Справа № 303/4027/26
Провадження № 1-кс/303/565/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15 травня 2026 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2026 за №12026071120000158,
Слідчий СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 17 квітня 2026 року за №12026071120000158.
15 травня 2026 року слідчий СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 подав змінене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Дане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану, з метою протиправного збагачення, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групою осіб, з Особою 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), та іншими невстановленими особами організував незаконне переправлення військовозобов'язаних громадян України через державний кордон України поза пунктами пропуску до країн Європейського союзу, за грошову винагороду.
У лютому 2026 року, у точно невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групою осіб, з використанням умов воєнного стану, за попередньою змовою з Особою 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), та іншими невстановленими особами який мав у розпорядженні вантажний автомобіль марки «MAN», що дозволяло приховано перевозити осіб територією України, розробили злочинний план, щодо організації незаконного переправлення громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Так, 07.02.2026 у точно не встановлений час, ОСОБА_4 за попередньою змовою з Особа 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду) та іншими невстановленими особами, у месенжері «WhatsApp» зв'язався з ОСОБА_7 , який повідомив йому обставини його незаконного переправлення через державний кордон та висунув вимогу про перерахунок грошових коштів у розмірі 2 000 гри, пояснивши, що це є оплатою за квартиру, в які ОСОБА_7 повинен буде переночувати. Загальна ж вартість послуг становила 15 000 доларів США.
Під час розмови, ОСОБА_4 повідомив, що близько 05:00 08.02.2026 року він забере ОСОБА_7 з місця проживання, а саме з міста Миколаїв.
В подальшому 08.02.2026 у точно невстановлений час ОСОБА_4 на транспортному засобі «Toyota» ДНЗ НОМЕР_1 підібрав ОСОБА_7 з місця проживання в АДРЕСА_1 та вирушили в невідомому напрямку. Під час руху, в транспортному засобі ОСОБА_4 з приводу незаконного переправлення через державний кордон України, повідомив, що потрібні люди в потрібний час йому нададуть пояснення.
Цього ж дня, у вечірній час доби, прибувши до міста Трускавець Львівської області поселилися до квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в якому знаходиться «готель 365». Вказану квартиру ОСОБА_4 попередньо забронював, а ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що потрібно буде певний час очікувати у вказаній квартирі, а в подальшому йому дадуть вказівку щодо незаконного переправлення через державний кордон.
Перебуваючи приблизно тижня у цьому квартирному комплексі, за вказівкою ОСОБА_4 вказані особи перемістися до іншого місця проживання, а саме готелю «Золота Корона», за адресою вул. Івана Мазепи, 2А, Трускавець, Львівська область. Під час заселення у готель, ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_7 щодо передачі йому пакету з грошовими коштами у розмірі 15000 доларів США, які призначені як оплата за незаконне переправлення через державний кордон, з метою унеможливлення їх втрати, що свідок і зробив. Час від часу ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_7 на йо- го запитання щодо того, коли буде відбуватися безпосередній виїзд з метою незаконного перетину, - що ще потрібно очікувати.
23.02.2026 року ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_7 що можливо в цей день буде відбуватися виїзд, а саме близько 17-18 години. Проте, пізніше, вказав, що наразі цього відбуватися не буде.
24.02.2026 року ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_7 , що в цей день буде відбуватися виїзд та бути у готовності. Після чого очікуючи в одному із закладів міста Трускавець, близько о 19.00 за вказівкою ОСОБА_4 . ОСОБА_7 сів до його транспортного засобу та вирушили у невідомому напрямку.
В подальшому, виїхавши за межі міста Трускавець, перебуваючи на автомобільній дорозі ОСОБА_4 діючи спільно з Особою 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), та іншими невстановленими особами, близько 19:30
24.02.2026 року надав вказівки громадянину ОСОБА_7 сісти до автомобіля «Hundai Sonata» ДНЗ НОМЕР_2 з метою його подальшого незаконного переправлен¬ня.
Після чого 25.02.2026 прибувши на заправну станцію «Окко» у місті Стрий Львівської області, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, невстановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та Особою 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), та іншими невстановленими особами, на транспортному засобі Hundai Sonata» ДНЗ НОМЕР_2 привезла ОСОБА_7 до Особи 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від
21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), яка діяла за передньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, який в подальшому прийняв до кабіни тягача «MAN TGA 18.430» д.н.з. НОМЕР_3 з метою забезпечення успішного завершення злочину та уникнення викриття правоохоронними органами, надав пасажирам вказівку вимкнути мобільні телефони, аби їхні сигнали не могли бути зафіксовані засобами радіоелектронної розвідки або іншими спецслужбами на маршруті прямування.
Під час руху в напрямку державного кордону Особа 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, діяла як активний учасник організованого процесу переправлення: постійно підтримував зв'язок через встановлену в кабіні рацію, з'ясовуючи оперативну обстановку на дорогах та наявність мобільних блокпостів. Отримуючи інформацію про наближення до пунктів перевірки, він завчасно віддавав команди пасажирам переховуватися на спальних місцях кабіни - одному зверху, іншому знизу. При цьому Особа 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду), за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, особисто маскував присутність лю¬дей, закриваючи завісу спального відсіку таким чином, щоб у представників правоохорон¬них органів при візуальному огляді кабіни не виникало підозр щодо наявності сторонніх осіб. Однак, близько 04:00 25.02.2026 року, за адресою: с.Клячаново по вул.Автомобілістів під час руху територією Закарпатської області, транспортний засіб марки «MAN TGA 18.430» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням Особа 1 (обвинувальний акт відносно якої в кримінальному провадженні №12026071120000040 від 21.01.2026 скеровано до Мукачів¬ського міськрайонного суду) був зупинений співробітниками патрульної поліції для перевірки. Під час візуального огляду кабіни тягача марки «MAN TGA 18.430» д.н.з. НОМЕР_3 правоохоронцями було виявлено громадянина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які за вказівкою водія переховувалися на спальних місцях, намагаючись уникнути проходження прикордонного та поліцейського контролю.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. З ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
07.05.2026 відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ними кримі-нального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої підозрюваному ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків; протоколом огляду місця події; та іншими зібраними доказами у їх сукупності.
Злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України, є умисним тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані інші особи щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а також вирішується питання щодо призначення та проведення необхідних судових експертиз, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що підозрюваний ОСОБА_4 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження, а також вчинить спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного . ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Я(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь. Також ОСОБА_4 будучи на волі матиме можливість застосувати насильство чи інший тиск сам, чи за участі своїх знайомих, до свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При оцінці доведеності даного ризику слід врахувати сам характер кримінального правопорушення, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_4 зможе впливати ще і на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_4 діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 ..
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
При обранні запобіжного заходу, та визначенні застави необхідно врахувати вимоги п.3 ч.5 ст.182 КПК України, та вразі внесення підозрюваним застави необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені вимогами ч.5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваним ОСОБА_4 13.05.2026, 14.06.2026 на розрахунковий рахунок вч НОМЕР_4 внесено благодійну допомогу у розмірі 200 000 грн., у зв'язку з чим, орган досудового розслідування порушує перед судом питання про встановлення як альтернативи визначення розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, всі викладені в клопотанні обставини відповідають дійсності та є підстави для тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне обрати менш обтяжливий запобіжних захід, у випадку задоволення клопотання - просила визначити розмір застави, як альтернативний вид запобіжного заходу у меншому розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор його обґрунтовують, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та захисника, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено ч.1 ст.177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з клопотанням, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
У судовому засіданні при дослідженні поданого клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними даними, які були досліджені в судовому засіданні та на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри і є достатніми для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 прокурор та слідчий вказують на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування даного запобіжного заходу до підозрюваного.
Прокурором у судовому засіданні, при встановленні обставин кримінального провадження, доведено наявність ризиків, на які він посилається у клопотання, зокрема, установлено наявність таких ризиків:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Я(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь. Також ОСОБА_4 будучи на волі матиме можливість застосувати насильство чи інший тиск сам, чи за участі своїх знайомих, до свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_4 зможе впливати ще і на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_4 діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Що стосується заявленого слідчим ризику продовження вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку про його недоведеність, так як у підозрюваного відсутня можливість продовжити кримінальне правопорушення у вчинення якого він підозрюється, оскільки таке остаточно припинене правоохоронними органами.
Не знайшло свого підтвердження посилання на значний суспільний інтерес щодо вчинення даного кримінального правопорушення, що зумовлений висвітленням його у багатьох засобах масової інформації, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини ні до клопотання, ні прокурором у судовому засіданні не долучено.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.
У судовому засіданні досліджено також документи, надані підозрюваним на підтвердження стану здоров'я та установлено, що останньому присвоєно ІІІ групу інвалідності. Проте за наслідком дослідження всієї наданої медичної документації не встановлено підстав, за наявності яких, підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не міг би перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваних злочинів; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9-ти років та наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому існують ризики, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, також в судовому засіданні не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України.
Виходячи із вищезазначених, доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконався, що більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий.
Визначаючи строк тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що хоч ОСОБА_4 і не затримувався органом досудового розслідування, проте підозра останньому вручена 07.05.2026, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно визначити у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В той же час, вказана норма саме на суд покладає обов'язок щодо визначення відповідного розміру застави незалежно від позиції сторін та з урахуванням положень ст.182 КПК України.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому,
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ч.3 ст. 183 КПК України, зокрема обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - сімдесят п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування у даному випадку положень абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити часткова.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Христофорівка Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 54 дні - по 7 липня 2026 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави - 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 249600,00 (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот грн., 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти, покласти на ОСОБА_4 на строк до 07 липня 2026 року такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Баштанського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, роботи чи навчання, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
При невиконанні обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.05.2026.
Слідчий суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_9