18 травня 2026 року Справа № 915/495/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 30.04.2026 (вх. №6336/26 від 01.05.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Заявниця просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити її керуючим реструктуризацією боргів, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Верховного суду України, задовольнити її заяву, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозиції - запропонований План реструктуризації (проект пропозицій), зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти (загальний мораторій) щодо неї, починаючи з дня винесення рішення.
До вказаної заяви долучена заява боржниці (вх. № 6375/26 від 01.05.2026), у якій вона посилаючись на п. 1-6 та п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації богів та затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією її боргів.
В обґрунтування поданої заяви боржниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 990597,17 грн перед 13 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/495/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 06.05.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено заявнику строк у 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви.
Ухвалу суду від 06.05.2026 було направлено в електронний кабінет боржника через підсистему Електронний суд та отримано боржником 06.05.2026 о 17:54, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду від 18.05.2026, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно пункту 2, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, днем вручення заявнику ухвали суду від 06.05.2026 вважається 07.05.2026.
За таких обставин, останнім днем строку на усунення недоліків заяви було 12.05.2026 включно.
Станом на дату постановлення даної ухвали суду та протягом встановленого судом строку заявником не усунуто вказаних судом в ухвалі від 06.05.2026 недоліків заяви про неплатоспроможність боржника.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах "Осман проти Сполученого Королівства", "Креуз проти Польщі", "Пелевін проти України", "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Суд вважає необхідним зазначити, що боржник не позбавлений можливості надати альтернативні первинним документам (договорам) документи, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами. Належними будуть будь-які документи, які можуть свідчити про наявність заборгованості, тобто зобов'язання боржника перед кредиторами. Такими можуть бути як первинні документи, так і довідки по заборгованостям.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява фізичної особи ОСОБА_1 від 30.04.2026 про неплатоспроможність з додатками сформовано в системі "Електронний суд" та надані до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаних заяв з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з їх відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст.ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
Повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про неплатоспроможність, сформовану в системі "Електронний суд" 30.04.2026 (вх. №6336/26 від 01.05.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Давченко