вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" травня 2026 р. Справа№ 873/5/26
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Сибіга О.М.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників:
згідно протоколу судового засідання від 07.05.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1
про розстрочення виконання рішення третейського суду
в межах розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро"
у справі № 873/5/26
про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025
у третейській справі № 127/25 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро"
до: 1. Фермерського господарства "Агро-Борова"
2. ОСОБА_1
про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (далі - ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО", позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" з позовом до Фермерського господарства "Агро-Борова" (далі - ФГ "АГРО-БОРОВА", відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 позов задоволено частково.
Закрито провадження у справі № 127/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" до Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 в частині стягнення 200 000,00 грн штрафу.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" 6 846 563,05 грн заборгованості, пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат за Договором поставки № 389/25/13 від 13.01.2025 та Договором поруки № П389/25/14 від 08.04.2025. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" 36 336,00 грн третейського збору.
В січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою № 30-3/12 від 30.12.2025 про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду, в якій просить на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у справі №127/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" до Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, видати накази наступного змісту:
- стягнути солідарно з Фермерського господарства "Агро-Борова" (64701, Харківська область, Ізюмський район, Територіальна громада Барвінківська, Комплекс будівель на споруд № 8, будинок 14; ідентифікаційний код 35604785) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 19790624-04314, виданий 26.11.2021, органом 6330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 6 846 563,05 грн заборгованості за Договором поставки № 389/25/13 від 13.01.2025 та Договором поруки № П389/25/14 від 08.04.2025;
- стягнути солідарно з Фермерського господарства "Агро-Борова" (64701, Харківська область, Ізюмський район, Територіальна громада Барвінківська, Комплекс будівель на споруд № 8, будинок 14; ідентифікаційний код 35604785) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 19790624-04314, виданий 26.11.2021, органом 6330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 36 336,00 грн третейського збору.
Також, позивач просив стягнути солідарно з Фермерського господарства "Агро-Борова" (64701, Харківська область, Ізюмський район, Територіальна громада Барвінківська, Комплекс будівель на споруд № 8, будинок 14; ідентифікаційний код 35604785) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 19790624-04314, виданий 26.11.2021, органом 6330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 1 664,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 у справі № 873/5/26 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Сибігу О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі № 873/5/26 за заявою ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі №127/25. Розгляд справи № 873/5/26 призначено на 26.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 розгляд справи № 873/5/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" № 30-3/12 від 30.12.2025 про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі №127/25 відкладено до 16.04.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 у справі № 873/5/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі №127/25 задоволено.
Разом з тим, Фермерське господарство "Агро-Борова" та ОСОБА_1 звернулись до Північного апеляційного господарського суду із заявами у справі № 873/5/26 про розстрочення виконання рішення третейського суду, в яких просять розстрочити виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі №127/25 про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро", за договором поставки №389/25/13 від 13.01.2025 та договором поруки №П/389/25/14 від 08.04.2025 заборгованості, штрафу, пені, відсотків річних та інфляційні витрати у сумі 6 846 563,05 грн, третейський збір у сумі 36 336,00 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 17 100,00 грн, на загальну суму 6 899 999,05 грн. Затвердити графік виконання рішення суду, в редакції даних заяв.
В обґрунтування поданих заяв відповідач 1 та відповідач 2 посилаються на те, що:
- відповідач 1 відноситься до аграрного сектору економіки та спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур;
- з середини квітня 2022 року по середину жовтня 2022 року майже всі земельні ділянки, що перебувають у користуванні відповідача 1 та розташовані на території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, яка межує з Луганською та Донецькою областю знаходились під повною окупацією ворога, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 р. за № № 380/43786;
- після деокупації зазначених вище територій було виявлено, що всі поля, під'їзні шляхи, ґрунтові дороги заміновані ворогом, в зв'язку з чим відповідач 1 був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність;
- з метою розмінування земель 31.10.2022 між відповідачем 1 та Дочірнім підприємством державною компанією «Укрспецекспорт» був укладений договір на розмінування земель. Однак, навіть після часткового розмінування земель, яке було здійснене наприкінці 2024 року, в зв'язку з тим, що ворог з використанням дронів продовжує знищувати будь-яку техніку, яка рухається на території Борівської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, а також здійснює дистанційне мінування території, у відповідача 1 відсутня можливість здійснення господарської діяльності в повному обсязі, оскільки існує реальна загроза життю працівників відповідача 1;
- з початку повномасштабного вторгнення відповідач 1 поніс та продовжує нести значні фінансові збитки. Так, за результатами 2022 року відповідач 1 мав чистий прибуток в сумі 68 035,3 тис. грн., за результатами 2023 року поніс збитки в сумі 82 553,1 тис. грн., за 2024р. поніс збитки в сумі 22 962,4 тис. грн., за 2025р. поніс збитки в сумі 19 142,2 тис. грн. Проте, незважаючи на умови, в яких відповідачу 1 доводиться здійснювати господарську діяльність, фінансова звітність свідчить, про зменшення суми збитків;
- відповідач 1 стверджує, що позитивний фінансовий стан був порушений виключно в наслідок військової агресії окупанта, а не в наслідок неналежного або недбалого ведення господарської діяльності;
- крім того, внаслідок блокади експорту сільськогосподарської продукції значно звузились ринки збуту готової продукції, а внутрішній ринок перенасичений, що призвело до зниження цін на продукцію. Блокада вивозу продукції з України створила умови, за яких відповідачі не мають можливості реалізовувати продукцію на зовнішніх ринках, що знижує можливості отримання прибутку та значно ускладнює виконання фінансових зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим для відновлення платоспроможності відповідачів необхідний додатковий час.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 873/5/26 розгляд заяв Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення третейського суду призначено на 07.05.2026.
21.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на заяви Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25, в яких позивач заперечує проти задоволення заяв, посилаючись на те, що Фермерським господарством "Агро-Борова" та ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження дійсної необхідності розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25, а правова позиція товариства свідчить про недобросовісність, необґрунтованість та суперечливість поведінки боржників.
Розглянувши заяви Фермерського господарства «Агро-Борова» та ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25, суд дійшов висновку, що вказані заяви підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи норми ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати: 1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан; 2) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 3) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави; 6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 873/116/25 (873/122/25).
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка в виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує сутність права, яке захищається п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74).
Розстрочення виконання судового рішення має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання судового рішення на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти баланс інтересів обох сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
У зв'язку з тим, що розстрочка виконання судового рішення продовжує період відновлення порушеного права стягувача, суди, в цілях вирішення питання про можливість надання розстрочки, а також визначення терміну розстрочки виконання судового рішення, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все в Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі та період надання розстрочки виконання судового рішення.
За правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а в системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдане за конкретних обставин справи.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю в зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми стягнення тощо.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення в виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в статті 6 Конвенції.
Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти в виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення в справі Бурдов проти росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року в справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що передбачені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених у законі умов, з урахуванням усіх обставин справи.
Законодавець пов'язує розстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють або унеможливлюють вчасне виконання судового рішення боржником.
На думку суду, вплив форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, що є загальновідомою обставиною, дійсно вимагає значного часу для відновлення фінансової спроможності юридичних осіб, в тому числі і відповідачів у даній справі.
Вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.
На державу покладене позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка в виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої в статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Отже, питання про розстрочення виконання рішення господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16, що відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
На переконання суду, негайне виконання рішення третейського суду може призвести до неплатоспроможності Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 , накопичення нових боргів при неможливості їх погашення, а, як наслідок, їх банкрутства.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржникам можливість запобігти накопиченню нових боргів, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідачів від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог позивача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Таким чином, розстрочення у даній справі може бути ефективним засобом недопущення погіршення економічної ситуації відповідачів, що, відповідно, може бути загрозою неотримання позивачем протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів за рішенням третейського суду. Тобто, з огляду на неприпустимість невиконання рішення суду, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання розстрочення буде дотриманий.
Судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що матеріальний інтерес відповідачів полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити їх діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо вони здійснені згідно з чинним законодавством і відповідають правилу "збереження основного змісту прав і свобод" (рішення від 20 травня 1999 у справі "Реквеньї проти Угорщини", рішення Великої Палати від 13 лютого 2003 у справі "Партія добробуту та інші проти Туреччини").
За таких обставин, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, врахувавши вищевикладені обставини та подані відповідачами докази на їх підтвердження, винятковість обставин, що свідчить про неможливість виконання рішення третейського суду в силу об'єктивних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяв про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 та розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 6 846 563 (шість мільйонів вісімсот сорок шість тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 05 копійок заборгованості за договором поставки № 389/25/13 від 13.01.2025 та договором поруки № П389/25/14 від 08.04.2025, із встановленням графіку його виконання, зокрема:
- 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. до 30 вересня 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 31 жовтня 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 30 листопада 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 31 грудня 2026р.;
- 6 496 563 (шість мільйонів чотириста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот шістдесят три)грн. 05 коп. до 15 квітня 2027р.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення іншої частини заяв про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяви Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Агро-Борова" (місцезнаходження: Україна, 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 202, код ЄДРПОУ: 35604785) та ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" ( місцезнаходження: Україна, 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ: 38953469), за договором поставки №389/25/13 від 13.01.2025 та договором поруки №П/389/25/14 від 08.04.2025 заборгованості, штрафу, пені, відсотків річних та інфляційні витрати у сумі 6 846 563,05 грн.
3. Затвердити графік виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25:
- 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. до 30 вересня 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 31 жовтня 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 30 листопада 2026р.;
- 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. до 31 грудня 2026р.;
- 6 496 563 (шість мільйонів чотириста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот шістдесят три)грн. 05 коп. до 15 квітня 2027р.
4. В задоволенні іншої частини заяв Фермерського господарства "Агро-Борова" та ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у третейській справі № 127/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку на підставі ч. 2 ст. 253 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.05.2026.
Суддя О.М. Сибіга