Справа № 307/1001/22 Провадження № 2/307/210/22
05 травня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Бабинець Г.М.,
за участю представників відповідачів, адвокатів - Аваєвої Н.В. та Гумен Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів у режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє, адвокат Марич І.Ю. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та стягнення коштів,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Марич Іван Юрійович, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів.
В обґрунтування позову посилається на те, що у період з 2001 року по 2019 рік ОСОБА_1 проживав однією сім?єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , рідною сестрою відповідача ОСОБА_2 , третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Цей період ОСОБА_1 та ОСОБА_6 постійно проживали в АДРЕСА_1 , в указаний період вони мали спільний бюджет, вони вели спільне господарство, були пов?язані виконанням взаємних прав і обов?язків та спільним побутом, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. За період спільного проживання провели за власні кошти, ремонт старого житлового будинку АДРЕСА_1 , влаштували водопостачання, облаштували будинок меблями та всім необхідним, а протягом 2013 року побудували літню кухню, навіс, гараж, перебудували огорожу, встановили ковані ворота, влаштували площадку та доріжку тротуарною плиткою.
Старий житловий будинок був побудований в 1959 році батьками ОСОБА_5 та відповідача, третіх осіб, а саме ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На час смерті батька ОСОБА_2 із спадкоємців першої черги разом з ним у будинку проживала тільки ОСОБА_5 , яка продовжила там проживати з позивачем до часу своєї смерті. Вже після її смерті виник спір з відповідачем про належність спадкового майна, оскільки відповідач, який фактично проживав з 2000 року за іншою адресою, вважає, що будучи зареєстрованим в спадковому будинку теж прийняв спадщину, а згодом у спрощеному порядку, в обхід спадкової процедури через реєстратора речових прав оформив право власності на спірне спадкове домоволодіння, ігноруючи при цьому інтереси позивача та третіх осіб, які подали заяви нотаріусу про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 та мають право на частку, яка належала покійній, у цьому нерухомому майні.
Зазначає, що введення в експлуатацію самочинної забудови господарських споруд передбачено у спрощеному порядку відповідно до положень будівельної амністії, впровадженої Верховною Радою України шляхом внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , яка поширюється, зокрема, на такі об?єкти, як: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період із 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року.
Представник позивача вказує, що позивач ОСОБА_1 , враховуючи ту обставину, що він проживаючи однією сім?єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , удвох за власні кошти суттєво збільшили склад та обсяг нерухомого спадкового майна, яке належало ОСОБА_5 у цьому домоволодінні, не будучи спадкоємцем першої черги щодо майна ОСОБА_5 , у відповідності до положень статті 74 СК України має право на частку у майні, набутому ними за час спільного проживання, як належне їм на праві спільної сумісної власності.
Після смерті батька ОСОБА_5 яка на час смерті батька проживала разом з ним і яка прийняла спадщину, протягом 2004-2019 років управляла та розпоряджалась спадковим житловим будинком , тобто успадкувала цей житловий будинок в АДРЕСА_1 , в якому влаштували водопостачання, облаштували меблями та всім необхідним, який у складі всього домоволодіння складає 20%. Пізніше, протягом 2013 року, вона разом з позивачем добудували приналежні до цього житлового будинку речі - господарські будівлі і споруди: літню кухню, навіс, гараж, перебудували огорожу, встановили ковані ворота, влаштували площадку та доріжку тротуарною плиткою. Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи N?164 від 09.11.2021 р. загальна вартість домоволодіння в АДРЕСА_1 складає на сьогоднішній день 1 129 767,0 грн., відсотковий показник вартості житлового будинку у цьому домоволодінні становить 20%, що в грошовому виразі складає 227 422,0 грн., відсотковий показник вартості господарських будівель і споруд становить 80%, що в грошовому виразі становить 902 345,0 грн. Спадковою часткою у цьому домоволодіння є 60 % ( або 3/5 частин, з яких 20% житловий будинок батьків та 40% частка ОСОБА_5 від поліпшень), інші 40% (2/5 частин) є часткою, яка на праві спільної сумісної власності належить позивачу і її вартість становить 451172,5 грн. (902 345,0 грн. : 2). Вказує, що факт проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суттєвого поліпшення спірного домоволодіння підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання у спірному домоволодіння, показаннями свідків, які виконували будівельні роботи по поліпшенню.
У зв'язку з вищенаведеним, просить встановити факт проживання позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_5 однією сім?єю без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 по 18 лютого 2019 року; визнати 4/5 житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 227229521244, ринковою вартістю цієї частки в сумі 902345,0 грн., об?єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , іпн. НОМЕР_1 ; житетя АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , на користь позивача ОСОБА_9 , інн НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_2 , мешканця. АДРЕСА_1 компенсацію вартості його частки в розмірі 2\5 частин у цьому домоволодінні в розмірі 451172,5 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 5504,12 грн., а також витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 14000 грн. та витрати на правову допомогу.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Турок І.С. подав до суду відзив на позовну заяву. Вказує, що сторона відповідача повністю заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що такі є надумані, безпідставні, не обґрунтовані жодним належним доказом. Зазначає, що в даному конкретному випадку факт постійного фактичного мешкання, як чоловіка та жінки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 за однією адресою не підтверджено позивачем жодним доказом.
Натомість цю обставин спростовує той факт, що згідно всіх наданих позивачем документів ОСОБА_10 є зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , тобто є громадянином іншої держави і за вказаний ним період більшу частину часу перебував за межами України. Крім того, відповідачу стало відомо, що крім Німеччини, ОСОБА_10 станом на 2012 рік також проживав в АДРЕСА_4 . Так, згідно доручення, зареєстрованого державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Черевко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за N? 1-2370 21.09.2012 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 10.03.1997 року, мешканка АДРЕСА_1 уповноважила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 на вчинення певних дій.
Факт того, що станом на день смерті фактично за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 ОСОБА_5 проживала одна підтверджується і наданою позивачем довідкою Калинської сільської ради за №1358 від 10.05.2019 року. Адже, у такій відсутні дані про те, що станом на день смерті ОСОБА_10 фактично проживав без реєстрації за вказаною адресою. Стверджує, що всі доводи позивача є голослівні, такий не надав жодного належного доказу, що дійсно будь- яким чином приймав участь в утриманні та покращенні житлових умов у спірному домоволодінні, не надав жодної квитанції про сплату витрат на комунальні послуги, чеку чи квитанції про придбання вказаних ним меблів у спірний період, свідоцтва про право власності на будь яке майно, договору про виконання будівельних робіт чи квитанцій про придбання будівельних матеріалів для побудови літньої кухні, навісу, гаража, огорожі, кованих воріт, влаштування площадки та доріжки тротуарною плиткою, як він це стверджує.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. У зв?язку з наведеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об?єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Вказує, що навіть якщо припустити, що у вказаний позивачем період дійсно були здійснені певні добудови у домоволодінні, такий повинен довести, що саме він вклав свої особисті кошти у покращення майна, що ОСОБА_10 не довів жодним доказом. Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об?єктів права спільної сумісної власності подружжя. Посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року (справа N? 6-399-с1 7). На думку представника відповідача, наведене свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
21.08.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Аваєва Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що вимоги позивача стороною відповідача не визнаються повністю, не підлягають задоволенню з наступних причин та підстав.
Зазначає, що позивачем не доведено, що він з померлою постійно спільно проживав, мав спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю чи ремонт майна, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з померлою не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, оскільки надані до позовної заяви докази у їх сукупності є суперечливими.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання позивача та померлої як чоловіка та жінки, тобто наявність сім?ї, позивачем не надано.
Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, на який посилається позивач, не може бути доказом спільного проживання, оскільки складений після смерті ОСОБА_5 і має інше призначення, а саме, як зазначено у акті «пропозиції по здійсненню допомоги». Також депутат не наділений законом повноваженнями встановлення чи перевірки факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та інших фактів, які цього стосуються.
Також, сторона відповідача ставить під сумнів, що акт обстеження матеріально побутових умов проживання від 07.05.2019 року складений уповноваженою особою та ставить під сумнів надану копію документу за відсутністю його оригіналу. Навіть погоджуючись на спільне проживання без реєстрації шлюбу, громадяни тим самим допускають певну невизначеність подальших відносин та взаємних прав обов?язків. Подружжя перебуває під захистом закону лише зареєстрованому шлюбі, причому такого захисту вони не позбавляються навіть тоді, коли дружина й чоловік з поважних причин (навчання, робота, лікування необхідність догляду за батьками, дітьми тощо) не проживають спільно. Відповідач ОСОБА_4 , яка постійно підтримувала стосунки із своєю сестрою ОСОБА_5 до дня її смерті, заперечує факт проживання позивача з її сестрою ОСОБА_11 однією сім?єю без реєстрації шлюбу. Позивач мав дружні та ділові стосунки з ОСОБА_5 , зокрема зі слів останньої, позивач час від часу залишав у неї речі, які привозив для перепродажу із-за кордону, іноді просився переночувати, щоб заощадити кошти на готелі. ОСОБА_5 брала у позивача речі для перепродажу, надавала довіреності з метою ввезення на її ім?я транспортних засобів на територію України для перепродажу - що свідчить про ділові стосунки. ОСОБА_5 за власні кошти та кошти від своєї родини проводила поточний (не капітальний) ремонт приміщень у будинку і добудову споруд, які були їй необхідні для зберігання речей. Позивач не брав участі в утриманні будинку, не сплачував рахунки, не брав участі у витратах на їжу та побут, іноді (на замовлення ОСОБА_5 та за її кошти) привозив замовлені нею речі та продукти з-за кордону, як для особистих її потреб, так і для перепродажу. Спільного побуту ОСОБА_5 та позивач не мали, оскільки останній постійно проживав за кордоном, а в Україну приїздив з метою заробітку. Після смерті ОСОБА_5 , позивач скориставшись ситуацією, почав приїжджати в будинок померлої, ночувати, розпоряджатись майном, як своїм, що перебувало на збереженні у померлої, так і майном померлої та її родини без дозволу останніх.
Виходячи з вище викладеного, вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт свого проживання з ОСОБА_5 однією сім?єю без реєстрації шлюбу.
Також, звертає увагу суду на те, що позивач не надає доказів того, що у спадкову масу по спадковій справі 121/2019, відкритої після смерті ОСОБА_5 , входив житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами. Даний будинок було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 на підставі технічного паспорту 216 від 02.08.2019 року та виписки з погосподарської книги 07.08.2019 року, яка видана Виконавчим комітетом Калинівської сільської ради, що підтверджується інформаційною довідкою N?263847094 від 01.07.2021 року, яка надана представником позивача, в якій відсутня інформація про таку підставу державної реєстрації, як «свідоцтво про право на спадщину».
Звертає увагу суду, що спірне майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_12 07.08.2019 року, тобто до спливу шестимісячного терміну, який закінчувався 17.08.2019 року, що додатково (опосередковано) свідчить про те, що спірне майно не входило до спадкової маси.
Вказує, що позивач в описовій частині заяви посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 було збудовано у 1959 році, при цьому додає виписку з погосподарської книги, в якій зазначено про побудований будинок «в/до 1991 року». технічний паспорт (зроблений на замовлення Позивача) містить інформацію, то будинок збудований у 1961 році, також різниться і площа будинку, а саме у реєстрі зареєстровано 60,2 кв.м., у технічному паспорті (зроблений на замовлення позивача на підставі якого зроблена експертиза) - 45,9 кв.м.
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_13 компенсації вартості частки в розмірі 2/5 частки у домоволодінні в розмірі 451172,50 гривень також зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки взаємопов?язана з вимогою про встановлення юридичного факту проживання однією сім?єю та правом ОСОБА_11 на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами. Також, вартість спірного майна на підставі висновку N?164 від 09.11.2021 року визначена з суттєвими порушеннями, а тому ставиться під сумнів стороною відповідача, як реально достовірна. Сторона відповідача заперечує проти розміру вартості спірного майна, який визначено у висновку N? 164 від 09.11.2021 року. Звіт про оцінку майна позивачем не надано. У зв'язку з вищенаведеним, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 1.04.2022 року позовну заяву ОСОБА_14 , інтереси якого представляє адвокат Марич І.Ю. до ОСОБА_2 де треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів, залишено без руху.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 4.04.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою, ОСОБА_14 , інтереси якого представляє адвокат Марич І.Ю. до ОСОБА_2 де треті особи, які не заявляють самостійними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2022 року, залучено до участі у цивільній справі в якості співвідповідачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою адвоката Марич І.Ю., який діє в інтересах позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів до судового розгляду по суті.
Задоволено заяву представника позивача, адвоката Марич І.Ю. про виклик свідків ОСОБА_15 мешканця АДРЕСА_6 , ОСОБА_16 , мешканця АДРЕСА_7 .
Задоволено заяву представника відповідача, адвоката Турок І.С. про виклик свідків: ОСОБА_17 мешканця АДРЕСА_8 та ОСОБА_18 , мешканки АДРЕСА_4 .
Задоволено заяву відповідачки ОСОБА_3 про виклик свідків: ОСОБА_19 , мешканця АДРЕСА_9 , ОСОБА_20 , мешканця АДРЕСА_9 , ОСОБА_21 , мешканки АДРЕСА_10 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про участь усудовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 3.08.2023 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.08.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про визнання явки позивача обов'язковою, відмовлено. Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни поданого в порядку ч.4 ст. 51 ЦПК України про призначення розгляду справи спочатку та призначення підготовчого провадження у цивільній справі за позовною заявою адвоката Марич І.Ю., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів, задоволено. Розгляд цивільної справи за позовною заявою адвоката Марич І.Ю., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів, розпочато спочатку.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.08.2023 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Турок Ігора Степановича про витребування доказів та витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України у період з 01.04.2004 по 18.02.2019, ОСОБА_1 ( ОСОБА_22 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянином Німеччини, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина Німеччини НОМЕР_4 , виданий Управлінням обєднаної громади Кірхенберг (Гунурюк) 08.06.2018. Вказана ухвала виконана.
Постановленими в судовому засіданні 18.09.2023 ухвалами Тячівського районного суду Закарпатської області:
- частково задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Аваєвої Н.В. про виклик у судове засідання експерта Корчинського Р.Б. для надання пояснень стосовно висновку та відмовлено у задоволенні клопотання про витребування у позивача оригіналу висновку ескперта №164 від 09.11.2021 виданого експертом ОСОБА_23 ;
- частково задоволено клопотання представників відповідачів, адвокатів Аваєвої Н.В. та Гумен Н.В. про виклик в судове засідання свідків депутатів Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також сільського голову Калинівської сільскої ради Метелешко В.І. та відмовлено у задоволенні клопотання про витебування у позивача оригіналу акта обстеження матеріально-побутових умов життя від 7.05.2019 року;
- частково задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Аваєвої Н.В. про витребування у відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Закарпатської області код ЄДРПОУ 04053766, належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2013196921244, зокрема копій документів у паперовій формі чи роздруковані документи, які наявні в електронній формі на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №50768225 від 23.01.2020 року, включаючи копії рішення Калинівської сільської ради Тячівського району №993 від 27.11.2019 року та відомостей із ДЗК №16880723 від 20.01.2020 року, належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи (без вилучення реєстраційних справ або документів з них) щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1889473221244, зокрема копії документів у паперовій формі чи роздруковані документи, які наявні в електронній формі на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №48142996 від 08.08.2019 року, включаючи копії погосподарської книги від 07.08.2019 року, технічного паспорту №216 від 02.08.2019 року ФОП ОСОБА_26 .
Також задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Аваєвої Н.В. про витребування з Тячівської державної нотаріальної контори належним чином завірених копій спадкової справи №121/2019 року, яка відкрита після смерті ОСОБА_5 . Вказану ухвалу виконано та вказані докази надіслано на адресу суду листом від 12.10.2023.
- задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Аваєвої Н.В. про виклик в судове засідання свідків виконавця - інженера інвентаризації нерухомого майна Тячівського РПТІ Дуйчака Михайла Михайловича та керівника Тячівського РПТІ Вовчика Василя Івановича.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19.10.2023 року задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Гумен Наталії Василівни про витребування доказів та направлення судового доручення в порядку ст. 498 ЦПК України. Постановлено надіслати Центральному органу Федеративної Республіки Німеччини, визначеному вказаною державою відповідно до статті 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970, судове доручення щодо витребування від Державної канцелярії Рейнланд-Пфальц, Німеччина (Staatskanzlei Rheinland-Pfalz Адрес: Peter-Altmeier Allee 1, 55116 Mainz) та Управління соціальної допомоги в Кірхенберг (Sozialamt in Kirchenberg, Marktplatz 5 55481 Kirchenberg, Webseite: www. kirchenberg-hunsrueck.de, Email: rathaus@kirchenberg-hunsrueck.de) відомості про перебування ОСОБА_1 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Німеччини, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина Німеччини НОМЕР_5 , виданий Управлінням об'єднаної громади Кірхенберг (Гунерюк) 08.06.2018 року у період з 01.01.2004 року по 18.02.2019 рік у зареєстрованому шлюбі, а також відомості постійного проживання ОСОБА_1 , ( ОСОБА_22 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , у період з 01.01.2004 року по 18.02.2019 рік. Провадження по справі зупинено до надходження відповіді на судове доручення.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Гумен Н.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.10.2023 року поновлено провадження у цивільній справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.10.2023 року задоволено клопотання представника відповідача , адвоката Гумен Наталії Василівни про виправлення описки та зупинено провадження у справі до надходження відповіді на судове доручення.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28.07.2025 року поновлено провадження у цивільній справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою адвоката Марич І.Ю., який діє в інтересах позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів до судового розгляду. Викликано для допиту в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 . Викликано у судове засідання для роз'яснення висновку, експерта Корчинського Р.Б. Витребувано у відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Закарпатської області код ЄДРПОУ 04053766, розташованого за адресою м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2013196921244, зокрема копій документів у паперовій формі чи роздруковані документи, які наявні в електронній формі на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №50768225 від 23.01.2020 року, включаючи копії рішення Калинівської сільської ради Тячівського району №993 від 27.11.2019 року та відомостей із ДЗК №16880723 від 20.01.2020 року, належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1889473221244, зокрема копії документів у паперовій формі чи роздруковані документи, які наявні в електронній формі на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №48142996 від 08.08.2019 року, включаючи копії погосподарської книги від 07.08.2019 року, технічного паспорту №216 від 02.08.2019 року ФОП ОСОБА_26 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.12.2025 року частково задоволено клопотання представників відповідачів, адвокатів Аваєва Н.В. та Гумен Н.В. про застосування відносно свідків заходів процесуального примусу.
Ухвалою Тячівського районного суду від 09.02.2026 року частково задоволено клопотання представників відповідачів, адвокатів Аваєва Н.В. та Гумен Н.В. про застосування відносно свідків заходів процесуального примусу.
Позивач ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Марич І.Ю. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Разом з цим, у матеріалах цивільної справи міститься заява представника позивача, адвоката Марич І.Ю. про розгляд справи без його та позивача участі.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, не з'явився. В судове засідання забезпечив участь свого представника.
ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату час та місце проведення судового засідання, не з'явилася та про причини неявки не повідомила.
ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату час та місце проведення судового засідання, не з'явилася. Будучи допитаною в судовому засіданні 9.02.2026 в якості свідка, просила подальший розгляд справи проводити за її відсутності та за участі її представника.
Представник відповідача, адвокат Аваєва Н.В. посилаючись на встановлені під час судового розгляду обставини, просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Представник відповідача, адвокат Гумен Н.В., в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно акту обстеження матеріально-побутових умов життя ОСОБА_1 від 7 травня 2019 року складеного депутатом сільської ради Гора В.Ю. та засвідченого головою Калинівської сільської ради Метелешко В.І. вбачається, що ОСОБА_1 , 1956 р.н., проживав з ОСОБА_5 , з 2001 року по 2019 р. однією сім'єю без реєстрації шлюбу постійно в Україні та періодично у Федеративній Республіці Німеччина. Проживаючи разом вели спільне господарство і здійснювали капітальний ремонт будинку, в 2013 році звели новобудову (а.с.11).
З довідки №1358 від 10.05.2015 року виданої виконавчим комітетом Калинівської сільської ради вбачається, що громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого повторно Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 18.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області (а.с.13).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого повторно Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 18.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області (а.с.14).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 виданого повторно Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 18.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області (а.с.15).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №263847094 від 01.07.2021 року щодо об'єкта нерухомого майна 2013196921244, кадастровий номер земельної ділянки 2124482800:04:001:0281, за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що земельна ділянка та житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1889473221244 на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.19-21).
