Справа № 650/3004/26
провадження № 1-і/650/8/26
14 травня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Велика Олександрівка матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021231250000090 від 15.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.186 КК України,
встановив:
11 травня 2026 року до суду надійшли матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021231250000090 від 15.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.186 КК України.
14 травня 2026 року на 10 годину 30 хвилин до Великоолександрівського районного суду Херсонської області, будучи належним чином повідомленим, не з'явився обвинувачений ОСОБА_5
Прокурор ОСОБА_3 на судовому засідання пояснила, що не встановлено місцеперебування обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні також повідомила, що місце перебування обвинуваченого ОСОБА_5 їй невідоме, а тому забезпечити його участь у судовому засіданні неможливо.
Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника.
За змістом ст. 179, 194 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого відповідних процесуальних обов'язків. Отже, питання про продовження строку дії таких обов'язків безпосередньо стосується прав, обов'язків та процесуального становища обвинуваченого, а тому не може бути вирішене без його участі.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився. За поясненнями прокурора та захисника, місце перебування обвинуваченого на цей час невідоме, що унеможливлює забезпечення його участі у судовому засіданні.
При цьому останнім днем строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, є саме 14 травня 2026 року.
За таких обставин вирішення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання без участі обвинуваченого є неможливим, а відкладення розгляду клопотання не забезпечить його розгляд у межах чинного строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 179, 193, 194, 331, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021231250000090 від 15 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 186 КК України, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками судового розгляду кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1