іменем України
(заочне)
Справа № 621/4228/25
Провадження 2/621/812/26
18 травня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючий - суддя В. Філіп'єва,
за участі секретаря судового засідання - А.Головіної,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (не з'явилась),
відповідач - ОСОБА_2 (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 18.12.2015 року Виконавчим комітетом Зідьківської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 15.
В обґрунтування позову зазначено, що з 18.12.2015 року позивачка ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 . Подружні відносини припинені, спільного господарства сторони не ведуть. Сім'я фактично розпалась, шлюб існує формально. Спір про поділ майна подружжя відсутній. Оскільки примирення між сторонами неможливе, позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом та просить розірвати шлюб.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.03.2026 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Позивачка подала заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подав.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області, на підставі статті 280 ЦПК України, постановлено ухвалити заочне рішення по справі.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи позовної заяви та докази, додані на її обґрунтування, судом встановлено, що:
18.12.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Зідьківської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 15. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ". Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 18.12.2015 року (а. с. 5).
Як вбачається з позовної заяви, сторони спільне господарство не ведуть, сімейні стосунки не підтримуються, в зв'язку з чим позивачка вважає подальше збереження сім'ї неможливим, а відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних відомостей.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 24 Сімейного кодексу України, крім іншого, визначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч. 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до положень статті 110 цього Кодексу.
За змістом статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 статті 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Досліджуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, примирення між подружжям неможливе, подальше спільне життя й збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, спору про поділ майна подружжя у цій справі немає, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки клопотань від дружини про зміну прізвища до суду не надходило, слід залишити сторонам прізвище без змін.
З урахуванням позиції позивачки, яка не заявляла вимогу про стягнення на свою користь судового збору, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.
На підставі викладеного, керуючись статтями 109, 110, 111-115 Сімейного кодексу України, ст. 10, 12, 13, 76 - 81, 89, 258, 263 - 265, 268, 273, 280 - 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.12.2015 року Виконавчим комітетом Зідьківської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 15 - розірвати.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити без змін.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В. Філіп'єва