вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про скасування судового наказу
"18" травня 2026 р. Cправа № 902/500/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича вих. № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) про скасування судового наказу виданого 21.04.2026 та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, поданих у справі
за заявою: Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради (вул. Довженка, буд. 2А, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 41181994)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 20317,02 грн грошової заборгованості за надані послуги,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради № б/н від 16.04.2026 про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича 20317,02 грн грошової заборгованості, з яких: 15368,7 грн - основного боргу; 1272,02 грн - 3% річних та 3676,3 грн - інфляційних втрат.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов Договору №131П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг з травня 2023 року по березень 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 вказану заяву розподілено судді Тварковському А.А.
За результатами розгляду вказаної заяви 21.04.2026 видано відповідний судовий наказ у справі № 902/500/26, копію якого разом із заявою стягувача та доданих до неї документів надіслано боржнику - Фізичній особі-підприємцю Столітньому Володимиру Павловичу.
Засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява від імені Фізичної особи підприємця Столітнього Володимира Павловича вих. № б/н, без дати (вх. №01-30/4378/26 від 04.05.2026) про скасування судового наказу від 21.04.2026 у справі № 902/500/26. Поряд з цим ухвалою суду від 06.05.2026 таку заяву повернуто заявнику з підстав відсутності його підпису на поданій заяві.
Засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява Фізичної особи підприємця Столітнього Володимира Павловича вих. № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) про скасування судового наказу від 21.04.2026 у справі № 902/500/26. Додатком до заяви є клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Дослідивши клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд враховує, що єдиною підставою в обґрунтування такого клопотання вказано те, що заявник помилково не поставив підпис на раніше поданій заяві про скасування судового наказу, а на день подачі заяви повторно відповідний строк минув 12.05.2026.
Суд констатує, що Фізичною особою підприємцем Столітнім Володимиром Павловичем правильно визначено сплив встановленого ч.1 ст. 157 ГПК України 15-ти денного строку з дня вручення копії судового наказу з доданими документами на подання заяви про його скасування 12.05.2026, враховуючи, що копію судового наказу у справі № 902/500/26 отримано боржником 27.04.2026 (згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення).
Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Згідно із ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певними обставинами, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення процесуального строку не зумовлює обов'язку суду автоматично поновити такий строк, оскільки відповідно до положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу повинно містити належне обґрунтування поважності причин його пропуску.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Поряд з цим обґрунтування, що заявник помилково не поставив підпис на раніше поданій заяві про скасування судового наказу жодним чином не свідчить про поважність причин пропуску відповідного строку та є суб'єктивним фактором, який залежав саме від заявника.
Водночас за результатами відстеження на офіційному сайті АТ "Укрпошта" поштового пересилання ухвали від 06.05.2026 про повернення Фізичній особі-підприємцю Столітньому В.П. раніше поданої заяви про скасування судового наказу у справі № 902/500/26 (вих. № б/н, без дати (вх. №01-30/4378/26 від 04.05.2026), таке відправлення вручено одержувачу 11.05.2026.
Отже, Фізична особа-підприємець Столітній В.П. не був позбавлений права та можливості подати підписану заяву про скасування судового наказу в останній день строку на її подання (12.05.2026), тобто на наступний день після отримання відповідної ухвали. При цьому у поданому клопотанні боржником не наведено об'єктивних причин, які перешкоджали йому звернутися із заявою про скасування судового наказу у встановлений законом строк.
Так, відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича вих. № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) подана з пропуском установленого процесуального строку без поважних причин, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для його поновлення, а відтак і для задоволення заяви про скасування судового наказу
Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З огляду на все вищевикладене у сукупності, керуючись ч. 2 ст. 157 ГПК України, заява Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича вих. № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 157, 158, 233-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 21.04.2026 у справі № 902/500/26 (додаток до заяви вих. № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026).
2. Заяву Фізичної особи-підприємця Столітнього Володимира Павловича № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) про скасування судового наказу від 21.04.2026 у справі № 902/500/26 на 1-му аркуші з доданими матеріалами на 5-ти аркушах та конверт повернути заявнику.
3. Копію заяви № б/н від 13.05.2026 (вх. №01-30/4955/26 від 15.05.2026) з додатком клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу долучити до примірника цієї ухвали, який залишається у суді.
4. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
5. За приписами п.п. 6,9 ч. 1 ст. 255 ГПК України цю ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник ухвали надіслати ФОП Столітньому В.П. рекомендованим листом з додатком повернутої заяви; КП "Чисте місто" Козятинської міської ради - до Електронного кабінету ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 18.05.2026.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ФОП Столітньому В.П. - АДРЕСА_1 .