Справа № 344/18787/25
Провадження № 2/354/218/26
про залишення без розгляду
18 травня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
21.10.2025 позивачка звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою від 24.10.2025 судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р. дану справу передано за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 головуючою суддею визначено Ковалюк О.М.
Ухвалою суду від 17.12.2025відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не подавала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, неодноразово подавав до суду заяву про розгляд справи без участі представника та відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок ? добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 справі №558/9/18.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава ? учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких ? не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, в судові засідання на призначені дні, час та місце розгляду справи, а саме 15.04.2026, 08.05.2026 та 18.05.2026 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом вручення розписки в судовому засіданні про відкладення розгляду справи на 15.04.2026 та направлення судових повісток на 08.05.2026 та 18.05.2026. Крім того позивачці неодноразово повідомлялось про судові засідання особисто в телефонному режимі.
Проаналізувавши матеріали справи, суд розцінює таку поведінку позивачки як зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи.
Отже, позивачка, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання неодноразово не з'являлася, що є повторністю (двічі поспіль).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тим самим, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Відповідна правова позиція викладена у постанові ВС від 31.08.2021 у справі № 570/5535/17
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, що узгоджується з висновками, що викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №465/205/17, від 11.09.2020 у справі № 740/1734/18 та від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц.
Системний аналіз пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України та положень статті 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства ? диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони ? відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явилися в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача ? це є залишення заяви без розгляду, а для позивача ? це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
З огляду на повторну неявку позивачки, суд дійшов висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивачку права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК