30.04.2026 м.Дніпро Справа № 912/4100/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.
Представники сторін:
від відповідача: БОЧУЛЯК ЮРІЙ ІГОРОВИЧ (власні засоби EasyCon) - представник ПрАТ "РУМА-М" адвокат - свідоцтво №1978 від 08.09.2012р., ордер серія ВС №1389735 від 05.08.2025р.
інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "РУМА-М" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі № 912/4100/20 (суддя Коваленко Н.М.)
за позовом: Державного підприємства "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України (далі - ДП "КОМБІНАТ "САЛЮТ"), код ЄДР 14373220, 49074, м. Дніпро, вул. Запасна, 7
до відповідача: Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (далі - ДП "КІРОВОГРАДСЬКИЙ КХП №2"), код ЄДР 00951862, 25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 2
про стягнення 2 025 106,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2021 у справі № 912/4100/20 за позовом Державного підприємства "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України до Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України про стягнення 2 025 106,00 грн позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" на користь ДП "Комбінат "Салют" заборгованість у сумі 2 025 033,68 грн, з яких 2 000 000,00 грн основний борг, 20 026,95 грн пеня, 5 006,73 грн 3% річних, а також 30 375,51 грн судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. 23.03.2021 на виконання рішення видано відповідний наказ.
15.07.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява позивача (стягувача) ДП "Комбінат "Салют" про заміну сторони виконавчого провадження № 73260623, а саме боржника - ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" на його правонаступника - Приватне підприємство "РУМА-М", у зв'язку з придбанням останнім єдиного майнового комплексу боржника у процесі приватизації.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 (повний текст складено 29.07.2025) заяву позивача (стягувача) про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні № 73260623, яке відкрито на підставі виконавчого документа у справі № 912/4100/20 про стягнення з ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 2, код ЄДРПОУ 00951862) на користь ДП "Комбінат "Салют" (49074, м. Дніпро, вул. Запасна, 7, код ЄДРПОУ 14373220) заборгованості в сумі 2 025 033,68 грн, з яких 2 000 000,00 грн основний борг, 20 026,95 грн пеня, 5 006,73 грн 3% річних, а також 30 375,51 грн судового збору, а саме боржника: ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (проспект Інженерів, 2, м. Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ: 00951862) на його правонаступника: Приватне підприємство "РУМА-М" (пр. Металургів, буд. 2, офіс 1, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ: 36968714). У задоволенні клопотання ПП "РУМА-М" про відкладення (перенесення) розгляду справи відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що 20.11.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та ПП "РУМА-М" укладено Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" шляхом викупу за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни. Того ж дня підписано Акт приймання-передачі об'єкта приватизації. Суд першої інстанції, посилаючись на частину 1 статті 334 ГПК України, статтю 15 Закону України "Про виконавче провадження", статтю 52 ГПК України, частину 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частину 2 статті 345 ЦК України, а також на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, дійшов висновку, що ПП "РУМА-М", як покупець та новий власник приватизованого об'єкта, є правонаступником прав та обов'язків ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2", а визначальною підставою для заміни сторони боржника у виконавчому провадженні є набуття покупцем права власності в процесі приватизації на єдиний майновий комплекс боржника. Щодо відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначив, що відповідно до частини 3 статті 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а строки розгляду такої заяви є імперативними.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 (повний текст складено 29.07.2025) у справі № 912/4100/20, Приватне підприємство "РУМА-М" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 у справі № 912/4100/20 про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви № б/н від 15.07.2025 позивача (стягувача) про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 73260623, яке відкрито на підставі виконавчого документа у справі № 912/4100/20 - відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував приписи абзацу шістнадцятого пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», яким установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, положення абзацу п'ятого частини другої статті 26 цього Закону (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом) не застосовуються. Апелянт посилається на те, що за змістом частини 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Водночас, з огляду на зазначену тимчасову заборону, кредитори за вимогами щодо простроченої кредиторської заборгованості приватизованого підприємства (крім заборгованості перед бюджетом) тимчасово, на період дії воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації погашення такої заборгованості у примусовому порядку - ні шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення, ні шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство.
Апелянт наголошує, що таку правову позицію висловлено у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, однак суд першої інстанції цю правову позицію не врахував, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до пункту 6.6 Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» покупець зобов'язаний забезпечити лише: недопущення звільнення працівників протягом шести місяців з дати переходу права власності та погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом. Жодних умов щодо погашення кредиторської заборгованості перед ДП «Комбінат «Салют» та строків її погашення Договір купівлі-продажу не містить, що, на думку апелянта, повністю відповідає вимогам абзацу шістнадцятого пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Приватне підприємство "РУМА-М" вказує, що задоволення судом заяви позивача (стягувача) про заміну сторони виконавчого провадження призведе до негайного примусового виконання та стягнення з ПП «РУМА-М» грошових коштів, що суперечить як договірним зобов'язанням, так і зазначеній нормі Закону. Такий спосіб пред'явлення вимог кредитора до покупця об'єкта приватизації не передбачений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» та фактично нівелює встановлену законодавцем заборону на примусове стягнення простроченої кредиторської заборгованості з покупця приватизованого підприємства на період дії воєнного стану.
Крім того, апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено порушення принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 13 ГПК України, та права на професійну правничу допомогу, передбаченого статтею 16 ГПК України. Зокрема, 21.07.2025 представник ПП «РУМА-М» подав через Електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. 23.07.2025 до Електронного кабінету надійшло 29 документів у справі, з яких 4 документи не відкривалися (позовна заява, рішення по справі, наказ та телефонограма), а заява позивача (стягувача) № б/н від 15.07.2025 про заміну сторони виконавчого провадження, яка була предметом розгляду, серед наданих документів взагалі була відсутня, у тому числі на момент подання апеляційної скарги. Ці обставини, які не залежали від волі представника, фактично унеможливили підготовку правової позиції у справі.
Приватне підприємство "РУМА-М" також зазначає, що 23.07.2025 ним було подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, обґрунтоване тим, що представник ПП «РУМА-М» 23.07.2025 перебував у службовому відрядженні у м. Рівне, де брав участь у судовому засіданні у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі № 914/1077/25, а з 24.07.2025 по 25.07.2025 мав перебувати у терміновому службовому відрядженні у м. Києві, у зв'язку з чим не міг взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 24.07.2025. На підтвердження цих обставин до суду було подано копію протоколу судового засідання та копію наказу про відрядження. Однак суд першої інстанції зазначене до уваги не взяв і розглянув справу без участі представника ПП «РУМА-М», чим позбавив сторону можливості отримати належну правову допомогу та підготувати письмову правову позицію по суті спору. Апелянт вважає, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Державне підприємство "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України та Державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/4100/20. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/4100/20.
01.09.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М., за розпорядженням керівника апарату суду від 10.09.2025року, проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/4100/20 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Дармін М.О. (доповідач), судді - Чус О.В., Чередко А.Є.(для відкриття апеляційного провадження).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "РУМА-М" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі №912/4100/20 (суддя Коваленко Н.М.). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.04.2026 об 12:30 годин.
10.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "РУМА-М" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.04.2026 у зв'язку з усунення обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід роботу судді Кощеєва І.М., було здійснено передачу справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2026 заяву представника Приватного підприємства "РУМА-М" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Також сторонам повідомлено що розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "РУМА-М" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі № 912/4100/20. відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні №511.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 справу № 912/4100/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
У судовому засіданні оголошено перерву до 30.04.2026р. на 09:50 год. Про час та місце судового засідання присутні представники сторін повідомлені у судовому засіданні.
30.04.2026 у судовому засіданні був присутній представник ПрАТ "РУМА-М", інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Під час проведення судового засідання на території міста Дніпро сигналу повітряної тривоги оголошено не було, у зв'язку з чим колегія суддів висновує про відсутність підстав для висновку щодо наявності обставин, що перешкоджають здійсненню правосуддя та розгляду справи у визначений час.
30.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 (повний текст складено 29.07.2025), якою задоволено заяву позивача (стягувача) ДП "Комбінат "Салют" про заміну сторони у виконавчому провадженні № 73260623 - боржника ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" на його правонаступника ПП "РУМА-М", та відмовлено у задоволенні клопотання ПП "РУМА-М" про відкладення (перенесення) розгляду справи.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2021 у справі № 912/4100/20 позовні вимоги ДП "Комбінат "Салют" задоволено частково та стягнуто з ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" заборгованість у сумі 2 025 033,68 грн, з яких 2 000 000,00 грн основний борг, 20 026,95 грн пеня, 5 006,73 грн 3% річних, а також 30 375,51 грн судового збору. 23.03.2021 на виконання рішення видано відповідний наказ; 09.11.2023 на підставі наказу Господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/4100/20 Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73260623. Постановою державного виконавця від 27.02.2024 зупинено вчинення виконавчих дій; 20.11.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та ПП "РУМА-М" укладено Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" шляхом викупу за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни. Того ж дня підписано Акт приймання-передачі об'єкта приватизації; Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2", а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації та виконати визначені в Договорі умови. До складу об'єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, у тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю; відповідно до пункту 3.1 Договору покупець, який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" відповідно до умов Договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення Акта приймання-передачі об'єкта приватизації. Відповідно до пункту 6.6 Договору покупець зобов'язаний забезпечити: недопущення звільнення працівників протягом шести місяців з дати переходу права власності та погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом.
Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що при прийнятті оспорюваної ухвали судом першої інстанції не було враховано правову позицію Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 з огляду на наступне:
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суд від 07 квітня 2026 року у справі № 909/636/16 викладено наступний правовий висновок: «… 21. Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація державного або комунального майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
22. Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
23. За змістом частини 6 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій.
24. Верховний Суд також зазначає, що за змістом частини 3 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.
25. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) процедура припинення за рішенням суб'єкта управління регулюється цим Законом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та іншими законами. Припинення за рішенням суб'єкта управління державних підприємств, майно яких було продано у процедурі приватизації як єдиний майновий комплекс, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на державні підприємства, особливості управління якими встановлено окремими законами. Законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
26. Згідно із частиною 1 статті 23 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" після укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства суб'єкт управління державного підприємства приймає рішення про ліквідацію цього державного підприємства або його реорганізацію шляхом приєднання до покупця за його пропозицією. У разі якщо покупець є фізичною особою або акціонерним товариством, суб'єкт управління державного підприємства приймає рішення про припинення державного підприємства шляхом його ліквідації. Керуючим припиненням такого державного підприємства може бути призначено представника покупця.
27. Верховний Суд зазначає, що питання щодо правонаступництва при приватизації державного та комунального майна врегульовані у статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", яка має назву "Правонаступництво власників".
28. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
29. Аналіз зазначеної статті Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цієї статтею правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який у порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки не включає право постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі. Можливості правонаступництва майнових прав і обов'язків приватизованого підприємства іншою, ніж покупець (новий власник), особою зазначена спеціальна норма Закону не передбачає. Подібні висновки щодо застосування положень статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" викладені в постановах Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 909/1051/18, від 05.03.2026 у справі № 909/933/19, від 18.12.2025 у справі № 909/188/19, якими залишено без задоволення касаційні скарги Товариства на судові рішення про задоволення заяви Івано-Франківського ВДВС щодо заміну сторони у виконавчому провадженні. Крім того подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 916/3030/23, від 15.01.2025 у справі № 902/884/21, від 16.01.2025 у справі № 910/200/23, від 21.04.2025 у справі № 902/1177/15…
… 33. За доводами скаржника, господарські суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, у якій вирішувалося питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
34. Верховний Суд з урахуванням доводів скаржника зазначає, що абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" містить застереження щодо винятків у його застосуванні, відповідно до яких положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
35. За змістом наведених положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавець запровадив тимчасову, на період дії правового режиму воєнного стану, заборону на застосування погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства, крім заборгованості перед бюджетом, покупцем єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, за винятком приватизованого майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
36. Водночас Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, на яку посилається скаржник, виснував що: "кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості, крім кредиторів за вимогами щодо заборгованості перед бюджетом викупленого в процесі приватизації підприємства, крім придбаного у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця, який є правонаступником підприємства як єдиного майнового комплексу, що є об'єктом приватизації (частина перша статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"), виконання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в частині виконання викуплених покупцем зобов'язань підприємства та погашення простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства. Тобто відповідні кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу), погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку у будь-який передбачений законом спосіб: і шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення такої заборгованості (у позовному порядку), і шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство".
37. Таким чином, у справі № 916/3735/24, на яку покликається скаржник, вирішуючи питання щодо підстав для відкриття за заявою кредитора провадження у справі № 916/3735/24 про банкрутство боржника (Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ") та формулюючи висновки щодо закладеного у нормах Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" темпорального критерію їх застосування, Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 сформулював висновок щодо термінів виконання покупцем зобов'язань державного підприємства, придбаного покупцем у процесі приватизації, а саме: щодо відтермінування на період дії правового режиму воєнного стану обов'язку покупця єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, з погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства, що є об'єктом приватизації.
38. Водночас Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у справі № 916/3735/24, на яку покликається скаржник, не розглядав та не вирішував питання щодо процесуального правонаступництва за правилами статті 52 ГПК України та щодо застосування цієї процесуальної норми.
39. При цьому колегія суддів ураховує, що в постановах Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 909/188/19, від 04.03.2026 у справі № 909/1051/18, від 04.03.2026 у справі № 909/1173/19, від 05.03.2026 у справі № 909/933/19, від 06.03.2026 у справі № 909/555/18, від 11.03.2026 у справі № 909/86/19, від 12.03.2026 у справі № 909/554/18, від 19.03.2026 у справі № 909/457/20 у подібних правовідносинах розглядалися доводи Товариства про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24. За результатами розгляду таких доводів Верховний Суд у цих постановах дійшов висновку про неподібність правовідносин у справі № 916/3735/24, на яку покликається скаржник, із правовідносинами у зазначених справах.
40. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 17.12.2025 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 909/1051/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "УКРХІМ" до ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 2 132 469,30 грн (за заявою Івано-Франківського ВДВС про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником). Передаючи справу № 909/1051/18 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, щодо застосування статей 26, 28, пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Проте об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 06.02.2026 виснувала, що постанова Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 не є судовим рішенням у подібних правовідносинах із правовідносинами у справі № 909/1051/18, і повернула справу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
41. Отже, з урахуванням установлених судами обставин справи та приписів Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Верховний Суд зазначає, що доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій. Таким чином, скаржник не довів помилковості висновків господарських судів попередніх інстанцій про те, що Товариство є правонаступником не тільки майнових прав Підприємства, а й усіх обов'язків і боргів відповідача. При цьому доводи Товариства про неврахування судами того, що спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які поширюються на Товариство як покупця єдиного майнового комплексу, спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень.
42. Крім того, як зазначає скаржник, умови договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Підприємства від 29.01.2024 не передбачають переходу до покупця заборгованості в сумі 8 370 944,09 грн. При цьому скаржник стверджує, що аналіз зазначеного договору свідчить про відсутність у ньому конкретного переліку боргів, які входять до єдиного майнового комплексу. З урахуванням викладеного скаржник вважає, що господарські суди не дослідили обставин щодо передачі звітності Товариства за договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Підприємства від 29.01.2024 та обставин щодо включення заборгованості в сумі 16 130 435 грн до переліку боргів, які входять до складу цілісного майнового комплексу за цим договором купівлі-продажу.
43. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, не може взяти їх до уваги, оскільки, як установили господарські суди, відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Підприємства від 29.01.2024 до складу об'єкта приватизації входять усі види майна (окрім того, що не підлягає приватизації, та земельної ділянки), борги та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю Підприємства. Крім того, згідно з пунктом 3.1 зазначеного договору покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою / земельними ділянками) і обов'язків Підприємства відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
44. З урахуванням наведених обставин апеляційний господарський суд обґрунтовано виснував, що правонаступник боржника на момент укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Підприємства від 29.01.2024 повинен був розуміти наявність відповідної заборгованості, яка підлягає сплаті за зобов'язаннями відповідача…»
Враховуючи вищевикладене, той факт, що сторонами не оспорюється факт укладення Договору купівлі-продажу, підписання Акта приймання-передачі та набуття ПП "РУМА-М" права власності на єдиний майновий комплекс ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2", колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги : « … І. Неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо неврахування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали абзацу 16 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
За приписами частин першої та другої статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Згідно із частиною першою статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
За змістом наведених положень:
- у разі купівлі у процедурі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець такого підприємства стає правонаступником усіх його прав і обов'язків, за винятком права постійного користування земельною ділянкою під об'єктом приватизації;
- передбачене наведеними положеннями правонаступництво стосується осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває як майнових прав (окрім права постійного користування земельною ділянкою), так і обов'язків приватизованого підприємства.
При цьому передбачене наведеними нормами правонаступництво хоча і є частковим (сингулярним), оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права та обов'язки приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини першої статті 26 цього Закону оформлення угод приватизації здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації між органом приватизації та переможцем електронного аукціону тощо.
Згідно з положеннями частини другої статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації) (абзац п'ятий).
Таким чином, реалізація та захист прав кредиторів за тими вимогами до підприємства (що придбано покупцем в процесі приватизації), які мали місце на момент придбання покупцем відповідного підприємства, може здійснюватися шляхом заявлення кредитором (кредиторами) вимоги до покупця щодо виконання відповідної умови договору купівлі-продажу, зокрема вимоги про погашення покупцем боргів придбаного ним підприємства, а саме простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства.
При цьому апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що чинне законодавство, окрім добровільного погашення покупцем кредиторської заборгованості придбаного ним підприємства, визначає два основних способи погашення такої заборгованості у примусовому порядку: шляхом вирішення судом відповідного спору між кредитором приватизованого підприємства та його покупцем про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.
Між тим, приписами абзацу шістнадцятого пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану наведені положення статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема і положення абзацу п'ятого частини другої (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом) не застосовуються.
При цьому абзац шістнадцятий пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» має застереження щодо винятків у його застосуванні, відповідно до яких положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та об'єктів великої приватизації.
За змістом наведених положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» законодавець запровадив тимчасову, на період дії правового режиму воєнного стану, заборону на застосування вимоги цього закону щодо виконання покупцем єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, такої умови, що підлягає включенню до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, як погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації, за винятком приватизованого майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та об'єктів великої приватизації), крім заборгованості перед бюджетом.
А тому кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості, крім кредиторів за вимогами щодо заборгованості перед бюджетом викупленого в процесі приватизації підприємства, крім придбаного у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та об'єктів великої приватизації, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця, який є правонаступником підприємства як єдиного майнового комплексу, що є об'єктом приватизації (частина перша статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»), виконання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в частині виконання викуплених покупцем зобов'язань підприємства та погашення простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства.
Тобто відповідні кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу), погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку у будь-який передбачений законом спосіб: і шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення такої заборгованості (у позовному порядку), і шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство.
Така правова позиція висловлена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 4 лютого 2025 року у справі 916/3735/24.
Однак суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали зазначеної правової позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду не врахував, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме абзацу 16 пункту 7¬4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Відповідно до вже згадуваної частини першої статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
В свою чергу відповідно до п. 6.6. Договору купівлі-продажу об?єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів N? 2» (код за ЄДРПОУ 00951862), місцезнаходження: Кіровоградська обл., м . Кропивницький, просп. Інженерів, 2, шляхом викупу за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни: «З моменту переходу права власності Покупець зобов?язаний виконати умови продажу Об?єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме забезпечити:
6.6.1. недопущення звільнення працівників з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів ретрацю України ) протягом шести місяців з дати переходу права власності ;
6.6.2. погашення протягом 6 (шести) місяців заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до покупця права власності на об?єкт приватизації.
Жодних умов щодо погашення кредиторської заборгованості перед Державним підприємством «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України та строків її погашення Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації не містить, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема, абзацу 16 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
У справі, що розглядається позивач (стягувач) подав до суду заяву № б/н від 15.07.2025 про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 73260623, яке відкрито на підставі виконавчого документа у справі № 912/4100/20.
Задоволення судом заяви позивача (стягувача) про заміну сторони виконавчого провадження призведе до негайного примусового виконання виконавчого напису та стягнення із ПП «РУМА-М» грошових коштів, що суперечить договірним зобов'язанням та абзацу 16 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Окрім цього, такий спосіб пред'явлення вимог кредитора до покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу) не передбачений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» та фактично створює умови за яких відбувається нівелювання встановленої абзацом 16 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» заборони…» відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.
Твердження апеляційної скарги про те, що : « … суд першої інстанції зазначене до уваги не взяв і розглянув справу без участі представника ПП «РУМА-М», чим позбавив сторону у справі можливості отримати належну правову допомогу, а також позбавив мене як представника ПП «РУМА-М» опрацювати отримані документи у справі № 912/4100/20 та підготувати письмову правову позицію по суті спору.
Апелянт вважає, що такі дії суду першої інстанції вчинені всупереч принципу змагальності сторін, який закріплено ст. 13 ГПК України та призвели до порушення права ПП «РУМА-М», як учасника справи, користуватися професійною правничою допомогою адвоката, що передбачене ст. 16 ГПК України.
З огляду на те, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, відтак вони є підставою для скасування оскаржуваної ухвали…» відхиляються колегією суддів як такі, що знаходяться в межах обов'язку апелянта нести негативні наслідки пов'язані з завчасним плануванням зайнятості його представника в судових засіданнях і не можуть бути підставою для скасування або зміни обґрунтованого судового рішення, прийнятого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку залишити без задоволення апеляційну скаргу Приватного підприємства "РУМА-М", а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі №912/4100/20, відповідно, залишити без змін.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн. покладається на особу яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "РУМА-М" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі №912/4100/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2025р. у справі №912/4100/20 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн. покласти на Приватне підприємство "РУМА-М".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. підписано 05.05.2026р., суддею Кощеєвим І.М., у зв'язку з перебуванням у відпустці, ______________.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус