справа № 619/2093/26
провадження № 2/619/1452/26
іменем України
13 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНО Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обстеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог.
ТОВ «УНО Капітал», третя особа: ТОВ «Селфі Кредит» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1469883 від 28.04.2024 у розмірі 99 375,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 28.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладений кредитний договір № 1469883 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 25 000 грн на умовах забезпечення, повернення, строковості, та платності, строком на 365 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Відповідно до договору № 1469883 та листа фінансової установи ТОВ «Пейтек» кредитором перерахував на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 25 000 грн, а ОСОБА_1 отримав 28.04.2024 кредитні кошти у розмірі 25 000 грн. Отже, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав. 10.10.2024 між ТОВ «Селфі Кредит»» та ТОВ «ФК «УНО Капітал» укладено договір факторингу № 10/10/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «УНО Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача становить 99 375,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту- 25 000,00 грн; заборгованість за відсотками- 61 875,00 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами - 12 500,00 грн.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву, у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Третя особа - представник ТОВ «Селфі Кредит» у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, судова повістка була отримана представником відповідача в електронному кабінеті 11.04.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1469883 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (а.с. 7-8).
Відповідно до п.п 1.1.договору, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 365 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 5 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору (п.1.4. договору).
Згідно п.п. 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п. 1.6. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п.п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 3 750,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 275,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до 7.1. договір укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. Код доступу може також надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту товариства. Перед укладенням цього Договору Товариство здійснює віддалену ідентифікацію споживача з метою надання фінансових послуг (п.п. 7.2. договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1469883 від 28.04.2024 сторони узгодили графік платежів та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 8).
Вказаний Кредитний Договір, Додаток № 1 та інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг підписані електронним підписом-одноразовим ідентифікатором відповідача Н077.
Також, 28.04.2024 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, відомості за яким є аналогічним на укладання договору про надання споживчого кредиту (зв. сторона а.с. 6).
Відповідно до довідки директора ТОВ «Пейтек» від 19.11.2025 Товариством було здійснено 28.04.2024 перерахування від ТОВ «Селфі Кредит» - відповідачу коштів згідно з вказаним Договором в розмірі 25 000, 00 грн на номер платіжної картки НОМЕР_3 (зв. сторона а.с. 10, 12-13).
10.10.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «УНО Капітал» укладено договір факторингу № 10/10/24, згідно з умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило за плату право вимоги за кредитними договорами до боржників, зазначених у реєстрах боржників, а відповідно ТОВ «ФК «УНО Капітал» набуло право вимоги до них, у тому числі, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1469883 від 28.04.2024 (а.с.10, 14-15).
Відповідно до платіжної інструкції № 3045 ТОВ «ФК «УНО Капітал» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» грошові кошти згідно договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 у сумі 729 123, 19 грн (а.с. 16).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 сума заборгованості відповідача станом на 10.10.2024 становить: 99 375,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 25 000,00 грн; заборгованість за відсотками- 61 875,00 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами - 12 500,00 грн ( а.с. 17).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 19.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 99 375, 00 грн (а.с. 9).
Крім того, позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у кредитному договорі, та підтверджується довідкою реєстрації місця проживання, просив виконати зобов'язання перед ТОВ «ФК «УНО Капітал», а саме: сплатити заборгованість в загальному розмірі 99 375,00 грн. Однак станом на дату подання позову заборгованість за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024 ОСОБА_1 не погашена (а.с. 18).
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). На рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 25 000,00 грн за період 28.04.2024-03.05.2024 (а.с. 37)
Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Матеріалами справи підтверджується, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту "NewShort» № 1469883 від 28.04.2024, укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору (Н077), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторонами узгоджено всі істотні умови договору, зокрема, сума кредиту, розмір процентів за користування кредитом, строк кредитування.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2024 ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та 28.04.2024 надало йому кредит в сумі 25 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену відповідачем у кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 19.11.2025.
Крім того, зарахування коштів за період з 28.04.2024-03.05.2024 на картку відповідача № НОМЕР_3 у розмірі 25 000, 00 грн підтверджується довідкою АТ КБ « ПриватБанк».
Ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на вебсайті товариства проведена відповідно до закону.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню сум отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування ним.
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
З договору вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, він оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладений на сайті позикодавця, та відповідач підписав його 28.04.2024 одноразовими ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства, такий договір не був би укладений.
Договір містить ПІБ, дату народження, паспортні дані, податковий номер, адресу реєстрації, номер мобільного телефону відповідача, реквізити банківського рахунку, тощо.
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Суд вважає, що позивачем на підставі достатніх та достовірних доказів підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору відступлення прав вимоги від первісного кредитора до позивача за спірним договором кредиту.
Доказів про сплату заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору відповідач не надав.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 19.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 99 375, 00 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для їх стягнення з відповідача в даному розмірі.
Відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, оскільки відповідач порушив зобов'язання, встановлені Кредитним договором №1469883 від 28.04.2024, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми процентів за користування кредитними коштами саме в такому розмірі, як розрахований позивачем, а саме: у розмірі 61 875,00 грн.
Щодо вимог про стягнення неустойки/штрафу у розмірі 12 500,00 грн за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких підстав.
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) зроблений висновок, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнено відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).
Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань.
Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв'язку із невиконанням позичальником грошових зобов'язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.
Отже, до вимог про стягнення неустойки, нарахованої у розмірі 12 500, 00 грн, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення неустойки з відповідача у розмірі 12 500, 00 грн за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024 не підлягає задоволенню.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 2 327, 50 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258-260, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 207, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УНО Капітал» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНО Капітал» заборгованість за кредитним договором №1469883 від 28.04.2024 у розмірі 86 875 (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят пять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНО Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 50 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УНО Капітал», код ЄДРПОУ: 39669296, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 1.
Суддя О. В. Пруднікова