Єдиний унікальний номер 305/715/26
Номер провадження 2/305/295/26
Іменем України
18.05.2026 м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Споживий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До суду 12.03.2026 надійшов у електронній формі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 09.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09.06.2025-100001794, відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3 000 грн на строк 217 днів. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр», що і змусило звернутися до суду. Заборгованість відповідача по Кредитному договору перед Позивачем складає 8 830 грн, з них 3 000 грн - тіло кредиту, 3 700 грн - нараховані проценти, 90 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія, 1 500 грн - неустойка.
Тому, покликаючись на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 8 830 гривень, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.
Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.04.2026, у зв'язку з неявкою відповідача відкладено на 11.05.2026, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого призначив на 18.05.2026.
Представник позивача Мохир Я.В. в судове засідання не з'явився, у позовній заяві висловила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення повістки на адресу реєстрації, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини.
Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 09.06.2025-10001794, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е654, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, заявою позичальника, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом), підтвердженням укладення кредитного договору.
Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
За умовами кредитного договору, сума кредиту: 500 грн, строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 11.01.2026.
Видача відповідачу кредитних коштів в сумі 500 грн на рахунок споживача за використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-1111-5765-2094, підтверджується довідкою № 1-0503 від 05.03.2026, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Споживчий центр».
У подальшому, 24.06.2025, між позичалником та кредитодавцем було укладено додаткову угоду за даними якої на рахунок позивачальника було здійснено 2-й транш у розмірі 1 500 гривень, строк на який він надається -202 дні. Згідно п.1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 2 000 гривень.
Видача відповідачу кредитних коштів в сумі 1 500 грн на рахунок споживача за використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-1111-5765-2094, підтверджується довідкою № 1-0503 від 05.03.2026, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Споживчий центр».
Надалі сторони 12.07.2025 уклали додаткову угоду за даними якої на рахунок позивачальника буде надано 3-й транш у розмірі 1 000 гривень, строк на який він надається - 184 дні. Згідно п.1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 3 000 гривень.
Жодних підтверджень перерахування вказаної суми (1 000 гривень) позичальнику, позивачем не надано.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 09.06.2025-100001794 від 09.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 8 830 грн, 3 000 грн - тіло кредиту, 3 700 грн - нараховані проценти, 90 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія, 1 500 грн - неустойка, нараховані за період із 09.06.2025 по 11.01.2026. Разом з тим, з позовної заяви встановлено, що відповідач здійснив платіж у розмірі 575 гривень 09.07.2026.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав, тобто відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, серед іншого, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд встановлює на підставі доказів (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки жодним документом не підверджено отримання третього траншу відповідачем, суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок заборгованості з урахування доведеної матеріалами справи суми заборгованості - 2 000 гривень.
1.500 грн (тіло кредиту)*15 днів (кількість днів від 1-го траншу 09.06.2025 по останній день перед 2-м траншем 23.06.2025)*1%= 75 гривень.
2.2000 грн (тіло кредиту з урахуванням збільшення)*202 дні(24.06.2025-11.01.2026)*1%=4040 грн
3.75 грн+4040 грн=4 115 грн - загальна заборгованість за відсотками
4.4 115 грн - 575грн(сплачена сума відповідачем) = 3 540 грн - загальна заборгованість за відсотками, яка підлягає сплаті.
Таким чином, сума що підлягає стягненню становить 6 170 гривень, та складається із тіла кредиту у сумі - 2 000 гривень, 3 540 гривень - відсотки за користування, 90 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія.
Що стосується стягнення з відповідача 1 500 гривень неустойки, суд зазначає таке.
Президентом України 24.02.2022 видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому, стягнення неустойки за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.
Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в розмірі 6 170 гривень, у тому числі 2 000 гривень сума кредиту, 3 540 гривень сума процентів, 90 гривень комісія, 540 гривень - додаткова комісія, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 6 170 гривень із заявлених 8 830 гривень, тобто на 69,88%), з відповідача необхідно частково стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 860,49 грн (2 662,40 грн * 0,6988).
Керуючись статтями 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.06.2025-100001794від 09.06.2025 у загальному розмірі 6 170 (шість тисяч сто сімдесят) гривень, що складається із 2 000 гривень тіла кредиту, 3 540 гривень процентів, 90 гривень комісії та 540 додаткової комісії.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 500 гривень неустойки та 160 гривень процентів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» частково сплачений судовий збір у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 49 копійок.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.133-А код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК