вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
06 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/254/25
Господарський суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши у загальному позовному провадженні справу
за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, місцезнаходження 89603, Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Літуна Андрія, 15, в інтересах держави в особі
позивача: Горондівської сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350412, місцезнаходження - Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вулиця Духновича, 64,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», код ЄДРПОУ - 41999833, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Жупанатська, будинок 18,
про визнання недійсними додаткових угод до договору № 180065/2022 від 17.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 95022,24 грн надмірно сплачених коштів,
за участі представників сторін:
від прокуратури - Андрейчик А.М., прокурор Закарпатської обласної прокуратури,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Кекерчень М.І., у порядку самопредставництва,
Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області (далі - прокурор) через систему «Електронний суд» звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 10.03.2025 в інтересах держави в особі позивача Горондівської сільської ради (далі - позивач, Сільська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (далі - відповідач, Товариство) з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022, №4 від 07.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 (далі - договір), укладених між Горондівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та про стягнення 95022,24 грн надмірно сплачених коштів.
Позов заявлено прокурором з підстав порушення вимог ст.ст. 5 і 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022, №4 від 07.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 (далі - спірні додаткові угоди). Тому вказані додаткові угоди, на думку прокурора, мають бути визнані судом недійсними і з відповідача підлягають стягненню надмірно сплачені позивачем кошти в сумі 95022,24 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/254/25 визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025.
Процесуальні дії по справі
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.04.2024; сторонам встановлені строки на подачу заяв по суті справи.
24.03.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача - адвоката Фартушок Т.І. надійшло клопотання від 24.03.2025 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/2809/25) про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24.
02.04.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача - адвоката Фартушок Т.І. надійшов відзив на позовну заяву від 01.04.2025 (зареєстрований за вхідним № 02.3.1-02/3110/25).
02.04.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Горондівської сільської ради надійшла заява від 01.04.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/3112/25), за змістом якої позивач просить розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, за наявними у матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримує повністю і просить позов прокурора задовольнити.
07.04.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Мукачівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 04.04.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/3237/25).
07.04.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Мукачівської окружної прокуратури надійшло заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи від 04.04.2025 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/3238/25).
14.04.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача - адвоката Фартушок Т.І. надійшло заперечення на відповідь на відзив від 14.04.2025 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/3532/25).
Згідно ухвали від 17.04.2025 суд задовольнив усне клопотання представника відповідача - адвоката Горінецького В.Й. про відкладення розгляду справи та призначив підготовче засідання на 14.05.2025.
Згідно з ухвалою від 14.05.2025 суд задовольнив клопотання відповідача від 24.03.2025 про зупинення провадження та зупинив провадження у справі №907/254/25 до завершення перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24.
Так як 21.11.2025 Велика Палата Верховного Суду винесла постанову в справі №920/19/24, суд згідно з ухвалою від 27.01.2026 поновив провадження у справі; продовжив з ініціативи суду строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 18.02.2026.
Згідно ухвали від 18.02.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/1535/26 від 18.02.2026) та призначив наступне підготовче засідання на 05.03.2026.
Згідно з ухвалою від 05.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 02.04.2026.
Позивач - Горондівська сільська рада у судове засідання 02.04.2026 участі уповноважених представників не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.
02.04.2026 в судовому засіданні, з'ясувавши думку прокурора і представника відповідача щодо можливості проведення судового засідання без участі позивача, враховуючи подану Горондівською сільською радою заяву від 01.04.2025 (зареєстровану за вхідним №02.3.1-02/3112/25) про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника за наявними у матеріалах справи документами, які вважали за можливе провести судове засідання за відсутності позивача; врахувавши приписи ч.ч. 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); врахувавши, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання; беручи до уваги, що явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні; суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: здійснювати розгляд справи по суті за відсутності позивача, який подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні по розгляду справи по суті 02.04.2026 під час з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами, суд заслухав вступні слова прокурора та представника відповідача, дослідив письмові докази, а також пояснення учасників справи, що містяться в заявах по суті справи та відповідно до ст. 217 ГПК України оголосив про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами. Надалі у судовому засіданні 02.04.2026 згідно з ухвалою від 02.04.2026, суд задовольнив усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви та оголосив перерву в судовому засіданні до 06.05.2026.
У судовому засіданні по розгляду справи по суті 06.05.2026 у судових дебатах суд заслухав виступи з промовами (заключними словами) прокурора і представника відповідача, після чого оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення у цьому судовому засіданні.
Після повернення 06.05.2026 зі стадії ухвалення судового рішення, у порядку ч.ч. 1 та 6 ст. 240 ГПК України суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Стислий виклад позицій учасників процесу
Суть спору за позицією прокурора
Позовні вимоги Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради обґрунтовані протиправним внесенням змін до істотних умов договору про постачання електричної енергії №180065/2022 від 17.01.2022 відповідно до спірних додаткових угод.
Так, за результатами проведеної процедури закупівлі (UA-2021-12-15-020163-c) сторони договору узгодили ціну за одиницю товару в розмірі 3,190017 грн за 1 кВт/год. Однак, шляхом укладення чотирьох додаткових угод, ціна безпідставно була збільшена до 4,476534 грн, що становить загальне зростання на 40,34%.
Прокурор наголошує на недійсності додаткових угод №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022, оскільки вони суперечать імперативним приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару понад 10 відсотків та за відсутності доказів коливання ціни такого товару на ринку. Зокрема, додаткові угоди №2, №3 та №4 передбачали підвищення ціни на 18,25%, 28,76% та 40,34% відповідно від початкової ціни договору, що порушує встановлений означеним Законом 10% ліміт збільшення ціни товару та який, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, є максимально допустимою межею збільшення ціни товару за весь строк дії договору незалежно від кількості укладення додаткових угод.
Підставами для визнання недійсними спірних додаткових угод №1, №2, №3 і №4 прокурор також зазначає відсутність належного документального підтвердження коливання ціни на ринку у бік її збільшення, що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо цього прокурор стверджує, що підставою укладення додаткової угоди №1 був лист ТОВ «Закарпаттяенергозбут» № 502-16/84 від 26.01.2022 та цінова довідка № Ц-02 від 11.01.2022. Однак, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» повідомлення № 502-16/84, яке стало підставою для укладення додаткової угоди № 1, направлено лише 26.01.2022, а у листі зазначається про коливання ціни на електричну енергію у бік її збільшення станом на 03.01.2022 у порівнянні з груднем 2021 року. У додаток до листа додається цінова довідка торгово-промислової палати № Ц-02, у якій зазначено середньозважену ціну за грудень 2021 року та 03 січня 2022 року. Водночас вказана довідка не містить показників динаміки ціни на електричну енергію після укладення договору.
Отже, на переконання прокурора, вказані лист відповідача та цінова довідка не можуть бути підставою для укладення додаткової угоди № 1, оскільки містять інформацію про ціни на електричну енергію до дати укладення договору і така інформація сторонами договору могла бути врахована при узгодженні умов договору.
За інформацією Горондівської сільської ради № 02-07/160 від 18.02.2025 (копія такого листа позивача долучена до позовної заяви), підставою для укладення додаткової угоди № 2 від 25.08.2022 став лист ТОВ «Закарпаттяенергозбут» № 502-16/709 від 17.08.2022, цінова довідка № Ц-62 від 10.08.2022, а також аналітичні матеріали показників РДН та ВДР за липень 2022 року.
Водночас, вивченням прокурором вказаної цінової довідки з показниками РДН, встановлено, що довідку складено у табличній формі, яка передбачає графи з метою порівняння ціни за липень 2022 року з червнем 2022 року і не передбачається інформація за серпень 2022 року. Більше цього, при укладенні додаткової угоди №2 використовувалися дані по загальній енергосистемі (ОЕС України), у той час як споживач територіально перебуває в зоні «Бурштинський острів» (БУОС), щодо якої дані у листі ТОВ «Закарпаттяенергозбут» № 502-16/709 від 17.08.2022 та у ціновій довідці № Ц-62 від 10.08.2022 були відсутні.
Прокурор з посиланням на інформацію Горондівської сільської ради № 02-07/160 від 18.02.2025 зазначає про відсутність документального обґрунтування збільшення ціни договору відповідно до спірних додаткових угод №3 і №4, а додаткова угода № 4 взагалі укладена 07.10.2022, тобто на наступний день після укладення 06.10.2025 додаткової угоди № 3, що свідчить про заздалегідь спланований намір підвищення ціни на електричну енергію більш ніж на 10%.
Наголошуючи на відсутність належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у бік її збільшення, при укладенні спірних додаткових угод №1, №2, №3 і №4, що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор просить врахувати правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, у яких Верховний Суд звертав увагу на необхідність документального підтвердження коливання ціни товару на ринку при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення за одиницю товару. При цьому, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/366/22 зазначив, що виключно коливання цін на ринку електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, а обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни, тобто незалежно від кількості підписаних додаткових угод.
Також прокурор зазначає про незаконність ретроспективної дії оспорюваних угод, так як умови додаткових угод поширювали їх дію на відносини, що виникли до моменту їх підписання, що прямо суперечить п. 13.2 договору, відповідно до якого будь-які зміни до договору могли вступати в силу не раніше ніж через 20 днів після направлення відповідного повідомлення споживачу.
Підсумовуючи викладене про недійсність спірних додаткових угод, прокурор наголошує, що фактично розрахунки за первісною ціною 3,190017 грн, зазначеною у договорі про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, не проводилися жодного разу, що вказує на заздалегідь спланований намір сторін ігнорувати умови тендерної пропозиції.
Згідно доводів прокурора, внаслідок виконання позивачем спірних додаткових угод Горондівською сільською радою було надмірно сплачено бюджетні кошти в сумі 95022,24 грн. Ця сума розрахована прокурором як різниця між фактично сплаченими позивачем коштами за поставлену відповідачем електричну енергію в обсязі 171642 кВт/год за актами приймання-передачі електричної енергії за січень-грудень 2022 року та вартістю того ж обсягу електричної енергії (171642 кВт/год) за первісною ціною 3,190017 грн. Зокрема, сума переплати за вказаними актами за поставлену відповідачем електричну енергію в обсязі 171642 кВт/год за актами приймання-передачі електричної енергії за січень-грудень 2022 року наступна: за період дії угоди №1 - сума переплати становить 32953,7693 грн, угоди №2 - 10905,03157 грн та угод №3 і №4 - 51163,4412 грн.
Отже, згідно тверджень прокурора загальна сума переплати за додатковими угодами № 1, № 2, № 3, №4 до договору становить 95022,2421 грн, тобто 95022,24 грн, які прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» на користь Горондівської сільської ради, так як такі кошти були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України та вбачається, зокрема, з правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Прокурор стверджує, що підставою для його звернення до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилась у вчиненні незаконних правочинів і, як наслідок, проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку. З урахуванням положень статті 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №926/1111/15 та від 21.03.2019 у справі №912/898/18, прокурор стверджує, що оспорюваними угодами порушуються державні інтереси, та прокурор має законне право здійснити захист таких інтересів, подавши позовну заяву в інтересах позивача. Прокурор зазначає, що проведення процедури державних закупівель та укладення спірних додаткових угод із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес. Порушення інтересів держави в цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, а укладення спірних додаткових угод призвело до протиправного фінансування видатків бюджету на суму 95022,24 грн, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, на переконання прокурора, не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 5 даного Закону. Порушення процедури публічних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і порушило інтереси держави.
Прокурор звертає увагу на пункт 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», згідно з яким, прокурор, звертаючись до суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину. Позивачами у таких справах можуть бути учасники правочину, а також підприємство, установа організація, права та охоронювані законом інтереси якої порушує цей правочин. Таким чином, Горондівська сільська рада є належним позивачем у даному позові, так як такою не вжито будь-яких заходів з відновлення порушених інтересів попри скерований Сільській раді прокуратурою лист від 13.02.2025 № 07.51-95-1194 вих-24, а тому для відновлення порушених інтересів держави, прокурор звернувся до суду із позовною заявою.
Позиція позивача
У заяві від 01.04.2025, в якому Горондівська сільська рада просить розглянути справу за відсутності її представника, за наявними у справі матеріалами, позивач одночасно зазначає, що позовні вимоги у справі підтримує повністю.
Позиція відповідача
У відзиві на позовну заяву від 14.04.2026, позиція відповідача ґрунтується на тому, що зміна ціни за одиницю товару відбувалася у повній відповідності до положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов укладеного договору. При цьому, як наголошує відповідач, законодавство прямо передбачає, що обмеження щодо строків зміни ціни (не частіше ніж раз на 90 днів) не застосовується до закупівель електричної енергії, що дозволяє сторонам оперативно реагувати на ринкові коливання.
Щодо додаткової угоди №1 від 27.01.2022, відповідач зазначає, що з моменту оголошення торгів 15.12.2021 до моменту підписання договору пройшло більше місяця, за який середньозважена ціна в торговій зоні «БуОС» зросла на 16.5%. На дату укладення угоди ціна електроенергії 2,3127075 грн за 1 кВт/год (без урахуванням тарифів на її розподіл, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, податку на додану вартість) стала об'єктивно нижчою за оптову ціну закупівлі на ринку, що робило подальше постачання збитковим. Підтвердженням коливання слугувала довідка Закарпатської ТПП, яка зафіксувала ріст ціни, а збільшення вартості за угодою відбулося лише на 9.99%, що не перевищує встановлений законом ліміт.
Обґрунтовуючи правомірність додаткової угоди №2 від 25.08.2022, відповідач відкидає доводи прокурора щодо неактуальності даних по зоні «ОЕС». Він пояснює, що внаслідок приєднання України до ENTSO-E, торгова зона «БуОС» припинила існування 16.03.2022, ставши частиною об'єднаної енергосистеми України (ОЕС). Тому використання індексів ОЕС для підтвердження коливання цін у липні-серпні 2022 року було технічно єдиним можливим та юридично коректним способом. Застосування ст. 631 ЦК України в цій угоді дозволило розповсюдити нову ціну на відносини, що фактично склалися з початку місяця (01.08.2022), що не суперечить волевиявленню сторін.
Стосовно додаткових угод №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022, відповідач вказує на різке стрибкоподібне зростання цін у вересні 2022 року, коли вартість на ринку «на добу наперед» зросла на 59.2% порівняно з груднем 2021 року.
Зазначаючи про безпідставність позовних вимог прокурора, відповідач акцентує увагу на специфіці ринку електричної енергії, який є мінливим та волатильним, де ціна змінюється щодня і щогодини. З цих підстав відповідач вважає безпідставним посилання прокурора на п. 13.2 умов договору, за змістом якого зміни до договору діють не раніше ніж через 20 днів від дня направлення споживачу повідомлення про зміну ціни, та щодо цього вказує про відсутність підстав брати до уваги такі умови договору, так як це є договірна норма, а не законодавча. Отже, відповідач наголошує на неможливості дотримання 20-денного строку попередження, встановленого договором, через надмірну динаміку ринку та загрозу виникнення значних небалансів. Товариство стверджує, що підписання цих угод споживачем (позивачем у справі) без зауважень свідчить про визнання останнім об'єктивності та обґрунтованості запропонованої ціни, так як своїм підписом, Горондівська сільська рада, погодила укладення таких додаткових угод, хоча й могла відмовитись від їх укладення. Відтак, відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними з даних обставин.
Відтак, враховуючи відсутність, на переконання відповідача, підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1, яка укладена сторонами договору без перевищення ліміту на збільшення ціни договору в розмірі 10%, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та за наявності коливання ціни товару на ринку, а тому відповідач наводить власний контррозрахунок, згідно з яким сума переплат Горондівської сільської ради становить 47434,71 грн у випадку визнання недійсними додаткових угод, що укладені щодо збільшення ціни на більше ніж 10%, а саме №№ 2, 3 і 4.
Наостанок відповідач просить суд застосувати ч. 9 ст. 129 ГПК України при розподілі судових витрат та щодо цього відповідач звертає увагу, що спір виник внаслідок спільних дій сторін договору (підписання угод), а Горондівська сільська рада не вчиняла жодних досудових спроб врегулювати питання чи повернути кошти. Оскільки орган місцевого самоврядування виявив бездіяльність і добровільно погоджувався на всі зміни цін, відповідач вважає, що витрати на судовий збір мають бути покладені на позивача повністю або розділені порівну між сторонами, незалежно від кінцевого рішення суду.
Доводи викладені сторонами у інших заявах по суті справи
У відповіді на відзив від 04.04.2026, щодо додаткової угоди №1 від 27.01.2022 прокурор зазначає, що її укладення відбулося за відсутності фактичного зростання ціни на ринку. Згідно з даними АТ «Оператор ринку», на дату укладення договору (17.01.2022) середньозважена ціна становила 2593,40 грн за 1 мВт/год, тоді як на дату підписання додаткової угоди вона знизилася до 2591,21 грн. Таким чином, збільшення ціни на 8,68% (до 3,467 грн за 1 кВт/год) було безпідставним. Більш того, документи, надані відповідачем (повідомлення №502-16/84 та довідка ТПП №Ц-02), відображали коливання цін станом на 03.01.2022 порівняно з груднем 2021 року, тобто за період до укладення основного договору, що суперечить правовій природі зміни ціни внаслідок коливання ринку під час виконання договору.
Окремим аспектом прокурор виділяє заздалегідь спланований намір сторін на підвищення ціни, оскільки перший розрахунок за договором був здійснений лише 14.02.2022 за ціною вже зміненою додатковою угодою №1. Також вказана угода містить ознаки ретроспективної дії (поширюється на відносини з 01.01.2022), що прямо порушує пункт 13.2 договору, який дозволяє зміни лише через 20 днів після повідомлення споживача.
Стосовно додаткової угоди №2 від 25.08.2022 прокурор вказує на невідповідність цінової довідки №Ц-62 від 10.08.2022 даті укладення правочину. Угода підвищила ціну до 3,7722 грн за 1 кВт/год (ріст на 18,25% від початкової ціни), що значно перевищує реальне ринкове коливання, яке за період з дати договору по липень 2022 року становило лише 1,81%. Прокурор наголошує на маніпулятивному підході відповідача, який обирав для порівняння «зручні» періоди з найнижчими показниками червня 2022 року замість порівняння з базовою ціною договору. Окрім того, цією угодою було порушено законодавчий ліміт у 10%, встановлений ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо додаткових угод №3 та №4 (від 06.10.2022 та 07.10.2022 відповідно) прокурор акцентує увагу на відсутності окремого документального підтвердження для кожної з них. Відповідач надав лише один лист №502-16/828, де не розмежовано підстави для обох змін. У результаті цих угод ціна зросла на 28,76% та 40,34% від початкової. Прокурор стверджує, що укладення двох угод з різницею в один день свідчить про штучне роздроблення підвищення ціни з метою обходу законодавчих обмежень. До того ж обґрунтування угоди від 06.10.2022 даними за першу декаду вересня є неможливим, оскільки угода розповсюджує дію з 01.09.2022, коли такі дані ще не могли бути сформовані.
Прокурор наголошує, що визнання недійсною додаткової угоди №1 автоматично тягне недійсність усіх наступних угод, оскільки вони є похідними та базуються на вже незаконно завищеній ціні. Будь-яке наступне збільшення ціни на 10% повинно розраховуватися з урахуванням попередніх законних змін, а за умови недійсності перших кроків, загальний відсоток здорожчання щодо ціни тендерної пропозиції стає критично високим та незаконним.
Відтак прокурор просить задовольнити позов повністю з необхідністю стягнення судового збору в розмірі 12112 грн.
У запереченнях на відповідь на відзив від 14.04.2026, щодо об'єктивності коливання ціни на ринку, відповідач зазначає, що з моменту оголошення процедури закупівлі (15.12.2021) до дати проведення аукціону та підписання договору пройшло більше місяця, протягом якого відбулося зростання вартості ресурсу. Згідно з даними АТ «Оператор ринку», середньозважена ціна в торговій зоні «БуОС» у січні 2022 року зросла на +16,5% порівняно з груднем 2021 року. Відповідач наголошує, що на момент перемоги в аукціоні ціна 2,3127075 грн була економічно вигідною, проте вже на дату укладення договору (17.01.2022) вона стала збитковою, оскільки лише закупівельна ціна на ринку (2 593,40 грн/МВт.год) перевищувала договірну, не враховуючи маржу постачальника та витрати на небаланси.
Відповідач відкидає звинувачення прокурора щодо «заздалегідь спланованого наміру» на підвищення ціни через укладення додаткової угоди №1 на 10-й день після договору. Посилання на п. 13.2 договору щодо 20-денного обмеження на зміни ціни відповідач вважає безпідставним, оскільки дана умова не є істотною в розумінні закону «Про публічні закупівлі», а є лише правом сторін. Підписавши додаткову угоду, Горондівська сільська рада реалізувала свою суб'єктність та погодила нові умови, що відповідає ч. 3 ст. 631 ЦК України.
Стосовно документального підтвердження коливання цін, відповідач посилається на роз'яснення Мінекономрозвитку у листі від 14.08.2019 за №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», у якому дане Міністерство вказало, що згідно з ч.6 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019 відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.
Щодо цього, відповідач вказує, що інформація з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» є належним орієнтиром для сторін. Відповідач зауважує, що за додатковою угодою №1 ціна зросла лише на 9,99%, тоді як ринкове зростання становило +16%. Якби замовник не підписав угоду, це призвело б до розірвання договору та закупівлі енергії за значно вищими цінами, що завдало б збитків бюджету.
Обґрунтовуючи правомірність додаткових угод №2, №3 та №4, відповідач наводить детальну статистику: у серпні 2022 року ринкова ціна зросла на +13,5% відносно липня, а у вересні - ще на +19,5%. Загалом з грудня 2021 року по вересень 2022 року ринкова ціна збільшилася на +59%, тоді як Товариство через додаткові угоди підняло ціну лише на 39,96%. Відповідач акцентує на високій волатильності ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, де ціни змінюються щогодини, а постачальник несе додаткові витрати через небаланси, які виникають через відсутність у споживача автоматизованих систем обліку.
Окрему увагу відповідач приділяє зміні судової практики, вказуючи на справу №920/19/24, яка 29.01.2025 була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Відповідач стверджує, що жорстке обмеження ліміту підвищення ціни у 10% (встановлене раніше у справі №922/2321/22) створює ризики для стабільності постачання та може бути переглянуте. На думку відповідача, оцінка достатності підстав для зміни ціни належить до компетенції сторін договору, а постачальник не повинен нести збитки за правочинами, які укладені за добровільною згодою сторін.
Фактичні обставини справи встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Згідно з оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-15-020163-c від 15.12.2021, таке оголошення розміщено замовником - Горондівською сільською радою, код ЄДРПОУ - 04350412, щодо наступної закупівлі: вид предмета закупівлі - Товар, назва предмету закупівлі - Код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія; код за Єдиним закупівельним словником - Код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія; назва номенклатурної пропозиції предмета закупівлі - код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія; кількість товарів або обсяг виконаних робіт чи надання послуг - 268870 кіловат-годин; місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг - Україна відповідно до документації; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг до 31.12.2022; кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 31.12.2021 о 00:00; дата та час розкриття тендерних пропозицій - 31.12.2021 о 00:00; умови оплати: подія - поставка товару, тип оплати - післяплата, період (днів) - 10, тип днів - календарні, розмір оплати - 100%, очікувана вартість предмета закупівлі - 1129500,00 грн.
За результатом процедури закупівлі UA-2021-12-15-020163-c, Горондівською сільською радою (у договорі споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (у договорі постачальник) 17.01.2022 укладено договір №180065/2022 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 2.1. договору, за цим договором постачальник продає Код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживав оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість -268870 кВт./год.
Згідно з п. 2.2. договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 2.3. договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.
Згідно з п. 3.1. договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше початку строку дії договору та завершення процедури зміни постачальника.
Відповідно до п. 3.2. договору, споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору.
Згідно з п. 3.3. договору, постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у пропорційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п. 4.1. договору, для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.
Згідно з п. 4.2. договору, постачальник зобов'язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень, положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.
Згідно з п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 році, за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,190017 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,3127075 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,34564 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,531670 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 857700,00 грн з ПДВ, ПДВ - 142950,00 грн.
Відповідно до п. 5.2. договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Згідно з п. 5.3. договору, ціна (сума) цього договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків замовника на дану потребу. На дату укладання договору платіжні (бюджетні) зобов'язання виникають щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень). Оплата залишку предмета закупівлі відбувається виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів) при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) на підставі листа інформаційного характеру Мінекономрозвитку України «Щодо планування закупівель» від 14.09.2016 №3302-06/29640-06. Подальше виникнення зобов'язань буде збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та може регламентуватися шляхом укладення додаткової угоди, але в будь якому разі не може перевищувати загальної суми договору. Сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пунктів 5.1. цього розподілу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умов договору.
Згідно з п. 5.4. договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційних цін.
Відповідно до п. 5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором с календарний місяць.
Згідно з п. 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через ласу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов нього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем. або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайти для отримання інформації про подання звернень, скарґ та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п. 9.4. договору, постачальник не відповідає за будь-які перебої у передачі або розподілі електричної енергії, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку системи передачі та або системи розподілу електричної енергії, що сталися з вини відповідального оператора системи.
Відповідно до п. 9.5. договору, порядок документального підтвердження порушень умов договору, а також відшкодування збитків встановлюється ПРРЕЕ.
Згідно з п. 11.1. договору, спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконанні умов цього договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, або можуть бути вирішенні шляхом звернення споживача до інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється постачальником згідно з положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії.
Згідно з п. 13.1. договору, договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині постачання електроенергії з моменту завершення процедури зміни постачальника по 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків до повного його виконання.
Відповідно до п. 13.2. договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Пункт 13.7 договору передбачає, що він укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Підпункт 2 пункту 13.10 договору передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної договором про закупівлю.
Сторонами укладено і підписано такі додатки до договору: додаток №1 (заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022), у якому зазначені персональні дані споживача щодо кожного об'єкта замовника - Горондівської сільської ради, на який постачальником здійснюється постачання електричної енергії згідно умов договору; додаток №2 (комерційна пропозиція), яким, зокрема, передбачено ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 3,1900175 грн за 1 кВт/год, спосіб оплати - оплата по факту, термін дії договору - 31.12.2022.
27.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та Горондівською сільською радою була укладена додаткова угода №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 про таке:
У п. 1 додаткової угоди №1 зазначено, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до наявного коливання на ринку електричної енергії, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця строків виконання тощо.
У п. 2. додаткової угоди №1 зазначено, у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти п. 5.1 та договору у наступній редакції:
«Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 р., за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,467266 грн (три грн 467266 коп.) з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,543748 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,34564 грн: податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,577878 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 857700,00 грн з ПДВ, ПДВ - 142950,00 грн.
У п.п. 3, 4, 5, 6 додаткової угоди №1 зазначено, усі інші умови договору залишаються без змін. Ця додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної сторони. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами, є невід'ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює свою дію ва відносини сторін, що виникли з 01.01.2022. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
За інформацією Горондівської сільської ради №02-07/160 від 18.02.2025, підставою для укладення додаткової угоди №1 від 27.01.2022 до договору був лист ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №502-16/84 від 26.01.2022, до якого долучено цінову довідку Закарпатської торгово-промислової палати (далі - ТПП) №Ц-02 за вихідним №15.06-07/03 від 11.01.2022.
Отже, на підставі додаткової угоди №1 від 27.01.2022, ціна електричної енергії за договором за 1 кВт/год збільшилась з 3,190017 грн до 3,467266 грн, тобто на 8,68%.
25.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та Горондівською сільською радою була укладена додаткова угода №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 про таке:
У п. 1. додаткової угоди №2 зазначено, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч. збільшення ціни за одиницю товару 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціна за одиницю товару (а обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії), сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару без зміни кількості обсягів та якості товару.
В п. 2. додаткової угоди №2 зазначено, у зв?язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти п. 5.1 договору у наступній редакції:
« 5.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергією за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 році, за 1 кВт/год, без з урахування тарифів на її розподіл, становить 3,772210 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,797868 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,628702 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 857700,00 грн з ПДВ, ПДВ - 142950,00 грн.
У п.п. 3, 4, 5, 6, 7 додаткової угоди №2 зазначено, сторони домовилися, що кінцеві обсяги закупівлі і загальну вартість договору в разі потреби скоригувати в подальшому. Усі інші умови договору залишаються без змін. Ця додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакова юридичну силу - по одному для кожної сторони. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами є невід'ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін: шо виникли з 01.08.2022. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
За інформацією Горондівської сільської ради №02-07/160 від 18.02.2025, підставою для укладення додаткової угоди №2 від 25.08.2022 до договору був лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» №502-16/709 від 17.08.2022 з додатками: ціновою довідкою № Ц-62 від 10.08.2022, а також аналітичними матеріалами показників РДН та ВДР за липень 2022 року.
Отже, на підставі додаткової угоди №2 від 25.08.2022 ціна електричної енергії за договором за 1 кВт/год з 01.08.2022 збільшилась з 3,190017 грн до 3,772210 грн, тобто на 18,25 %.
06.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та Горондівською сільською радою була укладена додаткова угода №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 про таке:
У п. 1. додаткової угоди №3 зазначено, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч. збільшення ціни за одиницю товару 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціна за одиницю товару (а обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії), сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару без зміни кількості обсягів та якості товару.
У п. 2. додаткової угоди №3 зазначено, у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти п. 5.1 договору у наступній редакції:
« 5.I. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії. згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 року за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,107618 грн з урахуванням ПІДВ, у тому пені: ціна електричної енергії - 3,077375грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0.684603 грн.
Загальна вартість всього обсягу поставки складає 857700,00 грн з ПДВ, ПДВ - 142950,00 грн.
У п.п. 3, 4, 5, 6, 7 додаткової угоди №3 зазначено, сторони домовилися кінцеві обсяги закупівлі і загальну вартість договору в разі потреби скоригувати в подальшому. Усі інші умови договору залишаються без змін. Ця додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу - по одному для кожної сторони. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами, є невід'ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін. по виникли з 01.09.2022. Ця додаткова угода с невід'ємною частиною договору.
За інформацією Горондівської сільської ради №02-07/160 від 18.02.2025, письмові звернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та інші документи, на підставі яких укладено додаткову угоду №3 від 06.10.2022, у сільській раді відсутні.
Отже, на підставі додаткової угоди №3 від 06.10.2022 ціна електричної енергії за договором за 1 кВт/год збільшилась з 3,772210 грн (яка була визначена на підставі додаткової угоди №2) до 4,107618 грн, тобто на 8,89 %. При цьому, порівняно з ціною, визначеною у договорі №180065/2022 від 17.01.2022 (3,190017 грн), загальне збільшення ціни за договором на підставі додаткової угоди №3 становить 28,76 %.
07.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» та Горондівською сільською радою була укладена додаткова угода №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 про таке:
У п. 1. додаткової угоди №3 зазначено, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч. збільшення ціни за одиницю товару 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціна за одиницю товару (а обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії), сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару без зміни кількості обсягів та якості товару.
В п. 2. додаткової угоди №3 зазначено, у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти п.5.1. договору у наступній редакції:
« 5.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 році, за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,476534 грн з урахуванням ПДВ. у тому числі: ціна електричної енергії - 3,384805 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн: податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0.746099 грн.
Загальна вартість всього обсягу поставки складає 857700,00 грн з ПДВ, ПДВ - 142950,00 грн.
У п.п. 3, 4, 5, 6, 7 додаткової угоди №4 зазначено, сторони домовилися, що кінцеві обсяги закупівлі і загальну вартість договору в разі потреби скоригувати в подальшому. Усі інші умови договору залишаються без змін. Ця додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу - по одному для кожної сторони. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами, є невід'ємною частиною договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, по виникли з 10.09.2022. Ця додаткова угода с невід'ємною частиною договору.
За інформацією Горондівської сільської ради №02-07/160 від 18.02.2025, письмові звернення від ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та інші документи, на підставі яких укладено додаткову угоду № 4, у сільській раді відсутні.
Отже, на підставі додаткової угоди №4 від 07.10.2022 ціна за договором збільшилася з 4,107618 грн (яка була визначена на підставі додаткової угоди №3) до 4,476534 грн, тобто на 8,98 %. У загальному підсумку, на підставі додаткової угоди №4 від 07.10.2022 ціна електричної енергії за договором за 1 кВт/год збільшилась з 3,190017 грн до 4,476534 грн, що становить 40,34 %.
Таким чином, зважаючи на внесені зміни до договору на підставі укладених спірних додаткових угод №1, №2, №3 та №4, ціна товару (електричної енергії за 1 кВт/год) загалом зросла з 3,190017 грн до 4,476534 грн, що становить 40,34 %.
Горондівською сільською радою, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/1/1 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за січень 2022 року обсягом 29358 кВт/год, на суму 101791,98 грн, що становить 3,4672 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №117 від 14.02.2022 на суму 301,66 грн, №113 від 14.02.2022 на суму 40684,28 грн, №111 від 14.02.2022 на суму 4705,13 грн, №114 від 14.02.2022 на суму 10820,03 грн, №112 від 14.02.2022 на суму 19484,18 грн, №116 від 14.02.2022 на суму 25089,38 грн, №115 від 14.02.2022 на суму 707,32 грн.
Таким чином, за актом №180065/1/1 за поставлену у січні 2022 року електричну енергію обсягом 29358 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 8139,46091 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/2/1 за лютий 2022 року сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію обсягом 23127 кВт/год на суму 80187,46 грн, що становить 3,4672 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №234 від 16.03.2022 на суму 33 472,98 грн, № 240 від 16.03.2022 на суму 128,29 грн, № 237 від 16.03.2022 на суму 9243,73 грн, № 231 від 16.03.2022 на суму 15453,62 грн, № 228 від 16.03.2022 на суму 4406,89 грн, № 242 від 16.03.2022 на суму 17481,95 грн,
Таким чином, за актом № 180065/2/1 за поставлену в лютому 2022 року електричну енергію обсягом 23127 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 6411,93684 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 180065/3/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за березень 2022 року обсягом 15669 кВт/ год на суму 54328,58 грн, що становить 3,4672 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №323 від 06.04.2022 на суму 15106,87 грн, №320 від 06.04.2022 на суму 14541,71 грн, №321 від 06.04.2022 на суму 117471,56 грн, №322 від 06.04.2022 на суму 197,63 грн, №337 від 06.04.2022 на суму 3401,39 грн, №319 від 06.04.2022 на суму 3609,42 грн,
Таким чином, за актом № 180065/3/1 за поставлену в березні 2022 року електричну енергію обсягом 15669 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 4344,20363 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/4/1 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за квітень 2022 року обсягом 18328 кВт/год на суму 63548,04 грн, що становить 4,4672 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №504 від 16.05.2022 на суму 17052,01 грн, №494 від 16.05.2022 на суму 4552,52 грн, №496 від 16.05.2022 на суму 30224,15 грн, №500 від 16.05.2022 на суму 3137,87 грн, №502 від 16.05.2022 на суму 128,30 грн, №498 від 16.05.2022 на суму 8453,19 грн,
Таким чином, за актом № 180065/4/1 за поставлену в квітні 2022 року електричну енергію обсягом 18328 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 5081,40842 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/5/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за травень 2022 року обсягом 15783 кВт/год на суму 54723,85 грн, що становить 3,4672 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №630 від 20.06.2022 на суму 4282,07 грн, №632 від 20.06.2022 на суму 537,43 грн, №633 від 20.06.2022 на суму 13 189,48 грн, №628 від 20.06.2022 на суму 4046,30 грн, № 631 від 20.06.2022 на суму 6625,94 грн, №629 від 20.06.2022 на суму 26042,63 грн.
Таким чином, за актом № 180065/5/1 за поставлену в травні 2022 року електричну енергію обсягом 15783 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 4375,8117 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/6/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за червень 2022 року обсягом 10968 кВт/год на суму 38028,97 грн, що становить 3,4672 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №706 від 11.07.2022 на суму 620, 64 грн, №707 від 11.07.2022 на суму 8529,47 грн, №702 від 11.07.2022 на суму 3224,56 грн, №705 від 11.07.2022 на суму 4056,70 грн, №704 від 11.07.2022 на суму 4451,97 грн, №703 від 11.07.2022 на суму 17145,63 грн.
Таким чином, за актом № 180065/6/1 за поставлену в червні 2022 року електричну енергію обсягом 10968 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 3040,8635 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/7/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за липень 2022 року обсягом 5627 кВт/год на суму 19510,31 грн, що становить 3,4672 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №864 від 17.08.2022 на суму 9947,59 грн, №862 від 17.08.2022 на суму 1754,44 грн, №860 від 17.08.2022 на суму 1397,31 грн, №863 від 17.08.2022 на суму 2749,54 грн, №861 від 17.08.2022 на суму 3661,43 грн.
Таким чином, за актом № 180065/7/1 за поставлену в липні 2022 року електричну енергію обсягом 5627 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 1560,08434 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Отже, за поставлену впродовж січня - липня 2022 року електричну енергію, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №1, переплата становить 32953,7693 грн (8139,46091 грн + 6411,93684 грн + 4344,20363 грн + 5081,40842 грн + 4375,8117 грн + 3040,8635 грн + 1560,08434 грн) - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 180065/8/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за серпень 2022 року обсягом 6358 кВт/год на суму 23983,70 грн, що становить 3,7722 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №925 від 02.09.2022 на суму 1354,42 грн, №927 від 02.09.2022 на суму 4209,79 грн, №933 від 02.09.2022 на суму 13055,62 грн, №931 від 02.09.2022 на суму 18,86 грн, №924 від 02.09.2022 на суму 3579,82 грн, №929 від 02.09.2022 на суму 1765,39 грн.
Таким чином, за актом № 180065/8/1 за поставлену в серпні 2022 року електричну енергію обсягом 6358 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №2, переплата становить 3701,57191 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/9/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за вересень 2022 року обсягом 12373 кВт/год на суму 46673,54 грн, що становить 3,7722 грн за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №1115 від 07.10.2022 на суму 6891,82 грн, №1114 від 07.10.2022 на суму 15303,86 грн, №1118 від 07.10.2022 на суму 17325,76 грн, №1116 від 07.10.2022 на суму 56,58 грн, №1113 від 07.10.2022 на суму 3206,37 грн, № 1117 від 07.10.2022 на суму 3889,15 грн.
Таким чином, за актом № 180065/9/1 за поставлену у вересні 2022 року електричну енергію обсягом 12373 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №2, переплата становить 7203,45966 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Отже, за поставлену впродовж періоду серпня - вересня 2022 року електричну енергію, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №2, переплата становить 10905,0315 (3701,57191 грн + 7203,45966 грн) - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
У подальшому оплата за поставлену електричну енергію здійснювалася за ціною з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №3 від 06.10.2022, якою підвищено ціну до 4,107618 грн за 1 кВт/год та додатковою угодою №4 від 07.10.2022, якою підвищено ціну до 4,476534 грн за 1 кВт/год. Наведене також встановлено із долученого до позовної заяви рахунку ПЕЕ №180065/10/1 від 15.11.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/10/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року обсягом 10667 кВт/ год на суму 55107,45 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1327 від 22.11.2022 на суму 68,75 грн, №1326 від 22.11.2022 на суму 19974,92 грн, №1328 від 22.11.2022 на суму 26510,52 грн, №1337 від 22.11.2022 на суму 288,48 грн, № 1329 від 22.11.2022 на суму 3650,26 грн, №1325 від 22.11.2022 на суму 4614,52 грн.
Таким чином, за актом № 180065/10/1 за поставлену у жовтні 2022 року електричну енергію обсягом 10667 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткових угод №3 і 4, переплата становить 21079,5387 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 180065/11/1 сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року обсягом 10258 кВт/ год на суму 45920,28 грн, що становить 4,4765 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №1403 від 02.12.2022 на суму 76,10 грн, №1402 від 02.12.2022 на суму 6419,35 грн, № 1399 від 02.12.2022 на суму 5013,71 грн, №1401 від 02.12.2022 на суму 25914,66 грн, №1400 від 02.12.2022 на суму 8496,46 грн.
Таким чином, за актом № 180065/11/1 за поставлену у листопаді 2022 року електричну енергію обсягом 10258 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №4, переплата становить 13197,0856 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії №180065/12/1 від 23.12.2022, сільською радою здійснено оплату за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року обсягом 13126 кВт/год на суму 58758,98 грн, що становить 4,4765 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: №1545 від 23.12.2022 на суму 4986,29 грн, №1546 від 23.12.2022 на суму 27527,35 грн, №1548 від 23.12.2022 на суму 3580,65 грн, №1549 від 23.12.2022 на суму 420,79 грн, №1547 від 23.12.2022 на суму 22243,90 грн.
Таким чином, за актом № 180065/12/1 за поставлену у грудні 2022 року електричну енергію обсягом 13126 кВт/год, оплата за яку проведена на підставі додаткової угоди №4, переплата становить 16886,8169 грн - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору №180065/2022 від 17.01.2022.
Отже, за поставлену впродовж періоду жовтня - грудня 2022 року електричну енергію, оплата за яку проведена на підставі додаткових угод №3 і №4, переплата становить 51163,4412 грн (21079,5387 грн + 13197,0856 грн + 16886,8169 грн) - при здійсненні оплати за поставлену електричну енергію за ціною 1 кВт.год - 3,190017 грн з ПДВ на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022.
Відтак, загальна сума переплати за додатковими угодами №1, №2, №3, №4 до договору становить 95022,2420 грн (32953,7693 грн + 10905,0315 грн + 51163,4412 грн), тобто 95022,24 грн.
Отже, вказуючи на відсутність належного документального підтвердження коливання ціни на ринку у бік її збільшення, протиправну ретроспективну дію в часі умов додаткових угод, що суперечить умовам договору, прокурор стверджує про наявність підстав для визнання недійсними спірних додаткових №1, №2, №3 і №4. Водночас, зазначаючи неправомірне перевищення встановленого чинним законодавством 10% ліміту підняття ціни товару, що є прямим порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор вказує на наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод №2, №3 і №4.
Стверджуючи про відсутність підстав для оплати за поставлену відповідачем Горондівській сільській раді впродовж періоду з січня 2022 року по грудень 2022 року електричну енергію за цінами, визначеними відповідно до спірних додаткових угод №1, №2, №3, №4, прокурором здійснено перерахунок вартості поставленої електричної енергії за ціною 1 кВт/год у сумі 3,190017 грн (з ПДВ), яка первісно була визначена згідно з договором №180065/2022 від 17.01.2022, укладеним за результатами процедури закупівлі. Відтак, згідно з доводами прокурора, загальна сума переплати за всіма спірними додатковими угодами до договору за фактично спожиту електричну енергію становить 95022,24 грн, з яких переплата за період дії додаткової угоди №1 склала 32953,7693 грн, додаткової угоди №2 - 10905,0315 грн та додаткових угод №3 і 4 - 51163,4412 грн.
Водночас, у поданому відзиві на позовну заяву та під час судового розгляду представник відповідача наголошував на правомірності додаткової угоди №1 від 27.01.2022, оскільки ціна за нею була збільшена на 9,99 % (до рівня 3,467266 грн), що не перевищує ліміт, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому твердження прокурора про наявність переплати за період січня - липня 2022 року в розмірі 32953,77 грн є необґрунтованими. При цьому відповідач зазначає, що оскільки ринок електричної енергії є волатильним, а обмеження щодо строків зміни ціни до цього товару не застосовуються, наступні додаткові угоди №2, №3 та №4 можуть бути визнані недійсними лише в частині, що перевищує ціну, погоджену в першій додатковій угоді, у зв'язку з чим, згідно з наведеним у відзиві контррозрахунком, до стягнення може підлягати лише сума в розмірі 47434,71 грн, тоді як у задоволенні решти позову слід відмовити, оскільки ці кошти отримані в межах правомірного десятивідсоткового збільшення ціни одиниці товару.
Правове обґрунтування і оцінка суду
Щодо представництва прокурором інтересів позивачів
Згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно з абз.1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Згідно з положеннями ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках та у порядку, що визначені законом.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» необхідністю захисту порушених законних економічних (матеріальних) інтересів держави у цілому.
Так, державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг. Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.
Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами:1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Неефективне використання (безпідставне витрачання) бюджетних коштів порушує державні інтереси у зазначеній сфері, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що унеможливить фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених.
Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону. А тому порушення процедури публічних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і порушило інтереси держави.
Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У п.140 постанови від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду вказала такі узагальнюючі висновки щодо права звернення прокурора до суду в інтересах держави:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Отже, перший «виключний випадок» представництва прокурором інтересів держави передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
У даному спорі уповноваженим суб'єктом владних повноважень є Горондівська сільська рада.
За змістом ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п.3 ч. 1 ст. 26 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Таким чином, Горондівська сільська рада, до компетенції якої віднесені повноваження контролю за використанням бюджетних коштів, усупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» неналежним чином реалізувала свої повноваження у бюджетній сфері, укладаючи додаткові угоди, якими безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.
Крім цього, оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку Горондівської сільської ради, у повноваженнях якої входить контроль за використанням бюджетних коштів, та враховано, що бездіяльність позивача призводить до недотримання безпідставно отриманих відповідачем бюджетних коштів на підставі укладених спірних додаткових угод, що суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету.
Щодо нездійснення/неналежного здійснення органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (у даній справі - Горондівською сільською радою) дій щодо захисту інтересів держави протягом розумного строку після того, як прокурор повідомив йому про можливе порушення інтересів держави, що дало правові підстави прокурору для заявлення цього позову, то суд зазначає таке.
Як було вказано вище, «нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Мукачівською окружною прокуратурою Закарпатської області 13.02.2025 до Горондівської сільської ради скеровано лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №07.51-95-1194 вих-25 про порушення вимог чинного законодавства при укладенні спірних додаткових угод та під час використання коштів бюджету, які призвели до нераціонального використання бюджетних коштів, що свідчить про порушення інтересів територіальної громади.
З отриманої відповіді від 18.02.2025 №02-07/160 встановлено, що Горондівська сільська рада не вжила будь-яких заходів з відновлення порушених інтересів, у тому числі шляхом звернення до суду.
Зазначене, на переконання прокурора, є підставою для його представництва інтересів Горондівської сільської ради в суді.
У питаннях дотримання прокурором приписів ст.23 Закону «Про прокуратуру» суд виходить з того, що критерій «розумності» строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. Обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише останні повідомлення прокурора про звернення до суду, а й попередні листування щодо виявленого порушення.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з позовом.
Отже, норми ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». А тому, оскільки компетентний орган, а саме: Горондівська сільська рада, протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора самостійно не звернулась до суду з позовом до відповідача, а, навпаки, у листі від 18.02.2025 №02-07/160, навіть не повідомила про свій намір щодо вжиття заходів на усунення порушень бюджетного законодавства, то це є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом у інтересах держави в особі позивача.
Отже, зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради.
Поряд з цим, Мукачівською окружною прокуратурою дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим попередньо до пред'явлення позову Горондівську сільську раду було повідомлено щодо вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради шляхом направлення відповідного листа №07.51-95-1878ВИХ-25 від 07.03.2025.
Щодо спірних правовідносин
За положеннями ч.1 ст. 173 ГК України (тут і далі - в редакції на час виникнення і дії спірних правових відносин) (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509 і 526 ЦК України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між позивачем і відповідачем за результатами процедури закупівлі правочин - договір №180065/2022 від 17.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу - є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України і ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.ч. 1 та 5 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Як було вказано вище, вказуючи на відсутність належного документального підтвердження коливання ціни на ринку у бік її збільшення, протиправну ретроспективну дію в часі умов додаткових угод, що суперечить умовам договору, прокурор стверджує про наявність підстав для визнання недійсними спірних додаткових №1, №2, №3 і №4. Водночас, зазначаючи неправомірне перевищення встановленого чинним законодавством 10% ліміту підняття ціни товару, що є прямим порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор вказує на наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод №2, №3 і №4.
Враховуючи, що договір про постачання електричної енергії споживачу № 180065/2022 від 17.01.2022, який прокурором визначено як підставу заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної процедури публічної закупівлі за бюджетні кошти, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі» та Бюджетного кодексу України.
При визначенні редакції Закону України «Про публічні закупівлі», норми якого підлягають застосуванню до спірних правових відносин, враховуючи дату укладення договору №180065/2022 від 17.01.2022 та наступні дати укладення спірних додаткових угод, суд враховує правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №916/744/18 та від 26.01.2022 у справі №910/21013/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №916/744/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства про зобов'язання укласти додаткову угоду з додатками до договору зазначено, що «право сторін на зміну істотних умов договору у певних визначених випадках передбачалось ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», який був чинним станом на дату укладення між сторонами у справі договору про закупівлю.
У пунктах 4.40 - 4.42 постанови від 26.01.2022 у справі №910/21013/20 з посиланням на правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №916/744/18, Верховний Суд зазначив, що, враховуючи те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір про закупівлю робіт за державні кошти (підряд) є підставою виникнення між сторонами цього договору взаємних прав та обов'язків, а правовідносини сторін на підставі зазначеного договору виникли під час дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі», то відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, зокрема в частині наявності прав на внесення змін до договору, підстав та порядку їх внесення, підлягає застосуванню саме Закон України «Про здійснення державних закупівель», який був чинним станом на час укладення між сторонами у справі договору про закупівлю.
Отже, враховуючи, що договір про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, який прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної позивачем процедури закупівлі за бюджетні кошти, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції станом на 17.01.2022 (тобто у редакції станом на дату укладення договору №180065/2022 від 17.01.2022), зокрема положення ст. 41 вказаного Закону, якими регламентовано порядок зміни істотних умов договору про закупівлю та встановлено обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни на ринку.
При наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує, що відповідно до преамбули до Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Як передбачено, ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовниками є суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із ч.ч. 3 і 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема обсягу закупівлі та ціни предмета закупівлі, встановивши останню в розмірі 3,190017 грн за 1 кВт/год електроенергії (з ПДВ).
Водночас надалі, протягом січня - жовтня 2022 року, до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022 сторонами укладено ряд спірних додаткових угод: №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022, якими повторно і неодноразово збільшувалася ціна за одиницю товару.
Надаючи оцінку доводам прокурора про недійсність додаткових угод №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022 до договору №180065/2022 від 17.01.2022, як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
При цьому, суд враховує, що відповідне збільшення ціни товару до договору повинно бути доведено та документально підтверджено фактами коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткової угоди №1, від дати укладення додаткової угоди №1 до дати укладення додаткової угоди №2, від дати укладення додаткової угоди №2 до дати укладення додаткової угоди №3 і так далі.
Крім того, положеннями п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю в разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Як встановлено вище судом, наслідком внесення сторонами змін до договору стало збільшення ціни 1 кВт/год електричної енергії, а саме:
- додатковою угодою №1 від 27.01.2022 сторонами збільшено ціну 1 кВт/год електроенергії з 3,190017 грн до 3,467266 грн з ПДВ;
- додатковою угодою №2 від 25.08.2022 сторонами збільшено ціну 1 кВт/год електроенергії з 3,467266 грн до 3,772210 грн з ПДВ;
- додатковою угодою №3 від 06.10.2022 сторонами збільшено ціну 1 кВт/год електроенергії з 3,772210 грн до 4,107618 грн з ПДВ;
- додатковою угодою №4 від 07.10.2022 сторонами збільшено ціну 1 кВт/год електроенергії з 4,107618 грн до 4,476534 грн з ПДВ.
Отже, зважаючи на внесені зміни до договору на підставі укладених спірних додаткових угод №1, №2, №3, №4 ціна товару (електричної енергії за 1 кВт/год) загалом зросла з 3,190017 грн до 4,476534 грн, що становить 40,34%.
Підставою внесення означених змін в договір згідно спірних додаткових угод №1 і №2 відповідно до пояснень відповідача та долучених до матеріалів справи доказів (зокрема, згідно листа Горондівської сільської ради №02-07/160 від 18.02.2025) сторонами договору визначено листи ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на адресу сільської ради, до яких долучені цінові довідки ТПП, зокрема:
- підставою укладення додаткової угоди №1 від 27.01.2022 був лист ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №502-16/84 від 26.01.2022, до якого долучено цінову довідку Закарпатської ТПП №Ц-02 за вихідним №15.06-07/03 від 11.01.2022;
- підставою укладення додаткової угоди №2 від 25.08.2022 був лист ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №502-16/709 від 17.08.2022 з додатками: ціновою довідкою № Ц-62 за вихідним №15.06-07/44 від 10.08.2022, а також аналітичними матеріалами показників РДН та ВДР за липень 2022 року.
Водночас, за інформацією позивача, наведеною у листі №02-07/160 від 18.02.2025, чого не заперечив відповідач, письмові звернення від ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та інші документи, на підставі яких укладено додаткові угоди №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022, Товариством Сільській раді не подавалися.
При цьому, вказані листи ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №502-16/84 від 26.01.2022 і №502-16/709 від 17.08.2022 з додатками, як підстави укладення додаткових угод № 1 та № 2, критично оцінюються судом, позаяк такі не містять інформації щодо належного підтвердження пропорційності коливання ціни на електричну енергію, що за змістом вищенаведених приписів ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни.
Відтак, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» у своїх листах №502-16/84 від 26.01.2022 і №502-16/709 від 17.08.2022 не надало належного документального підтвердження, яке б давало можливість встановити дійсне збільшення ціни товару та відсоток такого збільшення порівняно з датою укладення договору, а не шляхом вибору довільного періоду порівняння.
Щодо цього, суд зазначає, що належним доказом у листах ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №502-16/84 від 26.01.2022 і №502-16/709 від 17.08.2022 на підтвердження наявності відповідного коливання ціни могли б вважатися аналітичні матеріали щодо порівняння середньозважених цін на електричну енергію, починаючи з 17.01.2022 та до 26.01.2022, і надалі до 17.08.2022 (тобто від дня укладення договору до дати складання означених листів Товариства №502-16/84 і №502-16/709, які були підставами укладення додаткових угод №1 і №2) та які б давали можливість встановити дійсне збільшення ціни товару, відсоток такого збільшення порівняно з датою укладення договору, в який пропонується внести зміни, а не шляхом вибору довільного періоду порівняння та застосування, у зв'язку з цим, непідтверджених пропорцій збільшення ціни.
Крім цього, в обґрунтування свого права на підписання додаткових угод №1 і №2 та збільшення ціни договору ТОВ ТОВ «Закарпаттяенергозбут» надало цінову довідку Закарпатської ТПП №Ц-02 за вихідним №15.06-07/03 від 11.01.2022 (яка долучена до листа відповідача №502-16/84 від 26.01.2022) і цінову довідку № Ц-62 за вихідним №15.06-07/44 від 10.08.2022 (яка долучена до листа відповідача №502-16/709 від 17.08.2022).
Разом з тим, вказані довідки не містять динаміку ціни на електричну енергію, аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Відтак, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Більше того, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Також суд зазначає, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Однак, надані ТОВ «Закарпаттяенергозбут» довідки Закарпатської ТПП (як підстави укладення додаткових угод №1 і 2) не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження факту коливання ціни на товар. У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Суд враховує, що у поданому відзиві на позовну заяву та під час судового розгляду представник відповідача, обґрунтовуючи свою позицію, наголосив на правомірності додаткової угоди №1 від 27.01.2022. Водночас, зазначаючи про специфіку ринку електричної енергії, який є мінливим та волатильним, де ціна змінюється щодня і щогодини, відповідач вказав на можливість визнання наступних додаткових угод №2, №3 та №4 недійсними лише в тій частині, що перевищує ціну, погоджену в першій додатковій угоді (3,467266 грн), з урахуванням можливості сторін збільшити ціну товару за договором до 10%.
А, відтак, згідно з наведеним у відзиві контррозрахунком, відповідач вважає обґрунтованими вимоги про стягнення лише суми в розмірі 47434,71 грн, у задоволенні ж решти позову просив відмовити, посилаючись на межі правомірного десятипроцентного збільшення ціни одиниці товару за першою угодою.
Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та надані представником відповідача під час судового розгляду, щодо правомірності укладення додаткової угоди №1 від 27.01.2022 на тій підставі, що ціна за нею була збільшена на 9,99 % (до рівня 3,467266 грн), що нібито не перевищує ліміт, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Підсумовуючи наведене вище і щодо означених доводів відповідача, суд зазначає, що листи ТОВ «Закарпаттяенергозбут» з додатками №502-16/84 від 26.01.2022 та №502-16/709 від 17.08.2022, як підстави укладення додаткових угод №1 та №2, не містять належної інформації щодо об'єктивного коливання ціни на електричну енергію, що за змістом вищенаведених приписів ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах не наведено вичерпну динаміку зміни ціни в бік збільшення, у них відсутній ґрунтовний аналіз вартості електроенергії на конкретну дату у порівнянні з ціною, визначеною за результатами аукціону, чи будь-які інші дані, які б підтверджували реальне коливання ціни електроенергії на ринку, починаючи з дати укладення договору (17.01.2022) і до дати пропонованих змін, а відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
Крім цього, щодо цінових довідок Закарпатської ТПП №Ц-02 за вихідним №15.06-07/03 від 11.01.2022, №Ц-62 за вихідним №15.06-07/44 від 10.08.2022, як обґрунтування укладення додаткових угоди №1 і №2, то суд зазначає, що такі довідки носять виключно інформативний характер (про що зазначено у примітках цих довідок) і не можуть розглядатися як самостійні документи, що автоматично підтверджують правомірність пропорційного збільшення ціни без аналізу ринкової кон'юнктури в цілому.
Більше цього, суд враховує, що додаткові угоди №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022 укладені сторонами за повної відсутності будь-яких письмових звернень Товариства з обґрунтуванням підстав для зміни умов договору та за відсутності будь-яких доказів коливання ціни на електричну енергію, що є істотним порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, збільшення ціни за цими угодами до рівня 4,107618 грн (на підставі додаткової угоди №3) і до рівня 4,476534 грн (на підставі додаткової угоди №4) відбулося за відсутності передбачених законом підстав, так як Товариство не надавало Сільській раді жодних доказів коливання ціни товару на ринку, що у силу приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі виключало можливість укладення таких додаткових угод.
В той же час, в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.
Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.
Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі №927/568/21; від 09.06.2022 №927/636/21; від 31.05.2022 №927/515/21; від 25.11.2022 №927/563/20.
Суд враховує, що у постанові від 18.07.2023 у справі №916/944/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Метою регулювання, передбаченого ч. 5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.05.5023 у справі №910/17520/21, від 13.04.2023 у справі №908/653/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 15.06.2022 у справі №924/674/21).
Щодо підстав виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється за договором за результатом процедури закупівлі у зв'язку із коливанням цін на ринку, у постанові від 18.07.2023 у справі №916/944/22 Верховний Суд зазначив, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в наведених постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи наведене, суд виснує, що спірні додаткові угоди №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022 до договору №180065/2022 від 17.01.2022 у порушення вимог пункту 13.10.2 договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» укладені за відсутності належного документально підтвердженого коливання цін такого товару (електричної енергії) на ринку на дату зміни або пропонування зміни порівняно з ціною, визначеною у договорі (або попередній законній додатковій угоді).
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Від наведеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду не відступила і у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 (до закінчення касаційного перегляду якої зупинялося провадження в цій справі №907/1135/25), зазначивши, що «…зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміни та доповнення до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч.5 ст. 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару» (п.п. 205-207 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).
Підсумовуючи наведене, суд виснує, що спірні додаткові угоди №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022 та №4 від 07.10.2022 до договору №180065/2022 від 17.01.2022 укладені з порушенням умов договору щодо пропорційності та з перевищенням встановленого чинним законодавством 10% ліміту збільшення ціни (яке в сукупності склало 40,34%), що є істотним порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що додаткова угода №1 є правомірною, а угоди №2, №3 та №4 можуть бути визнані недійсними лише в частині, що перевищує ціну, встановлену додатковою угодою №1, і щодо таких аргументів відповідача суд додатково зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Положеннями ч. 1 ст. 638 цього ж Кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Верховний Суд у п.п. 43- 46 постанови від 14.04.2026 у справі №916/2036/24 за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання електричної енергії зазначив, що правові наслідки недійсності окремих частин правочину встановлені ст. 217 ЦК України, згідно з якою недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Тобто умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому. Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 11.08.2021 у справі №926/324/20 та від 18.11.2021 у справі №907/12/19.
Стаття 180 ГК України визначає, що істотними умовами договору, без погодження яких укладення господарського договору неможливе, є предмет, ціна та строк дії договору (частина третя).
У цьому випадку ціна товару є істотною умовою договору та додаткових угод до нього, а тому оспорювані правочини можуть бути визнані недійними лише повністю (п .46 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у справі №916/2036/24).
Отже, внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни на підставі додаткових угод №2, №3 та №4 понад встановлені в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ліміти a priori не може вважатися таким, що відповідає меті здійснення та принципам публічних закупівель, оскільки нівелює саме значення проведення закупівлі та надає змогу учасникам закупівлі свідомо занижувати її початкову ціну, що, в свою чергу, спотворює конкуренцію та порушує принципи максимальної економії та ефективності закупівлі.
Окремо суд погоджується з доводами прокурора про порушення сторонами договору умов п.13.2 договору, та, як наслідок, порушення положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якими регламентовано порядок внесення змін до істотних умов договору після його підписання в бік збільшення за одиницю електричної енергії не більше ніж на 10 відсотків у разі документально підтвердженого коливання ціни на ринку.
Так, відповідно до п. 13.2. договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Підпункт 2 пункту 13.10 договору передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної договором про закупівлю.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Проте, як встановлено судом, у додатковій угоді №1 від 27.01.2022 сторони передбачили, що її дія поширюється на відносини, які виникли з 01.01.2022, у додатковій угоді №2 від 25.08.2022 - з 01.08.2022, у додатковій угоді №3 від 06.10.2022 - з 01.09.2022, у додатковій угоді №4 від 07.10.2022 - з 10.09.2022.
Отже, усі спірні додаткові угоди №№ 1 - 4 були укладені з порушенням вимог умов п. 13.2. договору, та, як наслідок, порушення положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки змінена в бік збільшення ціна електричної енергії безпідставно застосовувалася до періодів, що передували даті укладення цих додаткових угод (ретроспективно). Це призвело до того, що за електричну енергію, яка вже була спожита до дня укладення додаткових угод, оплата (з урахуванням встановлених судом обставин) здійснювалася за значно вищою ціною, ніж була чинною на момент фактичного постачання.
Щодо посилання сторін на ст. 631 ЦК України при укладенні усіх спірних додаткових угод з метою поширення їх дії на минулі періоди, суд зазначає про обов'язковість дотримання спеціальних норм Закону України «Про публічні закупівлі», за змістом яких зміна істотних умов договору про закупівлю (ціни) після виконання постачальником зобов'язання з передачі товару за певну ціну не допускається.
Щодо цього, у п.13.7 договору сторони узгодили, що договір укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Отже, зазначаючи про порушення умов п. 13.2. договору, та, як наслідок, порушення положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо безпідставного збільшення ціни електричної енергії до дня укладення додаткових угод №1, №2, №3, №4, а саме: безпідставного застосування такої ціни за вже поставлену Товариством Сільській раді електричну енергію, суд звертає увагу, що у п.54 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із системного тлумачення наведених у постанові норм ЦК України, ГК України та Закону № 922 вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Отже, у даній справі сторони, поширюючи дію додаткових угод №1, №2, №3 та №4 на вже поставлений товар, фактично змінили ціну за одиницю енергії, яка вже була отримана Горондівською сільською радою, що прямо суперечить принципам законності та прозорості публічних закупівель. Таке збільшення ціни призвело до необґрунтованої виплати бюджетних коштів на користь Товариства, що підлягає стягненню як надмірно сплачена сума.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначено, що згідно з п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відтак, враховуючи встановлені судом наведені вище обставини справи, з урахуванням зазначених вище висновків, суд виснує про недійсність спірних додаткових угод №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022, №4 від 07.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, які були укладені з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з підстав відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку у бік її збільшення та які були укладені в порушення умов п. 13.2. договору, так як ціна товару (електричної енергії) згідно додаткових угод безпідставно застосовувалася до дня їх укладення, тобто змінена в бік збільшення ціна електричної енергії безпідставно застосовувалася до періодів, що передували даті укладення додаткових угод (ретроспективно).
Також суд виснує про недійсність спірних додаткових угод №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022, №4 від 07.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, які були укладені з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з підстав перевищення встановленого чинним законодавством 10% ліміту збільшення ціни за договором, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
Дійшовши висновку про недійсність спірних додаткових угод, суд окремо звертає увагу, що фактично розрахунки за первісною ціною 3,190017 грн, зазначеною у договорі про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, не проводилися жодного разу, що вказує на заздалегідь спланований намір сторін ігнорувати умови тендерної пропозиції.
А тому суд констатує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 40,34% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача у справі) та у цьому випадку Товариство допустило зловживання своїм правом на зміну умов договору.
Отже, оскільки спірні додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, так як виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленим в статті 5 даного Закону, а тому правовідносини між Горондівською сільською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» щодо ціни товару (електричної енергії), поставленої за договором №180065/2022 від 17.01.2022, мали регулюватись цим основним договором про постачання електричної енергії споживачу, підписаним сторонами за результатами процедури закупівлі.
За поставлену Товариством Горондівській сільській раді згідно договору №180065/2022 від 17.01.2022 електричну енергію згідно актів приймання-передачі електричної енергії за період з січня по грудень 2022 року, а саме: №180065/1/1, №180065/2/1, №180065/3/1, №180065/4/1, №180065/5/1, №180065/6/1, №180065/7/1, №180065/8/1, №180065/9/1, №180065/10/1, №180065/11/1, №180065/12/1, позивачем здійснено оплату відповідачу коштів 642563,14 грн (про що також вказано у листі Горондівської сільської ради від 18.02.2025 №02-07/169), виходячи з ціни, визначеної спірними додатковими угодами.
Відтак, оскільки зазначені спірні додаткові угоди №1, №2, №3 та №4 є недійсними та не породжують правових наслідків, а правовідносини між Сільською радою і Товариством щодо ціни електричної енергії мали регулюватися договором, підписаним сторонами за результатами процедури закупівлі за ціною 3,190017 грн за 1 кВт/год, то з наведеного судом встановлено, що Горондівська сільська рада надмірно сплатила ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за фактично спожиту електричну енергію кошти в загальній сумі 95022,24 грн.
Отже, з врахуванням встановлених судом обставин справи кошти в сумі 95022,24 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Закарпаттяенергозбут», підстава їх набуття відпала, а тому Товариство зобов'язане повернути Сільській раді такі кошти, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо обґрунтованості рішення
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. ст. 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно платіжної інструкції №230 від 03.03.2025 (внутрішній номер 408031768) за подачу позову в даній справі через систему «Електронний суд ЄСІТС» прокурором (платник - Закарпатська обласна прокуратура) сплачено судовий збір у сумі 12112,00 грн.
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відтак, оскільки позовні вимоги прокурора задоволено повністю, витрати прокурора по сплаті судового збору в сумі 12112,00 грн на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом порівну на позивача і відповідача, позаяк саме з їх неправильних дій (внесення змін до договору на підставі спірних додаткових угод всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі») і виник даний спір.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 27.01.2022, №2 від 25.08.2022, №3 від 06.10.2022, №4 від 07.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №180065/2022 від 17.01.2022, укладені між Горондівською сільською радою (код ЄДРПОУ - 04350412, місцезнаходження - Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вулиця Духновича, 64) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (код ЄДРПОУ - 41999833, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Жупанатська, будинок 18).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (код ЄДРПОУ - 41999833, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Жупанатська, будинок 18) на користь Горондівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 04350412, місцезнаходження - Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вулиця Духновича, 64) 95022,24 грн (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дві гривні 24 копійки).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (код ЄДРПОУ - 41999833, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Жупанатська, будинок 18) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ - 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Коцюбинського, 2 А) 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Стягнути з Горондівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 04350412, місцезнаходження - Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вулиця Духновича, 64) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ - 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Коцюбинського, 2 А) 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене і підписане 18.05.2026.
Суддя С.В. Сисин