Єдиний унікальний номер 638/16726/25
Номер провадження 22-ц/818/2563/26
14 травня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року в складі судді Щепіхіної В.В. по справі № 638/16726/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», про стягнення неправомірно отриманої пенсії,
У серпні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», про стягнення неправомірно отриманої пенсії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену на підставі заяви від 20 квітня 2023 року, доданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської МСЕК від 06 квітня 2023 року до довідки серії 12 ААВ № 688766.
03 березня 2025 року до ГУ ПФУ в Харківській області від Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 25 грудня 2024 року № 50, в якій зазначено, що розширеною експертною комісією закладу скасовано рішення міжрайонної Шевченківської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 04 квітня 2023 року. Тобто, право на призначення пенсії по інвалідності у ОСОБА_1 відсутнє.
Вказало, що по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 04 квітня 2023 року по 28 лютого 2025 року виникла переплата пенсії у розмірі 102 582,88 грн. Вказана сума є надміру сплаченою та підлягає обов'язковому поверненню на рахунок ПФУ пенсіонером добровільно або стягується в судовому порядку.
18 березня 2025 року листом № 2000-0307-8/41952 ОСОБА_1 було повідомлено про виникнення переплати та необхідність повернення коштів, проте на момент звернення до суду кошти на рахунок позивача не надходили.
Просило стягнути з відповідача на користь ГУ ПФУ в Харківській області неправомірно отриману пенсію в розмірі 102 582,88 грн і судовий збір.
09 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петренко С. В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 06 квітня 2023 року міжрайонна Шевченківська медико-соціальна експертна комісія КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» на підставі достовірних даних та документів встановила ОСОБА_1 другу групу інвалідності на строк з 04 квітня 2023 року до 01 травня 2024 року, що підтверджується довідкою серії 12 ААВ № 688766 від 06 квітня 2023 року. На підставі зазначених документів ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності з 04 квітня 2023 року. Надалі 04 липня 2024 року міжрайонна Шевченківська медико-соціальна експертна комісія КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» на підставі повторного огляду та розгляду поданих медичних документів встановила ОСОБА_1 другу групу інвалідності на строк з 01 травня 2024 року до 01 липня 2025 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №326730. Після повторного встановлення інвалідності ОСОБА_1 продовжив хворіти на захворювання, які стали підставою для встановлення йому інвалідності. Про скасування довідки серії 12 ААВ № 688766 від 06 квітня 2023 року міжрайонної Шевченківської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», а також прийняття рішення КЗОЗ «ОЦМСЕ» у формі довідки про невизнання інвалідом № 50 від 25 грудня 2024 року відповідач не знав. Протягом 2024-2025 років відповідач від КОЗ «ОЦМСЕ» будь-яких документів, викликів для проведення огляду, листів не отримував. ОСОБА_1 не подавав до КЗОЗ «ОЦМСЕ» та міжрайонної Шевченківської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» жодних заяв з проханням провести його заочний огляд та прийняти рішення про встановлення інвалідності заочно. У зв'язку з викладеним, довідка про невизнання його інвалідом є незаконною. Також відповідач не отримував від позивача лист від 18 березня 2025 року № 2000 0303-8/41952 та додану до нього копію рішення від 07 березня 2025 року № 204950017658 про відсутність підстав для призначення пенсії по інвалідності. Жодних документів, що містять підстави скасування відповідачу статусу інваліду, позивачем не надано, як і доказів недобросовісності його дій і вини у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, які мали значення для отримання пенсії по інвалідності, з метою незаконного її отримання. Захворювання, які стали підставою для визначення йому 04 квітня 2023 року другої групи інвалідності, мають місце і у 2024 році, і у 2025 році. Крім того, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності з 01 вересня 2025 року строком до 01 вересня 2027 року і вказано, що у особи наявна раніше встановлена інвалідність.
Представник третьої особи КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надіслав до суду пояснення, в яких зазначив, що в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120233220000000867 від 28 липня 2023 року, Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області у міжрайонній Шевченківській медико-соціальній експертній комісії була вилучена з наступним арештом медико-експертна справа ОСОБА_1 . Під час слідчих дій виявлені документи з ознаками фальсифікації. У ході досудового розслідування встановлено, що міжрайонною Шевченківською МСЕК КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» у 2022-2023 роках оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам, у т. ч. і ОСОБА_1 , на підставі виписок із медичної карти стаціонарного хворого ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України». Згідно із відповіддю ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України» ОСОБА_1 стаціонарне лікування у закладі не проходив, до медичного закладу не звертався. З метою дослідження обґрунтованості та законності встановлення інвалідності ОСОБА_1 була призначена медико-соціальна експертиза, проведено заочний огляд за наданими на час проведення експертизи медичними документами. Для колегіального розгляду звернень правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань оцінки рішень про встановлення інвалідності за конкретними випадками у закладі була створена розширена експертна комісія, в ході роботи якої проведено аналіз медико-експертної справи ОСОБА_1 і виявлено документи з ознаками фальсифікації, а його діагноз не верифікований, що стало підставою скасування інвалідності і рішення міжрайонної Шевченківської МСЕК від 06 квітня 2023 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Харківській області відмовлено. Витрати по сплаті судового збору залишено за позивачем.
На вказане судове рішення 23 січня 2026 року ГУ ПФУ в Харківській області до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду - скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності, призначену на підставі заяви від 20 квітня 2023 року, доданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської МСЕК від 06 квітня 2023 року до довідки серії 12 ААВ № 688766. 03 березня 2025 року до ГУ ПФУ в Харківській області від Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 25 грудня 2024 року № 50, в якій зазначено, що розширеною експертною комісією закладу скасовано рішення міжрайонної Шевченківської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 04 квітня 2023 року. Тобто, право на призначення пенсії по інвалідності у ОСОБА_1 відсутнє. По пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 04 квітня 2023 року по 28 лютого 2025 року виникла переплата пенсії у розмірі 102 582,88 грн, яку він не повернув. Пенсія виплачена відповідачу неправомірно, внаслідок порушення ним вимог, передбачених підпунктами 1, 5 пункту 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петренко С. В. подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Відзив мотивовано тим, що у спірний період відповідач отримував від позивача пенсію у зв'язку із інвалідністю, про скасування довідки серії 12 ААВ № 688766 від 06 квітня 2023 року, а також прийняття рішення про невизнання його інвалідом не знав, від КЗОЗ «ОЦМСЕ» будь-яких документів, викликів на огляд, листів не отримував, із заявою про його заочний огляд не звертався. Позивачем не було надано доказів недобросовісності його дій, не доведено його вину у формі прямого умислу, спрямованого на незаконне отримання пенсії. Захворювання, які стали підставою для визначення йому 04 квітня 2023 року другої групи інвалідності, мають місце і у 2024 році, і у 2025 році. 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності з 01 вересня 2025 року строком до 01 вересня 2027 року і вказано, що у нього наявна раніше встановлена інвалідність.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 14 травня 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи.
ГУ ПФУ в Харківській області, представник ОСОБА_1 адвокат Петренко С.В., Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» отримали в електронних кабінетах 14 лютого 2026 року (а.с. 123-126).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 20 квітня 2023 року №2854, доданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської МСЕК від 06 квітня 2023 року до довідки серії 12 ААВ №688766.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №688766 ОСОБА_1 , 1979 року народження, з 04 квітня 2023 року до 01 травня 2024 року встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с. 66).
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 27 квітня 2023 року №204950017658 ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058 з 04 квітня 2023 року по 30 квітня 2024 року.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №326730 ОСОБА_1 , 1979 року народження, з 01 травня 2024 року до 01 липня 2025 року встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с. 6, 68).
03 березня 2025 року до ГУ ПФУ в Харківській області від Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» надійшла довідка від 25 грудня 2024 року №50, в якій зазначено, що розширеною експертною комісією закладу №5 КЗОЗ «ОЦМСЕ» скасовано рішення міжрайонної Шевченківської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 04 квітня 2023 року.
З довідки КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №50 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 вбачається, що останній 25 грудня 2024 року оглядався заочно і за результатами не визнаний інвалідом з 04 квітня 2023 року, рішення Шевченківської міжрайонної МСЕК скасовано (а.с. 13).
Як вбачається з листа КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 25 січня 2025 року №01-13/193, слідчому управлінню ГУНП в Харківській області повідомлялось, що Міжрайонною Шевченківською МСЕК КЗОЗ «ОЦ МСЕ», в період 2022-2023 років оглянуто та прийнято рішення про встановлення групи інвалідності громадянам України чоловічої статі призивного віку, зокрема, на підставі виписок із медичної карти стаціонарного хворого ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України». Згідно відповіді заступника медичного директора ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України» перелічені особи стаціонарне лікування не проходили, до медичного закладу не звертались. За результатами розгляду засідання Розширеної експертної комісії №5 розглянуті документи осіб, подані в період 2022-2023 років, з виписками стаціонарного хворого ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України» на міжрайонну Шевченківську МСЕК КЗОЗ «ОЦ МСЕ», що мали ознаки фальсифікації, і на підставі факту фальсифікації виписки стаціонарного хворого ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України» була скасована інвалідність особам, зазначеним в цьому листі (в тому числі і ОСОБА_1 ) (а.с. 35-36).
Згідно рішення №204950017658 від 07 березня 2025 року Відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 у ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 12).
По пенсійній справі ОСОБА_1 №204950017658 виникла переплата у розмірі 102 582,88 грн за період з 01 квітня 2023 року по 28 лютого 2025 року, що підтверджується службовою запискою та довідкою ГУ ПФУ в Харківській області (а.с. 11, 23).
ГУ ПФУ в Харківській області направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 18 березня 2025 року №2000-0307-8/41952 з повідомленням про відсутність у нього права на призначення пенсії по інвалідності і необхідність повернення переплати у розмірі 102 582,88 грн на рахунок Пенсійного фонду України (а.с. 14).
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (Номер витягу 31/25/1884/B, Дата прийнятого рішення 29 вересня 2025 року, Номер рішення 31/25/1884/Р) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності з 01 вересня 2025 року строком до 01 вересня 2027 року. У пункті 19 зазначеного Витягу вказано, що у особи наявна раніше встановлена інвалідність (а.с. 70).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: трудового каліцтва або професійного захворювання; загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).
Розділом ІІ вказаного Порядку встановлено, зокрема, перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Згідно із п. 2.2. Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; індивідуальні відомості про застраховану особу, надані органом, що призначає пенсію та відомості про місце проживання особи.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа не з'явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15 зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум.
Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року № 6-4 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2014 року № 25-3), визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення.
Зі змісту п. 3 вказаного Порядку вбачається, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи на підставі особистої заяви та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської МСЕК від 06 квітня 2023 року до довідки серії 12 ААВ № 688766, яку в подальшому було скасовано у зв'язку із скасуванням інвалідності ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії здійснено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.
Доказів, що доводять умисел ОСОБА_1 на отримання пенсії без законних для цього підстав, надання ним завідомо неправдивих даних, встановлення його вини у кримінальному провадженні № 120233220000000867 не надано.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, вони не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 26 квітня 2018 року у справі «CAKAREVIC v. CROATIA» суд звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії», у справі «Трґо проти Хорватії»).
Посилання ГУ ПФУ в Харківській області на те, що пенсія виплачена відповідачу внаслідок порушення ним вимог, передбачених підпунктами 1,5 пункту 1 статі 49 Закону № 1058-IV, є неспроможним, оскільки зазначеними нормами матеріального права визначено підстави для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, а не для її повернення.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Апеляційну скаргу залишено без задоволення, отже підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова