18 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/781/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О. М.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Грета"
про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І. від розгляду справи № 905/781/22
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Грета"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 09.04.2026
та на ухвалу Господарського суду Донецької області
від 26.02.2026
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Грета"
про стягнення коштів,
22.04.2026 (через систему ?Електронний суд?) Приватне акціонерне товариство "Грета" (далі - ПрАТ "Грета") звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.02.2026 у справі № 905/781/22, в якій зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити скаргу ПрАТ ?Грета?.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2026 справу № 905/781/22 за вказаною касаційною скаргою передано для розгляду колегії суддів у складі: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Рогач Л. І., Краснов Є. В..
До касаційної скарги додано заяву про відвід суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у складі: Мачульський Г. М., Краснов Є. В., Рогач Л. І. від розгляду справи № 905/781/22. Заяву мотивовано наявністю обставин, що викликають у заявника сумніви в неупередженості та об'єктивності зазначеної колегії суддів.
Такими обставинами зазначено те, що:
- справа № 905/781/22 та пов'язані з нею справи № 910/5058/24 та № 910/1091/24 вже розглядалися КГС ВС і колегією суддів і окремими суддями з колегії суддів: судова колегія, яка розглядала касаційну скаргу ПрАТ ?Грета? на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2024 про відмову у відкритті провадження за заявою ПрАТ ?Грета? про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 за нововиявленими обставинами була у тому ж складі як і зараз: Мачульський Г. М. - головуючий, судді: Краснов Є. В., Рогач Л. І. (ухвала КГС ВС від 07.10.2024 по справі №905/781/22); судді Рогач Л. І. та Краснов Є. В. брали участь у справі № 910/5058/24 та постановою Верховного Суду від 16.04.2025 скасували постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, з тих підстав, що з метою процесуальної економії всі питання між сторонами спору у зазначеній справі повинні були вирішуватися в рамках справи №905/781/22, по якій фактично та ж колегія судів позбавила такої можливості ПрАТ ?Грета? (ухвала від 07.10.2024 по справі №905/781/22); колегія суддів у складі: Мачульський Г. М. - головуючий, судді: Краснов Є. В., Рогач Л. І. ухвалою від 04.12.2025 відмовила у допуску касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного Господарського суду від 10.11.2025 по справі № 905/781/22 до розгляду;
- у всіх вказаних справах ПрАТ ?Грета? не отримала судовий захист від Держави Україна в особі КГС ВС, а конкретно колегії судів, що призвело до неодноразового звернення ПрАТ ?Грета? до Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ) та Вищої ради правосуддя (РВП) з дисциплінарними скаргами на суддів;
- під час визначення складу суддів для розгляду касаційної скарги у справі № 905/781/22 не буде дотримано вимог законодавства щодо автоматизованого розподілу справ, що є однією з основних гарантій незалежності та неупередженості суду;
- замість застосування автоматизованої системи документообігу КГС ВС буде складений Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, тобто буде здійснено передачу ?вручну?, без підтвердження, що такий склад був визначений системою АСДС.
У зв'язку з перебуванням судді Рогач Л. І. у відрядженні з 23.04.2026 до 26.04.2026 (наказ від 20.04.2026 № 1174/0/6-26) автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/781/22 було визначено колегію суддів у складі: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Чумак Ю. Я., Краснов Є. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026.
Зважаючи на проходження суддями Верховного Суду підготовки для підтримання кваліфікації у період із 20 до 24 квітня 2026 року, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15.04.2026 № 10/0/9-26, колегія суддів розглянула заяву про відвід у межах розумних строків - 27.04.2026.
27.04.2026, у зв'язку з перебуванням судді Краснова Є. В. у відрядженні (наказ від 21.04.2026 № 1210/0/6-26) автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/781/22 було визначено колегію суддів у складі: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Чумак Ю. Я., Міщенко І. С., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026.
Оскільки судді Рогач Л. І. і Краснов Є. В. у зв'язку із перебуванням у відрядженні вибули із участі у справі та правові підстави для вирішення питання про їх відвід від розгляду даної справи були відсутні, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2024 (у складі колегії суддів: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Чумак Ю. Я., Міщенко І. С.) заяву ПрАТ ?Грета? про відвід судді Верховного Суду Мачульського Г. М. від справи № 905/781/22 визнано необґрунтованою; справу № 905/781/22 передано на автоматизований розподіл з метою визначення судді для вирішення питання щодо поданої заяви у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2026 справу № 905/781/22 для вирішення питання щодо поданої заяви ПрАТ ?Грета? про відвід судді передано для розгляду судді Зуєву В. А..
