Справа № 397/612/26
н/п : 2/397/675/26
Іменем України
18.05.2026 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Волошаненко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Столітнього Михайла Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 1555809 від 14.04.2024 у розмірі 19855,00 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що 14.04.2024 в електронній формі між ТОВ «Слон кредит» та відповідачкою укладено договір № 155580 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами вказаного договору кредитодавець шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на банківський рахунок відповідачки надав кредит у сумі 1900,00 грн. на строк 359 днів, тобто з 14.04.2024 по 09.04.2025. Відповідачка умови за даним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на день звернення до суду у сумі 19855,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 1900,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 11970,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 106 календарних днів 5035,00 грн., штрафні санкції 950,00 грн. Зазначає, що 24.12.2024 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з ТОВ «Слон кредит» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу № 24122024, внаслідок чого останнє отримало право грошової вимоги до відповідачки.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву. Даною ухвалою за клопотанням представника позивача також витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності відповідачці платіжної картки та факту зарахування останній грошових коштів (а.с. 18-19).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 14).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження суду та повістки на адресу місця реєстрації, згідно відповіді з ЄДДР № 2628194 від 21.04.2026. Поштове відправлення, що направлялося їй повернулося до суду без вручення (а.с. 17, 36).
18.05.2026 від відповідачки через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що є дружиною діючого військовослужбовця зі статусом УБД, тому, згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», просила призупинити розгляд провадження з причин того, що являється дружиною військовослужбовця, який перебуває на військовій службі (а.с. 37).
За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відтак, справа розглядається за правилами спрощеного провадження на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що 14.04.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортиний» № 1555809. Умовами договору, визначено, що товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до пункту 1.3. договору сума кредиту складає: 1900,00 гривень, тип кредиту - кредит.
Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.
Пунктом 1.5. договору сторони погодили, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,500% в день та застосовується відповідно до певних умов. За умовами договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17 100,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16 530,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 465,53% річних., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 39 025,38% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19 000,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18 430,00 грн.
Пунктом 2.1. договору визначено, що кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Вказаний договір підписано відповідачкою 14.04.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M174.
Також, відповідачка підписала 14.04.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В738 паспорт споживчого кредиту, тобто отримала інформацію про споживчий кредит.
На виконання умов договору ТОВ «Слон кредит» через платіжну систему ТОВ «Пейтек» 14.04.2024 здійснило операцію з перерахування коштів в сумі 1900,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, судом встановлено, що 14.04.2024 між ТОВ «Слон кредит» та відповідачкою укладено кредитний договір № 1555809. Сторонами договору в належній формі погоджено умови позики, зокрема, розмір позики, порядок її надання і повернення, розмір відсотків за користування позикою. Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання, натомість відповідачка умови договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 19855,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено, що 24.12.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Слон кредит» укладений договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а кредитор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Отже, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі вищевказаного договору факторингу, набув права грошової вимоги до відповідача по договору споживчого кредиту, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по договору споживчого кредитування в сумі 19855,00 грн., з яких 1900,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 17005,00 грн. - сума нарахованих процентів та 950,00 грн. - сума штрафних санкцій.
Факт укладання кредитного договору та отримання коштів, а також розрахунок заборгованості позивачкою не оспорювалися.
Посилання відповідачки на те, що вона є дружиною військовослужбовця, як на підстави для відмови у позові (на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») або зупинення провадження, судом не приймаються до уваги, так як вказаний факт не підтверджується жодними доказами (суду не надано доказів, що відповідачка перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі) та не спростовує обов'язку відповідачки виконувати належним чином умови договору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збору розмірі 2662,40 гривень.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України,до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до заявки № 17828 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 12.03.2026, Ордеру від 10.04.2026 серія АІ № 2175058, рахунку на оплату 17828-10/04-2026 від 10.04.2026, акту № 17828 прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 10000,00 грн.,
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 20 травня 2020 року у справі №154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі №712/1720/19.
Поряд із цим, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так як, відповідачка не заявляла клопотання про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому такі витрати також необхідно стягнути з відповідачки.
Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов представника Столітнього Михайла Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1555809 від 14.04.2024 у розмірі 19855 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду, протягом 30 днів з дня його складання, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, місто Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ордер від 10.04.2026 серія АІ № 2175058, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 9422/10 від 18.09.2020.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО