Справа №463/7385/23
Провадження №8/463/4/26
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
12 травня 2026 року місто Львів
Личаківський районний суд міста Львова в складі:
головуючої судді Ціпивко І.І.
з участю секретаря судового засідання Гусак К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді при розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14.03.2024 року та додаткового рішення від 04.04.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та виселення,
з участю відповідачки ОСОБА_3 та представника відповідачів адвоката Когут Л.І.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14.03.2024 року та додаткового рішення від 04.04.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та виселення.
Зазначає, що у справі наявні нововиявлені обставини, які мають істотне значення, що судом не були встановлені при ухваленні відповідного рішення. Просить переглянути судові рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 12.03.2026 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Жовніра Г.Б.
Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
07.04.2026 ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву про усунення недоліків, долучила до матеріалів справи квитанцію про доплату судового збору № 24Р8-981М-9Н9Т-М5К7, просила продовжити розгляд справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (суддя Жовнір Г.Б.) від 08.04.2026 року, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14.04.2026 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жовніра Г.Б. від розгляду вищевказаної заяви.
15 квітня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи та для розгляду такої визначено суддю Грицка Р.Р.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (суддя Грицко Р.Р.) від 23.04.2026 року, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.05.2026 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Р.Р. від розгляду вищевказаної заяви.
04 травня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи та для розгляду такої визначено суддю Ціпивко І.І.
Ухвалою судді від 05.05.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова 14.03.2024 року та додаткового рішення від 04.04.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та виселеннята відкрити провадження у справі. Призначено судове засідання на 12 травня 2026 року
11 травня 2026 року, в переддень дати призначення судового засідання заявниця ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про відвід головуючої судді Ціпивко І.І., мотивуючи таку прямою та особистою участю судді у протиправних діях щодо члена її родини, преюдиційністю оцінки підстав для відводу у цій справі, порушенням процесуальних обов'язків суду як прояву упередженості, адміністративною залежністю та порушенням критерію безсторонності. Так, заявниця стверджує про упередженність судді щодо її родини, а саме свідомі дії для незаконного позбавлення її чоловіка ОСОБА_6 статусу присяжного. Відповідно до протоколу зборів суддів Личаківського районного суду міста Львова від 20.01.2025 року, суддя Ціпивко І.І. брала участь у цих зборах і голосувала за прийняття такого рішення, відтак не може бути безстороннім арбітром у справі за участі дружини ОСОБА_6 . На думку заявниці ухвалами суду від 14.04.2026 року та 01.05.2026 року встановлено, що участь судді у зборах 20.01.2025 року та голосування за "незаконне" рішення є підставою для сумніву в упередженості щодо членів родини ОСОБА_6 . Крім цього, ухвала судді про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання не була їй надіслана, що, на думку заявниці є системним продовженням упередженого ставлення до її родини. Також стверджує про адміністративну підпорядкованість судді Ціпивко І.І. голові суду Жовніру Г.Б., що дає обгрунтовані підстави для сумніву у незалежності судді Ціпивко І.І.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду в переддень судового засідання, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У судове засідання, призначене на 12.05.2026 року заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки не повідомила. Клопотань про розгляд справи без її участі не надіслала.
Представник відповідачів адвокат Когут Л.І. у судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід головуючої судді Ціпивко І.І. заперечила, покликаючись на те, що обставини, про які зазначає у заяві ОСОБА_1 є надуманими та не можуть бути підставою для відводу судді.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позицію свого представника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши заяву про відвід судді та матеріали, що долучені до неї, а також матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об'єктивності, чесності та дотримання етичних норм, вказує про те, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Із заяви про відвід вбачається, що підставою для недовіри складу суду, що розглядає справу, ОСОБА_1 вказує на: пряму та особисту участь судді у протиправних діях щодо члена її родини, преюдиційність оцінки підстав для відводу у цій справі, порушення процесуальних обов'язків суду як прояву упередженості, адміністративну залежність та порушення критерію безсторонності.
Суд звертає увагу, що участь судді у суддівському самоврядування (зборах суддів) є не лише правом судді, визначеним Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а й його почесним обов'язком. Активна участь судді у зборах суддів аж ніяк не може свідчити про упередженість судді відносно членів родини заявниці ОСОБА_1 .
Більше того, стороною даної справи є ОСОБА_1 , а не Гриновець В.С.
Відповідно до ст. 124, 126 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції та законів України, а також на засадах верховенства права. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування. Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України.
А відтак, доводи заявниці про «адміністративну залежність» судді Ціпивко І.І. є надуманими та голослівними.
Крім цього, судом критично оцінюються доводи заявниці щодо порушення судом процесуального законодавства.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 427 ЦПК України, відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
Ухвалою судді від 05.05.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відкрито провадження у справі, повідомлено учасників про дату, час та місце судового засідання, що також підтверджено відповідачем ОСОБА_3 та представником відповідачів адвокатом Когут Л.І. у судовому засіданні.
Враховуючи те, що заявниця ОСОБА_1 у заяві про відвід не зазначає жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, суд вважає, що заява про відвід судді Ціпивко І.І. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Зазначене узгоджується із рішення Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об'єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.
Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорським принципам поведінки судді.
Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Суд констатує, що жодних підстав для заявлення самовідводу при розгляді справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не має, сторона скористалася правом, наданим законом та подала заяву про відвід, однак така заява визнана судом надуманою, безпідставною та необгрунтованою.
Суд вважає, що позивачем не наведено жодних доводів на підтвердження упередженості або необ'єктивності судді чи заінтересованості судді у результаті розгляду справи.
Тому, недовіра головуючому по справі з наведених у заяві підстав, не може бути розцінена судом як доказ необ'єктивності та упередженості судді, а тому підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які б викликали сумнів у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36,40 ЦПК України, суд,-
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді при розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова 14.03.2024 року та додаткового рішення від 04.04.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та виселення, відмовити.
Повний текст ухвали складено 18.05.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина ЦІПИВКО