З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлений станом на 14.01.2019 року та світлин до нього вбачається, що загальна площа приміщень складає 45,90 кв. м., житлові 18,50 кв.м., допоміжні 27,40 кв.м., інвентаризаційна вартість господарських будівель і споруд 1223746 грн. (а.с.22-31).
З висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №164 від 09.11.2021 року судовим експертом Корчинським Р.Б. вбачається, що об'єктом дослідження є житловий будинок, господарські будівлі та споруди домоволодіння АДРЕСА_1 і встановлено, що вартість житлового будинку, надвірних будівель та споруд домоволодіння АДРЕСА_1 становить - 1 129 767,0 грн. Відсотковий показник вартості житлового будинку становитиме -20%, що в грошову виразі становить -227 422,0, грн., відсотковий показник вартості господарських будівель і споруд становитиме -80%, що в грошовому виразі становить - 902 345,0 грн., домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.32-38).
Роз'яснюючи в судовому засіданні вказаний висновок, експерт ОСОБА_23 пояснив, що експертизу проводив на замовлення адвоката Марич І.Ю., що підтверджує заявою, яка була надана експерту для виконання висновку. Відсутність у висновку експерта прізвища, ім'я та по батькові замовника експертизи це технічна описка, однак ствердив, що на результат експертизи це ніяк не впливає. Вказав, що замовник надав для проведення експертизи технічний паспорт на обєкт дослідження, копію інформаційної довідки на трьох аркушах з Державного реєстру майнових прав. На поставлені йому представниками відповідача запитання повідомив, що експерт не визначає перелік документів, які надаються на проведення експертизи, а саме замовник визначає їх перелік і саме замовник разом із заявою надав вказаний технічний паспорт та інформаційну довідку. Повідомив, що особисто для обстеження конструкції, будівель та надвірних споруд він не виїжджав. Для дослідження експерт використовував дані, які зазначені в технічному паспорті. Відомості про розмір огорожі, бруківки, яка покладена, розміри воріт, брав з інших відомостей, документах, які йому надав замовник. Про ці інші відомості і документи у висновку не зазначено, однак зазначив , що експерт виходить з того, що дослідження проводилося за вхідними даними наданими замовником. Надати відомості щодо того, якими саме документами підтверджено визначену площу воріт, огорожі, бруківки експерт назвати не спромігся. На запитання чому у висновку експерта відсутні дата, місце та час проведення експертизи, експерт пояснив, це опискою.
Враховуючи надані в судовому засіданні експертом роз'яснення та дослідивши зміст цього висновку, суд вважає обгрунтованими доводи представників відповідачів ОСОБА_31 та ОСОБА_32 щодо неналежності цього доказу. До такого висновку суд дійшов на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, щодо того, що фактичні площі воріт, огорожі, матеріалу з якого ці ворота та огорожа виготовлені, площі бруківки, які безпосередньо впливають на визначення вартості виконаних робіт та матеріалів, під час проведення експертизи фактично встановлені не були.
З виписки з погосподарської книги наданої ОСОБА_2 вбачається, що згідно по господарської книги №4, особовий рахунок № НОМЕР_9 , власником житлового будинку, господарських споруд та прилеглої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с.40).
Згідно довіреностей від 21.09.2012 року виданих державним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Л.В.Черевко, вбачається, що ОСОБА_5 уповноважувала ОСОБА_1 , здійснювати представництво її інтересів, а саме купити за кордоном легкові автомобілі, отримання відповідних рахунків та документів на транспортні засоби (а.с.215-218).
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.08.2023 року №91-41212/18/23, наданої на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.08.2023, вбачається, що згідно витягу з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону громадянина Німеччини ОСОБА_33 вбачається, що у період з 02.12.2017 року по 03.02.2019 року ОСОБА_1 заїжджав на територію України 11 разів та виїжджав за межі території України 11 разів, в пункті пропуску Лужанка (том 2, а.с.78-79).
З спадкової справи №121/2019 від 28 лютого 2019 року заведеної нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , заведено спадкову справу, в межах якої брат та сестра спадкодавця, ОСОБА_17 та ОСОБА_3 , заявами від 21.02.2019, відмовилися від спадщини на користь відповідача ОСОБА_2 . В подальшому заявою від 7.05.2019 ОСОБА_3 відкликала подану нею 21.02.2019 заяву про відмову від прийняття спадщини. Заявою від 28.03.2019 відповідач ОСОБА_4 , прийняла спадщину. Про прийняття спадщини також подавав заяву нотаріусу 10.05.2019, позивач ОСОБА_1 . Матеріали вказаної спадкової справи також містять довідку видану Калинівською сільською радою від 30.07.2019 згідно якої відповідач ОСОБА_2 з 26.06.1994 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 26.06.1994 року. (том 2 а.с.111-138).
24.07.2025 року до суду надійшли відомості на виконання ухвали Тячівського районного суду від 19.10.2023 року, у яких окружний суд Зімерн/Гунсрюк, номер справи 31 AR 11/24 надіслав повідомлення від общини ОСОБА_34 . У даному повідомленні міститься інформація про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_2 , дата заселення ІНФОРМАЦІЯ_10 ; попередня адреса АДРЕСА_11 , дата заселення 20.09.2009, Виселення: 01.05.2013, АДРЕСА_12 Дата заселення: 01.11.2006 Виселення: 20.03.2009, Кріхберг (Гунерюк), Ам Гельценбах, 47, Дата заселення: 01.10.2006 Виселення: 01.11.2006, АДРЕСА_13 Дата заселення: 15.08.2000 Виселення: 01.10.2006, Кріхберг (Гунерюк), ОСОБА_35 , 15 Дата заселення: 15.06.1998 Виселення: ІНФОРМАЦІЯ_11 , житло із якого відбувся переїзд у даний населений пункт: АДРЕСА_14 (том. 2, а.с.231-256).
Відтак судом встановлено, що у заявлений позивачем період спільного проживання з ОСОБА_5 , а саме з 1.01.2004 по 18.02.2019 адресою місця фактичного проживання позивача, були м. Кріхберг (Гунерюк), Німеччина.
При цьому згідно інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.08.2023 року №91-41212/18/23, впродовж частини заявленого періоду спільного проживання з 8.11.2017 по 18.02.2019, загальний період перебування позивача на території України становить, не більше двох місяців (том 2 ас.с. 78-79).
На виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.09.2025 року відділом державної реєстрації Тячівської міської ради Закарпатської області надано відповідь №0340 від 18.09.2025 року та надано реєстраційні справи №2013196921244 та №1889473221244 щодо державної реєстрації права власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . З вказаної реєстраційної справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 20.01.2020 року, до якої додано серед іншого Рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання №993 від 27 листопада 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд гр. ОСОБА_2 щодо передання земельної ділянки за кадастровим номером 2124482800:04:01:0281. Також, з вказаної реєстраційної справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 07.08.2019 року, до якої додано серед іншого виписку з погосподарської книги, з якої вбачається, що власником житлового будинку, господарських споруд та прилеглої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , технічний паспорт замовника ОСОБА_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами від 02.08.2019 року. Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197293187 від 23.01.2020 та №176706539 від 08.08.2019 право власності на земельну ділянку та житловий будинок, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_2 (том 3, а.с.70-94).
Разом цим встановлено, про наявність на час розгляду даної справи, судового спору (справа 307/595/20) з приводу скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтв про право власності на спірний житловий будинок і земельну ділянку.
Допитана в судовому засіданні, свідок ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_2 є її двоюрідним братом, покійна ОСОБА_5 є також двоюрідною сестрою. До ОСОБА_5 вона приходила часто, оскільки не далеко від неї проживала та остання продавала вживані речі. ОСОБА_1 вони називали «німець», часто його не бачила, можливо один або два рази в рік. Їй відомо, що ОСОБА_10 привозив вживані речі для продажу, а саме одяг, взуття, посуд. Свідок пояснила, що ОСОБА_11 ніколи її не повідомляла про їх особисті стосунки з ОСОБА_10 , у них були ділові відносини. Не було періодів півтора, два або більше місяці, щоб ОСОБА_10 проживав у ОСОБА_11 , і ніколи не бачила їх разом, щоб вони кудись їздили або відпочивали. Ремонтом та облаштуванням будинку займався покійний брат ОСОБА_36 . Щоб керував будівництвом, або привозив робітників чи інших дій з приводу ремонту, жодного разу такого не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що йому відомо, про те що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 жили разом. За період, цього проживання вони побудували декілька споруд. Особисто у нього з ОСОБА_11 були дружні відносини, він навідував її, коли ОСОБА_10 не було вдома. З ОСОБА_10 він спілкувався досить часто, вони бачилися один-два рази в тиждень, їздили разом сім'ями відпочивати, ходили в гості. ОСОБА_10 неодноразово просив дати номер телефону майстрів, які зможуть виготовити паркан. ОСОБА_10 привозив товар, який продавала ОСОБА_11 , керувала грошовими коштами, разом приймали рішення, не ділили гроші. Тобто, вони поводилися як чоловік і дружина. Також йому відомо, що в ОСОБА_1 був син, який помер в молодому віці, а про наявність у ОСОБА_37 іншого сина, йому невідомо. Вказав, що ОСОБА_10 живе з дочкою в Німеччині, є громадянином Федеративної Республіки Німеччина. Чи мав, яку небудь посвідку на проживання в Україні ОСОБА_10 , йому не відомо. Чи перебував ОСОБА_1 у шлюбі з іншою жінкою, йому також не відомо. У період 2007 - 2019 року ОСОБА_1 проживав у Німеччині, однак періодично приїзджав до України. На похованні ОСОБА_5 , ОСОБА_10 присутній не був, оскільки перебув на важкій операції, а тому не зміг приїхати. Додав, що ОСОБА_38 було відомо, що ОСОБА_5 померла. Про грошові кошти, які ОСОБА_10 давав для поховання ОСОБА_5 , йому нічого не відомо, оскільки про таке його не розпитував. Свідок пояснив, що більше часу ОСОБА_10 проживав у Німеччині. Зазначив, що на могилу до померлої ОСОБА_10 приходить, приносить квіти. Останній раз приїжджав приблизно чотири місяці тому, на засідання не з'являвся, оскільки не співпадало з періодом перебування на території України. ОСОБА_10 хворіє на цукровий діабет, а тому не завжди може їхати. На запитання для чого ОСОБА_1 за місяць до смерті ОСОБА_5 виготовив будівельний паспорт на будинок, свідок вказав, що чув від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що вони хочуть привести у порядок документи на будинок. Інших відомостей щодо технічного паспорту на будинок, йому нічого не відомо.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка, відповідачка ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_10 ніколи не був чоловіком ОСОБА_5 . Жодні свята, ні Новий рік, ні 8-ме Березня ні жодні інші свята вони не проводили разом. Кожен Новий рік померла ОСОБА_11 святкувала з ОСОБА_4 та її сім'єю. ОСОБА_1 , мав намір познайомити їх зі своїм сином. Потім ОСОБА_1 почав спілкуватися з ОСОБА_11 , обіцяючи ії багато чого. Привозив товар, а покійна ОСОБА_39 цей товар продавала. Напередодні смерті, ОСОБА_11 , їй повідомляла про погрози з боку ОСОБА_9 . Вказала, що жодних витрат позивач не відшкодовував, ні за електроенергія, а ні за що не будь інше. Він спочатку орендував приміщення в с. Калини для продажу речей, а через деякий час збудував невелику будівлю (будку), для того щоб ОСОБА_39 могла продавати вдома речі. Однак, жодних ремонтів ОСОБА_10 в будинку не проводив, будинок залишається в попередньому стані і на даний час. Вказала, що воду до будинку провів брат. Витрат на поховання ОСОБА_11 позивач, не надавав і сам не приходив. Навіть після поховання він не приходить, навіть на день пам'яті. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були ділові відносини, спільний побут, спільне господарство, спільні кошти у них були відсутні. Жодних технічних документів на будинок ОСОБА_11 не замовляла і нічого про таке не повідомляла.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показала, що на момент складання акту обстеження була депутатом сільської ради. Для складання акту її запросили сусіди і ОСОБА_40 , щоб скласти цей акт для обстеження будинку і добудови до нього. Свідок сказала, що їй було відомо, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 проживали у громадському шлюбі, скільки років не знає. Зі слів сусідів їй відомо, що ОСОБА_10 зробив ремонт у будинку, добудову зробив, замінив покриття даху і побудував гараж. З ОСОБА_10 свідок знайома, через те, що приходила надавати медичну допомогу ОСОБА_11 і там його бачила. Акт обстеження матеріально-побутових умов свідок складала за усною заявою ОСОБА_10 , чи подавав він письмову заяву до сільської ради, не пам'ятає. Мету для чого ОСОБА_10 необхідний даний акт, він не називав, дані в акт вона вносила самостійно. Форма акту затверджена на сільській раді. Для чого необхідно було акт ОСОБА_38 , не пам'ятає. Дані в акт записувала зі слів сусідів. Зазначила, що відомості в акті зазначалися до моменту коли ОСОБА_11 померла. Зазначила, що скільки проживали ОСОБА_10 і ОСОБА_11 їй не відомо, записувала в акт лише те, що говорили сусіди. Назвати сусідів не спромоглася, повідомивши про те, що документи, які посвідчують їх особи не перевіряла, оскільки їх знає візуально, і їй відомо, що такі проживають по сусідству з даним дворогосподарством. Свідок відповіла, що вказаним актом вона не посвідчувала факту спільного проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_41 . При складанні акту, не перевіряла погосподарську книгу та реєстрацію ОСОБА_42 був особисто присутнім при складанні акту, однак чому на такому акті відсутній підпис ОСОБА_37 , не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні, свідок ОСОБА_28 показав, що до цієї справи жодного відношення немає, йому нічого не відомо, лише зі слів односельчан чув, що у ОСОБА_11 проживав громадянин Німеччини. В якому році було затверджено акти обстеження матеріально-побутових умов, не пам'ятає. Пояснив, що якщо складається акт депутатом сільської ради, то в ньому можуть проставляти підписи і сусіди. Правильність оформлення акту обстеження, не перевіряв, не був присутнім при його складанні, однак такий підписав. Заяву ОСОБА_10 про складання акту до сільської ради не подавав та з позивачем він не знайомий.
З письмових пояснень ОСОБА_25 від 03.10.2025, вбачається , що такий добре знає ОСОБА_2 та його родину. В минулому, його неодноразово винаймав ОСОБА_17 , брат ОСОБА_43 , для здійснення ремонтних робіт за адресою АДРЕСА_1 . Він особисто займався водопостачанням та на протязі 2013 року був задіяний у побудові літньої кухні, перебудуванні огорожі, встановленні кованих воріт, влаштуванні площадки та доріжки тротуарною плиткою. Всі надані ним послуги з виконання вказаних робіт фінансувалися родиною ОСОБА_44 , зокрема ОСОБА_17 (том 3, а.с. 134).
Розглядаючи даний спір, суд керувався наступними мотивами та нормами права. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
У постанові від 18 січня 2024 у справі №560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст.19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999№5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно проживають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Разом з тим, згідно зі ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто, при застосуванні положень ст.74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку з цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Під спільним проживанням, слід розуміти постійне фактичне проживання чоловіка і жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання.
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення чоловіком і жінкою спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка і жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком і жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 09 листопада 2020 року у справі №757/8786/15-ц (провадження № 61-5362св19), від 03 листопада 2022 року у справі№361/4744/19 (провадження № 61-2851св22).
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Однак позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження факту його проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у період з 01 січня 2004 по 18 лютого 2019 року. Згідно встановлених у судовому засіданні обставин, місцем постійного проживання ОСОБА_37 , у цей період є Німеччина. При цьому впродовж частини заявленого періоду спільного проживання з 8.11.2017 по 18.02.2019, загальний період перебування позивача на території України становить, біля двох місяців. Доказів про наявність спільних дітей, спільного придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеків, квитанцій, свідоцтва про право власності); заяв, анкет, квитанцій, заповітів, ділової та особистої переписки, з яких могло б вбачатися, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного, суду не надано, в тому числі при допиті свідків та дослідженні письмових документів.
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_24 щодо спільного проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_5 у вказаний позивачем період, оскільки їх пояснення носять узагальнений характер, не доводять визначити наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Саме ж по собі наданий позивачем акту обстеження матеріально-побутових умов життя ОСОБА_1 від 7 травня 2019 року складеного депутатом сільської ради Гора В.Ю. який ґрунтується на поясненнях інших осіб, яких під час судового розгляду встановлено не було, не може бути достатнім для встановлення наявності взаємних прав та обов'язків та як наслідок встановлення факту проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_5 . Разом з цим, такий був складений 7 травня 2019 року, тобто вже після смерті ОСОБА_5 .
Щодо довідки №1358 від 10.05.2015 року виданої виконавчим комітетом Калинівської сільської ради виданої позивачу на підтвердження проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , суд констатує, що з вказаної довідки можливо встановити, що померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала в АДРЕСА_1 . Разом з тим, жодних відомостей щодо її спільного проживання з ОСОБА_1 впродовж заявленого періоду, не зазначено. При цьому, в судовому засіданні належними та допустимими доказами, встановлено факт постійного проживання позивача на території Німеччини. Попри це, матеріали справи не містять даних та доказів про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача в період з 01 січня 2004 по 18 лютого 2019, за адресою АДРЕСА_1 .
Будь-які інші докази на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 в період 01 січня 2004 року по 18 лютого 2019 року, ОСОБА_1 суду, не надав.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, під час судового розгляду стороною позивачем не доведено, належними і допустимими доказами обставини спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу у вказаний період, оскільки встановлені обставини справи та зазначені у позові доводи, не є такими, з якими закон пов'язує правовий статус жінки і чоловіка, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, та на майно яких поширюються положення Сімейного кодексу України про спільність сумісної власності подружжя, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Відмова у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім'єю (фактичних шлюбних відносин), який на ряду з іншими обставинами породжує наслідки надання майну статусу спільної сумісної власності (ст. 74 Сімейного кодексу України), є підставою для відмови у задоволенні решти позовних взаємопов'язаних вимог, про визнанні 4/5 нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності та стягнення компенсації вартості його частки в розмірі 2/5 частину цьому домоволодінні.
Крім цього, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на обставини здійснення ремонту та фактичної реконструкції старого будинку з зведенням прибудов та господарських споруд.
Статтею 332 ЦК України передбачено набуття права власності на перероблену річ. Причому об'єкт, на який набувається право власності, визначено як нову річ.
Виникнення права власності на нову річ (новостворене нерухоме майно) урегульовано ч. 2 ст. 331 ЦК.
Виходячи із змісту частин 1, 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт як на домоволодіння не виникає.
До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абзац 1 частини 3 статті 331 ЦК України), і визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку ЦК не передбачено.
Окрім цього надані позивачем світлини будівлі, експертні висновки, технічний паспорт на житловий будинок та покази свідків, за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів підтверджуючих понесення позивачем самостійно або ж разом з ОСОБА_5 витрат, закупівлі будівельних товарів, робіт та послуг, будь-яких рішень та дозволів на проведення реконструкції будинку, доказів відсутності ознак самочинності під час таких робіт, самі по собі не свідчать про здійснення забудови ОСОБА_1 , а відтак і наявність прав на компенсацію таких витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме забезпечення виконанням ТУ ДСА України перекладів у межах виконання рішення щодо надання міжнародної правової допомоги у розмірі 5148,0 грн. що підтверджено рахунком на оплату №1582 від 18.12.2023 (том 2 а.с. 191) та у розмірі 432,00 грн., що підтверджено рахунком на оплату №1256 (том2 а.с.223) та 1152,0 що підтвердежно рахунком на оплату №193 (том 2 а.с. 232), слід покласти на позивача.
Також при розгляді вказаної цивільної справи, зокрема під час судових дебатів, представником відповідачки, адвокатом Аваєвої Н.В. зазначено, що підтвердження судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.21, ч.1 ст.36, ст.74 СК України, ст.ст.15. 16, 331, 332, 376 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 247, 258-259, 263-265, п.5 ч.1 ст.315, 352 ЦПК України , суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та стягнення коштів - відмовити повністю.
Понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати, слід покласти на позивача ОСОБА_1 .
Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України витрати на здійснення перекладу у розмірі 6 732,00 (шість тисяч сімсот тридцять два) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_11 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_16 .
Дата складення повного судового рішення - 15 травня 2026 року.
Головуючий Бряник М.М.