адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.05.2026 Справа № 917/369/26
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "М.ЄХАБ" (юридична адреса: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, Україна, 87500; фактична адреса: вул. Володимира Ложешнікова, 52/1, м. Черкаси, Україна,18000, ЄДРПОУ 42815794)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (адреса: 37043, Полтавська область, Пирятинський район, Шлях Київ- Харків, корпус 134 км, ЄДРПОУ 25392923)
про повернення попередньої оплати за товар в розмірі 42525,00 грн за Договором поставки № 3 від 31.01.2023 року
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
Суть справи: Розглядається позовна заява Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «М.ЄХАБ» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (відповідач) про стягнення 42 525 грн попередньої оплати, сплаченої за товар (дизельне паливо) відповідно до умов договору поставки №3 від 31.01.2023 (далі - Договір).
В обґрунтування позовних вимог позивач (з урахуванням уточнення позовних вимог в заяві про усунення недоліків позовної заяви від 13.03.2026, а.с.64), посилається на те, що відповідно до умов Договору він здійснив 100% оплату товару (талонів на дизпаливо у кількості 6 600 літрів вартістю 346 500,00 грн); з вказаної загальної кількості товару протягом строку дії Договору позивачем було фактично отримано на АЗС 4 290 літрів дизпалива.
З урахуванням того, що рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/783/25 з відповідача на користь позивача була стягнута вартість непереоформлених талонів у кількості 1 500 літрів на суму 78 750,00 грн, відповідачем не було поставлено 810 літрів дизпалива (6 600 - 4 290 - 1 500 = 810), тому позивач просить стягнути вартість непоставленого товару в кількості 810 літрів, визначену за ціною згідно зі Специфікацією до Договору (810 літрів х 52,50 грн за 1 літр = 42 525,00 грн).
Відповідач у відзиві (а.с.77-83) проти позову заперечує, посилаючись на те, що на підставі видаткової накладної № Рн230316/005 від 23.03.2023 року ТОВ «Гарант Ойл Групп» (відповідач) передав, а позивач отримав дизельне паливо (Євро 5) по талонах у кількості 6 600 літрів загальною вартістю 346 500,00 грн, що, на думку відповідача, свідчить про повне виконання ним зобов'язань за Договором.
Також у відзиві відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.07.2025 у справі № 917/783/25 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, було встановлено, що позивач не може мати жодного залишку талонів відвантажених/ отриманих на умовах Договору на момент подачі позову. Відповідач вважає, що позивач зловживає своїми правами, подаючи безпідставний позов, а тому, на думку відповідача, існують підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.2 ст. 43 ГПК України.
Відповідач також звертає увагу, що на умовах Договору позивачу були передані талони мережі АЗС «УКРАНФТА» зі строком дії до 30.04.2024, частина яких в подальшому була замінена відповідачем на талони мережі АЗС «БРСМ-НАФТА», а талони бренду АЗС «Авіас» взагалі не передавались позивачу.
Позивач у відповіді на відзив (а.с.117-119) заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що відповідач листом від 17.04.2024 (вих. № 23) запропонував здійснити обмін талонів, надавши посилання на карту розміщення АЗС саме мережі «Авіас» (https://avias.ua/karta-azs/), на що позивач погодився, після чого відповідач фактично передав талони АЗС «Авіас».
Доказом отримання талонів «Авіас» саме від відповідача та на підставі Договору є довідка позивача від 10.04.2026 №187 про джерела надходження та облік ПММ за період з 01.01.2023 р. по 10.03.2026, складена на підставі даних бухгалтерського обліку.
Позивач також звертає увагу, що залишок невикористаних паливних талонів саме на 810 літрів підтверджується відповідним Реєстром талонів, доданим до позовної заяви; виявлення неможливості отоварення різних партій талонів відбувалося поступово, тому звернення до суду за захистом майнових прав громади щодо іншої частини неотоварених талонів є законним способом захисту, а не зловживанням правами.
Також позивач зазначає, що у справі № 917/783/25 за участю цих же сторін судами було достеменно встановлено, що:
- факт підписання видаткової накладної підтверджує лише передачу талонів, а не самого пального;
- відповідальність за неможливість отримати товар у партнерів по мережі АЗС несе саме відповідач як продавець за Договором;
- стягнення вартості непереоформлених відповідачем талонів є належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Процесуальні дії суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.
Згідно з ухвалою від 13.03.2026 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше трьох днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
16.03.2026 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків (вх. №3386).
Ухвалою від 20.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
07.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4545).
10.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 4822).
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
31.01.2023 року між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «м.ЄХАБ» (Позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (Відповідач, продавець) було укладено договір поставки № 3 (Договір, а.с.12-15).
Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначних цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Талони для отримання дизельного пального (Евро 5), придбання яких здійснюється на виконання заходів з підтримки внутрішньо-переміщених таабо евакуйованих осіб Маріупольської територіальної громади (код ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти). Загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна Товару визначена сторонами у специфікації, що є Додатком № 1 до цього Договору.
Згідно зі Специфікацією (Додаток №1 до Договору, а.с.16), Відповідач мав поставити дизельне паливо (Євро 5) по талонах у кількості 6 600 літрів за ціною 52,50 грн/л з ПДВ на загальну суму 346 500,00 грн з ПДВ.
П.1.5. Договору передбачений термін постачання Товару за Договором: до 31.12.2023 року.
Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість Договору складає: 346 500,00 грн., в тому числі ПДВ 7% 22 668,22 грн.
Згідно п. 3.1.7. Договору зобов'язання Продавця щодо поставки Товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання видаткових накладних уповноваженими представниками Сторін.
Згідно п. 5.4. Договору постачальник зобов'язаний поставити Покупцю замовлений Товар/Талони протягом 4 (чотирьох) робочих днів з дня узгодження до постачання відповідної партії Товару.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний забезпечити зберігання придбаного Покупцем Товару/ Талонів. Видача Товару зі зберігання здійснюється на АЗС (автозаправній станції) згідно переліку АЗС, який доводиться до відома Покупця шляхом розміщення та оновлення (змінюється в односторонньому порядку) Продавцем шляхом надання Покупцю в письмовій формі актуального переліку, чинного на дату вимоги.
Згідно п. 5.11. Договору кінцевий строк, до якого Покупець може отримати пальне за Талоном, вказаний на самому талоні або узгоджується сторонами окремо. При необхідності після спливу терміну дії кожного з талонів їх переоформлення відбувається з перерахунком кількості Палива, відповідно до актуальної ринкової вартості. Про необхідність переоформлення певної кількості оригіналів талонів Покупець зобов'язаний повідомити Постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати закінчення строку вказаного на талоні, з обов'язковим поверненням Постачальнику оригіналів таких талонів. Ризики втрати талонів шляхом їх невчасного використання, пошкодження, знищення, викрадення після їх отримання несе Покупець. У випадку втрати талонів вони не відновлюються і нові не видаються. Втрачені талони не компенсуються у грошовій формі та на втрачені талони право Замовника на отримання Пального не поновлюється. У випадку крадіжки талонів вимоги Покупця щодо блокування використання талонів третіми особами, Постачальником не приймаються.
Згідно п. 10.2. Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі її використання) і діє до 31.12.2023 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов'язань Сторін до їх повного виконання.
На виконання своїх зобов'язань за Договором Позивач здійснив оплату платіжним дорученням № 100 від 31.03.2023 на суму 346 500,00 грн, а на підставі видаткової накладної № Рн230316/005 від 23.03.2023 ТОВ «Гарант Ойл Групп» (відповідач) передало, а Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «м. ЄХАБ» (позивач) отримав дизельне паливо (Євро 5) по талонах у кількості 6 600 літрів загальною вартістю 346 500,00 грн.
Відповідно до Акта прийняття на обмін талонів від 07.05.2024, талони на 2 100 літрів дизельного пального були передані позивачем відповідачу для обміну, після чого позивач отримав від відповідача талони на 600 л дизельного пального мережі «БРСМ-НАФТА», докази обміну решти талонів у кількості 1500 літрів відповідач не надав.
Зазначені вище обставини були встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.07.2025 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 917/783/25 за участю цих же сторін, які набрали законної сили (а.с.29-43).
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначеними вище судовими актами, прийнятими по справі № 917/783/25, були задоволені позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «м.ЄХАБ» до ТОВ «Гарант Ойл Групп» про стягнення 78 750,00 грн заборгованості, як фактичної вартості товару, який відповідач не поставив в строк, визначений Договором, та в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо переоформлення талонів на дизельне паливо в кількості 1500 літрів на суму 78 750,00 грн.
Відповідач листом від 17.04.2024 (вих. № 23, а.с.141) пропонував позивачу здійснити обмін талонів мережі WOG, строк дії яких закінчився, на талони іншої мережі з необмеженим терміном дії, відомості про розміщення АЗС якої містяться за посиланням https://avias.ua/karta-azs/.
На офіційному сайті АЗС «Авіас» відсутня інформація про працюючі АЗС на території України ( https://avias.ua/karta-torgovih-tochok/).
Про відсутність палива на АЗС мережі «Авіас» з січня 2025 свідчить загальнодоступна інформація, опублікована в мережі Інтернет, зокрема, за посиланнями:
https://shepetivka.com.ua/novyny/biznes/16403-na-zapravkakh-avias-ta-anp-znyklo-palne-u-chomu-prychyna.html
- https://dp.informator.ua/uk/na-azs-avias-u-dnipri-ta-oblasti-zniklo-palne;
- https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/detail/.
Враховуючи викладене, фактичне припинення діяльності АЗС мережі «Авіас» з січня 2025 визнається судом загальновідомою обставиною, у зв'язку з чим відповідні обставини не потребують доказування на підставі положень частини третьої статті 75 ГПК України.
Позивач 16.01.2026 направив на офіційні електронні адреси відповідача, зазначені в розділі 11 Договору (post@usa-ltd.com.ua та L421@ukr.net) претензію (вих.44, а.с.22-23) з вимогою здійснити обмін талонів мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів дизпалива на діючі талони, або повернути сплачені грошові кошти в розмірі 42 525,00 грн, що підтверджується скрін-шотом роздруківки відправлення електронного листа на вказані адреси (а.с.25).
До претензії позивачем було додано реєстр наявних талонів мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів, в якому відомості про строк дії талонів відсутні (а.с.23)
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Позивачем також було направлено заяву на адресу ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Авіас» від 16.01.2026 (вих.№43) щодо надання інформації про можливе отоварювання відповідних талонів або повернення коштів, що підтверджується поштовою накладною та фіскальним чеком Укрпошти (а.с.24,26), відповідь на яку надана не була.
Наявність у позивача станом на момент подання позову талонів мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів, а також факт отримання вказаних талонів саме від відповідача та відповідно до умов Договору підтверджується довідкою про джерела надходження та облік паливно-мастильних матеріалів від 10.04.2026 №187 (а.с.123).
Відповідачем не надані докази передачу позивачу інших талонів (скретч-карток), окрім талонів мережі «Авіас», так само як не надані докази фактичного отримання позивачем за талонами, переданими позивачу, дизельного палива на загальну суму 42 525 грн грн на будь-яких АЗС, в строк, визначений п.1.5 Договору (до 31.12.2023).
Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.
Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З урахуванням обставин, встановлених судом, спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з укладенням та виконанням Договору, який за правовим змістом є договором поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.655 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Як було встановлено судом, умовами Договору та Специфікації (додаток 1 до Договору) та видаткових накладних не були передбачені будь-які індивідуальні ознаки (серійні номери, номінали, мережа АЗС) талонів дизельне паливо, які були передані відповідачу, так само як не було визначено строк дії таких талонів.
П.3.1.13 Договору передбачено, що з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо фактичної передачі товару Покупцю Постачальник (відповідач) залучає необхідну кількість підприємств/емітентів карток (талонів), які мають відповідні права на експлуатацію АЗС та забезпечують фактичну передачу товару Покупцю (позивачу), при цьому, певний перелік мереж таких АЗС сторонами не визначено.
Суд також звертає увагу, що в розділі «Визначення термінів» Договору передбачено, що під терміном АЗС розуміється будь-яка з запропонованих Постачальником АЗС як мережі «БРСМ-Нафта», так і інших, тобто перелік АЗС не конкретизовано умовами Договору.
Водночас, п.3.1.10 Договору передбачене зобов'язання Продавця фактично передати Покупцю протягом терміну (строку) дії талонів Товар, яким у розділі «Визначення термінів» Договору визначено пальне (нафтопродукти).
Враховуючи викладене, суд констатує, що предметом Договору, тобто товаром, який підлягав передачі постачальником (відповідачем) є майно, що визначається родовими ознаками, зазначене в п.1.1 Договору та в Специфікації, а саме дизельне паливо (Євро-5) в обсязі 6 600 літрів за ціною 52,50 грн/л з ПДВ.
Як встановлено в постанові Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 917/783/25 за участю цих же сторін, факт підписання сторонами видаткової накладної № Рн230316/005 від 23.03.2023 не свідчить про передачу відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує передачу талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості дизпалива у майбутньому.
Зі змісту укладеного сторонами Договору випливає, що з моменту передання талонів позивач набув лише право на отримання пального в обсягах, зазначених у видатковій накладній; передача талонів не звільняє відповідача від обов'язку поставити придбаний товар.
З урахуванням викладеного, судом відхиляються як необґрунтовані доводи відповідача про повне виконання ним зобов'язань за Договором, з посиланням на факт підписання сторонами видаткової накладної № Рн230316/005 від 23.03.2023.
Судом також відхиляються посилання відповідача на те, що судовими рішеннями, прийнятими про справі № 917/783/25, була встановлена відсутність у позивача залишку талонів відвантажених/ отриманих на умовах Договору на момент подачі позову, оскільки таке твердження відповідача суперечить змісту рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 917/783/25.
Зазначеними вище судовими актами встановлено лише той факт, що за Актом прийняття на обмін талонів від 07.05.2024, талони мережі АЗС «Укрнафта» на 2 100 літрів дизельного пального були передані позивачем відповідачу для обміну, після чого позивач отримав від відповідача талони на 600 л дизельного пального мережі «БРСМ-НАФТА», докази обміну решти талонів у кількості 1500 літрів відповідач не надав.
Обставини щодо передачі або обміну відповідачем талонів на інші обсяги дизельного палива (із загального обсягу 6 600 літрів, визначеного в Специфікації), що підлягали передачі відповідачем згідно з Договором, не входили до предмета доказування по справі № 917/783/25 та не встановлювалися судами першої та апеляційної інстанції.
Зокрема, факт наявності/відсутності у позивача інших талонів, отриманих від відповідача на підставі умов Договору, так само як і факт виконання відповідачем в повному обсязі умов Договору шляхом фактичної передачі позивачу товару відповідно до вимог п.3.1.10 Договору, не був встановлений судами під час розгляду справи № 917/783/25.
Враховуючи викладене, судом відхиляються як необґрунтовані твердження відповідача про зловживання позивачем своїми правами шляхом подання безпідставного позову, а тому суд констатує відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.2 ст. 43 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Суд звертає увагу, що п.5.9 Договору передбачено зобов'язання Продавця (відповідача) забезпечити зберігання придбаного Покупцем товару (яким, за визначенням термінів в Договорі, є пальне, тобто дизельне паливо), та здійснювати видачу товару зі зберігання на АЗС згідно з актуальним переліком, який надається Продавцем в письмовій формі.
З огляду на викладене, укладений між сторонами по справі Договір має елементи договору зберігання, тобто є змішаним договором (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 667 ЦК України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 ЦК України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням змісту спірних правовідносин, саме на відповідача покладено процесуальний обов'язок доведення того факту, що ним був фактично переданий позивачу товар (дизельне паливо Євро 5 у кількості 6 600 літрів за ціною 52,50 грн/л з ПДВ) на загальну суму 346 500,00 грн в строк, визначений п.1.5 Договору (тобто, до 31.12.2023), або факт наявності у позивача талонів будь-якої мережі АЗС, зі строком дії, який би дозволяв позивачу фактично отримати товар на АЗС відповідно до умов, визначених п.п.3.1.10, 3.1.13, 5.11 Договору.
Ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Як свідчать матеріали справи та обставини, встановлені судами під час розгляду справи № 917/783/25, відповідачем передавалися позивачу та в подальшому обмінювалися талони різних мереж АЗС («Укрнафта», «БРСМ-НАФТА», WOG), що не суперечить умовам Договору.
З урахуванням доказів, наданих позивачем, суд вважає достатньо вірогідним, що наявні у позивача талони мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів дизпалива були отримані саме від відповідача та на виконання умов Договору, оскільки відповідачем не надані будь-які докази передачі відповідачу талонів іншої мережі АЗС, а також докази фактичного отримання позивачем товару у відповідних обсягах за такими талонами на момент подання позову.
Факт неможливості отримання товару (дизельного палива) саме на АЗС мережі «Авіас» встановлено судом та не спростовано відповідачем шляхом подання будь-яких доказів.
Відповідачем, зокрема, не надані докази надання відповіді на претензію позивача від 16.01.2026 з вимогою здійснити обмін талонів мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів дизпалива вартістю 42 525,00 грн на діючі талони, так само як і не надані докази надання позивачу відповідно до п.5.9 Договору актуального переліку АЗС, на яких позивачем може бути отриманий товар у відповідних обсягах.
Відповідачем у відзиві не наведено підстави, з яких ним залишено без реагування викладену в претензії позивача від 16.01.2026 вимогу щодо заміни (переоформлення) талонів мережі «Авіас» загальним обсягом 810 літрів дизпалива на талони інших АЗС.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
З урахуванням обставин, встановлених вище, суд констатує, що відповідачем не доведено факт передачі позивачу 810 літрів дизельного палива Євро 5 на суму 42 525,00 грн в порядку, визначеному п.п.3.1.10, 3.1.13, 5.11 Договору та в строк, визначений п.1.5 Договору (до 31.12.2023).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання щодо повернення грошових коштів (попередньої оплати).
Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі № 918/631/19.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про повернення 42 525,00 грн попередньої оплати визнаються судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
З урахуванням зазначених вище обставин, встановлених судом, позовні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож судовий збір покладається на відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 в зв'язку з поданням позову в електронному вигляді.
Керуючись ст. 129, 232-233, 237-242 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (адреса: 37043, Полтавська область, Пирятинський район, Шлях Київ- Харків, корпус 134 км, ЄДРПОУ 25392923) на користь КОМУНАЛЬНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "М.ЄХАБ" (юридична адреса: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, Україна, 87500; фактична адреса: вул. Володимира Ложешнікова, 52/1, м. Черкаси, Україна,18000, ЄДРПОУ 42815794): 42525,00 грн основної заборгованості; 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно зі ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Пушко І.І.