"18" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/421/26
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/421/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова компанія ,,Європейська агенція з повернення боргів'' (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2)
до Фізичної особи-підприємця Возняк Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 278348,00 грн,
обставини справи:
09.06.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова компанія ,,Європейська агенція з повернення боргів'', в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Возняк Андрія Олексійовича суму заборгованості за кредитним договором від 08.05.2012 № 011/0011/74505 в розмірі 278348,00 грн, з якої: 250000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 28348,00 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова компанія ,,Європейська агенція з повернення боргів'' посилається на порушення відповідачем умов названого договору в частині своєчасного повернення кредиту.
Господарський суд Одеської області ухвалою 19.02.2026: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/421/26; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Представник відповідача відзив на позовну заяву та будь-яких інших пояснень по справі не надав, хоча про її розгляд повідомлявся шляхом направлення копії ухвали в електронний кабінет, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.
Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
установив:
08.05.2012 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (АТ «Райффайзен Банк»/Банк/Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем (ФОП) Возняк Андрієм Олексійовичем (Возняк А.О./Позичальник) укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лініі) № l до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/0011/74505 від 08.05.2012 (Кредитний договір/Договір).
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору Кредитор встановлює Позичальнику кредитну лінію (Кредит) до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 260524069 (0786702800 - номер рахунку Позичальника у внутрішніх програмних комплексах системах), МФО 352093, відкритому відповідно до Договору банківського рахунку (Рахунок) в розмірі 50000,00 грн.
Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що строк дії Кредиту з дня підписання Договору страхування у відповідності до умов статті 4 цього Договору, по 08.05.2014 включно (може змінюватися в порядку, передбаченому цим Договором) (Строк дії Кредиту). Тривалість дії Кредиту - 24 місяці.
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору зазначено, що без укладання додаткових угод до цього Договору, Кредитор має право подовжити строк дії Кредиту, встановлений в п.1.2 цього Договору, на строк тривалості дії Кредиту, згідно з пунктом 1.2 цього Договору, за умови, що на останній робочий день строку дії кредиту буде дотримано кожна з наступних умов: Банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії Кредиту не отримав листа Позичальника про відмову від подовження Строку дії Кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором; відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 цього Договору; договір страхування, який відповідає вимогам статті 4 цього Договору, укладено на строк, не менший, ніж строк, на який продовжується дія цього Договору. Використання Позичальником за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається Сторонами як згода Позичальника на подовження Строку дії кредиту.
За умовами п.4.2 Кредитного договору Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів у розмірі фактичних грошових зобов'язань Позичальника перед страховими компаніями за договором страхування з рахунків Позичальника на умовах, передбачених дорученням на договірне списання, яке є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.1 Кредитного Договору передбачено, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних.
Згідно п.5.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором шляхом зарахування на рахунок грошових коштів в розмірі щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п.5.2 Договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п.12.1 Договору).
24.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ТОВ «ФК «ЄАПБ»/Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 011/0011/74505 від 08.05.2012, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Возняк Андрій Олексійович, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до п.2.1 Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).
Згідно з п.2.2 Договору відступлення права вимоги, відступлення до ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.
Пунктом 2.3 Договору відступлення права вимоги передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє АТ «Райффайзен Банк» у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ «Райффайзен Банк», включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.
Відповідно до Реєстру Боржників від 29.07.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-79 від 24.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ФОП Возняк А.О. за Кредитним договором № 011/0011/74505 від 08.05.2012, в сумі 278348,00 грн, з яких: 278348,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Як вказує позивач, всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Райффайзен Банк» станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Згідно з п.8.5 Договору відступлення прав вимоги, інформація про умови Кредитного договору, Договорів забезпечення та виконання зобов'язань за ними, інформація про Боржників, Поручителів, про Права Вимоги становить банківську таємницю. Сторони, не обмежуючись строком, зобов'язані забезпечити режим конфіденційності та збереження такої інформації.
Згідно з п. 5.5. Договору відступлення права вимоги з дати відступлення права вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Пунктом 2.6 Договору відступлення права вимоги, визначено, що відступлення прав вимоги за Договором здійснюється без згоди боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення.
26.01.2026 з метою стягнення заборгованості позивачем оформлено та направлено на адресу відповідача досудову вимогу щодо погашення заборгованості в сумі 278348,00 грн, ігнорування якої спричинило звернення ТОВ ,,ФК ,,ЄАПБ'' з позовом до господарського суду в рамках провадження у цій справі.
Як убачається з виписки по рахунку АТ ,,Райфайзен Банк'' за період з 08.05.2012 по 29.07.2025 та розрахунку заборгованості по картковому кредиту ОСОБА_1 , складеного головним економістом АТ ,,Райфайзен Банк'', станом на 29.07.2025 за відповідачем обліковується загальний борг у сумі 278348,00 грн.
Згідно з приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі…
Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором...
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання в зв'язку з укладанням договору кредитування. Крім того до ТОВ ,,ФК ,,ЄАПБ'' перейшло право вимоги Банку за договором відступлення.
При цьому на виконання досягнутих домовленостей Банком надано Позичальнику кредитні кошти, з яких 278348,00 грн не повернуто, що підтверджується банківською випискою по рахунку Позичальника, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного зобов'язання настав.
Ураховуючи викладене, те, що у відповідача існує обов'язок сплатити кошти в розмірі ціни позову, господарський суд, перевіривши арифметичну та методологічну правильність розрахунку заборгованості, задовольняє позовні вимоги ТОВ ,,ФК ,,ЄАПБ'' як законні та обґрунтовані.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов задоволено, сплачений за його подачу судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Возняка Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код 35625014) 278348/двісті сімдесят вісім тисяч триста сорок вісім/грн 00 коп. заборгованості, 3340/три тисячі триста сорок/грн 18 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 18 травня 2026 року.
Суддя Т.І. Демченко