Ухвала від 18.05.2026 по справі 303/2159/26

Справа 303/2159/26

№ 1-кп/303/204/26

Номер рядка стат. звіту 252, 125, 279

УХВАЛА

13 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Мукачеві, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Мукачівського району, с. Станово, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кленовець, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Мукачева, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Мукачева Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Мукачева, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимий, за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця села Станово, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Мукачева Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця села Шенборн Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця села Верхня Визниця Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця села Станово, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_12 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця села Кленовець, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця села Страбичеве Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, за ч.2 ст.307 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_15

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14

- захисників (адвокатів) ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (у режимі відео конференції), ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24

УСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті, надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням за обвинуваченням: ОСОБА_3 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_13 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України., з доданими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками підозрюваних та їх захисників про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні не встановлено перешкод призначення судового розгляду, підстави для прийняття рішення, передбаченого п 1-4 ч.2 ст.314 КПК України, відсутні.

Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, інші особи, які беруть участь в судовому засіданні, не заперечили.

Заслухавши позицію прокурора, думку обвинувачених, їх захисників, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку про призначення до судового розгляду.

1) Разом з цим, прокурор подав суду клопотання про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 05.03.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_25 запобіжного заходу у вигляді застави. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов'язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії обов'язків ОСОБА_3 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_16 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 05.03.2026 року (№308/15221/25, 1-кс/308/1390/26) підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено без змін, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі чотириста п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 497 600,00 (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот) гривень. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків у разі внесення застави - строком до 20 березня 2026 року.

06.03.2026 року було внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_3 у розмірі 1 497 600,00 (мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот) гривень.

Отже визначення початку строку дії покладених обов'язків днем внесення застави повністю узгоджується з приписами ст. 184, 202 КПК України.

Слід також зазначити, що сутність обов'язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є застава, яка почала діяти щодо обвинуваченого з моменту її внесення - 06 березня 2026 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено до 18.05.2026 року включно.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов'язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді, посилаючись на те, що строк дії обов'язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого суді від 05 березня 2026 року, та які 18.03.2026 продовжено до 18.05.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

2) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та строк дії обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст.209 КК України - набуття, володіння, використання, розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_18 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання будинок АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 18.05.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 ..

3) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 16.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, та подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи це тим, що він має постійне місце проживання, позитивно характеризується, не має наміру ухилятися від суду та готовий виконувати всі покладені на нього судом обов'язків, та співпрацювати з судом, та зазначив, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження ризиків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_26 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, та заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи це тим, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, не має наміру ухилятися від суду та готовий виконувати всі покладені на нього судом обов'язків, та співпрацювати з судом, та зазначив, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження ризиків.

Прокурор ОСОБА_15 заперечив проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те що ризики, які були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який 18.03.2026 року було продовжено до 16 травня 2026 року, включно.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12-ти років з конфіскацією майна.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 фактично проживає за адресою проживання іншого обвинуваченого - ОСОБА_3 , що дає достатні підстави вважати про наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які слугували підставою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема існування ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ризиком у контексті кримінального провадження - є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченим, оскільки попередньою ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, судом була встановлена наявність існування ризику можливого переховування від суду ОСОБА_5 ..

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою за станом здоров'я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суддя вважає, що наявні підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України.

4) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та строк дії обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених, ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст.209 КК України - набуття, володіння, використання, розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.209 та ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_16 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, але просили змінити адресу (обов'язку - заборони цілодобово залишати місце фактичного проживання), а саме: на адресу АДРЕСА_4 .

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання будинок АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст.209 та ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 18.05.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.209 та ч.3 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_6 , змінивши при цьому, пункт 2 обов'язку, покладеного судом на обвинуваченого, у частині зміни «цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання - будинок АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду» на «цілодобово заборонити залишати місце реєстрації - квартиру АДРЕСА_16 , без дозволу прокурора або суду».

5) Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 16.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні передав слово своєму захиснику.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_22 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації, мотивуючи це тим, що ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дитину та онкохвору матір, що стверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого 8057 від 17.10.2025 року, за якою необхідний постійний догляд, не має наміру ухилятися від суду, та зазначив, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження ризиків зазначених у клопотанні.

Прокурор ОСОБА_15 заперечив проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , посилаючись на те що ризики, які були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який було продовжено до 16 травня 2026 року, включно.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк тримання під вартою спливає - 16.05.2026 року.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, має на утриманні та неповнолітню дитину та хвору матів.

Матеріали клопотання прокурора не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання прокурора у клопотанні на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із продовженням строку дії запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_7 ..

Вимоги ч.1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КК України.

Суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суддя вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовують подальше тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.

Стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

За таких обставин, суддя, що з урахуванням ризику переховування від суду, у тому числі й впливу на свідків, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілою, свідками та носити електронний засіб контролю.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суддя вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю строком на два місяці, а також покладенням на обвинуваченого, обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.

6) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та строк дії обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_8 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні передав слово своєму захиснику.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_27 , не заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив змінити один із обов'язків, які покладені судом на обвинуваченого, а саме: змінити на домашній арешт у нічний час, оскільки його підзахисний хоче вільно пересуватися, щоб проводити час з його чотирма дітьми.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання будинок АДРЕСА_7 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 18.05.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_8 ..

7) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 26.10.2025 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_9 закінчується 16.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні передав сслово своєму захиснику.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_19 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою, та подала клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи це тим, що ОСОБА_9 має постійне місце проживання, не має наміру ухилятися від суду та готовий виконувати всі покладені на нього судом обов'язків, та співпрацювати з судом, та зазначила, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження ризиків.

Прокурор ОСОБА_15 заперечив проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , посилаючись на те що ризики, які були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який 18.03.2026 року було продовжено до 16 травня 2026 року, включно.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12-ти років з конфіскацією майна.

Таким чином, прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які слугували підставою застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_9 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 , суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема існування ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ризиком у контексті кримінального провадження - є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченим, оскільки попередньою ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, судом була встановлена наявність існування ризику можливого переховування від суду ОСОБА_9 ..

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою за станом здоров'я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суддя вважає, що наявні підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України.

8) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_10 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_10 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 закінчується 16.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_10 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_28 в судовому засіданні передав слово своєму захиснику.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_21 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження ОСОБА_10 строку тримання під вартою з визначеною заставою, та заявив усне клопотання відмову у задоволенні клопотання прокурора та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу, та надання можливості обвинуваченому продовжити військову службу у ЗСУ.

Прокурор ОСОБА_15 заперечив проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , посилаючись на те що ризики, які були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який 18.03.2026 року було продовжено до 16 травня 2026 року, включно.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12-ти років з конфіскацією майна.

Таким чином, прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які слугували підставою застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_10 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 , суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема існування ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ризиком у контексті кримінального провадження - є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченим, оскільки попередньою ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, судом була встановлена наявність існування ризику можливого переховування від суду ОСОБА_10 ..

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 більш м'яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою за станом здоров'я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суддя вважає, що наявні підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України.

9) Прокурор подав суду клопотання про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_11 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_11 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді застави. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 обов'язків закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов'язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії обов'язків ОСОБА_11 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник - адвокат ОСОБА_17 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року підозрюваному ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, у розмірі 1 211 200,00 гривень. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_11 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

12.12.2025 року було внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_11 у розмірі 1 211 200,00 гривень.

Отже визначення початку строку дії покладених обов'язків днем внесення застави повністю узгоджується з приписами ст. 184, 202 КПК України.

Слід також зазначити, що сутність обов'язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є застава, яка почала діяти щодо обвинуваченого з моменту її внесення - 12 грудня 2025 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 було продовжено до 18.05.2026 року включно.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов'язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 ухвалою слідчого судді, посилаючись на те, що строк дії обов'язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 ухвалою слідчого суді від 25.10.2026 року, та які 18.03.2026 продовжено до 18.05.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

10) Прокурор подав суду клопотання про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_12 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_12 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_12 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді застави. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язків закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов'язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії обов'язків ОСОБА_12 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник - адвокат ОСОБА_18 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року підозрюваному ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, у розмірі 242 240,00 гривень. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_12 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

15.11.2025 року було внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_12 у розмірі 242 240,00 гривень.

Отже визначення початку строку дії покладених обов'язків днем внесення застави повністю узгоджується з приписами ст. 184, 202 КПК України.

Слід також зазначити, що сутність обов'язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є застава, яка почала діяти щодо обвинуваченого з моменту її внесення - 15 листопада 2025 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 було продовжено до 18.05.2026 року включно.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов'язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 ухвалою слідчого судді, посилаючись на те, що строк дії обов'язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 ухвалою слідчого суді від 14.11.2025 року, та які 18.03.2026 продовжено до 18.05.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

11) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та строк дії обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, ОСОБА_13 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_13 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_13 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_13 закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник - адвокат ОСОБА_18 у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання будинок АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_13 за ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 18.05.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_13 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_13 ..

12) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та строк дії обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, ОСОБА_14 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.2 ст.307 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_14 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_14 закінчується 18.05.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_14 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_14 у судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, так-як у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина та має намір влаштуватися на роботу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_24 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та заявив усне клопотання зміну ОСОБА_14 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, так-як у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина та він має намір влаштуватися на роботу.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання будинок АДРЕСА_15 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 18.05.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_14 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_14 ..

Керуючись: статтями 176-178, 193-196, ч.3 ст.315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 , за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 , за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 , за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 , за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_12 , за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_13 , за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_14 , за ч.2 ст.307 КК України, на 14:00 годин _25 травня 2026 року у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м. Мукачево, вул. Літуна Андрія, 13а (зал судових засідань).

1) Клопотання прокурора про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_3 , обвинуваченому за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 05.03.2026 року, - задоволити.

Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області Мукачівського району, с. Станово, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у зв'язку із внесенням ним 06.03.2026 року застави в розмірі 1 497 600,00 (мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот) гривень, - визначеної в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2026 року, «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави», строком два місяці, до 13 липня 2026 року, включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

2) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_4 , обвинуваченому за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання будинок АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП №1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

3) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_5 , обвинуваченому за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ч.3 ст.307 КК України, строком на 60 днів, тобто по 11 липня 2026 року, включно.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_23 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжних захід у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти діб з дня проголошення.

4) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_6 , обвинуваченому за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити частково, змінивши адресу (обов'язку, заборони цілодобово залишати місце фактичного проживання).

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_16 про зміну обов'язку «цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання - будинок АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду», покладеного на обвинуваченого, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в частині зміни «цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання - будинок АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду» на «цілодобово заборонити залишати місце реєстрації - квартиру АДРЕСА_16 , без дозволу прокурора або суду» - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого в АДРЕСА_5 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації - квартиру АДРЕСА_16 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

5) У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_7 , обвинуваченому за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_22 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Мукачева Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, строком на два місяці, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання - квартиру АДРЕСА_17 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

6) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_8 , обвинуваченому за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , обвинуваченого за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання - будинок АДРЕСА_7 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП №1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

7) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 26.10.2025 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 26.10.2025 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, строком на 60 днів, тобто по 11 липня 2026 року, включно.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - залишити без задоволення.

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти діб з дня проголошення.

8) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, ОСОБА_10 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, строком на 60 днів, тобто по 11 липня 2026 року, включно.

Клопотання (усне) захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_21 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, з наданням можливості ОСОБА_10 продовжити військову службу у ЗСУ, - залишити без задоволення.

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти діб з дня проголошення.

9) Клопотання прокурора про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_11 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, - задоволити.

Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , фактично проживаючого в АДРЕСА_11 , обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, у зв'язку із внесенням ним 12.12.2025 року застави в розмірі 1 211 200,00 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, - визначеної в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року, «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави», строком до 13 липня 2026 року, включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою прокурора , слідчого або суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

10) Клопотання прокурора про продовження обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_12 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року, - задоволити.

Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_12 ,фактично проживаючого в АДРЕСА_13 , обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, у зв'язку із внесенням ним 15.11.2025 року застави в розмірі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, - визначеної в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2025 року, «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави», строком до 13 липня 2026 року, включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою прокурора , слідчого або суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

11) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_13 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 13липня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання - будинок АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП №1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

12) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_14 , обвинуваченому за ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Клопотання (усне) захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24 про зміну із запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час - залишити без задоволення.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , фактично проживаючого в АДРЕСА_15 , обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_14 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання -будинок АДРЕСА_15 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов'язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні, судом у складі одного професійного судді.

У судове засідання викликати: прокурора (відповідно до ч.2 ст.37 КПК України), обвинувачених, їх захисників.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та їх захисникам негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Головуючий ОСОБА_29

Попередній документ
136587794
Наступний документ
136587796
Інформація про рішення:
№ рішення: 136587795
№ справи: 303/2159/26
Дата рішення: 18.05.2026
Дата публікації: 20.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.05.2026)
Дата надходження: 11.03.2026
Розклад засідань:
18.03.2026 10:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
23.03.2026 09:00 Закарпатський апеляційний суд
09.04.2026 10:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
16.04.2026 09:00 Закарпатський апеляційний суд
13.05.2026 10:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
25.05.2026 14:00 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МОРОЗОВА НАТАЛІЯ ЛАСЛІВНА
ФЕЄР ІВАН СТЕПАНОВИЧ
суддя-доповідач:
МОРОЗОВА НАТАЛІЯ ЛАСЛІВНА
ФЕЄР ІВАН СТЕПАНОВИЧ
захисник:
Біловар Богдан Юрійович
Волошин Любов Ярославівна
Герасько Микола Михайлович
Данько Оксана Олександрівна
Кричфалушій Віталій Іванович
Пекар Іван Мирославович
Пензеник Віталій Іванович
Рокитянський Валерій Володимирович
Сливка Володимир Петрович
Субота Михайло Іванович
Цебрик Любомир Васильович
обвинувачений:
Бобуський Юрій Юрійович
Болдіжар Павло Павлович
Ващинець Василь Васильович
Данчо Станіслав Юрійович
Іванчо Станіслав Володимирович
Касинець Євгеній Васильович
Повідайчик Василь Іванович
Повідайчик Іван Іванович
Попінчак Артур Олександрович
Сільцер Віталій Миронович
Химинець Микола Ігорович
Шимон Іван Іванович
прокурор:
Закарпатська обласна прокуратура
Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області
Трофіменков Олександр Вікторович
суддя-учасник колегії:
БИСАГА ТАРАС ЮРІЙОВИЧ
МАЦУНИЧ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
ФАЗИКОШ ГАННА ВАСИЛІВНА