Справа № 2а-895/06
2-азз/303/2/26
18 травня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чинадіївської селищної ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чинадіївської селищної ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю, вжитих на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2006 року у справі № 2а-895/06. Клопотання обґрунтовано тим, що на розгляді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала адміністративна справа № 2а-895/06 за позовом ОСОБА_1 до Чинадіївської селищної ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2006 року заяву про забезпечення позову задоволено та, зокрема, заборонено Мукачівській державній нотаріальній конторі вчинення будь-яких дій щодо відчуження земельних ділянок прощами 0,1300 га, 0,1363 га, та 0,064 га, що розташовані в АДРЕСА_1 . На підставі ухвали суду про забезпечення позову 26.10.2006 року Мукачівською районною державною нотаріальною конторою було накладено арешт на вказані земельні ділянки (реєстраційний номер обтяження 3951706). Відповідно до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2007 року постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у цій справі, якою позов було задоволено, було скасовано, а провадження у справі закрито. Разом з тим, заходи забезпечення позову скасовані не були.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
В ч. 1 ст. 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
При цьому встановлено, що щодо сторонами у цій справі є ОСОБА_1 та Чинадіївська селищна рада, а третіми особами є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В той же час, подане до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову не містить інформації про всіх учасників справи, зокрема, про третіх осіб відповідно до вимог ч. 1 ст. 167 КАС України. Крім того, до клопотання, яке подано на стадії виконання судового рішення, не додано докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а саме третім особам.
Отже, оскільки нормами КАС України передбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, позаяк учасники справи повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Вказана норма статті КАС України є імперативною та не містить положень щодо правомочності суду на залишення такого клопотання без руху.
Таким чином, клопотання підлягає поверненню заявнику як таке, що подане з порушенням вимог ч. 1 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст.ст. 157, 166, 167, 248, 256, 295, 297 КАС України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із таким клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя А.М.Заболотний