Справа № 953/5983/26
н/п 1-кс/953/2624/26
"13" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
установив:
11.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою звернулась ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначає, що засобами поштового зв'язку нею була подана заява про вчинення кримінального провадження від 12.12.2025 до Офісу Генерального прокурора, щодо надання недостовірної інформації Держпродспоживслужби та ХРУП №1 ГУНП у Харківській області, за фактом службової недбалості, яка в свою чергу призвела до смерті її тварини.
08.01.2026 року, надійшла відповідь №9998-2026 від ХРУП №1 ГУНП у Харківській області за підписом т.в.о. начальника ОСОБА_4 , що після проведення службової перевірки порушень дисципліни та законності зі сторони працівників поліції не встановлено.
Також було повідомлено, що відомості про кримінальне правопорушення, яке зазначене у її заяві про вчинення злочину, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування не розпочато, оскільки заява не імстить посилань на наявність злочину.
Таким чином, слідчими ХРУП №1 ГУНП у Харківській, інформацію по її заяві про вчинення злочину не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин після отримання заяви про вчинення злочину, чим було порушено порядок, який встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник просила поновити строк на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, посилаючись на постійні повітряні тривоги.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі, наполягала на задоволенні скарги.
Представник ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення стосовно скарги ОСОБА_3 , в яких він зазначає, що 29.12.2025 до Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшли листи Харківського управління ДВБ НП України № 99089-2025 та № 99091 за скаргою ОСОБА_3 від 12.12.2025 щодо бездіяльності окремих поліцейських Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області під час розгляду її звернень. Вищевказані листи зареєстровані 29.12.2025 за № Т-12682 та № Т-12683. Наказом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 05.01.2026 № 36 призначено проведення службового розслідування. Встановлено, що звернення ОСОБА_3 з приміткою «жорстоке поводження з тваринами» зареєстровані в ІКС ІПНП Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за № 27578 від 20.08.2025 та № 27667 від 21.08.2025. Розгляд цих звернень було доручено поліцейським відділу превенції та списано в матеріали справи № 9037-26.
Також за результатами проведення службового розслідування з приводу скарг ОСОБА_3 порушень службової дисципліни зі сторони поліцейських Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області встановлено не було.
У зв'язку з вищенаведеним, оскільки звернення ОСОБА_3 від 20.08.2025 та від 21.08.2025 за викладеними в них обставинами не свідчать про вчинення діянь, що підпадають під ознаки будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України, та таким чином не є заявами про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст. 214 КПК України, то відомості, викладені в них, не можуть бути внесені до ЄРДР.
Дослідивши матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 12.12.2025 ОСОБА_3 подала до Генерального прокурора України ОСОБА_5 скаргу щодо надання недостовірної інформації Держпродспоживслужбою та дільничної лікарні ветеринарної медицини №4 м. Харкова, а також незаконної бездіяльності ХРУП №1 ГУНП у Харківській області. Зі змісту скарги вбачається, що внаслідок службової недбалості завідуючої дільничної лікарні ветеринарної медицини №4 м. Харкова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пес скаржника породи чіхуахуа, кличка Нік, паспорт домашньої тварини НОМЕР_1 , алфавітно-цифровий код мікрочипа (транспондера) НОМЕР_2 загинув 16.08.2025 р. В поданій скарзі, ОСОБА_3 зокрема просила внести до ЄРДР відомості за наступними статтями: 367, 366, 384, 396 КК України; провести службове розслідування дій посадових осіб Держпродспоживслужби та дільничної лікарні ветеринарної медицини №4 м. Харкова; витребувати повну документацію дільничної лікарні ветеринарної медицини №4 м. Харкова; провести розслідування за участю всіх причетних працівників Держпродспоживслужби та дільничної лікарні ветеринарної медицини №4 м. Харкова, особливо: ОСОБА_6 , осіб, які готували відповідь Держпродспоживслужби; надати письмову інформацію про результати та внесення до ЄРДР.
Так, відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.
В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Так в своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчих (посадових осіб) ХРУП №1 ГУНП у Харківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по її заяві про вчинення злочину від 12.12.2025, передбаченого ч. 2 ст. 189 Кримінального Кодексу України.
Разом з тим, зі змісту скарги ОСОБА_3 від 12.12.2025 року, слідчим суддею встановлено, що вона не містить конкретних фактичних даних щодо дій та обставин, які б свідчили про наявність у діях осіб ознак вчинення та складу вищевказаного кримінального правопорушення, тобто за ч. 2 ст. 189 Кримінального Кодексу України, за якою скаржник просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 доводи не є підставою для внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Тому, з огляду на викладене, слідчий суддя, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, вважає, що правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за її заявою від 12.12.2025 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України - відсутні.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
В своїй скарзі, ОСОБА_3 , як на причину пропуску строку на подання скарги вказує на довготривалі повітряні тривоги в місті Харкові та постійні ворожі обстріли, що спричиняє часті аварійні відключення електроенергії, що є об'єктивно непереборними обставинами, які завадили скаржнику вчасно звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за можливе поновити ОСОБА_3 строк на подання скарги.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити ОСОБА_3 строк на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1