Іменем України
18 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/274/26
Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Військової частини НОМЕР_1 ,
код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “НЕКСОРА ТЕХ»,
код ЄДРПОУ 45851285, вул. Соборна, буд. 112, м. Рівне, 33028
Предмет спору: про стягнення 46 356,27 грн,
не викликались
Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕКСОРА ТЕХ», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 46 356,27 грн, з яких 20 805,57 грн. пені та 25 550,70 грн штрафу.
У прохальній частині позову позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвала суду від 30.03.2026 доставлена позивачу та відповідачу до їх Електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 30.03.2026 о 14:29, 14:33, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву на позов є 14.04.2026 включно.
14.04.2026, у встановлений судом процесуальний строк, від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить зменшити розмір неустойки на 50%.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 429-25 на закупівлю товару за державні кошти від 20.08.2025 в частині своєчасної поставки товару.
Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що зобов?язання за Договором відповідачем виконані у повному обсязі із незначним простроченням - мається на увазі порушення терміну виконання зобов'язання строк, що є некритичним у даних правовідносинах, адже товар, що постачався за укладеними договорами не має унікальних особливостей або ж не задовольняє особливі потреби позивача, що робило би його вкрай критичним і відповідно несвоєчасне постачання цього товару спричинило б непоправні збитки для позивача. За таких обставин, відповідач вважає наявні підстави для зменшення розміру неустойки на 50%, у зв?язку з чим просить зменшити пеню до 10 402,78 грн, а штраф до 12 775,35 грн за порушення строку поставки товару за договором, в іншій частині позову відмовити.
Позивач відповідь на відзив, у встановлений судом процесуальний строк, у порядку ст. 166 ГПК України, не надав.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
20.08.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕКСОРА ТЕХ» (продавець) укладено Договір № 429-25 на закупівлю товару за державні кошти (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору предметом Договору є закупівля товару: шафа холодильна середньотемпературна (код ДК 021:2015 - 42510000-4 - Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої), згідно Специфікації (Додаток 1) (товар), що є невід'ємною частиною Договору.
Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором та згідно зі Специфікацією (Додаток 1 до Договору), поставити на склад покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.
За умовами п. 3.1. Договору сума договору складає 365 010,00 грн. Ціна може змінюватись у бік зменшення (без зміни кількості та якості товару). Ціни на товар за Договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату товару, інших документах до Договору вказуються в національній валюті України - гривні.
Згідно з п. 4.1., 4.2. Договору розрахунки за товар проводяться шляхом безготівкових розрахунків з рахунку покупця на рахунок продавця після пред'явлення продавцем рахунка на оплату товару та накладної. Розрахунки за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 календарних днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
До рахунка додаються: накладна.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що товар в комплекті постачається однією партією в строк до 15.09.2025 року включно. Місце поставки (передачі) товару: склад покупця, Чернігівська обл, м. Чернігів.
Виходячи з приписів п. 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені Договором.
Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 30.11.2025 включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1. Договору).
Сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію (додаток 1 до Договору), відповідно до якої поставці підлягає товар - шафа холодильна середньотемпературна COOLTECH GN1410TN у кількості 5 шт, на загальну суму 365 010,00 грн з ПДВ.
За доводами позивача, товар за Договором поставлено відповідачем несвоєчасно.
Як зазначає позивач, 24.09.2025 він надіслав відповідачу лист «Про нарахування пені» №06.1.2/13567-25-Вих від 24.09.2025 на електронну пошту вказану в Договорі, проте зазначений лист з доказами його направлення відповідачу в матеріалах справи відсутній.
18.11.2025 позивачем рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслано відповідачу лист «Про нарахування пені та штрафу» №06.1.2/17257-25-Вих від 18.11.2025 з вимогою сплатити 20 805,57 грн пені та 25 550,70 грн штрафу за період з 16.09.2025 по 12.11.2025 (ШКІ R067095619921) (а.с.12-14).
Позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач прострочив визначений Договором строк поставки товару, що стало підставою для нарахування відповідачу 20 805,57 грн пені за період прострочення строку поставки товару з 16.09.2025 по 12.11.2025 та 25 550,70 грн штрафу (за прострочення понад 30 днів 7% вартості) та звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 29 Господарського кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Оскільки за умовами п. 5.2 Договору місцем поставки (передачі) товару є склад покупця - м. Чернігів, дана справа підсудна Господарському суду Чернігівської області.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Суд установив факт укладення Договору № 429-25 на закупівлю товару за державні кошти від 20.08.2025, на виконання якого відповідач зобов?язаний був у строк до 15.09.2025 включно, поставити на склад покупця у м. Чернігові товар згідно із Специфікацію (додаток 1 до Договору), а саме - шафи холодильні середньотемпературні COOLTECH GN1410TN у кількості 5 шт, на загальну суму 365 010,00 грн з ПДВ.
Відповідач у визначений Договором строк обумовлений товар позивачу не поставив.
Щодо стягнення пені та штрафу суд зазначає таке.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20 805,57 грн пені за період прострочення строку поставки товару з 16.09.2025 по 12.11.2025 та 25 550,70 грн штрафу (за прострочення понад 30 днів 7% вартості) на підставі п. 7.2. Договору.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п. 5.1. Договору сторони погодили строк поставки до 15.09.2025 року включно.
Виходячи з приписів п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Стаття 61 Конституції України встановлює заборону на притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.
Виходячи з приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідач не спростував факту несвоєчаної поставки товару в встановлений п. 5.1. Договору строк.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару у встановлений Договором строк, суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення 20 805,57 грн пені за період прострочення строку поставки товару з 16.09.2025 по 12.11.2025 та 25 550,70 грн штрафу (за прострочення понад 30 днів 7% вартості) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному розмірі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки на 50% суд зазначає таке.
Виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України неустойка є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання); захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання; стимулювання належного виконання договірних зобов'язань; обов'язковий характер для учасників правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен врахувати інтереси обох сторін.
Зменшення розміру неустойки є правом суду і господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18; від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Відповідач у відзиві на позов просить зменшити розмір неустойки на 50%, а саме пеню до 10 402,78 грн, а штраф до 12 775,35 грн посилаючись на те, що зобов?язання за Договором відповідачем виконані у повному обсязі із незначним простроченням, що є некритичним у даних правовідносинах, адже товар, що постачався за Договором не має унікальних особливостей або ж не задовольняє особливі потреби позивача, що робило би його вкрай критичним і відповідно несвоєчасне постачання цього товару спричинило б непоправні збитки для позивача.
Водночас відповідачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували неможливість відповідача поставити позивачу товар у встановлений Договором строк. Обставини, в тому числі, виняткові та форс-мажорні, які були б перешкодою для своєчасної поставки товару позивачу, відповідачем не доведені.
Посилання відповідача на «незначне прострочення» терміну поставки товару судом до уваги не приймається, оскільки у даному випадку відповідачем прострочено термін поставки товару на 57 днів, що є вдвічі більшим ніж строк (термін) поставки товару визначений п. 5.1. Договору з урахуванням дати укладення Договору 20.08.2025.
За таких обставин клопотання відповідача про зменшення неустойки на 50% задоволенню не підлягає.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 14, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕКСОРА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 45851285, вул. Соборна, буд. 112, м. Рівне, 33028) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , банк отримувач коштів: Державна казначейська служба України у м. Київ, МФО 820172, р/р UА658201720343120001000015970) 20 805,57 грн пені, 25 550,70 грн штрафу та 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун