Справа №752/12126/26
Провадження №2/752/11127/26
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2026 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
Адвокат Розов Олександр Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2, 9, ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою та фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 в справі №910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позивач пред'явив позов на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України із врахуванням місця знаходження об'єкта нерухомого майна, що є одним із предметів вказаного спору, зокрема квартири, яка територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.
Позивач у позовній заяві зазначив орієнтовну ціну позову у розмірі 3187845,58 грн з посиланням на подання позову майнового характеру, враховуючи відомості інтернет платформи оголошень з продажу транспортних засобів (auto.ria) та відомості із довідки про оціночну вартість нерухомості, та за його пред'явлення не сплатив судовий збір.
Проте, як вбачається із позовної заяви, позивачем пред'явлено позов, який містить вимоги майнового характеру (про поділ спільного сумісного майна подружжя), які заявлені щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,0765 га у с-ще Мирне Ніжинського району Чернігівської області; земельної ділянки у м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області; автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado та автомобіля марки Toyota Sequoia.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, визначається 1% від ціни позову за позовну вимогу майнового характеру, враховуючи вартість вказаних об'єктів нерухомого майна та рухомого майна, але не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.
Водночас позивачем до позовної заяви не додано звіту про оцінку об'єкта нерухомого майна, яке є предметом вказаного позову, зокрема вищевказаних земельних ділянок, станом на дату пред'явлення позову до суду - 07.05.2026.
Через відсутність звіту про оцінку вказаного нерухомого майна, яке є предметом вказаного позову, (зокрема земельних ділянок), суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення позивачем розміру ціни позову.
Разом з тим, суд зазначає, що не враховуються відомості, зазначені у витягу із грошової оцінки вказаних земельних ділянок, оскільки вони сформовані станом на 09.01.2026.
Водночас позивачем ОСОБА_3 у позовній заяві зазначено підставу про звільнення його від сплати судового збору, враховуючи положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій на підставі посвідчення від 01.07.2015 серії НОМЕР_1 .
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у вказаній справі.
Таким чином, враховуючи предмет спору у вказаній справі, суд вважає, що вказана справа, не пов'язана із порушенням прав позивача як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №727/9199/16-ц, постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №282/1874/18, постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №761/1004/20, постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №748/912/20.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за вказаним позовом, що має наслідком відмову у задоволенні його клопотання.
Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 43, 175-177 ЦПК України, а саме:
- до позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної ринкової вартості нерухомого майна, відносно якого заявлено вимоги майнового характеру, зокрема вказаних земельних ділянок, станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду - 07.05.2026, або на підтвердження орієнтовної вартості подібного нерухомого майна, а саме звіту про оцінку майна або акту оцінки майна відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
- у позовній заяві не визначена ціна позову на дату пред'явлення позовної заяви до суду, виходячи із дійсної ринкової вартості вказаного майна або орієнтовної вартості подібного майна, відносно якого заявлено вимоги майнового характеру;
- до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплаченого судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову (але не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн) за відрахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 9084,00 грн за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
Банк отримувача - Казначейство України;
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір;
Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно із змістом положень ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена 15.05.2026.
Суддя О. Б. Кокошко