65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1000/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1000/26
За позовом: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ЄДРПОУ 21602826)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 125; ЄДРПОУ 31560137)
Про стягнення 68000,00 грн.
Представники:
Від позивача: Пархоменко В.В., самопредставництво
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» про стягнення пені у розмірі 68000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026р. прийнято позовну заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1000/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "20" квітня 2026 р. о 11:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.04.2026р. о 11:15.
20.04.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 травня 2026р. о 10:45, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "18" травня 2026 р. о 10:45. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 18.05.2026р. о 10:45.
Позивач підтримує поданий позов та просить суд його задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.
У судовому засіданні 18.05.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 18.05.2026 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову. позивачем було зазначено, що Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від № 01.05.2025р. № 60/67-р/к у справі №96/60/112-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології», накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Позивачем було зазначено суду, що Листом Відділення від 05.05.2025р. №60-02/3640е копію Рішення Північного міжобласного територіального відділення було направлено відповідачу на адресу останнього, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 125.
Позивачем було пояснено суду, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення разом із вищевказаним супровідним листом не було вручено відповідачу, що підтверджується довідкою Ф. 20 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» від 30.05.2025р. та рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» 0601145767664.
Також, позивачем було зауважено суду, що відповідно до частини першої статті 56 Закону№ 2210 інформацію про Рішення Північного міжобласного територіального відділення було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №115 (8040) від 7 червня 2025 року.
Грунтуючи заявлені позовні вимоги. позивачем було зазначено суду, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» 16.06.2025р. та останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» є 18.08.2025р., оскільки 17.08.2025р. припадає на вихідний день - неділю.
Додатково позивачем було повідомлено суд, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення відповідачем до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов'язковим до виконання.
Постановою Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.11.2025р. ВП №79668459 виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення, що підтверджується копією платіжної інструкцій № 42421 від 26.11.2025р.
За доводами позивача, сума штрафу, накладеного на Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» відповідно до Рішення Північного міжобласного територіального відділення складає - 68000,00 грн., розмір пені за один день складає 1020,00грн., за період з 19.08.2025р. (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 25.11.2025р. включно (день, що передує дню фактичної сплати штрафу) прострочено 99 (дев'яносто дев'ять) днів сплати штрафу. Розмір пені за прострочення сплати штрафу накладеного Рішенням становить - 100980,00 грн.
Поряд з цим, як було зазначено позивачем, оскільки розмір штрафу становить 68000,00грн., а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням Північного міжобласного територіального відділення становить 68000,00 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Згідно до ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Закон України “Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Згідно до ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції», розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи. На офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України оприлюднюється інформація про справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до з п.п. 1, 6 ч.1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Згідно зі ст. 51 Закону України “Про захист економічної конкуренції», порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За п.1 ч.1 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України», газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр», “Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
За ст. 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.
Як з'ясовано судом, Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №01.05.2025р. №60/67-р/к у справі №96/60/112-рп/к.20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології», накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Як з'ясовано судом, Листом Відділення від 05.05.2025р. №60-02/3640е копію Рішення Північного міжобласного територіального відділення було направлено на адресу відповідача, однак, Рішення не було вручено відповідачу, що підтверджується довідкою «за закінченням терміну зберігання» від 30.05.2025р. АТ «Укрпошта», у зв'язку з чим, Рішення Північного міжобласного територіального відділення було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №115 (8040) від 7 червня 2025 року.
Судом було враховано пояснення позивача, що Рішення Північного міжобласного територіального відділення відповідачем до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, та зворотеього відповідачем суду доведено не було.
Дослідивши матеріали даної справи, враховуючи встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок пені та встановивши його обґрунтованість, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» пені у розмірі 68000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 125; ЄДРПОУ 31560137) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA668999980313010106000021451, код ЄДРПОУ 37959517, отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/21081100 пеню у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтоекотехнології» (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 125; ЄДРПОУ 31560137) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ЄДРПОУ 21602826) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Повне рішення складено 18 травня 2026 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко