ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 травня 2026 року Справа № 918/961/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.
розглянувши у письмовому провадженні заяву ТОВ "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 (повний текст складено 16 січня 2024 року, суддя Романюк Ю.Г.)
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області (позивач 1) та в особі Західного офісу Держаудитслужби (позивач 2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія"
та до відповідача - 2 Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс"
про визнання недійсним договору про надання послуг, стягнення 2 798 820,00 грн
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №918/961/23 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23. Скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23. Прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.
Присуджено до стягнення з Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" (вул. Будівельників, 2А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38674326) 53599,56 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
28 квітня 2026 року від ТОВ "ТТЦ Технологія" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ТОВ "ТТЦ Технологія" 24000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2026 року у справі №918/961/23 прийнято заяву ТОВ "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд заяви ТОВ "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи. Запропоновано прокурору подати пояснення щодо заявлених до стягнення судових витрат.
11 травня 2026 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/961/23, у яких остання просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн, посилаючись на відсутність належних доказів фактичного понесення таких витрат, їх неспівмірність із обсягом наданих послуг та недотримання критеріїв розумності й необхідності судових витрат.
Колегія суддів, розглянувши заяву ТОВ "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, дійшла висновку про наявність правових підстав для його часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі ТОВ "ТТЦ Технологія" у апеляційній скарзі повідомлено, що стороною відповідача у зв'язку з зверненням до суду з даним позовом буде понесено витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 15000 грн, докази чого будуть подані в порядку визначеному статтею 129 ГПК України.
Постанова у справі №918/961/23 ухвалена 23 квітня 2026 року, таким чином, останнім днем строку для подання ТОВ "ТТЦ Технологія" доказів надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції є 28 квітня 2026 року. Таким чином, представником відповідача 1 дотримано вимоги процесуального законодавства щодо попереднього визначення розміру витрат та строку подання доказів на їх підтвердження.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ТОВ "ТТЦ Технологія" додано: копію договору про надання правової допомоги б/н від 11 травня 2023 року, укладеного між ТОВ "ТТЦ Технологія" та Адвокатським об'єднанням "ПРОКС"; копію ордера серії ВК №1118598 від 05 лютого 2024 року на надання правничої допомоги адвокатом Блащук Тетяною Володимирівною у Північно-західному апеляційному господарському суді; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 лютого 2024 року на суму 7000,00 грн щодо проведення консультацій, аналізу справи, опрацювання законодавства та підготовки апеляційної скарги ; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 16 січня 2025 року на суму 5000,00 грн щодо підготовки та участі у судовому засіданні 16 січня 2025 року; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 23 квітня 2026 року на суму 12000,00 грн щодо підготовки та подання додаткових пояснень у справі №918/961/23, заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, а також підготовки та участі у судовому засіданні 23 квітня 2026 року.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "ТТЦ Технологія" подано договір про надання правової допомоги, ордер адвоката та акти приймання-передачі наданої правової допомоги, частина з яких датована до ухвалення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №918/961/23 від 23 квітня 2026 року, а частина - після її ухвалення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 січня 2025 року у справі №910/5810/24, розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які за загальним правилом мають бути подані до закінчення судових дебатів. Відступ від цього правила можливий лише за наявності умов, визначених частиною першою статті 221 ГПК України, а саме - за умови подання стороною відповідної заяви до закінчення дебатів та обґрунтування поважних причин неподання доказів у встановлений строк.
Як роз'яснено Верховним Судом у постановах від 22 квітня 2024 року у справі №346/2744/21 та від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, у разі подання доказів судових витрат після ухвалення рішення по суті спору, сторона зобов'язана довести поважність причин, які об'єктивно унеможливлювали їх подання до закінчення судових дебатів, і за відсутності такого обґрунтування суд відмовляє у задоволенні заяви про їх стягнення.
Оцінюючи подані ТОВ "ТТЦ Технологія" докази, колегія суддів враховує, що акти приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 лютого 2024 року та від 16 січня 2025 року були складені до ухвалення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №918/961/23, а відтак об'єктивно могли бути подані суду до закінчення судових дебатів. Водночас заявником не наведено жодних обґрунтованих причин, які б свідчили про неможливість подання зазначених доказів у встановлений процесуальний строк.
Разом із тим акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 23 квітня 2026 року, яким підтверджено надання послуг щодо підготовки та подання додаткових пояснень у справі, заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, а також підготовки та участі у судовому засіданні 23 квітня 2026 року, складений у день ухвалення постанови у справі №918/961/23, тобто в межах строку, визначеного частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин подані ТОВ "ТТЦ Технологія" докази підлягають оцінці з урахуванням часу їх складання, а відсутність обґрунтування поважних причин неподання доказів, датованих до 23 квітня 2026 року, до закінчення судових дебатів, є підставою для відмови у їх урахуванні при вирішенні питання про розподіл судових витрат, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду (постанови від 03 вересня 2025 року у справі №910/13443/24, від 25 вересня 2024 року у справі №910/1007/22, від 12 грудня 2024 року у справі №911/826/23, від 28 січня 2025 року у справі №910/5810/24, додаткові постанови від 25 серпня 2025 року у справі №914/3455/23, від 25 серпня 2025 року у справі №924/1334/23, від 14 січня 2026 року у справі №910/11614/24).
Враховуючи наведене, колегія суддів надає оцінку виключно акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 23 квітня 2026 року на суму 12 000,00 грн, який складений у день ухвалення постанови у справі №918/961/23 та поданий заявником у межах процесуального строку, визначеного частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Докази, датовані до 23 квітня 2026 року, судом не враховуються при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Так, з наданих доказів вбачається, що відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги б/н від 11 травня 2023 року Адвокатське об'єднання "ПРОКС" прийняло на себе зобов'язання надавати ТОВ "ТТЦ Технологія" правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених зазначеним договором.
Згідно з пунктом 2.1 договору Адвокатське об'єднання зобов'язалось, зокрема, здійснювати в межах професійної діяльності правову допомогу клієнту, представляти та захищати його права й законні інтереси в судах, органах державної влади, місцевого самоврядування, перед юридичними та фізичними особами, складати заяви, скарги, клопотання та інші процесуальні документи, надавати консультації та правові висновки, а також здійснювати інші дії, необхідні для належного захисту інтересів клієнта.
Відповідно до пункту 2.2 договору Адвокатське об'єднання має право представляти інтереси клієнта в судах усіх юрисдикцій та інстанцій, подавати адвокатські запити, знайомитися з матеріалами справ, збирати докази, складати та подавати процесуальні документи, а також вчиняти інші дії, передбачені законодавством України та необхідні для надання професійної правничої допомоги.
У відповідності до розділу 4 договору гонорар Адвокатського об'єднання визначається за фактично виконані дії, що відображаються в актах приймання-передачі наданої правової допомоги. При визначенні розміру гонорару враховуються строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг наданих послуг та необхідність досягнення бажаного для клієнта результату.
Відповідно до пункту 4.1 договору розмір гонорару визначається в Актах приймання-передачі наданої правової допомоги, які надаються Адвокатським об'єднанням Клієнту за результатами виконання доручень останнього.
Також умовами договору передбачено, що клієнт сплачує гонорар на підставі актів приймання-передачі наданої правової допомоги, а фактичні витрати, понесені Адвокатським об'єднанням у процесі виконання договору, не включаються до розміру гонорару та відшкодовуються окремо.
Згідно з актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 23 квітня 2026 року, складеним на виконання договору про надання правової допомоги б/н від 11 травня 2023 року, Адвокатським об'єднанням "ПРОКС" надано ТОВ "ТТЦ Технологія" правничу допомогу у справі №918/961/23, яка полягала у підготовці та поданні додаткових пояснень у справі, підготовці заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі, а також підготовці та участі представника у судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 23 квітня 2026 року. Загальна вартість наданих послуг згідно з актом становить 12 000,00 грн.
Дослідивши акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 23 квітня 2026 року у сукупності з договором про надання правової допомоги б/н від 11 травня 2023 року та ордером адвоката серії ВК №1118598 від 05 лютого 2024 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані докази відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності, встановленим статтями 73, 75- 78 Господарського процесуального кодексу України, та підтверджують надання ТОВ "ТТЦ Технологія" професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції на суму 12 000,00 грн.
Посилання прокуратури на відсутність доказів фактичної оплати гонорару не спростовують права сторони на компенсацію відповідних витрат, оскільки згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат враховуються як витрати, що вже сплачені стороною, так і ті, що підлягають сплаті відповідно до умов договору про надання правничої допомоги. Аналогічний правовий підхід неодноразово викладений у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 09 квітня 2024 року у справі №910/8089/23, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20.
Твердження прокуратури на неспівмірність заявлених витрат є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом здійснювалась підготовка додаткових пояснень у справі, заперечень на клопотання про зупинення провадження, а також підготовка та участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, наслідком якого стало ухвалення постанови про задоволення апеляційної скарги та відмову у позові на суму 2 798 820 грн. З огляду на предмет спору, обсяг виконаної роботи, складність правовідносин та значення справи для сторони, витрати у сумі 12 000 грн є співмірними та відповідають критеріям розумності і необхідності.
Отже, оцінивши подані ТОВ "ТТЦ Технологія" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи наведені вище критерії їх оцінки, а також керуючись статтями 2, 123, частиною четвертою статті 126, статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Рівненської обласної прокуратури на користь ТОВ "ТТЦ Технологія" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що вказані витрати відповідають критерію реальності адвокатських витрат, є необхідними для належного захисту прав та інтересів сторони у суді апеляційної інстанції, а їх розмір є співмірним із характером та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, складністю справи та виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/961/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028; код ЄДРПОУ 02910077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" (вул. Будівельників, 2А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000; код ЄДРПОУ 38674326) 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
У задоволені решти заяви відмовити.
3. Доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання додаткової постанови.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Справу №918/961/23 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "18" травня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Василишин А.Р.