пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 травня 2026 року Справа № 903/295/26
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі
за позовом: Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м. Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест", м. Луцьк
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знесення самочинно збудованого майна,
24.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" про усунення перешкод територіальній громаді в особі Луцької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" (вул. Рівненська, 44, м. Луцьк, 43020, ЄДРПОУ 40908771) знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, що на ній розташовані, а саме: адміністративно-побутову будівлю (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" - побутове приміщення (площа 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218.
Ухвалою суду від 26.03.2026 заяву Луцької окружної прокуратури від 24.03.2026 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" вчиняти певні дії щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, зокрема щодо його відчуження, здачі в оренду (суборенду). Заборонено державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га. У решті заяви відмовлено.
Ухвалою суду 26.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22 квітня 2026 року о 12:00 год. Встановлено: відповідачу - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати прокуратурі, позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання прокуратурі, позивачу; прокуратурі, позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.
Відповідач ухвалу суду отримав 31.03.2026, строк для подання відзиву - по 15.04.2026.
14.04.2026 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що первісний власник набула право власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 02.05.2003, нікчемність якого стороною позивача не доведена. Ст. 228 ЦК України, на яку посилається позивач, застосовується виключно до правочинів, спрямованих на порушення публічного порядку, що передбачає наявність умислу сторін та досягнення протиправної мети. Жодних доказів неправомірної державної реєстрації права власності на спірні приміщення чи скасування державної реєстрації прокуратурою не надано. Матеріали кримінального провадження, на які посилається прокуратура, не можуть бути належним доказом підроблення правочину, оскільки не встановлені вироком суду.
Прокуратура у відповіді на відзив від 21.04.2026 зазначає, що оскільки спірний договір купівлі-продажу спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної (на даний час комунальної) власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. У межах кримінального провадження №12021035580000597 від 31.03.2021 зібрано докази, які підтверджують те, що будівництво спірних об'єктів нерухомого майна відбувалось у період 2017-2018 років, тобто на момент укладення договору купівлі-продажу від 02.05.2003 предмету договору не існувало взагалі. Здійснення самочинного будівництва на спірній земельній ділянці також підтверджується матеріалами супутникового моніторингу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 за період з 2003 по 2024 рік (лист від 14.10.2025 №4038-5-04.02-2025). Договір купівлі продажу нерухомого майна від 02.05.2003 є підробленим, а отже нікчемним, так як на дату його укладення не існувало ні земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 (яка утворена в результаті поділу лише 22.11.2017), ні об'єктів нерухомого майна, що є предметом такого договору (які збудовані у 2017-2018 роках). ОСОБА_1 без наявності будь-яких дозвільних документів проведено будівництво об'єктів нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці, та, в подальшому, на підставі нікчемного правочину проведено державну реєстрацію права власності на них. Відповідача не можна вважати суб'єктом, який має законне право власності на таке нерухоме майно. Відтак, посилання відповідача на мирне та добросовісне володіння майном, право власності на яке у останнього не виникає в силу закону, є необґрунтованими.
Відповідач відповідь на відзив отримав 21.04.2026, строк для подання заперечень - по 27.04.2026.
Заперечення відповідач на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.
22.04.2026 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника товариства в іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор відкладення підготовчого засідання не заперечив.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача, відсутність заперечень інших учасників справи, відсутність заперечень відповідача на відповідь на відзив, не закінчення строку для їх подання, з метою виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 22.04.2026 підготовче засідання відклав на 06.05.2026 о 15:30 год.
У судовому засіданні 06.05.2026 оголошено перерву до 14.05.2026 о 15:00 год.
14.05.2026 надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідь на відзив товариство отримало 06.05.2026, у зв'язку з чим заперечення подані у межах встановленого строку.
У судовому засіданні прокурор, представник позивача долучення заперечень заперечили у зв'язку з пропуском встановленого строку для їх подання.
Згідно із ст. 184 ГПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Ухвалою суду від суду 26.03.2026 встановлено відповідачу строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання прокуратурі, позивачу.
Судом встановлено, що відповідач відповідь на відзив отримав 21.04.2026, що підтверджується квитанцією №6783147 від 21.04.2026 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Таким чином строк для подання заперечень - по 27.04.2026.
Заперечення відповідача подані до суду 14.05.2026, тобто з пропуском встановленого строку.
Частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, подання заперечень на відповідь на відзив з пропуском встановленого судом строку, відсутність клопотання про поновлення такого строку, заперечення прокуратури, представника позивача, суд протокольною ухвалою від 14.05.2026 заперечення відповідача на відповідь на відзив залишив без розгляду.
Судом враховано статтю 13 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, 14.05.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 6 ГПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами п'ятою, шостою статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Клопотання відповідача від 14.05.2026 про відкладення розгляду справи надіслане представником товариства адвокатом Гринчуком І.С. на електронну адресу суду.
В той же час, у адвоката Гринчука І.С. зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Отже, адвокат Гринчук І.С., який діє в інтересах ТОВ «Техно Вест», міг подати клопотання: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з частиною другою статті 170 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 170 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи електронною поштою без електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Гринчук І.С., який діє в інтересах ТОВ «Техно Вест», використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством, у зв'язку з чим вказане клопотання суд повертає без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №944/6062/23 від 12.02.2025.
Враховуючи вищевикладене, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 14.05.2026 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.06.2026 о 11:00 год.
Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відтак, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Повідомити учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті на 10 червня 2026 року о 11:00 год.
2. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов'язковою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України. Ухвала суду підписана 18.05.2026.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк