ЄУН: 336/2823/26
Провадження №: 1-кп/336/1031/2026
18 травня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Маріуполь Донецької області, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на посаді стрільця 4 відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, -
Як слідує з обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він. проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи з 28.09.2024 на посаді стрільця 4 відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, 05.10.2024 самовільно залишив місце служби місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 24.10.2024, а саме до моменту встановлення його місцезнаходження співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 за викладених обставин обвинувачуується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця 4 відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, 05.11.2024 самовільно залишив місце служби місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.
ОСОБА_5 за викладених обставин обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 408 КК України, а саме у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Захисником заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.5 ст. 407 КК України, у відповідності до положень ч.5 ст.401 КК України, та закриття кримінального провадження. Зазначив, що всі умови для задоволення даного клопотання дотримані, адже обвинувачений раніше за військові злочини не судимий, бажає продовжити проходження військової служби у складі в/ч, що погоджено із її командуванням.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника за вказаними у ньому доводами, повідомив суду, що раніше за військові злочини він не судимий, має намір продовжити проходження військової служби, про наслідки закриття кримінального провадження обізнаний, згоден.
Прокурор заперечив на клопотання сторони захисту, вказуючи на те, що ОСОБА_5 хоча і раніше не судимий за військові злочини, проте наразі обвинувачується у вчиненні кількох військових кримінальних правопорушень.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні письмові докази для підтвердження доводів клопотання, суд приходить до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як видно з норми ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі змістом ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинувачений був призваний на військову службу. Наразі судимостей не має. Як зазначив прокурор суду, обвинувачений до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України раінше не притягувався. Згідно обвинувального акта обвинувачений судимостей не має.
Отже, у суду є підстави стверджувати, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, що відповідає положенням ч.5 ст. 401 КК України.
Згідно з письмовою згодою командира в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України, підтверджено наявність згоди щодо подальшого проходження служби обвинуваченим у складі даної військової частини.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов'язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Обвинувачений розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення ч. 5 ст. 401 КК України до нього не можуть бути застосовані.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Оскільки судом приймається рішення про закриття кримінального провадження, з урахуванням положень ч.1 ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного припиняє свою дію, а підозрюваного необхідно негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Згідно з ч.2 ст.534 КПК України виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
Інші заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, що потребують розгляду судом, вжиті не були, цивільний позов не заявлений.
На виконання положень ч.3 ст.288 КК України слід зобов'язати обвинуваченого невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини, для продовження проходження військової служби, а командира даної військової частини після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби обвинуваченим.
Керуючись ст. 94, 203, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372, 534 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 та ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження ним військової служби, а кримінальне провадження - закрити.
Припинити дію ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 негайно звільнивши останнього його з-під варти в залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_5 , але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Визначення оголошення повного тексту ухвали - 14-00 год. 18.05.2026.
Суддя ОСОБА_1