ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2026Справа № 910/5495/26
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ"
до Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
про стягнення 52 300,37 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про стягнення 52 300,37 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частинами 1-2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами 1, 2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Як установлено судом, подано та фактично підписано представником позивача - адвокатом Розумом О.В., на підтвердження повноважень якого надано ордер серії АР №1237456 від 19.06.2025, що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 19.06.2025.
За відсутності копії договору суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката, які йому надані довірителем.
Відповідно, суд дійшов висновку, що адвокат за наданим суду ордером наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та не наділений будь-якими іншими повноваженнями.
Суд зазначає, що стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначає серед професійних прав адвоката права підпису позовної заяви, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні правові підстави ототожнювати наведені формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви від імені довірителя.
Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви.
Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Крім того, ураховуючи ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд позовної заяви судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Проте, до позову жодних доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі не додано.
Натомість, у позовній заяві міститься клопотання про відтермінування сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач не відноситься до категорії позивачів, наведених у п. 2 ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлений позов не направлений на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а також позивачем не надано суду доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік .
З огляду на зазначене, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" про відстрочку сплати судового збору.
1. Залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву відповідних повноважень (належним чином засвідчені копії договорів про надання правничої допомоги);
- доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва а саме: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті), Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов