Справа № 302/806/25
Провадження № 2-п/302/5/26
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду
18 травня 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., перевіривши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 29.07.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє представниця Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
6 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, ухваленого 29.07.2025 у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр», в інтересах якого діє представниця Чехун Ю. В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.05.2026 цю заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було залишено без руху з одночасним установленням відповідачу десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, а саме: 1) наведення поважності, з наданням відповідних доказів, причин пропуску ним строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення; 2) надання доказівнадсилання в електронній формі копії заяви про перегляд заочного рішення та копій доданих до неї матеріалів позивачу ТОВ «Споживчий центр»; 3) здійснення оплати судового збору в дохід держави за пониженою ставкою з коефіцієнтом 0,8, що становить 532,48 грн або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, до якої ним додано квитанцію про сплату судового збору та як на поважність причин пропуску строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення зазначено, що у період з 26.03.2025 по 17.03.2026 відносно нього в застосунку «Резерв+» містилась інформація про перебування у розшуку ТЦК та СП, що фактично унеможливлювало його нормальне пересування територією України і належне вирішення юридичних питань, пов'язаних із судовим захистом своїх прав, так як він фактично проживає не за місцем своєї реєстрації.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску відповідачем строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, суд зазначає таке.
Так, частинами 2-4 ст. 284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Як убачається з заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї матеріалів, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що про це заочне рішення суду він довідався лише після відкриття виконавчого провадження. При цьому із доданих відповідачем ОСОБА_1 до зави про перегляд заочного рішення матеріалів видно, що виконавче провадження за № АСВП: 79114456 з виконання даного заочного рішення суду було відкрито ще 16 вересня 2025 року, проте до суду ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення звернувся лише 6 травня 2026 року, тобто майже через аж 8 місяців після відкриття виконавчого провадження.
У заяві від 18.05.2026 як на поважність причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 обґрунтував тим, що у період з 26.03.2025 по 17.03.2026 відносно нього в застосунку «Резерв+» містилась інформація про перебування у розшуку ТЦК та СП, що фактично унеможливлювало його нормальне пересування територією України і належне вирішення юридичних питань, пов'язаних із судовим захистом своїх прав, так як він фактично проживає не за місцем своєї реєстрації. Однак указану відповідачем обставину суд не визнає поважною причиною пропуску ним строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень статей 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зазначила таке: «…. відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення. Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку. З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: - передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; - оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, зважаючи на пропуск відповідачем строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та відсутності поважності причин пропуску такого строку, суд доходить висновку, що у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, а заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.07.2025 року залишити без розгляду.
Керуючись наведеним вище та статтями 126, 127, 260, 261, 284, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 29.07.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє представниця Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя В. Ю. Готра