18 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/3280/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.,
розглянувши заяви ОСОБА_1
про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І.,
у справі № 911/3280/23
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про зобов'язання внести відомості про перелік учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - СТ "Заліське"), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.03.2024) просив суд зобов'язати СТ "Заліське" виконати свій обов'язок та внести відомості про фізичних осіб, які є платниками членських внесків у СТ "Заліське", згідно з переліком (№ ділянки, № члена, прізвище та ініціали, адреса, ділянка), наведеним у прохальній частині цієї заяви, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань як про учасників/членів Товариства, вказавши: прізвище, ім'я та по-батькові; дату народження; країну громадянства; місце проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та номер паспорта.
16.05.2024 рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/3280/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про зобов'язання внести відомості про перелік учасників СТ "Заліське" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відмовлено повністю.
28.01.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/3280/23 рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 911/3280/23 - залишено без змін.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 911/3280/23, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, або скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/3280/23 та передати справу повністю на новий розгляд; судові витрати стягнути з відповідача, СТ "Заліське".
10.03.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 911/3280/23 визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С. В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Кібенко О. Р., Студенець В. І.
27.04.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 911/3280/23. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2026 об 11:45.
04.05.2026 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи №911/3280/23.
07.05.2026 ухвалою Верховного Суду у справі №911/3280/23 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О. Р., Бакуліної С. В., Студенця В. І. залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України. Суд звернув увагу заявника, що він не позбавлений права подати заяву про відвід, добросовісно користуючись цим правом, тобто не використовуючи нецензурну, образливу, провокативну лексику, виявляючи повагу до суду, учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного законодавства.
11.05.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли дві заяви (№5 та №6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи № 911/3280/23. Вказані заяви про відвід подані з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.
11.05.2026 у зв'язку з перебуванням судді Кібенко О.Р. у відрядженні відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 911/3280/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бакуліна С. В., судді Баранець О. М., Студенець В. І.
12.05.2026 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С. В. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. заяви ОСОБА_1 (№5 та №6) про відвід суддів Бакуліної С.В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи № 911/3280/23 визнано необґрунтованими. Справу № 911/3280/23 передано на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяв ОСОБА_1 (№5 та №6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи №911/3280/23.
15.05.2026 зазначені заяви ОСОБА_1 (№5 та №6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи № 911/3280/23 передано на розгляд судді Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у заявах (№5 та №6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. у справі №911/3280/23, Суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Заявляючи відвід суддям Бакуліній С. В., Кібенко О. Р., Студенцю В. І. на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, ОСОБА_1 у заявах № 5 та № 6 посилається на існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності суддів.
Так, у заяві № 5 ОСОБА_1. зазначає, що 28.04.2026 до його електронного кабінету надійшли ухвала Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.04.2026 про повернення справи № 361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також окрема думка суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. що вказаної ухвали у справі № 361/5524/19.
Ці два процесуальні документа стали підставою для позивача заявити відвід ї колегії суддів у складі: головуючий суддя - Бакуліна С. В., судді: Кібенко О. Р., Студенець В. І. у справі № 911/3280/23;
Обґрунтовуючи заявлений відвід та наявність сумнівів в неупередженості та об'єктивності суддів, ОСОБА_1. посилається на те, що:
- 22.08.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Кібенко О. Р., судді Бакуліна С. В., Кролевець О. А. у справі № 361/5524/19 відкрито провадження за касаційною скаргою СТ "Заліське", зокрема, на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023, однак відповідач не оскаржував в апеляційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 361/5524/19, а ГПК України чітко і однозначно встановив, що рішення суду першої інстанції можна оскаржити до суду касаційної інстанції тільки після апеляційного перегляду справи;
- 19.11.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий суддя - Кібенко О. Р., судді Бакуліна С. В., Студенець В. І. справу № 361/5524/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак позивач не просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, які в своїй ухвалі вказала колегія суддів, яка при цьому задовольнила клопотання саме позивача, хоча і частково;
- 18.03.2026 ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 361/5524/19 було повернуто на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що підкріпило у позивача сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суддів Кібенко О. Р., Бакуліної С. В., Студенця В. І.;
- 08.04.2026 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Кібенко О. Р., судді Бакуліна С. В., Студенець В.І. справу № 361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- 22.04.2026 ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду справу № 361/5524/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та СТ "Заліське" повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, що закріпило у позивача сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суддів Верховного Суду Кібенко О. Р., Бакуліної С. В., Студенця В. І.;
- судді Бакуліна С. В., Кібенко О. Р., Студенць В. І. висловили окрему думку щодо постановленої палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду ухвали від 22.04.2026 у справі № 361/5524/19, однак, за доводами заявника відводу, ГПК України не передбачено можливість висловлення окремої думки з питання повернення справи на розгляд колегії суддів.
При цьому ОСОБА_1 у заявленому відводі звертає увагу, що вивчивши судову практику, ним було з'ясовано, що існують справи (зокрема, №910/1338/21, № 916/546/21, № 910/1520/20, № 922/444/24, № 910/1418/23, №913/769/21), в яких судді Бакуліна С. В., Кібенко О.Р. та Студенець В. І., або в одній колегії, або в складі різних колегій, або в складі колегій відповідних палат стикалися з питаннями передачі справ на розгляд палати відповідно до статей 302, 303 ГПК України, і ці судді, посилаючись на усталену практику, як передавали справи на розгляд палат, так і повертали справи, а "окрему думку" про неможливість такого повернення висловили тільки у справі №361/5524/19.
З огляду на викладене, заявник зазначає, що підхід та методи, які продемонстрували судді Кібенко О. Р., Бакуліна С. В., Студенець В. І. при розгляді справи № 361/5524/19, викликають у ОСОБА_1 недовіру до цих суддів при розгляді справи № 911/3280/23.
Разом з цим, у заяві № 6 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Бакуліної С. В., суддів Кібенко О. Р., Студенця В.І. заявник посилається на те, що Верховний Суд у складі зазначеної колегії ухвалою від 07.05.2026 залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 № 4 про відвід суддів на підставі частини третьої статті 43 ГПК України у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами, чим викликав у нього сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів. У заявника склалося враження, що саме Верховний Суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Бакуліна С.В., судді Кібенко О.Р., Студенець В.І. користується своїми "процесуальними правами" недобросовісно, необ'єктивно та упереджено. При цьому "Письмову Заяву № 4" ОСОБА_1 залишив без розгляду у формі нетолерантній, непроцесуальній, неприйнятній для Верховенства права.
Саме спосіб реагування колегії суддів на письмову заяву № 4 ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Касаційного господарського суду: головуючий суддя - Бакуліна С. В., судді Студенець В. І., Кібенко О. Р. - залишення її без розгляду на підставі статті 43 ГПК України, без оцінки суті наведених підстав створює у заявника додатковий сумнів в неупередженості та об'єктивності цього складу суду.
За доводами заявника, оскільки ухвала Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 911/3280/23 не підлягає оскарженню, то позивач не має юридичної можливості, в "процесуальний спосіб" довести її незаконність.
ОСОБА_1 вказує, що у заяві № 4 він порушував питання, окремі висловлювання щодо яких суд визнав такими, що є проявом неповаги до суду. однак, на думку заявника відводу, суд не обґрунтував, які саме формулювання є нецензурними та образливими. За доводами ОСОБА_1., судді неправильно сприйняли стиль викладання його позиції "виявом неповаги до суду.
У зв'язку з наведеним заявник стверджує, що безпідставне залишення його заяви № 4 про відвід без розгляду викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судової колегії.
Розглядаючи заяви № 5 та № 6 про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. у справі № 911/3280/23 з наведених ОСОБА_1 підстав, Суд виходить з наступного.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З аналізу поданих заяв про відвід колегії суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. у справі № 911/3280/23 вбачається, що наведені ОСОБА_1 доводи зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями суддів (ухвалами та окремими думками) як у цій справі № 911/3280/23, так і у інших наведених заявником справах, в розгляді яких брали участь судді Бакуліна С. В., Кібенко О. Р., Студенець В. І. Водночас наведені доводи ґрунтуються на припущеннях та не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності вказаної колегії суддів при розгляді справи № 911/3280/23.
Сама по собі незгода заявника з мотивами судових рішень (ухвал) та окремої думки в інших справах, з оцінкою дій позивача на предмет наявності ознак зловживання процесуальними правами у цій справі не може бути підставою для висновку про упередженість та/або необ'єктивність суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. при розгляді справи № 911/3280/23.
До того ж, доводи заявника щодо відводу вказаної колегії суддів у справі №911/3280/23 лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
З урахуванням викладеного, доводи, наведені ОСОБА_1 у заявах (№ 5 та № 6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І., не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості та/або об'єктивності суддів при розгляді справи № 911/3280/23 в розумінні статті 35 ГПК України, у зв'язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданих заяв про відвід.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 (№ 5 та № 6) про відвід суддів Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Студенця В. І. від розгляду справи №911/3280/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков