про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа № 621/1690/26
Провадження № 1-кс/621/247/26
16 травня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
слідча - ОСОБА_4
підозрюваний - ОСОБА_5
захисник - адвокат ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , посада головний сержант-командир 1 відділення охорони 3 взводу роти охорони, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 121 Кримінального кодексу України,
Слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221260000267 від 14.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали ЄРДР № 12026221260000267 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 статті 121 Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.05.2026, у точно не встановлений в ході досудового розслідування час, за вказівкою старшого техніка роти охорони сержанта ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з іншими військовослужбовцями був доставлений на територію бази відпочинку «Ялинка» за адресою: АДРЕСА_2 , для перевірки факту вживання спиртних напоїв.
В цей час у ОСОБА_9 виник словесний конфлікт з одним із військовослужбовців, в ході якого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , знаходячись позаду ОСОБА_9 , дістав з кишені правою рукою предмет, якиймає колюче-ріжучі властивості та ззовні схожий на ніж, наніс потерпілому один удар у праву частину черевної порожнини (в район печінки).
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 , відповідно до висновку судової медичної експертизи № 12-14/67-Зм/26 від 15.08.2026, було спричинено одне проникаюче сліпе колото - різане поранення органів черевної порожнини з ушкодженням печінки, товстого кишечника, великого чіпця, що ускладнилося в своїй течії розвиттям внутрішньо-черевної кровотечі та геморагічного шоку.
За ступенем тяжкості дане тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
14.05.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України.
15.05.2026 року останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 121 Кримінального кодексу України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні слідчий та прокурор наполягав на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного та наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначив, що існують достатні ризики для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування підозрюваного
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник підтримала думку підзахисного.
На обгрунтування доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:
- Витяг з ЄРДР №12026221260000267 від 14.05.2026, внесеного за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України;
- постанову про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні 15.05.2026,
- рапорт ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 15.05.2026,
- протокол огляду місця події від 14.05.2025,
- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,
- постанову про призначення судово-медичної експертизи,
- протоколи допиту свідків,
- постанову про відібрання зразків для проведення експертизи,
- протокол отримання зразків для проведення експертизи,
- протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 15.05.2026,
- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,
- протокол допиту підозрюваного,
- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей;
- копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції - належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв'язку з агресією російської федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов'язаного зі збройною агресією російської федерації, та близькість місця проживання підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим та прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, незаконно впливати на потерпілого та свідків, місце перебування яких відоме підозрюваному, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати провадженню іншим чином.
Відповідно до п.1 ч.4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Кримінальне правопорушення вчинено підозрюваним із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в період дії в Україні воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння та унеможливлює, на думку суду, обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання.
За таких обставин слідчий суддя вважає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. На думку суду, не зважаючи на виключний характер такого запобіжного заходу, його застосування є доцільним в умовах воєнного стану для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 14.05.2026 до 12.07.2026 року (включно), але в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме - з 14.05.2026.
Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Зобов'язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 18.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1