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ ?Грета? про відвід судді Мачульського Г. М. від розгляду справи № 905/781/22.
Під час здійснення процесуальних дій щодо розгляду касаційної скарги в межах строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, з'ясувалося, що суддя Міщенко І. С. в цей час перебуває у відпустці (наказ в. о. голови Касаційного господарського суду від 30.04.2026 № 1428/0/6-26).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2026 справу № 905/781/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Рогач Л. І., Чумак Ю. Я..
Отже, у зв'язку з поверненням судді Рогач Л. І. до участі у справі виникли правові підстави для вирішення питання про її відвід від розгляду справи № 905/781/22.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2026 заяву ПрАТ ?Грета? про відвід судді Верховного Суду Рогач Л. І. від справи № 905/781/22 визнано необґрунтованою; справу № 905/781/22 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви ПрАТ ?Грета? про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І..
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 заяву ПрАТ ?Грета? про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І від розгляду справи № 905/781/22 передано на розгляд судді Баранцю О.М..
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відтак, Суд під час розгляду заяви про відвід, ураховуючи положення статті 39 ГПК України виходить з того, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд також виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частинами 1 - 3, 11 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За змістом частин 1 - 3 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини 8 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Частиною 13 статті 32 ГПК України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду від 11.11.2024 № 39 відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про доступ до судових рішень", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів.
Згідно із підпунктом 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119) (далі Положення), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: - автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; - пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; - розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; - визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); - повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1. 3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4.).
Відповідно до пункту 2.11. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Згідно із приписами пункту 2.12. Засад у разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №6 від 31.03.2025 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Отже, за загальним правилом після визначення судді-доповідача у справі касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду, передаються раніше визначеному для розгляду справи складу суду, у тому числі і ті, що надійшли після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Таким чином, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ виключно автоматизованої системи документообігу суду. Відтак судді не впливають на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що сприяє забезпеченню реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 справу № 905/781/22 передано для розгляду колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Мачульський Г. М. - головуючий (доповідач), Рогач Л. І., Краснов Є. В..
Тобто 26.09.2024 для розгляду справи № 905/781/22 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду та визначено суддю доповідача.
Ухвалою від 07.10.2024 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 905/781/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства ?Грета? на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2024.
Враховуючи викладене, касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду відповідно до пункту 2.3.39.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), пункту 2.12. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді та підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
За наведеного, визначення колегії суддів у складі: Мачульський Г. М. - головуючий (доповідач), Рогач Л. І., Краснов Є. В. для здійснення касаційного провадження у цій справі відбулося у цілковитій відповідності з означеними нормами ГПК України, а також приписами Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді.
Відповідно до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Положеннями частини 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи ПрАТ ?Грета? щодо наявності підстав для відводу судді Рогач Л. І. від розгляду справи № 905/781/22 зводяться до незгоди з ухваленими за її участю судовими рішеннями, що відповідно до вимог частини 4 статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку суддя позбавляється можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, зазначені заявником доводи зводяться до незгоди з судовими рішеннями прийнятими за участі судді Рогач Л. І., та не є підставою для відводу судді від розгляду зазначеної справи згідно з наведеною нормою ГПК України.
Суд також наголошує, що подання дисциплінарних скарг на суддів та звернення до Європейського суду з прав людини, самі по собі не є достатнім підтвердженням упередженості, необ'єктивності чи заінтересованості суддів, отже не є підставою для відводу.
При цьому заявник не наводить жодних міркувань стосовно того, як вищезгадані обставини вплинули на неупередженість та об'єктивність судді Рогач Л. І., якій він, в тому числі, заявив відвід, або щодо того, яким чином сам лише факт подання таких скарг та їх суть вказують на існування обставин, які у контексті суб'єктивного та об'єктивного критеріїв і взаємозв'язку зі справою можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Рогач Л. І..
Враховуючи зазначене, за результатами розгляду заяви ПрАТ "Грета" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І. від розгляду справи № 905/781/22, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, наведені у заяві про відвід судді, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І. у розгляді цієї справи та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Грета" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Рогач Л. І. від розгляду справи № 905/781/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. Баранець