18 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 902/1215/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026
з розгляду скарги фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
на дії заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод"
про стягнення 240 567,51 грн.
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову
1.1. У провадженні Господарського суду Вінницької області, в порядку загального позовного провадження, перебувала справа № 902/1215/25 за позовом фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича (далі - ФОП Корякін Д. В., позивач, скаржник та/або стягувач) до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (далі - ДП "Чечельницький спиртовий завод", відповідач та/або боржник) про стягнення інфляційних втрат у розмірі 192 250,59 грн та 3 % річних у розмірі 48 316,92 грн, позовні вимоги в якій обґрунтовувалися несвоєчасним виконанням відповідачем судових рішень Господарського суду Вінницької області.
1.2. 27.11.2025 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 902/1215/25, яким позов задовольнив частково: стягнув із ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь позивача 192 250,59 грн - інфляційних втрат, 48 276,68 грн - 3 % річних та 2886,33 грн - витрат зі сплати судового збору. У решті позовних вимог відмовив.
1.3. 26.12.2025 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі № 902/1215/25 видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.
1.4. 08.01.2026 на адресу місцевого господарського суду надійшла скарга ФОП Корякіна Д. В. від 08.01.2026 № б/н, в якій скаржник просив суд:
визнати неправомірними дії заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області;
скасувати рішення заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області, що оформлене постановою від 08.01.2026 ВП № 79938032;
зобов'язати заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича або іншу посадову особу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право заявника ФОП Корякіна Д. В.) шляхом продовження примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області.
1.5. На обґрунтування скарги ФОП Корякін Д. В. зазначав, що заступник начальника Управління - начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчук Сергій Ігорович постановою від 07.01.2026 відкрив виконавче провадження № 79938032 (далі - ВП № 79938032) із примусового виконання судового рішення.
Разом із тим постановою від 08.01.2026 вчинення виконавчих дій у межах зазначеного провадження було зупинено з підстав включення Єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод" до переліку об'єктів малої приватизації відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1.
Однак фактичні дії Фонду державного майна України щодо реалізації процедури приватизації зазначеного об'єкта носять формальний та непослідовний характер, що свідчить про тривалу бездіяльність державного органу і порушення прав скаржника.
1.6. Заступник начальника Управління - начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчук Сергій Ігорович, заперечуючи проти скарги, вказував на те, що дії державного виконавця у ВП № 79938032 вчинені виключно на виконання імперативних вимог законодавства України. Факт включення Єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод" до переліку об'єктів малої приватизації є самостійною та достатньою правовою підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, що передбачено пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Господарський суд Вінницької області ухвалою від 03.02.2026 у справі № 902/1215/25 (суддя Матвійчук В. В.), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 (Саврій В. А. - головуючий, судді: Коломис В. В., Романюк Ю. Г.), відмовив у задоволенні скарги ФОП Корякіна Д. В. від 08.01.2026 № б/н на дії заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича у справі № 902/1215/25.
2.2. Судові рішення арґументовані тим, що включення ДП "Чечельницький спиртовий завод" до переліку об'єктів малої або великої приватизації є імперативною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому стосовно доводів позивача щодо безпідставної бездіяльності Фонду державного майна України під час здійснення приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод" суди виснували, що питання організації, строків та порядку приватизації належать до виключної компетенції Фонду державного майна України та не є предметом розгляду у цій справі, відповідно, оцінка правомірності дій чи бездіяльності Фонду державного майна України не може здійснюватися господарським судом у межах перевірки законності дій державного виконавця. Сам по собі факт можливого затягування процедури приватизації не скасовує та не змінює імперативних приписів пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", які зобов'язують державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення боржника до переліку об'єктів малої або великої приватизації.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.02.2026 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі № 902/1215/25, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ці судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу від 08.01.2026 № б/н ФОП Корякіна Д. В. задовольнити:
визнати неправомірними дії заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області;
скасувати рішення заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області, що оформлене постановою від 08.01.2026 ВП № 79938032;
зобов'язати заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича або іншу посадову особу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право заявника ФОП Корякіна Д. В.) шляхом продовження примусового виконання наказу № 902/1215/25, виданого 26.12.2025 Господарським судом Вінницької області.
3.2. Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень скаржник вважає те, що:
відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій неправомірно зазначили, що включення ДП "Чечельницький спиртовий завод" до переліку об'єктів приватизації є імперативною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";
Фонд державного майна України безпідставно не виконує власне рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод", і така бездіяльність є втручанням у право скаржника на мирне володіння своїм майном:
зобов'язання щодо погашення боргів - простроченої кредиторської заборгованості підприємства, до умов продажу не включено. Отже, за результатами проведення аукціону, покупець, який придбає об'єкт приватизації, не зобов'язаний погашати прострочену кредиторську заборгованість ДП "Чечельницький спиртовий завод", у тому числі і перед позивачем, тому зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації є невиправданим.
Скаржник також посилається на окрему думку судді Білоуса В. В., викладену до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24. Також звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень статей 339-1, 343 ГПК України та пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши наведені доводи, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Як встановлено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому положеннями статті 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Повноваження виконавця щодо вчинення виконавчих дій наведені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" через визначення переліку прав і обов'язків виконавця.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Касаційний суд зауважує, що в силу приписів згаданих положень законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчих дій державним виконавцем, останній повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.
Під час розгляду скаргм стягувача від 08.01.2026 № б/н суди встановили, що:
- заборгованість боржника перед позивачем (стягувачем) є встановленою та підтвердженою судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі № 902/1215/25, за яким із ДП "Чечельницький спиртовий завод" стягнуто на користь ФОП Корякіна Д. В. 192 250,59 грн інфляційних втрат, 48 276,68 грн 3 % річних та 2 886,33 грн судового збору;
- 26.12.2025 Господарський суд Вінницької області на виконання зазначеного рішення видав відповідний наказ;
- 02.01.2026 ФОП Корякін Д. В. звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 № 902/1215/25, а також, зокрема, накласти арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунках, відкритих в АТ "Райффайзен Банк", АТ "Ощадбанк", АТ "Сенс Банк", та накласти арешт на майно боржника. Зазначену заяву зареєстровано у відділі примусового виконання рішень 07.01.2026 за вх. № 110/21-26;
- постановою заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича від 07.01.2026 відкрито ВП № 79938032. Того ж дня державним виконавцем винесено низку постанов, зокрема: про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, а також про приєднання ВП № 79938032 до зведеного виконавчого провадження № 73007996;
- 08.01.2026 заступником начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчуком Сергієм Ігоровичем, з посиланням на пункт 12 частини першої статті 34 та статтю 35 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Зазначену постанову мотивовано тим, що наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" до переліку об'єктів малої приватизації включено єдиний майновий комплекс ДП "Чечельницький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459176, адреса: вул. Паркова, 17, смт Чечельник).
Як зазначалося вище, позивач оскаржує дії заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчука Сергія Ігоровича, які полягають у зупиненні вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 № 902/1215/25.
У контексті наведеного варто звернути увагу на те, що підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено у статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
У пункті 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
У питанні застосування положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів враховує практику Верховного Суду, згідно з якою:
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23);
- положеннями Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 06.12.2023 у справі № 911/862/22);
- зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 15.05.2024 у справі № 906/136/23);
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення (постанови від 11.09.2020 у справі № 905/183/18, від 23.02.2023 у справі № 924/705/20).
Отже, пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій і при цьому ця норма не містить жодного розмежування виконавчих проваджень, які мають бути зупинені, як і не визначає суті виконавчих дій.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 18.12.2024 у справі № 7/191-04, ухваленої у подібних правовідносинах та за участю аналогічних сторін спору.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 38) зазначила про те, що приписи пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.
Також у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 83) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника.
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 11.01.2023 у справі № 346/434/20).
Також варто зауважити, що перелік об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України (частина третя статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" затверджено перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році згідно із додатками.
Додатком 1 до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 затверджено перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, до якого включено ДП "Чечельницький спиртовий завод".
Наказ від 04.01.2022 № 1 опублікований і перебуває у вільному доступі на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.
Таким чином, як вірно вказали суди попередніх інстанцій, примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 у справі № 902/1215/25 обмежене законодавчими положеннями пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено обов'язкове зупинення виконавчого провадження через включення боржника до переліку об'єктів приватизації.
Враховуючи ці обставини, 08.01.2026 заступником начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калинчуком С. І. правомірно винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Зважаючи на такі обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні скарги стягувача.
Доводи скаржника щодо безпідставної бездіяльності Фонду державного майна України під час здійснення приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод" колегією суддів відхиляються з огляду на те, що, як вірно виснував суд апеляційної інстанції, питання організації, строків та порядку приватизації належать до виключної компетенції Фонду державного майна України та не є предметом розгляду у цій справі, відповідно, оцінка правомірності дій чи бездіяльності Фонду державного майна України не може здійснюватися господарським судом у межах перевірки законності дій державного виконавця.
Сам по собі факт можливого затягування процедури приватизації не скасовує та не змінює імперативних приписів пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", які зобов'язують державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення боржника до переліку об'єктів приватизації.
Крім того, касаційний суд вважає хибними доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених в окремій думці судді Білоуса В. В. на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 та у постанові Верховного Суду від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23, оскільки правовідносини у справі, що розглядається Судом, та у наведених справах є різними з урахуванням всіх критеріїв подібності, тоді як згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами для скасування судового рішення є неврахування правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо права на мирне володіння майном та принципу пропорційності втручання Верховний Суд неодноразово наголошував, що зупинення виконавчих дій у разі приватизації боржника є законним обмеженням, спрямованим на забезпечення суспільного інтересу (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, від 21.11.2024 у справі № 921/275/19).
У такому випадку стягувач не позбавлений права на виконання судового рішення, а лише тимчасово обмежений у часі до завершення процедури приватизації боржника.
Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування, отже, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що оскаржувані ухвала та постанова є законними й обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
5.2. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі № 902/1215/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