Ухвала від 24.04.2026 по справі 909/61/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі: секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Босака О.Є., представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" - адвокатки Бойко З.Р., представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г., заступниці начальника відділу з питань банкрутства Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Запічної Н.І. (самопредставництво державного органу з питань банкрутства), керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" - Марій Б.М., представниці Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - адвокатки Решитової Е.В., начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Коваль Т.І. (самопредставництво кредитора), Голови Об'єднаної організації профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб Кушлика О.Д., представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - адвоката Підпалого О.В., кредитора ОСОБА_1 , представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" - адвоката Левчука І.М., представника Головного управління ДПС у Закарпатській області - Бурі О.О., головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Клебана М.А. (самопредставництво кредитора), розглянувши у відкритому попередньому засіданні заяви з грошовими вимогами кредиторів до боржника у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.02.2026, зокрема, відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 17.08.2026, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначив на 22.04.2026.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 27.02.2026 о 12:36 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на офіційному вебпорталі судової влади України; номер публікації: 78594.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника унормовано статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно з приписами зазначеної вище норми, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У межах зазначеного 30-денного строку до суду із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулись загалом 78 кредиторів (в тому числі ініціюючий кредитор із заявою з додатковими вимогами).

В числі зазначених кредиторів, заяви з вимогами до боржника подали: Товариство з обмеженою відповідальністю "Складське господарство", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крос", Акціонерне товариство "Укртрансгаз", Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, фізична особа-підприємець Семеніхіна Леся Федорівна, Об'єднана організація профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб, Управління комунальної власності Калуської міської ради, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотонік", ОСОБА_6 , Головне управління ДПС у Закарпатській області.

Ухвалами від 23.03.2026, 24.03.2026, 26.03.2026, 31.03.2026 суд, враховуючи велику кількість кредиторів у справі, об'єктивну неможливість розглянути всі заяви з грошовими вимогами до боржника в попередньому засіданні 22.04.2026, з метою належної організації процесу, прийняв заяви зазначених кредиторів до розгляду в попередньому засіданні суду на 24.04.2026 о 10:10 год.

17.04.2026 розпорядник майна боржника Босак О.Є. подав до суду клопотання (вх. № 7202/26 від 20.04.2026), до якого долучив звіт про результати розгляду частини вимог кредиторів з додатками. У даному звіті викладено результати розгляду розпорядником майна грошових вимог зазначених вище кредиторів, до нього долучено повідомлення про результати розгляду розпорядником майна зазначених вимог кредиторів та документи, якими обґрунтовується визнання чи не визнання (повне чи часткове) розпорядником майна вимог зазначених кредиторів.

Також 20.04.2026 розпорядник майна Босак О.Є. подав до суду клопотання (вх. № 7229/26 від 20.04.2026), до якого долучив копії повідомлень боржника про результати розгляду ним частини кредиторських вимог з документами, які боржник подав на спростування частини заявлених вимог.

У попереднє засідання суду 24.04.2026 з'явилися учасники справи, перелічені у вступній частині ухвали. У даному попередньому засіданні суд розглянув заяви з вимогами до боржника зазначених вище кредиторів.

Як передбачено частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі N 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі N 913/479/18).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі №904/6251/20).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22).

Верховний Суд наголошував, що при вирішенні питання про визнання грошових вимог у справі про банкрутство господарський суд не здійснює повторного розгляду спору про право, а встановлює наявність та розмір грошового зобов'язання на підставі належних доказів, зокрема первинних документів та/або судового рішення компетентного органу.

За результатами розгляду вимоги кожного окремого кредитора суд дійшов наступних висновків.

Щодо заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ТОВ "Складське господарство" щодо оплати 4 956 783,54 грн, які підтверджені рішеннями суду.

Рішенням від 07.08.2024 у справі № 909/473/24 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" 2 135 319,77 грн - основного боргу, 23 938, 25 грн - інфляційних втрат, 19 181,19 грн - 3% річних, 134 619,19 грн - пені та 34 695,87 грн - судового збору.

Як слідує з рішення суду, заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням ТОВ "Карпатнафтохім", як замовником, зобов'язань за договором №A2023100028 від 02.01.2023 про виконання робіт та надання послуг з організації роботи складського господарства та ведення складського обліку.

З актів приймання-передачі виконання робіт та надання послуг з організації роботи складського господарства та ведення складського обліку від 30.09.2023, 15.10.2023, 31.10.2023, 15.11.2023, 30.11.2023, 15.12.2023, 31.12.2023, 15.01.2024, 31.01.2024, 15.02.2024, 29.02.2024, 15.03.2024, 31.03.2024, 15.04.2024 та 30.04.2024, підписаних та скріплених печатками сторін, суд встановив, що ТОВ "Карпатнафтохім" отримав послуг з видачею ТМЦ, з оформленням відповідних документів й одержуванням транспортної документації обліку руху товаро-матеріальних цінностей та перевірки їх супровідним документам, діяльністю із зберігання та складуванням всіх видів товарів по договору на суму 2 135 319,77 грн. Дані послуги Замовником на час звернення до суду не були оплачені. У зв'язку з порушенням строку оплати наданих послуг позивач додатково нарахував відповідачу відповідно до вимог ст. 625 ЦК України та п. 6.5 договору: 23 938, 25 грн - інфляційних втрат, 19 181,19 грн - 3% річних, 134 619,19 грн - пені, а також стягнув 34 695,87 грн судового збору.

Також, рішенням від 19.08.2025 у справі № 909/616/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" 2145013,60 грн основного боргу, 211803,77 грн інфляційних втрат, 42853,52 грн 3% річних, 269323,46 грн пені, 40034,92 грн судового збору.

Як слідує з рішення суду, заборгованість також виникла у зв'язку з невиконанням ТОВ "Карпатнафтохім", як замовником, зобов'язань за договором №A2023100028 від 02.01.2023 про виконання робіт та надання послуг з організації роботи складського господарства та ведення складського обліку.

На виконання умов договору, позивач (ТОВ "Складське господарство") надав відповідачу (ТОВ "Карпатнафтохім") послуги з видачі ТМЦ, з оформлення відповідних документів й одержування транспортної документації, обліку руху товаро-матеріальних цінностей та перевірки їх супровідним документам, діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів по договору на суму 2145013,60 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі виконання робіт та надання послуг з організації роботи складського господарства та ведення складського обліку: від 15.05.2024, від 31.05.2024, від 15.06.2024, від 30.06.2024, від 31.07.2024, від 31.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, підписаними та скріплених печатками сторін. Однак, в порушення договірних, відповідачем не здійснено оплату за надані позивачем послуги та виконані роботи, що призвело до виникнення боргу за поставлену теплову енергію у сумі 2145013,60 грн. За порушення строків оплати позивачем нараховано відповідачу 211803,77 грн інфляційних втрат, 42853,52 грн 3% річних та 269323,46 грн пені, а також стягнув 40034,92 грн судового збору.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ТОВ "Складське господарство" визнали частково, боржник - в сумі 4 180 333,37 грн, розпорядник майна - в сумі - 4 963 439,54 грн. Покликаються на проведену часткову оплату боргу в сумі 100 000 грн. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

У відповідності до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Такі ж положення містить і стаття 326 ГПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Оскільки грошові вимоги в сумі 4 652 840,89 грн основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та стягнутого судового збору підтверджено судовими рішеннями, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 303 942,65 грн пені також підтверджено судовими рішеннями, а тому такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

В частині 100 000,00 грн суд відхиляє грошові вимоги кредитора, оскільки у такому розмірі вони були погашені в межах виконавчого провадження НОМЕР_8, що підтверджено платіжною інструкцією № 8735 від 17.02.2026. Факт погашення частини заборгованості у 100 000 грн підтвердив керівник ТОВ "Складське господарство" у судовому засіданні. Зазначені кошти в сумі 100 000 грн, згідно черговості, встановленої у ст. 534 ЦК України, зараховуються в рахунок сплати неустойки (пені), перед погашенням основного боргу.

В іншій частині заперечення боржника проти вимог кредитора суд визнає необґрунтованими, оскільки інфляційні втрати, 3 % річних, пеня та судовий збір стягнуто з боржника судовими рішеннями, а тому визнання боржником лише суми основного боргу, згідно даних свого бухгалтерського обліку, є необґрунтованим.

Щодо заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крос".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ТОВ "Крос" щодо оплати 4 370 417,26 грн, які підтверджені рішеннями суду.

Рішенням від 24.07.2024 у справі № 909/476/24 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Крос" 1 017 556, 60 грн, з яких 980 156, 87 грн - заборгованість за договором від 01.01.2023 №А2023100051 про надання послуг із технічного обслуговування систем пожежної автоматики на об'єктах ТОВ "Карпатнафтохім", 23 358, 47 грн - інфляційні втрати, 14 041, 26 грн - 3 % річних, а також 12 210, 68 грн судового збору.

Як підтверджено рішенням суду, заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням ТОВ "Карпатнафтохім", як замовником, зобов'язань за договором від 01.01.2023 № А2023100051 про надання послуг із технічного обслуговування систем пожежної автоматики на об'єктах замовника. Відповідач надав вказані в Договорі послуги на суму 980 156,87 грн, а позивач прийняв їх, про що свідчать акти приймання - передачі наданих послуг: № 00000624 від 27.09.2023 на суму 248 607,19 грн, № 00000669 від 31.10.2023 на суму 255 676,90 грн, № 00000716 від 04.12.2023 на суму 239 612,59 грн, № 00000768 від 07.12.2023 на суму 236 260,19 грн. Акти підписані відповідачем без претензій чи зауважень до наданих послуг. У зв'язку з порушенням строку оплати наданих послуг позивач додатково нарахував відповідачу відповідно до вимог ст. 625 ЦК України 23 358,47 грн - інфляційні втрати, 14 041,26 грн - 3 % річних, а також стягнув 12 210,68 грн судового збору.

Також, рішенням від 25.08.2025 у справі № 909/472/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крос" заборгованість в сумі 3 301 037 грн 53 к., з яких: 2 998 743 грн 68 к. - основного боргу, 246 920 грн 12 к. - інфляційні збитки, 55 373 грн 73 к.- 3% річних та 39 612 грн 45 к. - судового збору.

Як підтверджено рішенням суду, заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням ТОВ "Карпатнафтохім", як замовником, зобов'язань за договором підряду №А2024100026 від 06.12.2023, щодо виконання робіт із технічного обслуговування (далі - роботи) автоматичних систем пожежогасіння (водяне, газове, пінне, порошкове, аерозольне), пожежної сигналізації та внутрішніх пожежних кранів. Згідно з актами виконаних робіт заборгованість відповідача перед позивачем щодо здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи становить 2 998 743 грн 68 к. (сума основного боргу). У зв'язку з порушенням строку оплати наданих послуг позивач додатково нарахував відповідачу відповідно до вимог ст. 625 ЦК України 246 920 грн 12 к. - інфляційні втрати, 55 373 грн 73 к - 3 % річних, а також стягнув 39 612 грн 45 к. судового збору.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ТОВ "Крос" визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 4 370 417,26 грн основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та стягнутого судового збору підтверджено судовими рішеннями, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед АТ "Укртрансгаз" щодо оплати 1860,02 грн основного боргу та 154,03 грн пені, які підтверджені первинними документами.

22.06.2018 між АТ «Укртрансгаз» (Оператор) та ТОВ «Карпатнафтохім» (Замовник) укладено договір № А201850261/1806000302 зберігання (закачування, відбору) природного газу, відповідно до якого (у редакції додаткової угоди № 4 від 22.01.2025) Оператор надає Замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу, у тому числі поміщеного в митний режим митного складу (далі Послуги), шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у Договорі, а Замовник зобов'язується оплатити Оператору вартість Послуг на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 10.1. Договору Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.03.2028. Договір вважається продовженим на один рік, якщо з місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 6.1. - 6.4. Договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 22.01.2025) вартість Послуг розраховується відповідно до тарифів та коефіцієнтів, що встановлюються Регулятором. Тарифи та коефіцієнти є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності рішенням Регулятора про їх встановлення і додаткового письмового погодження Сторін не потребують. Визначена на їх основі вартість Послуг застосовується Сторонами при розрахунках за Послуги згідно з умовами Договору. Оплата вартості Послуг при замовленні річної та/або об'єднаної потужності, потужності на базовий сезон закачування та/або базовий сезон відбору, потужності на місяць (у тому числі для потужності, що розподіляється більше, ніж на один газовий місяць до кінця року зберігання), здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок Оператора на умовах 100-відсоткової попередньої оплати за п'ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися Послуги.

Згідно з обліком про рух природного газу в газосховищах АТ «Укртрансгаз» на рахунку зберігання ТОВ «Карпатнафтохім» обліковується природний газ в обсязі 4,885 тис. куб. м, що також підтверджується довідкою про залишок газу в ПСГ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Частинами першою-третьою статті 946 ЦК України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

У зв'язку з неоплатою ТОВ "Карпатнафтохім" послуг зберігання природного газу з липня 2024 року, у нього утворилась заборгованість за надані послуги в розмірі 1 702,53 грн, яка підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, у відповідності до статті 625 ЦК України кредитор нарахував за період прострочення 3% річних в сумі 44,20 грн та інфляційні втрати в сумі 113,29 грн за період з 01.07.2024 по 26.02.2026.

Відповідно до п. 7.5. Договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 22.01.2025) у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, Замовник додатково сплачує Оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Кредитор нарахував пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 154,03 грн за період з 01.07.2024 по 26.02.2026.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 статті 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки кредитора щодо сплати основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд визнає такі правильними.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги АТ "Укртрансгаз" визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Оскільки грошові вимоги підтверджено договором, довідкою про облік руху природного газу, розрахунками, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються: 1860,02 грн (основний борг, інфляційні втрати та 3% річних) - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 154,03 грн пені - до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в розмірі 38 321 071,44 грн з оплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, які підтверджені судовими рішеннями та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Рішенням від 15.01.2024 по справі № 300/7541/23 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1119510 (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот десять) гривень 20 копійок.

Рішенням від 09.02.2024 по справі № 300/72/24 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах:

- по списку №1 за період з листопада по грудень 2023 року 1767599,11 гривень (один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень одинадцять копійок);

- по списку №2 за період з листопада по грудень 2023 року 501590,75 гривень (п'ятсот одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривень сімдесят п'ять копійок).

Рішенням від 10.12.2024 по справі № 300/5170/24 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з січня 2024 року по червень 2024 року в розмірі 7 271 240 (сім мільйонів двісті сімдесят одну тисячу двісті сорок) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Рішенням від 09.02.2024 по справі № 300/7491/24 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2024 по вересень 2024 у розмірі 3 912 986 (три мільйони дев'ятсот дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 72 копійки.

Рішенням від 20.05.2025 по справі № 300/96/25 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року у розмірі 4034087 (чотири мільйони тридцять чотири тисячі вісімдесят сім) гривень 57 копійок.

Рішенням від 04.06.2025 по справі № 300/2169/25 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2025 року по березень 2025 року в сумі 3918746 (три мільйони дев'ятсот вісімнадцять тисяч сімсот сорок шість) гривень 45 копійок.

Рішенням від 08.09.2025 по справі № 300/3076/25 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень 2025 року в розмірі 1437264,06 грн (один мільйон чотириста тридцять сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні 06 копійок).

Рішенням від 03.10.2025 по справі № 300/4607/25 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня по червень 2025 року в сумі 2837932,48 грн (два мільйони вісімсот тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Рішенням від 10.03.2026 по справі № 300/7/26 Івано-Франківський окружний адміністративний суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за жовтень-грудень 2025 року у сумі 4 288 109 (чотири мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч сто дев'ять) грн 71 коп.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Крім того, за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 та за період з 01.01.2026 по 26.02.2026 заборгованість ТОВ "Карпатнафтохім" перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з оплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 7 232 004,11 грн підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за відповідні періоди.

Такі розрахунки були направлені та доставлені поштою ТОВ "Карпатнафтохім", що підтверджується супровідними листами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких кредитор долучив до своєї заяви

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Прикінцевими положеннями Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення'' та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (Інструкція № 21-1).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Пунктом 6.1 Інструкції №21-1 встановлено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 врегульовано, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції №21-1 передбачено, що розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи пенсійного фонду, а страхувальник (Боржник) зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених фондом.

При цьому підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Оскільки грошові вимоги в сумі 38 321 071,44 грн підтверджено судовими рішеннями та копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, такі вимоги визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Фізичної особи-підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Семеніхіною Лесею Федорівною щодо оплати 742 048,52 грн, яка підтверджена судовими наказами.

Господарський суд Івано-Франківської області видав загалом 4 судових накази про стягнення заборгованості з ТОВ "Карпатнафтохім" в користь ФОП Семеніхіної Л.Ф.:

1) судовим наказом від 14.07.2025 у справі № 909/839/25 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи - підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни заборгованість у розмірі 305317,00 грн, (триста п"ять тисяч триста сімнадцять грн), з яких: 275114,50 грн - основна заборгованість, 25006,51 грн - інфляційні втрати, 5195, 99 грн - 3% річних та 242 грн 24 коп. (двісті сорок дві грн, 24 к.) судового збору;

2) судовим наказом від 16.07.2025 у справі № 909/849/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни заборгованість у розмірі 270 981 (двісті сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 60 коп. за Договором № А201850379 від 14.06.2018, а також 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору;

3) судовим наказом від 21.07.2025 у справі № 909/850/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи - підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни заборгованість у сумі 40296 (сорок тисяч двісті дев'яносто шість гривень) 16 коп., а також 242 (двісті сорок дві гривні) 24 коп. судового збору;

4) судовим наказом від 16.02.2026 у справі № 909/184/26 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни заборгованість у розмірі 124 460 (сто двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят) грн 80 коп. за Договором №А201850379 від 14.06.2018, а також 266 (двісті шістдесят шість) грн 24 коп. судового збору.

Зазначені судові накази набрали законної сили, не були скасовані.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Семеніхіної Лесі Федорівни визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Згідно з ч. 1 статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 статті 148 ГПК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 742 048,52 грн підтверджено судовими наказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Об'єднаної організації профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Об'єднаною організацією профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб щодо оплати 1 936 699,28 грн членських профспілкових внесків та 19 772,59 грн судового збору, які підтверджені рішенням суду та первинними документами.

Між ТОВ "Карпатнафтохім" та Об'єднаною організацією профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб було укладено Колективний договір на 2015-2018рр., що зареєстрований Управлінням соціального захисту населення Калуської міської ради 08 листопада 2016 року за реєстраційним номером 721. В колективний договір в подальшому внесено зміни 07.11.2019 спільним рішенням адміністрації ТОВ "Карпатнафтохім" та профкому щодо зміни назви сторони.

Згідно з підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 розділу 9 «ГАРАНТІЇ ПРАВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКИ» Колективного договору роботодавець (ТОВ "Карпатнафтохім") зобов'язується при наявності письмових заяв працівників щомісяця безкоштовно переказувати на рахунок профспілкової організації членські профспілкові внески.

Аналогічна умова передбачена й у пункті 8.4 Статуту Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України, зокрема, за наявності письмових заяв членів профспілки роботодавець щомісячно та безоплатно утримує з їх заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників, відповідно до укладеного колективного договору й окремої угоди у визначені терміни.

Пунктом 8.3 Статуту визначено, що щомісячні членські внески встановлюються, зокрема, в розмірі 1% від заробітної плати.

Однак, передбачених колективним договором обов'язків зі сплати членських внесків, утриманих із заробітної плати працівників, ТОВ "Карпатнафтохім" не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 936 699,28 грн, яка підтверджена актом звірки взаємних розрахунків.

Кредитором подано до суду також проміжні акти звірки розрахунків, складені станом на 31.03.2025 (борг становив 1 467 749,81 грн), станом на 30.06.2025 (борг становив 1 607 241,17 грн), станом на 30.09.2025 (борг становив 1 734 154,52 грн), станом на 31.12.2025 (борг становив 1 859 693,01 грн).

Заочним рішенням від 17.03.2025 у справі № 345/7033/24 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРПАТНАФТОХІМ» в користь ОБ'ЄДНАНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ «КАРПАТНАФТОХІМ» ТА СЕРВІСНИХ СЛУЖБ заборгованість зі сплати членських профспілкових внесків в сумі 1318172,65 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 19772,59 грн.

Дана заборгованість, стягнута судовим рішенням, існувала станом на 31.12.2024.

Зазначене рішення суду набрало законної сили, не оскаржувалось, не було скасоване.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Об'єднаної організації профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

У відповідності до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Згідно з положеннями ст. 249 КЗпП України за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, роботодавець щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Роботодавець не вправі затримувати перерахування зазначених коштів. Спори, пов'язані з невиконанням роботодавцем цих обов'язків, розглядаються у судовому порядку.

Оскільки грошові вимоги в сумі 1 936 699,28 грн підтверджено первинними документами (колективний договір), статутом, актами звірки взаємних розрахунків, а також рішенням суду, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки є утриманнями із заробітної плати працівників. Сума стягнутого у цивільній справі судового збору в розмірі 19 772,59 грн включається до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Управління комунальної власності Калуської міської ради.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Управлінням комунальної власності Калуської міської ради щодо оплати 79 754,50 грн орендної плати та 25 275,33 грн пені, які підтверджені первинними документами.

04.01.2022 Управління комунальної власності Калуської міської ради та ТОВ "Карпатнафтохім" уклали договір оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності Калуської міської територіальної громади № А2022100076/№41, за яким Управління комунальної власності Калуської міської ради (Орендодавець) передало, а Орендар (ТОВ "Карпатнафтохім") прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 146,53 кв.м. у м. Калуш по вул. Чорновола, 20 під музей історії і трудової слави підприємства.

Базовий розмір місячної орендної плати становить 1809,20 грн з ПДВ (п. 3.1 договору оренди).

Розмір орендної плати, яку повинен сплачувати Орендар за звітний місяць, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата щомісячно коригується на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.2. договору оренди).

Орендоване приміщення передано в користування ТОВ "Карпатнафтохім" за актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 04.01.2022.

Як підтверджується карткою розрахунку та оплати орендної плати та пені від 12.03.2026 починаючи з жовтня 2023 року ТОВ "Карпатнафтохім" перестало виконувати свої зобов'язання по орендній платі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 79 754,50 грн.

Крім того, п. 5.2 договору оренди передбачено, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі Орендар сплачує на рахунок Управління комунальної власності Калуської міської ради пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості з першого числа місяця наступного за звітним, включаючи день сплати заборгованості.

Враховуючи порушення зобов'язань зі сплати орендної плати, Управління комунальної власності Калуської міської ради нарахувало ТОВ "Карпатнафтохім" пеню в розмірі 25 275,53 грн.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Управління комунальної власності Калуської міської ради визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки грошові вимоги в сумі 79 754,50 грн орендної плати та 25 275,33 грн пені підтверджено первинними документами (договором, актом прийому-передачі), а також карткою розрахунку та оплати орендної плати та пені, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (79 754,50 грн орендної плати) та до шостої черги задоволення вимог кредиторів (25 275,33 грн пені). Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" щодо оплати 63 740 837,22 грн заборгованості за поставлену електричну енергію постачальником "останньої надії", яка підтверджена первинними документами.

Розпорядженням КМУ від 12.12.2018 № 1023-р "Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії", ДПЗД "Укрінтеренерго" визначений постачальником "останньої надії".

Відповідно до частини першої статті ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або припинення дії ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених цим Законом. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживача (ч. 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з дати припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, далі - ПРРЕЕ).

На виконання вимог ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ДПЗД "Укрінтеренерго" оприлюднило на своєму офіційному веб-сайті за адресою www.uie.кiev.ua: Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з додатком - Комерційна пропозиція; інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» та ТОВ "Карпатнафтохім", укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції,

ТОВ «Карпатнафтохім» споживало електричну енергію на умовах цього Договору у період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року.

За повідомленням ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» ТОВ «Карпатнафтохім», було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.10.2023р., що підтверджується листом ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» від 29.09.2023р. № 50011265/888 та переліком споживачів переведених на постачання електричної енергії до ПОН, який є додатком до цього листа.

Також, відповідно до даних ПрАТ НЕК «Укренерго» ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.10.2023р, що підтверджується листом ПрАТ НЕК «Укренерго» від 27.09.2023р.№ 01/48412 та переліком споживачів переведених на постачання електричної енергії до ПОН, який є додатком до цього листа (копії додаються).

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Згідно з п. 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Відповідно до Звіту щодо фактичного (звітного) споживання електричної енергії за жовтень 2023 року складено рахунок № 000033129683/35/О10/55504 від 07.11.2023р. та Акт № 047843 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023р. від 31 жовтня 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 3 003 539 кВт.*год., на суму 17 197 627,56 грн. (з ПДВ).

Вищезазначений акт купівлі-продажу електроенергії підписаний Кредитором та Боржником.

Відповідно до Звіту щодо фактичного (звітного) споживання електричної енергії за листопад 2023 року складено рахунок № 000033129683/35/О11/58042 від 11.12.2023р. та Акт № 050348 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2023р. від 30 листопада 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 3 206 139 кВт.*год., на суму 20 006 461,26 грн. (з ПДВ).

Вищезазначений акт купівлі-продажу електроенергії підписаний Кредитором та Боржником.

Відповідно до Звіту щодо фактичного (звітного) споживання електричної енергії за грудень 2023 року складено рахунок № 000033129683/35/О12/59248 від 10.01.2024р. та Акт № 051526 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2023р. від 31 грудня 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 3 425 758 кВт.*год., на суму 22 442 072,15 грн.

Вищезазначений акт купівлі-продажу електроенергії підписаний Кредитором та Боржником.

Заборгованість відповідно до вищенаведених рахунків та актів Боржником не була погашена та становить 59 646 160,97 грн.

Також, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримало від ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» Звіти про фактичне споживання споживачем електричної енергії постачальника «останньої надії» за період жовтень 2023 року - грудень 2023 року.

Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2023 року складено рахунок № 000033129683/15/О10/55899 від 10.11.2023р. та Акт № 048238 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023р. від 31 жовтня 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 62 075 кВт.*год., на суму 391 563,38 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором на поштову адресу Боржника, а Боржник отримав їх 12.12.2023 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2023 року складено рахунок № 000033129683/15/О11/58531 від 11.12.2023р. та Акт № 050837 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2023р. від 30 листопада 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 192 201 кВт.*год., на суму 1 311 227,51 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором на поштову адресу Боржника, а Боржник отримав їх 03.01.2024 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2023 року складено рахунок № 000033129683/15/О12/59924 від 12.01.2024р. та Акт № 052198 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2023р. від 31 грудня 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 335 322 кВт.*год., на суму 2 391 885,36 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором на поштову адресу Боржника, а Боржник отримав їх 31.01.2024 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заборгованість відповідно до вищенаведених рахунків та актів Боржником не була погашена та становить 4 094 676,25 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію становить 63 740 837,22 грн (з урахуванням ПДВ)

Відповідно до п.5.10 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже заборгованість боржника з оплати вартості спожитої електричної енергії в розмірі 63 740 837,22 грн підтверджена належними первинними документами.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 Комерційної пропозиції, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

За змістом зазначеної норми закону нарахування процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Кредитором нараховано на суму заборгованості 20 197 725,49 грн 15% річних та 14 561 341,59 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Представник боржника усно в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення нарахованих процентів річних та інфляційних втрат, зазначає що такі нарахування перевищують половину основного боргу, є надмірними. Також вказує на те, що боржник не міг впливати на умови договору, а також покликається на складний фінансовий стан боржника.

Представник кредитора заперечив проти зменшення процентів річних та інфляційних втрат, наполягає на визнанні судом усієї суми заявлених грошових вимог.

Розглянувши надане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).

У п. 8.33 цієї ж постанови Велика палата Верховного Суду зазначила: якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 911/867/19 та 25.02.2020 у справі № 904/2542/19).

У контексті обставин даної справи суд враховує такі обставини:

1) матеріали справи містять докази часткової зупинки з 24.02.2022 виробничої діяльності боржника, а саме: цеху піролізу компримування і поділу пірогазу; цеху з виробництва вуглеводнів; цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів; цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом; цеху з виробництва хлорвінілу; цеху з виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної (наказ від 24.02.2022 № 99); приступлення до робіт по консервації зазначених виробництв (накази від 25.02.2022 № 105, від 11.04.2022 № 193), зміни істотних умов праці працівників шляхом встановлення трьохденного робочого тижня (наказ № 424 від 14.11.2022);

2) згідно з наявними в матеріалах справи доказами у боржника наявна заборгованість із заробітної плати перед працівниками в розмірі 194 203 535,33 грн станом на 25.03.2026;

3) ТОВ "Карпатнафтохім", окрім іншої діяльності, проводить очищення стічних вод міста Калуша та водопостачання частини цього міста, підприємству належать очисні споруди, на яких проводиться очищення стічних вод міста. Дані обставини є загальновідомі, широко висвітлювались у місцевих засобах масової інформації, зокрема в контексті загроз відключення ТОВ "Карпатнафтохім" від електропостачання. Відтак на ТОВ "Карпатнафтохім" продовжують працювати працівники, які забезпечують діяльність таких об'єктів.

Такі обставини в сукупності з відкриттям щодо боржника справи про банкрутство свідчать про складний майновий стан боржника, і в той же час про необхідність продовження господарської діяльності з водозабезпечення та очищення стічних вод м. Калуша.

Враховуючи наведене, а також що сума нарахованих кредитором 15% річних перевищує 30% від основного боргу, перевищує розмір нарахованих інфляційних втрат, збитки кредитора від знецінення грошових коштів захищені шляхом стягнення з боржника інфляційних втрат, суд дійшов висновку про неспівмірність нарахування боржнику процентів річних у розмірі 15%, і зменшує проценти річні до 3%, стягнення яких за замовчуванням передбачено вимогами статті 625 ЦК України, що становить 4 039 545,10 грн. Решта вимог щодо стягнення процентів річних у розмірі 16 158 180,39 грн суд відхиляє.

З наведених мотивів суд визнає грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у розмірі 82 341 723,91 грн (63 740 837,22 грн заборгованості з оплати за електричну енергію, 4 039 545,10 грн процентів річних та 14 561 341,59 грн інфляційних втрат), і такі грошові вимоги відповідно до положень ст. 64 КУзПБ та вимоги включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_2 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_2 щодо виплати заробітної плати в сумі 100 346,13 грн.

ОСОБА_2 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 26.01.2026 (наказ № 15-К від 26.01.2026).

Сума заборгованості ТОВ "Карпатнафтохім" із заробітної плати перед ОСОБА_2 становить 100 346,13 грн (копія розрахункового листка).

Такий же розмір заборгованості підтверджується і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" (код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_2 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_2 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 100 346,13 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 100 346,13 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_3 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_3 щодо виплати заробітної плати в сумі 63 739,88 грн.

ОСОБА_3 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 26.01.2026 (наказ № 16-К від 26.01.2026).

Сума заборгованості ТОВ "Карпатнафтохім" із заробітної плати перед ОСОБА_3 становить 63 739,88 грн (копія розрахункового листка).

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_3 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_3 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 63 739,88 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 63 739,88 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_4 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_4 щодо виплати заробітної плати в сумі 84 700,32 грн.

ОСОБА_4 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 03.02.2026 (наказ № 54-К від 03.02.2026).

Сума заборгованості ТОВ "Карпатнафтохім" із заробітної плати перед ОСОБА_4 становить 84 700,32 грн (копія розрахункового листка).

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_4 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_4 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 84 700,32 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 84 700,32 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_5 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_5 щодо виплати заробітної плати в сумі 79 295,89 грн.

ОСОБА_5 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 02.02.2026 (наказ № 35-К від 02.02.2026).

Сума заборгованості ТОВ "Карпатнафтохім" із заробітної плати перед ОСОБА_5 становить 79 295,89 грн (довідка № 1-256 від 09.03.2026).

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_5 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_5 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 79 295,89 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 79 295,89 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати в сумі 42 065,31 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 95 730,90 грн.

ОСОБА_1 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 04.09.2024 (копія трудової книжки).

При звільненні боржник не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 42 065,31 грн.

Заочним рішенням від 21.01.2025 по справі № 345/6700/24 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ОСОБА_1 42 065,31 грн нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні, а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 05.09.2024 по 21.01.2025 включно в сумі 73 467,90 грн.

На виконання даного рішення Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області видав виконавчі листи, а Калуський відділ ДВС відкрив виконавчі провадження (постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_10 від 12.02.2025 та № НОМЕР_11 від 03.03.2025).

Заочним рішенням від 14.04.2025 по справі № 345/958/25 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 22.01.2025 по 04.03.2025 включно в сумі 22 263,00 грн.

На виконання даного рішення суду Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області видав виконавчий лист, а Калуський відділ ДВС відкрив виконавче провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9 від 22.05.2025).

Заборгованість із виплати заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 42 065,31 грн підтверджується також і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" (код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Зазначені вище судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_1 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Як встановив суд, при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 42 065,31 грн, котра стягнута з боржника рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 по справі № 345/6700/24.

Оскільки грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 42 065,31 грн заборгованості із заробітної плати підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім того, у зв'язку з не проведенням з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, рішеннями Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 по справі № 345/6700/24 та від 14.04.2025 по справі № 345/958/25, на підставі статті 117 КУзПБ, стягнуто з ТОВ "Карпатнафтохім" в користь ОСОБА_1 загалом 95 730,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У пункті 57 постанови від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За наведеного, оскільки грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 95 730,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку підтверджено належними доказами, такі визнаються судом. Так як у цій частині грошові вимоги кредитора до боржника не входять до структури заробітної плати, вони відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області щодо оплати 18 628,43 грн плати за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій, які підтверджені первинними документами.

26.10.2021 між комунальним підприємством «Міський інформаційний центр» Калуської міської ради Івано-Франківської області (КП "МІЦ") та ТОВ «Карпатнафтохім» (Користувач) укладено Договір № 13/к/21 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальний конструкцій (Договір), відповідно до п. 1.1 якого КП «МІЦ» надає Користувачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальний конструкцій, згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами («Користувачем») місць, які перебувають у комунальній власності з метою:

а) встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у «Користувача» на законних підставах, та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами;

б) обслуговування спеціальних конструкцій ( підтримування в належному стані, наклеювання рекламоносіїв, тощо).

Відповідно до п. 2.1. Договору цей Договір набирає чинності 26 жовтня 2021 року та діє по 26 жовтня 2026 року, згідно з дозволами №13, №13/1 від 26.10.2021р., №13/2 від 26.10.2021р. (згідно з рішенням МВК №306 від 26.10.2021р).

У п.. 2.2. Договору погоджено, що Договір пролонговується тільки за письмовою згодою сторін та діє протягом строку, на який видано дозвіл, на умовах оплати, передбаченої пунктом 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір плати за користування місцями, наданими в користування за цим Договором складає 658,24 грн без ПДВ на місяць; ПДВ складає : 131,65 грн, загальний розмір плати : 789,89 грн з ПДВ.

1) Спеціальна конструкція на вул. Івано-Франківській, площею 3,00 м2 - 204 грн (без ПДВ); ПДВ - 40,80 грн, загальний розмір плати на місяць: 244,80 грн з ПДВ;

2) Спеціальна конструкція на вул. Промисловій, біля роздоріжжя на управління ТОВ «Карпатнафтохім» площею 3,56 м2 - 121,04 грн (без ПДВ); ПДВ - 24,21 грн, загальний розмір плати на місяць: 145,25 грн з ПДВ;

3) Спеціальна конструкція на вул. Б. Хмельницького, площею 4,90 м2 - 333,20 грн (без ПДВ); ПДВ - 66,64 грн, загальний розмір плати на місяць: 399,84 грн з ПДВ.

У відповідності до п. 4.2. Договору, оплата здійснюється щомісячно протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення Актів наданих послуг.

За актом приймання-передачі в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій від 26.10.2021 КП "КІЦ" передало ТОВ "Карпатнафтохім" у користування місця за адресами: а) м. Калуш, вул. Івано-Франківській, по праву сторону від кільця; б) м. Калуш, вул. Промислова, біля роздоріжжя на управління ТОВ "Карпатнафтохім", права сторона від дороги; в) м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, кільце в промисловій зоні для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, на умовах, визначених договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування рекламних конструкцій № 13/к/21 від 26.10.2021. Місця для розміщення зовнішньої реклами передані у задовільному стані.

Додатковими угодами № 1 від 01.03.2022 та № 3 від 18.09.2023 сторони визначали, що з 01.03.2022 року в умовах воєнного стану нарахування плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних конструкцій здійснюється в розмірі 50% від повної вартості - на період до прийняття рішення про відновлення нарахування плати.

Актами здачі приймання робіт (наданих послуг), які складені за період жовтня 2023-лютого 2026 року підтверджується виникнення у ТОВ "Карпатнафтохім" грошових зобов'язань перед КП "КІЦ" з оплати за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій на суму 18 628,23 грн.

Боржник оплати не провів.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 18 628,23 грн плати за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій підтверджено первинними документами (договором, актом прийому-передачі місць, актами надання послуг), такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ТОВ "Фотонік" у розмірі 461 364,47 грн, які підтверджені ухвалою суду про затвердження мирової угоди.

Ухвалою про затвердження мирової угоди від 22.12.2023 у справі № 909/902/23 Господарський суд Івано-Франківської області затвердив мирову угоду від 06.12.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотонік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім".

Умови затвердженої судом мирової угоди передбачали, що:

1) "ТОВ "Карпатнафтохім" визнає заборгованість в розмірі 457 930,00 грн перед ТОВ "Фотонік" за договором на виконання робіт з ремонту засобів АСУТП і ПАЗ №А2022100391 від 28.11.2022 (п. 1. Мирової угоди);

2) Сторони домовилися про наступний порядок погашення заборгованості зазначеної в п.1 даної мирової угоди, а також 50% сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у справі №909/902/23: суму заборгованості по договору №А2022100391 від 28.11.2022 в розмірі 228 965,00 грн відповідач зобов'язується сплатити позивачу до 31.01.2024; суму заборгованості по договору №А2022100391 від 28.11.2022 в розмірі 228 965,00 грн відповідач зобов'язується сплатити позивачу до 29.02.2024; 50% сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у справі №909/902/23 в розмірі 3 434,48 грн відповідач зобов'язується сплатити позивачу до 31.03.2024. (пункт 2, підпункти 2.1-2.3 Мирової угоди).

Ухвалою від 08.04.2024 у справі № 909/902/23 Господарський суд Івано-Франківської області заяву ТОВ "Карпатнафтохім" б/н від 27.03.2024 (вх.№2868/24 від 27.03.2024) про відстрочення виконання судового рішення задовольнив частково; відстрочив виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2023 у справі №909/902/23 про затвердження мирової угоди до 22.07.2024.

Постановою про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_12 від 07.03.2024 державним виконавцем Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушликом О.В. відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області № 909/902/23 від 22.12.2023. Виконавче провадження не завершене.

Зазначена ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про затвердження мирової угоди від 22.12.2023 у справі № 909/902/23 набрала законної сили, не оскаржувалась.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ТОВ "Фотонік" визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Оскільки грошові вимоги в сумі 461 364,47 грн підтверджено ухвалою суду про затвердження мирової угоди, такі вимоги визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Заявлені грошові вимоги в частині 102 045,01 грн інфляційного збільшення боргу та 28 854,16 грн 3% річних суд відхиляє з наступних мотивів.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми кредитор вправі нарахувати боржнику три відсотки річних та інфляційні втрати за період прострочення грошового зобов'язання.

В той же час, відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог.

ТОВ "Фотонік" заявило грошові вимоги в розмірі 102 045,01 грн інфляційного збільшення боргу та 28 854,16 грн 3%, однак ні у заяві з грошовими вимогами, ні у додатках до неї не навело жодних розрахунків інфляційних втрат та 3% річних.

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних у додатках до заяви з грошовими вимогами ТОВ "Фотонік" відсутні.

За відсутності таких розрахунків суд не може перевірити їх правильність, з'ясувати чи вірно кредитор визначив період, за який проведено відповідні нарахування, індекси інфляції, які підлягають застосуванню тощо.

Визнання боржником та розпорядником майна боржника вимог за нарахованими інфляційними втратами та 3% річних не має для суду обов'язкового значення, оскільки саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20). При цьому суд враховує також особливу мету провадження у справі про банкрутство, якою є найповніше задоволення вимог усіх кредиторів, а також принцип судового контролю у справах про банкрутство.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_6 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_6 щодо виплати заробітної плати в сумі 29 819,77 грн.

ОСОБА_6 був звільнений із ТОВ "Карпатнафтохім" 22.04.2024 (копія наказу № 216-К від 22.04.2024).

При звільненні боржник не виплатив ОСОБА_6 заробітну плату в сумі 29 819,77 грн.

Заочним рішенням від 13.06.2025 по справі № 345/1783/25 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ОСОБА_6 нараховану, але не виплачену, заробітну плату за період з березня 2024 року по квітень 2024 року в загальній сумі 29 819,77 грн, а також середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.04.2024 по 22.10.2024 в сумі 124 248,04 грн.

На виконання даного рішення Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області видав виконавчі листи, а Калуський відділ ДВС відкрив виконавчі провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_13 від 11.08.2025, № НОМЕР_14 від 11.08.2025 та № НОМЕР_15 від 11.08.2025).

Заборгованість із виплати заробітної плати ОСОБА_6 в сумі 29 819,77 грн підтверджується також і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" (код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Зазначене вище судове рішення набрало законної сили, не оскаржувалось.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_6 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Як встановив суд, при звільненні з ОСОБА_6 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 29 819,77 грн, котра стягнута з боржника рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.06.2025 по справі № 345/1783/25.

Оскільки грошові вимоги в сумі 29 819,77 грн заборгованості із заробітної плати підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо грошових вимог у розмірі 124 248,04 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 242,48 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в цивільній справі, такі суд не розглядає враховуючи подану ОСОБА_6 заяву про уточнення вимог кредитора від 24.03.2026 (вх. № 5534/26 від 25.03.2026) та ухвалу суду від 26.03.2026.

Щодо заяви з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ "Карпатнафтохім" не виконаних грошових зобов'язань перед Головним управлінням ДПС у Закарпатській області щодо сплати 1 646 668,87 грн орендної плати за землю з юридичних осіб та 220 875,47 грн пені, які підтверджені податковими деклараціями боржника з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з лютого 2023 року по лютий 2026 року, розрахунками заборгованості та пені, податковою вимогою.

ТОВ "Карпатнафтохім" самостійно задекларувало зобов'язання зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб в сумі 1 646 668,87 грн за період з лютого 2023 року по лютий 2026 року, подавши до Головного управління ДПС у Закарпатській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Як підтверджується деклараціями, земельні ділянки розташовані на території Керецівської, Міжгірської, Іршавської, Кам'янської Великобийганської та Великоберезької територіальних громад.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (ПК України), податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

Платник податків, крім іншого, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

За змістом п. 10.1.1 п. 10.1 статті 10 ПК України, до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку, плати за землю (стаття 265 ПК України).

За змістом п.п. 269.1.2 п. 269.1 статті 269 ПК України, платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 2780 ПК України.

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 статті 286 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 статті 287 ПК України).

Як встановив суд, ТОВ "Карпатнафтохім" виконало свій обов'язок щодо самостійного обчислення податкових зобов'язань щодо плати за землю у формі орендної плати, декларування таких податкових зобов'язань у сумі 1 646 668,87 грн, однак задекларованих сум орендної плати не сплатило, у зв'язку з чим такі узгоджені податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Крім того, Головне управління ДПС у Закарпатській області просить визнати також його грошові вимоги в сумі 220 875,47 грн пені, нарахованої за порушення строків сплати орендної плати.

Відповідно до п. 109.1. та 109.2 ст. 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 129.3.3 встановлений кінцевий строк нарахування пені на суму податкового боргу, зокрема, день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 ПК України).

Згідно статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 129.3.3 Податкового кодексу України встановлений кінцевий строк нарахування пені на суму податкового боргу, зокрема, день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 статті 129 ПК України).

У відповідності до ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Щодо строків давності при нарахуванні пені слід зазначити, що її нарахування супроводжує весь період існування податкового боргу від моменту його виникнення і до повного погашення податкового боргу. Пеня не нараховується на пеню, однак нараховується на всю суму податкового боргу (узгодженого грошового зобов'язання). Існування податкового боргу тягне за собою нарахування пені. Припинення податкового боргу припиняє таке нарахування.

Являючи собою міру відповідальності за несвоєчасну сплату податкового боргу пеня нараховується щоденно, автоматично, незалежно від строків давності та вини платника у несвоєчасній сплаті податкового боргу.

За наданими кредитором, як контролюючим органом, розрахунками, сума пені, нарахованої за порушення строків сплати податкових зобов'язань щодо орендної плати за земельні ділянки, складає 220 875,47 грн.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Оскільки грошові вимоги в сумі 1 646 668,87 грн податкового боргу зі сплати орендної плати за землю та 220 875,47 грн пені підтверджено податковими деклараціями боржника, розрахунками контролюючого органу, такі вимоги визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до третьої черги задоволення вимог кредиторів (1 646 668,87 грн податкового боргу зі сплати орендної плати за землю) та до шостої черги задоволення вимог кредиторів (220 875,47 грн пені). Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

В судовому засіданні 24.04.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 18.05.2026, оскільки у межах даної справи про банкрутство із заявами з грошовими вимогами в межах 30-денного строку звернулись 78 кредиторів, що потребує від суду значної кількості часу на їх вивчення, підготовку до розгляду та складання судових рішень у справі. Однак, оскільки дана ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, це не призвело до порушення прав учасників справи на своєчасне оскарження ухвали.

За наведеного, керуючись ст. 2, 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683), наступних кредиторів:

1.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (77306, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 43399187) в сумі 4 652 840,89 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 303 942,65 грн (пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крос" (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 13644220) в сумі 4 370 417,26 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.3. Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 30019801) в сумі 1860,02 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 154,03 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.4. Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 20551088) в сумі 38 321 071,44 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.5. Фізичної особи-підприємця Семеніхіної Лесі Федорівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в сумі 742 048,52 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.6. Об'єднаної організації профспілки "Карпатнафтохім" та сервісних служб (77300, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 26214939) в сумі 1 936 699,28 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів 19 772,59 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.7. Управління комунальної власності Калуської міської ради (77300, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Підвальна, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи: 25668684) в сумі 79 754,50 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 25 275,53 грн (пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.8. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 19480600) в сумі 82 341 723,91 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.9. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в сумі 100 346,13 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.10. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в сумі 63 739,88 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.11. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в сумі 84 700,32 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.12. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в сумі 79 295,89 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.13. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) в сумі 42 065,31 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 95 730,90 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

1.14. Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" Калуської міської ради Івано-Франківської області (77300, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Івана Франка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 34672278) в сумі 18 628,23 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.15. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік" (76008, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 130, ідентифікаційний код юридичної особи: 19392020) в сумі 461 364,47 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.16. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в сумі 29 819,77 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.17. Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 44106694 ) в сумі 1 646 668,87 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів, 220 875,47 грн (пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.

2. Відхилити грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683), наступних кредиторів:

2.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (77306, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 43399187) в сумі 100 000,00 грн;

2.2. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 19480600) в сумі 16 158 180,39 грн;

2.3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік" (76008, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 130, ідентифікаційний код юридичної особи: 19392020) в сумі 130 899,17 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 24.04.2026 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

4. Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Суддя І.Є. Горпинюк

Попередній документ

136585533

Наступний документ

136585535

Інформація про рішення:

№ рішення:	136585534
№ справи:	909/61/26
Дата рішення:	24.04.2026
Дата публікації:	19.05.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (18.03.2026)
Дата надходження:	18.03.2026
Предмет позову:	відкриття провадження у справі про банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

10.02.2026 14:10	Господарський суд Івано-Франківської області
24.02.2026 14:10	Господарський суд Івано-Франківської області
08.04.2026 10:20	Господарський суд Івано-Франківської області