справа № 619/2390/26
провадження № 1-кп/619/360/26
іменем України
18 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дергачі кримінальне провадження, за №12024221230000847 від 23.07.2024, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке, Близнюківського району, Харківська область, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 28.06.2023 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 4 ст. 408 КК України,-
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
22.07.2024 приблизно о 12:15 годині, ОСОБА_5 , розуміючи, що в Україні, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий правовий режим воєнного стану», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, достовірно знаючи, що за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться коштовні речі, а саме живописне зображення ікона, що може становити матеріальну цінність та за рахунок якої він може незаконно збагатитись,прибув до вищевказаної адреси з метою вчинення крадіжки майна ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 зайшов через відчинену хвіртку до подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_6 та шляхом ривку двері зламав навісний замок та незаконно проник до житла ОСОБА_6 , у якому виявив живописне зображення ікону під назвою «О тебе радуется Пресвятая Богородица» та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав живописне зображення - ікону під назвою «О тебе радуется Пресвятая Богородица»
Після чого ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину разом з вищевказаним майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим здійснив крадіжку майна, належного ОСОБА_6 .
Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи, потерпілому ОСОБА_9 , матеріального збитку на загальну суму 21000 гривень.
У результаті злочинних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.
У подальшому, 23.07.2024 року приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_5 , увійшов до приміщення кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , та звернув свою увагу на грошові кошти у розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень, належні ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували на столі.
ОСОБА_8 , діючи з метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності, в умовах воєнного стану, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає,діючи умисно та повторно, узяв зі столу виявлені грошові кошти у розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень, які належали ОСОБА_10 , поклав їх до кишені своїх брюк та залишив місце вчинення кримінального правопорушеннята розпорядився ним на власний розсуд, тим самим здійснив крадіжку майна, належного ОСОБА_10 .
У результаті злочинних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за епізодом від 23.07.2024, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор підтримала клопотання, просила закрити стосовно ОСОБА_8 кримінальне провадження, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність.
У іншій частині просила продовжити судовий розгляд такого кримінального правопорушення.
Заслухавши клопотання захисника та думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 за епізодом від 23.07.2024 завдав потерпілому ОСОБА_10 , матеріального збитку на загальну суму 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 ніким не заперечується.
Тобто, завдана матеріальна шкода за цим епізодом, є меншою за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння крадіжки - меншою за розмір, з якого, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України, настає кримінальна відповідальність, суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і статтею 5 КК України, принцип зворотної дії закону в часі та з урахуванням вищенаведеного, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за цим епізодом не підпадає під кримінальне каранне діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1 514 гривень.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України від 23.07.2024 - розмір матеріального збитку, з якого настає кримінальна відповідальність становить 3028 гривень (1514 х2=3028).
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Приписами ч. 3 ст. 479-2 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
У постанові ОП ККС ВС від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження№ 51-2555кмо24) зробила висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону 3886-IX, а саме що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або п. 1-2 ч. 2 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
З вимог ч.ч. 1, 3 ст. 479-2 КПК України вбачається, що суд здійснює судове провадження, щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Ураховуючи, те, що вартість майна котрим обвинувачений заволодів шляхом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до житла за епізодом вчиненим 23.07.2024 року, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме 3 028 гривень, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, а також, з урахуванням наданої згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження, роз'ясненню останньому наслідків закриття провадження та право заперечувати проти цього, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 8 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Також суд враховує заяву потерпілого про те, що він не підтримує обвинувачення за ст. 162 КК України.
Керуючись положеннями ст. 2, 7, 9, 284, 369-372, 479-2 КПК України, ст. 3, 4, 5 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, суд,-
Клопотання захисника про закриття кримінального провадження №12024221230000847 від 23.07.2024 у частині скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення за епізодом від 23.07.2024 - задовольнити.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024221230000847 від 23.07.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в частині обвинувачення за епізодом від 23.07.2024 - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали разом з копією обвинувального акту та реєстром матеріалів досудового розслідування направити ВП №3 ХРУП№3 ГУ НП в Харківській області для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання здійснити виклики та повідомлення сторін кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1