний опір представникам Служби судової охорони, які намагались припинити його протиправні дії, а також те що відносно ОСОБА_6 29.10.2024 було скеровано обвинувальний акт за ч. 1 ст. 122 КК України до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Необрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може призвести до вчинення ОСОБА_6 нових аналогічних злочинів, пов'язаних насильством щодо громадян.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_6 , неможливе, так як останній висновків для себе не зробив, знову вчинив злочин пов'язаний з насильством, що не дає змогу органу досудового розслідування як правоохоронному органу покладатися на його належну поведінку при обранні найм'якішого запобіжного заходу;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, можуть бути зацікавлені у сприянні останньому в переховуванні від органу досудового розслідування та забезпеченню перетину підозрюваним кордону. Відсутність таких незацікавлених осіб, також унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;
Виходячи з наведеного, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.
У зв'язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку, що, лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 забезпечить виконання завдань кримінального провадження, та унеможливить продовжити злочинну діяльність підозрюваним.
Також, в разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільно покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні, передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено позбавлення волі, тому щодо ОСОБА_6 , є можливим застосування саме такого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, слідчий просив - застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 ; покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту у певний час доби.
Прокурор заперечував.
В судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження №12026082080000682 від 14.05.2026, щодо скоєння підозрюваним ОСОБА_6 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 345 КК України.
15.05.2026 ОСОБА_6 письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, а саме: умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У судовому засіданні встановлена обґрунтована підозра в скоєнні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 345 КК України, що підтверджується зібраними на даний час досудовим слідством доказами:
-повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2026;
-протокол огляду місця події від 14.05.2026 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117А та вилучений речовий доказ - змив РБК з поверхні підлоги приміщення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя;
-протокол огляду відеозаписів з камер відеоспостереження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117А;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14.05.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.05.2026;
-протокол затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України від 14.05.2026, та інші матеріали досудового розслідування у сукупності.
Кримінальне правопорушення, яке ставиться у провину підозрюваному є злочином середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від до 5 років.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштований, пенсіонер, інвалід 1 групи, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час розгляду клопотання встановлено, що цей злочин підозрюваним було скоєно умисно, тому з метою запобігання продовження підозрюваним протиправної поведінки, скоєння нових злочинів, ризику впливу на потерпілого та свідків, виникає необхідність у застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом із тим, враховуючи особу підозрюваного, наявність фізичних вад, інвалідність 1 групи, необхідність відвідування медичних закладів та інших громадських місць задля задоволення побутових потреб, слідчий суддя вважає необхідним встановити домашній арешт у певну пору доби.
Підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчим суддею не виявлено.
Строк запобіжного заходу повинен бути визначений з урахуванням 2-х місячного строку закінчення досудового слідства, який обраховується з часу оголошення особі про її підозру.
Керуючись ст.2, 7, 22, 26, 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 309, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів з покладанням на нього обов'язків не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме в період часу з 17 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу з 14 травня 2026 року до 12 липня 2026 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу протягом 5 днів може бути подана апеляційна скарга.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана 18 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1