Провадження № 2/641/195/2026 Справа № 641/4271/23
18 травня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Курганникової О.А.,
за участі секретаря судового засідання Юрченко Д.Ю.,
представника позивача-Железнякової І.М.,
представника відповідача- адвоката Августової М.В. в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.01.2017 р. у розмірі 95 246,62 грн., та судовий збір в сумі 2 684, 00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.01.2017 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір, у відповідності до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язувався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом. У порушення умов кредитного договору від 25.01.2017 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 11.06.2023 року має заборгованість в розмірі 95 246,62 грн., а саме: 77 915,56 грн. - заборгованість за кредитом; 17 331,06 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.03.2023 року, позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2017 року у розмірі 95 246 грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп., а всього загальною сумою 97 930 грн.62 коп.
30.10.2023 року на адресу суду від представника відповідача -адвоката Августової М.В. надійшла заява про перегляд заочного рішення від 12.03.2023 року за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15.11.2023 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.03.2023 року за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити, оскільки ОСОБА_1 не підписував кредитний договір, а отримував в банку лише картку для виплат (дебетову).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.01.2017 року ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н.
04.01.2022 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо умов кредитування за картками Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту тощо, що зберігала чинність та була актуальною до 19 січня 2022 року (а.с. 200-211, Том1).
У заяві передбачені істотні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума - до 200 000,00 грн для карт «Універсальна», до 200 000,00 грн - для карт «Універсальна Gold»; строк - 12 місяців з пролонгацією; мета - споживчі потреби; спосіб видачі - безготівковим шляхом; процентна ставка - фіксована, 42,0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % річних для карт «Універсальна Gold». Зазначено також порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з другого місяця прострочення - 10 %, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань, права та обов'язки сторін, тарифи (а.с. 208-209, Том1).
З виписки за договором № б/н за період з 25.01.2017 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами шляхом здійснення покупок, переказів, розрахунків за послуги, а також здійснював поповнення кредитної картки. Усього надходжень за вказаний період 1 519134,52 грн, витрат 1 614 381,14 грн, баланс на початок періоду -0 грн, баланс на кінець періоду - 95 246,62 грн (а.с. 89-131, Том 1).
Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.01.2017 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.06.2023 року складає 95 246,62 грн, з яких 77 915,56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 331,06 грн - за простроченими відсотками. Сума заборгованості є незмінною з 11.06.2023 року. Проценти нараховані за ставкою 3,60%, 3,50%,42,00%, 40,8% (а.с. 5-10, Том1).
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У силу частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина 3 статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно положень частин 3, 4, 6, 7 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н від 25.01.2017 року, позивач посилався на підписану ОСОБА_1 заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 25.01.2017 року і виписку по рахунку.
Як вбачається зі змісту заяви від 25.01.2017 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.
Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено підписання відповідачем в електронному вигляді заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Як вбачається з заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 25.01.2017 року, сторони погодили, що процентна ставка становить 42,0% річних для карт «Універсальна» та 40,8% річних для карт «Універсальна Gold». Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (а.с. 205, Том.1).
Відповідач з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, про що свідчить його підпис.
Як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 17 331,06 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, почала утворюватися за процентною ставкою 40,8 % річних, починаючи із вересня 2020 року, тобто в межах строку дії кредитного договору і за ставкою, які були погоджені сторонами у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 25.01.2017 року.
Виписка містить всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
Отже, відповідач своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк».
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Як вбачається з розрахунку заборгованості і виписки по рахунку, розмір відсотків нараховувався за погодженою відсотковою ставкою, що і було визначено умовами Заяви про приєднання до Умов і правил надання послуг в ПриватБанку, яку відповідач підписав і був ознайомлений із вказаними в ній умовами кредитування.
Доказів того, що відповідач не користувався вказаною карткою матеріали справи не містять.
Посилання представника відповідача на те, що відповідач не отримував у АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку між банком та відповідачем 25.01.2017 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість станом на 11.06.2023 року в розмірі 95 246,62 грн., а саме: 77 915,56 грн. - заборгованість за кредитом; 17 331,06 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 95 246,62 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2017 року у розмірі 95 246 грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп., а всього загальною сумою 97 930 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн.62 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача - адвокат Августова Марина Владиславівна, діє на підставі ордера на надання правничої допомоги №1175910 від 27.10.2023 року.
Суддя О.А.Курганникова